Розглянуто діяльність кафедри російської словесності в Університеті Св. Володимира, зокрема її статус, гуманітарні викладацькі програми як відображення раціоналістичного та релігійного дискурсу, внесок Михайла Максимовича та його ад'юнктів у посилення ролі російської словесності, формування особливого статусу цієї дисципліни та специфічної динаміки викладання філологічних предметів.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто питання про природу і роль психологічного коріння релігійної свідомості, визначено їх місце у системі інших чинників. Зокрема, визначено недоцільним момент абсолютизації соціальних причин та ігнорування псхологічної природи людини. Підкреслено великі досягнення у з'ясуванні причин виникнення релігії, які здійснили гуманітарні науки XX ст. - психологія, антропологія, психоаналіз, танатологія, що робить можливим висновок: релігія існуватиме завжди внаслідок наявності вічного спонукального її мотиву - іманентної психологічної потреби людей у вірі.

Розкрито причини актуалізації етнорелігійних проблем у сучасному світі, вирішення яких обумовлює соціальний спокій в окремих країнах.

На прикладі деяких країн Заходу (США, Німеччини, Польщі) висвітлено взаємодію армії та релігії. Проаналізовано необхідність створення військово-релігійної служби в українській армії та її ймовірні завдання.

Розкрито проблеми виникнення релігії у первісному суспільстві, основні особливості формування культури Київської Русі, найважливіші тенденції розвитку традиційного театру кабукі в Японії. Проаналізовано співвідношення культурних та релігійних традицій у духовній спадщині народів Європи та Азії XVI-XVIII ст. Зроблено спробу показати розвиток духовної культури у зв'язку з виробничою діяльністю суспільства. Доведено, що вона є сукупністю проявів розуму, волі, почуттів людини, які розвиваються в процесі її практичної діяльності, а не діянням надприродних сил. Розкрито суперечливу роль церкви в історії культури. З одного боку, володіючи величезними коштами, церква виступала головним замовником художніх творів і цим була змушена сприяти культурному розвитку, а з другого - всіляко переслідувала передову думку, намагалася все духовне життя підкорити релігії, що була поставлена на службу панівному класу, але за обумовленою часом релігійною оболонкою мистецьких витворів просвічуються живі картини життя, надії, думки і прагнення народу.

Розглянуто шляхи використання філософсько-релігійної ідеї милосердя для подолання внутрішньої кризи людини. Висвітлено відображення даної ідеї у різних релігіях та етичних системах. Приділено увагу труднощам, що виникають під час здійснення актів милосердя у сучасному світі.

Досліджуються проблеми взаємодії етносу і релігії у процесі їх історичної трансформації та в умовах сучасних суспільно-політичних реалій України. Визначається роль і значення конфесійних чинників у національному бутті українського народу. Розкривається процес становлення, еволюції українського православ'я як національно самобутнього релігійного та етнокультурного феномена. З'ясовується місце інших конфесій у етнонаціональному розвитку України. Аналізується зв'язок національного і релігійного відродження в контексті сучасного українського державотворення. Виявляються тенденції розвитку сучасних етнонаціональних і релігійних процесів, причини та сутність міжцерковного конфлікту, рівень його загрози суспільно-політичній стабільності українського суспільства. Окреслюється коло національно-державних інтересів України у релігійно-церковній сфері, визначаються основні напрями їх забезпечення в умовах розбудови української державності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э2г(4УКР)608

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто роль релігійного фактора в українському політичному просторі, соціальні й особистісні умови взаємодії політики та релігії в сучасній Україні, суб'єктивні та об'єктивні прояви політизації церковно-конфесійного життя в Україні. Висвітлено світоглядні виміри політичного самовизначення особи, тенденцію інституалізації релігійно-політичного життя. Проаналізовано місце ісламу у політичній історії країни, визначено геополітичний контекст релігійно-політичних процесів.

Висвітлюються питання державної політики в Україні щодо релігії і церкви як чинника демократизації церковно-релігійного життя в Україні, а також перспективи розвитку релігійної ситуації в країні. Розглядаються проблеми співвідношення релігії і політики в українському суспільстві, суспільне завдання церков у житті держави. Дано характеристику релігії як ідеології в сучасному українському суспільстві, а також проаналізовано питання про націоналізм і культуру діалогу тощо.

Висвітлюються основні положення взаємовідносин релігії, держави та права. Аналізується діяльність релігійних організацій в Україні за сучасних умов, законодавство про свободу совісті, поняття, зміст, гарантії реалізації свободи совісті, порядок створення та правовий статус релігійних організацій, їх права та обов'язки, контроль за додержанням законодавства з цього питання і відповідальність за його порушення.

Викладено основи релігієзнавства. Висвітлено теоретичний та історичний матеріал стосовно феномену релігії. Розкрито роль релігії в історії людства. Основну увагу приділено світовим релігіям: християнству, ісламу, буддизму, які є найбільш розповсюдженими в світі. У розділі "Історія релігій в Україні" наведено цікавий фактичний матеріал з вітчизняної історії.

Подається аналіз релігії як культурно-історичного явища (сутність і соціальна природа релігії; ранньоісторичні форми релігії; релігія та вільнодумство в історії культури людства; релігія як духовна цінність). Розглядаються сучасні релігії світу та їхня роль у розвитку цивілізації (буддизм; християнство; іслам; конфесійно-етнографічний ареал України). Піднімаються питання правового регулювання державно-церковних відносин, їх види, а також питання здійснення свободи совісті в державі. Простежується взаємозв'язок теорії релігієзнавства з професійною діяльністю співробітників правоохоронних органів, юристів, правознавців.

Представлено спробу узагальнюючого аналізу такого складного й багатогранного явища, як національна ідеологія (особливо - її міфологічні аспекти) й увесь комплекс так званої "громадянської релігії" українського суспільства XIX-ХХ століть - періоду, коли розгорталися процеси формування сучасної української нації. Розглядаються аспекти міфологічного в українській культурі, шляхи зародження та формування національної міфології. Дано опис радянської міфології в Україні (від пролетарського месіанізму до "радянського націоналізму"). Визначено сучасні пострадянські міфології: державництво, популізм, лівий консерватизм, окциденталізм.

Показано зв'язок і вплив найважливіших світових релігій - іудаїзму, християнства, буддизму та ісламу на виникнення і формування сучасної етики підприємницької діяльності. Проведений порівняльний аналіз показує, що моральні принципи в світових релігіях в значній мірі співпадають.

Викладено основні положення загальної соціологічної теорії, надано характеристику її засад. Розглянуто історію розвитку світової системи соціологічних знань і місце в ній вітчизняної соціологічної думки, а також загальні принципи та методику соціологічних досліджень. Докладно проаналізовано проблеми функціонування таких інституцій, як сім'я, економіка, праця, управління, культура, релігія, освіта. Увагу акцентовано на викладенних концепціях сучасної західної та американської соціологій, представники яких продовжують традиції засновників соціології О.Конта, Е.Дюркгейма, М.Вебера.

Розкривається специфіка розвитку українського народу, внутрішня єдність формування українців як нації, їхньої ментальності. Висвітлюється органічна причетність українського народу до творення загальнолюдських духовно-гуманістичних цінностей. Уособлюються всі етапи інтелектуального і духовного самовизначення українського народу, його прагнення до самопізнання і самосвідомості, надається комплексне уявлення про Україну в її історичній, політичній (внутрішній та зовнішній), соціально-економічній, екологічній, культурній (освіта, наука, мистецтво, право, філософія, релігія), національно-державній генезі.

Висвітлено актуальні ідейно-теоретичні проблеми співпраці фізкультурних і релігійних організацій у фізичному вихованні молоді.

Освещены актуальные идейно-теоретические проблемы сотрудничества физкультурных и религиозных организаций в физическом воспитании молодежи.

Actual problems of collaboration sport's and religion organizations in physical education of youth are described in this clause.

Проаналізовано участь козаків у релігійній боротьбі першої половини XVII ст. і вплив релігії на самоусвідомлення даного суспільного прошарку. На підставі узагальнення історичних джерел розглянуто засадничий для формування української ідентичності період у контексті загальноєвропейських процесів: контрреформації та конфесіалізації громадського та політичного життя, а також ствердження абсолютизму.

Проанализированы участие казаков в религиозной борьбе первой половины XVII ст. и влияние религии на самоосознание данной молодой общественной прослойки населения. На основе обобщения исторических источников рассмотрен начальный для формирования украинской идентичности период в контексте общеевропейских процессов: контрреформации и конфессиализации общественной и политической жизни, а также утверждения абсолютизма.