Проведено комп'ютерними засобами дослідження структурної нестійкості функції, що входить складовою у праву частину нелінійного диференціального рівняння об'єкта керування, та запропоновано засіб подолання негативних явищ, пов'язаних з неконтрольованим розмноженням критичних точок через деформації об'єкта.

Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелета, з'єднання кісток, м'язів, системи органів шкірного покриву, апаратів травлення, дихання, органів сечовиділення і розмноження, серцево-судинної та нервової систем, органів чуття. Розглянуто будову органів з погляду онто- та філогенезу в порівняльному аспекті. Висвітлено загальні принципи будови нервової системи. Наведено особливості будови тіла свійської птиці.

Висвітлено історію розвитку та основи анатомії, фізіології, цитології, гістології та ембріології, об'єкти вивчення і методи дослідження тварин. Розглянуто загальні закономірності будови та функцій клітин, тканин і систем органів сільськогосподарських тварин: органів руху, травлення, дихання, сечовиділення, розмноження, крово- і лімфообігу, кровотворення, імунного захисту, а також органів шкірного покриву та внутрішньої секреції. Досліджено фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі тварин.

Наведено стислий огляд розвитку ботанічної науки. Детально розглянуто структурну систему ядра, оболонку рослинної клітини, мітоз, амітоз і мейоз. Окремі розділи присвячено морфологічній та анатомічній будові вегетативних органів, відтворенню та розмноженню рослин, а також еколого-морфологічній класифікації життєвих форм. Апробовано сучасні біологічні, типологічні та допоміжні (математичний, морфологічний, анатомічний, палеоботанічний, ембріологічний, географічний, біохімічний, експериментальний, гібридологічний, тератологічний, серодіагностичний, а також ентомологічний) методи систематики рослин.

Робота присвячена дослідженню анатомо-фізіологічних особливостей системи органів розмноження, удосконаленню інструментів і приладів штучного осіменіння овець, стимуляції і синхронізації репродуктивної функції, удосконаленню біотехнологічних методів інтенсифікації відтворення стад овець. Викладені результати досліджень автора, проведені за період з 1963 по 1998 роки. Висвітлено теорію і практику напрямків інтенсифікації біотехнології відтворення стад овець в умовах традиційних для України вівчарських ферм, комплексів і в умовах фермерських господарств.

Містяться дані вітчизняних та зарубіжних вчених, а також результати особистих досліджень автора з проблеми біотехнології розмноження свиней, які включають матеріали морфо-функціональних особливостей статевої системи свиноматок і кнурів-плідників, основи організації і технології біотехніки розмноження в умовах промислових комплексів і спецгоспів, а також основні проблеми патології розмноження свиней у промисловій технології виробництва свинини.

Проаналізовано застосування бджолиного обніжжя та препарату на його основі "Бістим" у комплексному лікуванні новонароджених телят у випадку диспепсії. Всебічно досліджено вплив йодовмісного препарату на динаміку гематологічних і біохімічних показників у молодняка великої рогатої худоби, хворого на гіпотиреоз. Описано деякі морфологічні зміни в органах травлення, сечовиділення, розмноження та імунної системи даної худоби, вирощеної у третій зоні радіоактивного забруднення.

З урахуванням біологічних особливостей розмноження гречки, зумовлених чітко вираженою системою самонесумісності, встановлено, що використання ефекту гетерозису в селекційних програмах є можливим у двох основних напрямках: шляхом створення сортів-синтетиків багаторазового використання гетерозису в ряді генерацій та сортолінійних і міжлінійних гетерозисних гібридів одноразового використання гетерозису.

Розглянуто народногосподарське значення виноградарства, дано коротку історичну довідку про розвиток його в Україні, показано стан галузі та основні положення концепції розвитку на перспективу. Висвітлено питання біології та екології виноградної рослини, способи розмноження винограду, вирощування саджанців вищих селекційних категорій. Показано спеціалізацію природно-виноградарських районів України, наведено коротку характеристику сортименту винограду та шляхи його поліпшення. Стосовно до природних умов основних виноградарських регіонів України проаналізовано питання вибору ділянок та особливості закладання виноградників, системи ведення кущів, основні агротехнічні прийоми технології винограду: формування і обрізування кущів у поєднанні з операціями із зеленими частинами куща, система утримання грунту, удобрення, зрошення насаджень, захист рослин від хвороб і шкідників, раціональні способи збирання врожаю ягід. Окремо розглянуто особливості агротехніки столового винограду, а також методи визначення сорту, шляхи поліпшення існуючого сортименту та принципи районування і спеціалізації виноградарства України. Наведено практичні поради з деяких організаційно-економічних і агротехнічних питань культури винограду.

Виявлено, що прикладення постійного магнітного поля до монокристалів вісмуту з одночасною дією зосередженого навантаження на площину спайності (111) зразків призводить до часткового пригнічення двійникування. Істотно зменшуються сумарний здвійникований об'єм і сумарна площа меж поділу двійник - матриця. Основна причина падіння цих величин полягає в зменшенні середнього пробігу двійникувальних дислокацій під час накладання на кристали вісмуту постійного магнітного поля. Зі збільшенням часу дії зосередженого навантаження сумарний здвійникований об'єм і сумарна площа меж поділу збільшується. Останнє пояснено розмноженням двійникувальних дислокацій у гирлі клинуватих двійників. Інтерпретацію одержаних результатів наведено в рамках спін-залежної моделі магнітопластичного ефекту з урахуванням енергетичного розгляду процесів ковзання та двійникування.

Проведено порівняльний аналіз багаторічних даних масового розмноження озимої совки Agrotis segetum Schiff. у Полтавській області за останні 110 років. З урахуванням часу відновлення весняної вегетації рослини (ЧВВВ), що зимують та показників різких змін сонячної активності (СА), доведена можливість використання показників різких змін СА у прогнозуванні ЧВВВ і масових розмножень комах-шкідників.

Зазначено, що якісною відмінністю нового класу біопестицидів з використанням вірусів від хімічних засобів є внутрішньоклітинний паразитизм діючого чинника в організмі живого біологічного хазяїна та здатність входити до складу природних мікробіоценозів і протягом тривалого часу стримувати чисельність шкідливого виду. Аргументовано мету програми вивчення безпеки вірусів для нецільових тварин - припинення їх вірогідної адаптації до нецільових тварин, розмноження та спричинення неспецифічної інфекції. Показано, що тільки за такої умови є можливим вивчення інших параметрів - токсичності, алергенності препаратів і проведення їх нормування. Розроблено відповідні схеми та методи досліджень.

Розглянуто інтегральні механізми взаємодії мікроорганізмів із широким спектром металів. Інтегральні біогеохімічні концентраційні функції синтрофних асоціацій забезпечують максимально повне вилучення металів із водних розчинів. Визначальними властивостями синтрофних асоціацій є такі: надзвичайно широке видове розмаїття і внаслідок цього - різноманітність типів мікробного метаболізму; висока концентрація біомаси; швидке протікання процесів концентрування хімічних елементів; інтегрування біогеохімічних функцій та як наслідок - здатність до концентрування будь-яких хімічних елементів; максимальна біогеохімічна енергія росту і розмноження та пов'язана з цим висока швидкість накопичення хімічних елементів. Розроблено узагальнену теоретичну модель взаємодії мікроорганізмів з широким спектром металів, яка може бути використана для створення нових мікробних природоохоронних технологій.

Розглянуто предмет і задачі біотехнології, її складові частини. Показано значення генетичної інженерії при створенні нових рослин. Наведено методику культивування окремих ізольованих клітин, протопластів, пиляків, пилку та ін. Представлена характеристика клітинних популяцій in vitro, описується клітинна селекція і мутагенез, культура клітинних суспензій, а також висвітлюються методи in vitro для оздоровлення і розмноження рослин.

Із клітин листкових експлантів шляхом прямої регенерації отримані рослини-регенеранти цінних генотипів цукрових буряків. Розроблено комплекс біотехнологічних прийомів, який дозволяє значно підвищити індукцію пагонів із клітин експлантів та прискорити розмноження рослин.

Результати аналізу морфогенетичної характеристики сперміїв 100 видів ссавців і деяких гібридних форм, анатомо-фізіологічних особливостей розмноження тварин різних таксономічних груп, відтворювальної здатності й повноцінності генеративних елементів віддалених гібридів відображають чітку картину їх біологічного взаємовідношення у зоологічному ряду. Воно обумовлене генетичними, фізіологічними і біохімічними факторами і проявляється у різній результативності гібридизаційних процесів, що визначається генеалогічною спорідненістю відправних видів.

За тестами хромосомних аберацій та генних мутацій вивчено мутагенний ефект нового гербіциду тітусу на кукурудзі. Показано, що досліджуваний препарат характеризується певною мутагенною активністю, яка інколи перевищувала рівень спонтанного мутування в 5 - 7 разів. Наголошено, що необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз, оскількі навіть незначне їх збільшення може призвести до суттєвих генетичних наслідків. Дуже важливо дотримуватись фази розвитку культурної рослини, в якій рекомендовано внесення гербіциду. Використання тітусу в посівах кукурудзи на ділянках гібридизації та в розсадниках розмноження елітних і суперелітних ліній взагалі не бажане.

Висвітлено біологічні, біохімічні та морфологічні особливості картоплі, причини її виродження та шляхи боротьби з ними. Розглянуто систему насінництва картоплі та сорти, занесені до Реєстру сортів рослин України. Викладено технології вирощування садивних бульб у різних зонах країни у літньому садінні та у двохурожайній культурі, за умов зрошення та прискореного розмноження, а також засоби малої механізації для вирощування та збирання картоплі.

Висвітлено сучасні положення, методи та наукова ідеологія біотехнології рослин. Наведено основні етапи історії дисципліни, особливості біотехнологічної лабораторії, відомості про поживні середовища та методи стерилізації рослинного матеріалу. Особливий акцент зроблено на питаннях мікроклонального розмноження, дії фітогормонів, одержанні безвірусного матеріалу, природи сомаклональної мінливості, культурі протопластів, генетичній трансформації рослин.

Викладено теоретичні засади біотехнології сільськогосподарських рослин. Наведено сучасні методи досліджень у галузі генетичної інженерії, мікроклонального розмноження, соматичної гібридизації, методи фітосанітарного контролю, кріозбереження з урахуванням екологічної безпеки використання рослинних біотехнологій у практиці сільськогосподарського виробництва. Висвітлено історію розвитку біотехнології. Досліджено проблеми екологічної безпеки використання біотехнологій. Запропоновано визначення основних технологічних процесів під час проведення генно-інженерних, біотехнологічних досліджень. Розкрито сутність і висвітлено деякі найбільш важливі результати застосування напрямків культури тканин і генної інженерії вищих рослин.