З сучасних наукових позицій аналізуються ключові моменти української історії, що визначили драматизм історичної долі українців та їхньої держави. До них належать своєрідність геополітичної позиції України на карті Євразії, проблеми походження українського народу та його східнослов'янських сусідів, історичної спадщини Київської Русі, устрою імперій взагалі та Російської зокрема. Особливу увагу приділено фатальним наслідкам перебування України у складі останньої, сучасним проблемам будівництва незалежної України, її майбутній долі та місцю у світовій історії.

Підсумовуються результати сторічних досліджень українських та зарубіжних археологів-первісників. Залучаючи дані археології, палезоології, геології, етнографії, антропології, мовознавства та інших дисциплін, відтворюється своєрідний суспільний устрій, спосіб життя, господарство, культура мисливців кам'яної доби. Особлива увага приділена складним етнокультурним процесам, що в зазначений час мали місце на українських теренах. Вони призвели до формування на півдні України найдавніших скотарських народів, пращурів індоєвропейської мовної сім'ї. Звідси праіндоєвропейці заселили гігантські обшири євразійського степу від Монголії та Індії на сході до атлантичного узбережжя Європи на заході.

На основі впорядкованої джерелознавчої бази найдавніших пам'яток північного заходу Східної Європи зроблено спробу культурно-історичної періодизації фінального палеоліту регіону, а також відтворення історичних процесів його заселення на межі палеоліту та мезоліту. Наведено результати нових трасологічних досліджень крем'яних виробів стоянок Березно, які підтверджують принципову вірність головних елементів запропонованої раніше реконструкції свідерського суспільства прильодовикових мисливців на північного оленя.

Робота знайомить з історичними витоками військової культури українського козацтва. Автор досліджує проблему генези козацької мілітарної культури, деяких її архаїчних елементів, які пов'язують українське козацтво з проявами військової культурної традиції багатьох індоєвропейських народів, як, наприклад, культи коня та меча-шаблі, воїнів-звірів, кобзарів, символіку червоного кольору, вишкіл молодих воїнів, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення воїна до жінки тощо.

Спростовано історіографічну традицію радянської історичної науки щодо відірваності козацької України від Київської Русі, зокрема, неоімперську концепцію давньоруської народності. Зроблено історіографічний аналіз розвитку концепції "спільної давньоруської колиски східних слов'ян". Простежено генетичний зв'язок етновизначальних ознак українців козацької доби у попередньому княжому періоді їх історії у царині матеріальної та духовної культури, мови, історичної свідомості. Доведено генетичний зв'язок князівських і козацьких лицарських традицій, їх близьку спорідненість із західноєвропейським лицарством.

Висвітлено актуальні питання стародавньої історії України на широкому тлі історії Європи: від появи найдавніших людських істот на теренах України до постання держави Київська Русь. Значну увагу приділено проблемам походження людини, способу життя прильодовикових мисливців, ролі трипільської культури в передісторії української держави, етногенезу та розселенню індоєвропейських народів, витокам слов'янства та історії формування українського народу. Простежено етнічні процеси у Київській Русі, визначено культурно-історичне місце України в історії Європи.

Визначено та палеоетнологічно інтерпретовано явище пізнього палеоліту Центральної та східної Європи - епіграветт. Значущість цієї проблеми для вітчизняного палеолітознавства стає зрозумілою, якщо зважити на те, що більшість пізньопалеолітичних крем'яних комплексів з території України, за типологічними ознаками, належить саме до цієї культурної спільноти.

Висвітлено життєвий шлях, багаторічну професійну діяльність та наукові погляди відомого українського науковця, археолога, доктора історичних наук, професора, засновника кафедри культурології та археології Національного університету "Києво-Могилянська академія" М.О.Чмихова.

Розглянуто новітні розробки російських археологів і лінгвістів щодо проблеми етногенези росіян і давньоруської народності. Зроблено критичний аналіз концепцій лехітського походження росіян та етнічної єдності населення Київської Русі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4с

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аргументировано, что на землях Украины с первобытных времен археологически прослеживалось три культурно-исторические области провинции, которые отличались характером этнокультурных связей. Северо-Западная Украина (Полесье и прилегающие районы Волыни и Прикарпатья) развивались в тесном контакте с Южной Балтикой. Юго-Западная область находилась под сильным влиянием Подунавья и Балкан. Степи юго-запада Украины представляли собой западное крыло огромного евразийского мира степняков-скотоводов. Подробно рассмотрена история этнокультурных связей Полесья с территориями, расположенными к северо-западу от него.

Розглянуто актуальні питання зародження та формування раннього Києва. Проаналізовано антропологічний склад населення черняхівської культури в одонтологічному аспекті. Висвітлено проблему карбування власної монети в Україні у XVII ст. Описано етнічні процеси на Русі в часи ранньофеодальної монархії. Акцентовано увагу на проблемах етногенезу українців з позицій сучасної європейської етнології, скіфо-античної та первісної археології.

Рассмотрены актуальные вопросы зарождения и формирования раннего Киева. Проанализирован антропологический состав населения черняховской культуры в одонтологическом аспекте. Освещена проблема чеканки собственной монеты в Украине в XVII в. Описаны этнические процессы на Руси во времена раннефеодальной монархии. Акцентировано внимание на проблемах этногенеза украинцев с позиций современной европейской этнологии, скифо-антической и общинной археологии.

Обговорено принципову зміну історичної концепції кам'яної доби, яка існувала серед археологів, істориків первісності, палеоантропологів протягом XX ст. На зміну стадіальному розумінню історичного процесу в палеоліті прийнято багатоваріантність шляхів розвитку людства з найдавніших часів.

Описано колекції крем'яних виробів, зібраних на численних стоянках первісних мисливців доби палеоліту біля села Лютка Старовижівського району Волинського краю.

Описаны коллекции изделий из кремня, собранных на многочисленных стоянках первобытных охотников эпохи палеолита возле села Лютка Старовыжевского района Волынского края.

Системна криза радянського суспільства наприкінці XX ст. мала конкретні прояви в радянській історичній науці. Серед них квазінаукові концепції світової історії А. Т. Фоменка, О. О. Бушкова, Ю. М. Канигіна та інших, а також фантастичні версії походження індоєвропейців Н. Р. Гусевої, В. О. Сафронова, Ю. О. Шилова. Наведено критичний аналіз даних доробок.

Висвітлено актуальні проблеми палеоліту, мезоліту та неоліту південного заходу Східної Європи. Наведено результати дослідження раннього палеоліту в Східному Криму, зокрема кам'яної індустрії пізньоашельського та мустьєрського часу. Описано верхньопалеолітичні пам'ятки типу Межиріч, проаналізовано їх роль серед епіграветських комплексів Середнього Дніпра. Розглянуто пізньопалеолітичні господарсько-побутові комплекси та житла степової України, палеоліт Рівненщини, геометричні мікроліти кам'яного віку Дніпровського Надпоріжжя, неолітичні пам'ятки Черкащини.

Освещены актуальные проблемы палеолита, мезолита и неолита юго-запада Восточной Европы. Приведены результаты исследования раннего палеолита в Восточном Крыму, в частности каменной индустрии позднеашельского и мустьерского времени. Описаны верхнепалеолитические памятки типа Межиречья, проанализирована их роль среди эпиграветтских комплексов Среднего Днепра. Рассмотрены позднепалеолитические хозяйственно-бытовые комплексы и жилища степной Украины, палеолит Ровенщины, геометрические микролиты каменного века Днепровского Надпорожья, неолитические памятки Черкасского региона.

Наведено результати археологічного дослідження городища Пісочний Рів на Десні. Описано свастику в знакових системах доби міді-бронзи в Україні. Розглянуто питання синхронізації пам'яток західного та східного ареалів трипільської культури басейнів Південного Бугу та Дніпра. Проаналізовано сучасний стан та перспективи дослідження проблеми "скіфського протекторату" над Ольвією в V ст. до н.е., співвідношення слов'янського етносу та археологічних культур. Висвітлено елементи культури кочівників у слов'янських старожитностях початку раннього середньовіччя.

Приведены результаты археологического исследования городища Песочный Ров на Десне. Описана свастика в знаковых системах эпохи меди-бронзы в Украине. Рассмотрены вопросы синхронизации памяток западного и восточного ареалов трипольской культуры бассейнов Южного Буга и Днепра. Проанализированы современное состояние и перспективы исследования проблемы "скифского протектората" над Ольвией в V ст. до н.э., соотношение славянского этноса и археологических культур. Освещены элементы культуры кочевников в славянских предметах старины начала раннего средневековья.

Описано методику реконструкції індивідуальної історії кам'яних виробів з вторинною обробкою. Розглянуто крем'яний комплекс верхньопалеолітичної стоянки Бармаки на Рівненщині та проблему існування пам'яток мізинської індустрії на волинській височині. Наведено результати трасологічних досліджень кам'яних знарядь функціонального призначення амвросіївського кістковища. Проведено системний аналіз мистецтва верхнього палеоліту як об'єкта системного дослідження.

Описана методика реконструкции индивидуальной истории каменных изделий с вторичной обработкой. Рассмотрены кремяной комплекс верхнепалеолитической стоянки Бармаки на Ривненщине и проблема существования памяток мизинской индустрии на волынской возвышенности. Приведены результаты трасологических исследований каменных орудий функционального назначения амвросиевского костковища. Проведен системный анализ искусства верхнего палеолита как объекта системного исследования.

Висвітлено історію археологічного зібрання Лубенського краєзнавчого музею, проблеми музеєфікації пам'яток кам'яного віку України, датування та періодизації пам'яток степової зони доби верхнього палеоліту. Розглянуто питання про початок заселення печер України, а також про стратохронологію пізньопалеолітичних комплексів Королеве ІІ/ІІ, І-а та Берегове І. Описано технологію розколювання кременю фінальнопалеолітичної стоянки Красносілля-Є.

Освещены история археологического собрания Лубенского краеведческого музея, проблемы музеефикации памяток каменного века Украины, датирования и периодизации памяток степной зоны эпохи верхнего палеолита. Рассмотрены вопросы о начале заселения пещер Украины, а также о стратохронологии позднепалеолитических комплексов Королево ІІ/ІІ, І-а и Береговое І. Описана технология раскалывания кремня финальнопалеолитической стоянки Красноселье-Е.

Розглянуто мезоліт одних з найменш вивчених у цьому аспекті регіонів України - лісостепового Подніпров'я та Побужжя. Нові матеріали дають змогу окреслити два головні етапи культурно-історичного розвитку Центральної України в ранньому голоцені.