Викладено метод визначення коефіцієнтів відносної вагомості критеріїв на базі ординальних оцінок альтернатив. Метод є ітераційним і працює аналогічно алгоритмам навчання нейронних мереж. Запропоновано опис покрокової роботи алгоритму та результатів його тестування. Проілюстровано приклади та наведено таблиці, що пояснюють роботу описаного методу.

Проанализированы основные известные методы рейтингования высших учебных заведений (ВУЗов). Предложен новый подход к рейтингованию ВУЗов. Подготовка специалиста заданного профиля (исследователя, разработчика, эксплуатационника, менеджера предприятия, топ-менеджера) рассматривается как комплексная целевая программа (КЦП), задаваемая иерахией знаний и умений, которую строят на основе знаний экспертов по излагаемой технологии. Нижний уровень иерархии задает частные показатели, по которым оценивается ВУЗ, а степени достижения главной цели КЦП на множестве значений частных показателей ВУЗа - его рейтинг. Такой подход обеспечивает непосредственную связь рейтинга ВУЗа с качеством обучения и дает его руководству информацию о конкретных действиях, необходимых для повышения рейтинга ВУЗа. Приведен пример иерархии знаний и умений, которая обеспечивает подготовку исследователя независимо от предметной области его работы.

Описано расширение метода определения относительной важности критериев на основании ординальных оценок альтернатив на случай иерархии критериев типа "дерево". Отражены постановка задачи, описание пошаговой работы алгоритма и результатов его тестирования, а также иллюстративные примеры и таблица, поясняющие работу описанного алгоритма.

Описано розширення методу визначення коефіцієнтів відносної вагомості критеріїв на базі ординальних оцінок альтернатив на випадок кількох прецедентів. Наведено дослідження збіжності та точності роботи запропонованого методу. Представлено постановку задачі, опис покрокової роботи алгоритму та результатів його тестування, а також ілюстративні приклади та таблиці, що пояснюють роботу описаного алгоритму.

Запропоновано метод відбору кандидатів на вакантні посади, який використовує досвід ординального оцінювання персоналу. Описано алгоритм, який дозволяє на основі апарату лінійного програмування визначити область допустимих значень коефіцієнтів вагомості критеріїв оцінки співробітників організації та побудувати ранжирування претендентів на вакантну посаду. Наведено числовий приклад роботи алгоритму.

Запропоновано метод ітераційного обчислення коефіцієнтів відносної вагомості критеріїв оцінки альтернатив на підставі наявних прецедентів їх багатокритеріального ранжування. Наведено метод зі зворотнім зв'язком з експертом. Розроблено методи, узагальнені на випадок, коли ієрархії критеріїв оцінки альтернатив утворюють багаторівневі структури типу "дерева" та "мережі". Визначено модифікацію структури системи підтримки прийняття рішень, яка обробляє експертну інформацію кількома шляхами, зокрема, визначає пріоритетність різних факторів на підставі досвіду багатокритеріального ранжування альтернатив.

Представлено опис і результати експериментального дослідження експертної технології, що створена на базі методу парних порівнянь, в основу якого для більш ефективного одержання інформації покладено надання експертові можливості проводити оцінювання в шкалі, докладність якої адекватно відображає його компетентність у питанні експертизи. Мета роботи - порівняльний аналіз запропонованої технології та наявних, що використовують для експертного оцінювання деяку єдину визначену вербальну шкалу. Результати дослідження, які одержано на підставі суджень експертів, залучених до експертизи, свідчать на користь новоствореної технології.

Предложен метод имитационного моделирования оценок экспертов при опросах в процессе формирования баз знаний систем поддержки принятия решений в слабоформализованных предметных областях. Показаны характерные особенности моделирования экспертных оценок ординального и кардинального типов. Экспертные оценки моделируются как случайные величины, распределенные по одному из двух характерных законов: экспоненциальному или полунормальному. Применение предложенного метода для разрешения вопросов, возникающих при построении новых типов систем поддержки принятия решений и при анализе работы имеющихся систем, во многих случаях позволяет избегать дорогостоящих процедур тестирования с привлечением экспертных групп.

Описан метод организации обратной связи с экспертами при построении группового ранжирования альтернатив. Результатом работы метода является множество индивидуальных экспертных ранжирований множества альтернатив, которые во время агрегации позволяют получить транзитивное групповое отношение предпочтений на данном множестве.

Предложен метод определения достаточности степени согласованности множества строгих индивидуальных ранжирований при групповом экспертном оценивании. Основой метода является проверка, сохраняется ли свойство транзитивности итогового отношения. Применение метода в системах поддержки принятия решений ординального типа возможно при агрегации индивидуальных ранжирований группы экспертов произвольным способом.

Викладено ідею алгоритму організації зворотного зв'язку з експертами з метою підвищення узгодженості індивідуальних ранжирувань альтернатив за їх агрегації. Множину індивідуальних ранжирувань запропоновано вважати достатньо узгодженою для агрегації, якщо підсумкове відношення, яке одержано на їх основі, є транзитивним. Якщо відношення не є транзитивним, агрегація індивідуальних ранжирувань вважається неприпустимою, і слід звертатися до експертів із пропозиціями щодо змін попередньо заданих ними ранжирувань альтернатив, які б дозволили зробити підсумкове відношення транзитивним. Наведено строгу постановку задачі та ідею алгоритму її розв'язання.

Індекс рубрикатора НБУВ: З810.41

Рубрики:

Теорія прийняття рішень

Шифр НБУВ: Ж16550 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен подход к определению весов критериев оценки альтернатив на основе опыта их мультикритериального ранжирования. Предположено, что в случае, когда эксперт затрудняется оценить альтернативы и веса критериев кардинально, или построить соответствующие матрицы парных сравнений, можно искать веса критериев на основе предыдущего опыта ординального оценивания альтернатив по заданным критериям. Описана идея и несколько модификаций метода вычисления весов критериев, а также пути его обобщения на случай, когда экспертные оценки заданы в виде нечетких ранжирований альтернатив.

Представлено мережу співавторства з комп'ютерних наук на основі реферативної бази даних "Україніка наукова". Визначено її основні показники центральності. Показано можливість виділення на їх основі експертних груп і наукових шкіл. Запропоновано використання методів підтримки прийняття рішень для визначення кластерів у мережі співавторства та показано шляхи застосування методу "ординального факторного аналізу" для визначення вагомості різних показників центральності складних мереж.

Запропоновано новий підхід до побудови стратегічних планів, в основу якого покладено сучасні методи експертної підтримки прийняття рішень, що включають ієрархічну декомпозицію проблеми, цільове динамічне оцінювання альтернатив, парні порівняння та розподіл ресурсів. Можливість використання різних шкал оцінювання надає змогу підвищити достовірність результатів групових експертиз та удосконалити процес стратегічного планування. Застосування підходу описано на прикладі оцінки ряду проектів з розвитку Збройних сил.

Описано основні особливості діалогу з експертом, які характеризують різні етапи проведення експертизи. Показано, що на кожному з етапів експертизи, в яких задіяний експерт, виникають певні проблеми, що зумовлені, здебільше, різницею між формою подання інформації експертом та формою її введення у систему підтримки прийняття рішень. Запропоновано концептуальні рекомендації, які надають можливість уникнути виявлених проблем і зробити процес одержання даних від експертів більш змістовним і конструктивним. Запропоновані рекомендації мають використовуватись як методичні основи в процесі проведення експертиз і розробки інтерфейсу систем підтримки прийняття рішень.

Показано, що для визначення відносної компетентності експертів, які вводять оцінки у вигляді матриць парних порівнянь, недостатньо враховувати лише самооцінку, взаємну оцінку та так званий об'єктивний компонент даного показника. Запропоновано метод визначення відносної компетентності членів експертної групи під час агрегації парних порівнянь альтернатив або варіантів рішення, який надає можливість врахувати всі складові компетентності: апріорну оцінку за трьома вказаними компонентами, повноту, узгодженість і докладність оцінок, що надані експертом. Так, під час агрегації, судженням експерта, який є більш послідовним у своїх оцінках, і надає більш детальну інформацію (обираючи шкали з більшою кількістю поділок), доцільно присвоювати більшу вагомість. Одержано експериментальні результати, які емпірично підтверджують необхідність урахування різних аспектів компетентності експертів під час проведення експертиз. Одержаний результат надає можливість удосконалити наявні методи агрегації експертних парних порівнянь (зокрема, комбінаторний метод) і підвищити достовірність результатів групових експертиз, у яких використовуються групові парні порівняння.

Показано, що для прийняття рішень на рівні громади доцільно використовувати експертні методи, адже дана предметна область є слабкоструктурованою. При цьому, окрім експертних даних, під час прийняття рішень слід враховувати також думку представників цільової громади. Запропоновано метод формального опису слабкоструктурованих проблем рівня громади з урахуванням як експертної інформації, так і громадської думки. Метод передбачає ієрархічну декомпозицію проблеми, безпосередню оцінку вагомості факторів, що мають вплив на проблему, застосування шкали згоди-незгоди Лайкерта для оцінки респондентами атомарних факторів і побудову рейтингів факторів на основі оцінок респондентів шляхом лінійної згортки. Побудовані рейтинги складають основу для визначення пріоритетних кроків, які спрямовано на розв'язання проблеми. Одержано експериментальні результати на реальних даних дослідження якості громадського простору, що ілюструють роботу методу та підтверджують його ефективність.

Показано, що визначення точності експертних методів становить суттєву проблему внаслідок відсутності еталонних значень оцінок об'єктів за умов реальних експертиз. Натомість, запропоновано використовувати показник ефективності методів, заснований на їхній стійкості до збурень вихідних даних. На прикладі порівняння комбінаторного методу агрегації експертних оцінок з урахуванням і без урахування ваг покривних дерев досліджено два підходи до оцінки ефективності експертних методів. Один підхід базується на використанні даних реального експертного оцінювання заданих еталонних об'єктів; другий - на імітаційному моделюванні всього циклу експертизи, в тому числі, й самих експертних оцінок. У ході дослідження ефективності двох указаних методів агрегації експертних оцінок імітаційний підхід показав себе як більш коректний і репрезентативний. Отримано експериментальні результати, які емпірично підтверджують перевагу комбінаторного методу з урахуванням ваг покривних дерев над комбінаторним методом без урахування ваг (і, відповідно, над методами геометричного середнього по рядках і логарифмічним методом найменших квадратів).

Запропоновано технологію підтримки прийняття рішень для побудови стратегічного плану розвитку міської інфраструктури. Технологія передбачає декомпозицію головної цілі стратегії, яка пов'язана з підвищенням безпеки дорожнього руху та базується на знаннях у цій сфері, опублікованих як статистичні дані, та знаннях експертів - спеціалістів із безпеки дорожнього руху. Побудована в результаті застосування технології модель предметної області використовується для визначення стратегічного плану заходів із розвитку міської транспортної інфраструктури, які загалом створюють максимальний ефект при досягненні головної цілі в умовах наявних на поточний час фінансових обмежень.