Наводиться системний принцип побудови автоматизованих навчаючих систем, розглядається розв'язання задач розпізнавання образів на основі системного підходу та попередньої обробки інформації. Висвітлюються нові підходи до моделювання і управління в гнучких комп'ютеризованих системах та особливості використання випадкових чисел. Описується моделювання динаміки деяких процесів економіки перехідного періоду, математична модель об'єктів моніторингу, а також виведено основні співвідношення неперервного варіанту динамічного програмування. Запропоновано метод декомпозиції значень показників якості спеціального програмного забезпечення, структурне проектування дискретно-неперервного керування в багаторівневих системах, показана функціональна організація керуючих систем на базі теоретико-групових перетворень тощо.

Описаны методология оценки и управления качеством веб-проектов, особенности построения автоматизированных обучающих систем при выполнении оператором дискретных операций. Рассмотрены вопросы нейроуправления нелинейными динамическими объектами на основе многослойного перспептрона, моделирования и фрактальной параметризации дендритов нейронов, нелинейной динамики системы управления нажимными винтами блюминга. Проанализированы направления адаптации воздухоплавательных технологий нового поколения в интересах национальной безопасности Украины.

Розглянуто питання візуалізації моделювання гіперпросторово-розподілених гнучких комп'ютерно-інтегрованих виробничих систем, використання компонентної методології реінжинірингу бізнес-процесів в освіті, а також вейвлет-перетворення для представлення мовних сигналів у задачі розпізнавання мови. Наведено математичні характеристики багатоканальних інформаційних систем з шумоподібно кодованими сигналами.

Рассмотрены вопросы визуализации моделирования гиперпространственно-распределенных гибких компьютерно-интегрированных производственных систем, использования компонентной методологии реинжиниринга бизнес-процессов в образовании, а также вейвлет-преобразования для представления речевых сигналов в задаче распознавания языка. Приведены математические характеристики многоканальных информационных систем с шумообразно кодированными сигналами.

Розглянуті особливості багатопараметричної ідентифікації систем з гістерезисом за допомогою пошукових засобів, а також можливості адаптації ідентифікаційного методу.

Запропоновані алгоритми визначення векторно-матричних моделей з'єднань ланок за векторно-матричними моделями останніх.

Запропонований підхід до виводу співвідношень неперервного варіанту методу динамічного програмування, який заснований безпосередньо на принципі оптимальності і незалежності величини показника якості від точки розділення інтервалу інтегрування на два підінтервали. Розглянутий підхід натуральним способом поділяє початкову задачу на дві підзадачі. Перша підзадача зв`язана з переглядом розв'язку з кінця інтервалу управління до його початку і тим самим вносить ясність в самий метод, як і у випадку дискретного варіанта. Розв`язання ж другої підзадачі дозволяє реалізувати другий етап рішення загальної задачі, а саме реалізувати рух від початку інтервалу управління до його кінця.

Розглядаються у порівнянні характеристики різноманітних генераторів випадкових чисел.

Розглянуто проблеми надання здатності до адаптації інформаційно-керуючим системам для організаційно-технічних об'єктів управління. Проаналізовано особливості адаптивних технологій створення інформаційно-керуючих систем. Наведено відповідні методи інтелектуального аналізу даних та формальні системи, що можуть бути застосовані для реалізації адаптивних технологій. Запропоновано алгоритм динамічної класифікації об'єктів, який дозволяє перебудовувати ієрархію класів відповідно до проблеми, що вирішується. Виконано огляд технологічних і технічних аспектів реалізації адаптивної технології.

Предложен подход, позволяющий интенсифицировать функции промышленного робота на основе применения интеллектуализованных компонент иерархических моделей сложных систем. Рассмотрены вопросы построения динамических моделей промышленных роботов.

Запропонована математична модель об'єктів моніторингу у теоретико-множинному вигляді, відокремлювальною особливістю якої є функція поведінки системи, інваріантна до зміни динамічних властивостей системи.

Проблема забезпечення якості при створенні та впровадженні на промислових підприємствах систем автоматичного управління і контролю особливу актуальність отримала у зв'язку з тенденцією переносу акценту з кількісних показників на якісні. Методика декомпозиції показників якості, що розглядається у статті, може використовуватися при проектуванні спеціального програмного забезпечення (СПЗ) реального часу з метою підвищення якості спеціального програмного забезпечення (СПЗ). Метою декомпозиції є розрахунок оптимальних значень показників якості для програмних компонент вузла з урахуванням його структури. У статті доведені математичні формули розрахунку.

Розглянуто побудову математичної моделі інвестиційної функції для державного сектора економіки на основі коінтеграційного підходу. Проаналізовано особливості інвестиційного процесу в Україні та Росії. Запропоновано практичне застосування сучасної коінтеграційної методології до побудови моделі за допомогою експериментальних даних.

У статті запропоновано дворівневу математичну модель динаміки розвитку комп'ютерного інформаційного центру університетської бібліотеки на основі класичного способу опису динамічних систем. Дану математичну модель реалізовано з використанням методу багаторівневого моделювання Форестера, що дозволило виявити взаємозв'язок параметрів моделі, які визначають капітальні затрати на створення комп'ютерного інформаційного центру та інтенсивність інформаційного потоку в лініях передачі даних між абонентами інформаційного центру.

У статті запропоновано математичну модель оцінки вразливості проектних рішень за структурою інформаційної мережі на основі статистичних характеристик. Проведені статистичні експерименти показали можливість отримання більш точного значення вартості інформаційної мережі з використанням даної моделі.

Запропонована математична модель процесу створення захисних озброєнь в умовах жорстких обмежень на бюджет. Поставлена задача для визначення оптимального фінансування програми створення нових видів озброєння в перехідний період.

Запропоновано критерій мінімізації структурної складності моделей для процедури оцінки корисності змінних стану. Отримано аналітичне вираження інформаційного бар'єра, доведено відповідне твердження.

Пропонуються нові підходи подання та верифікації гнучких комп'ютеризованих систем (ГКС). Відзнака підходів від попередніх робіт по моделюванню та управлінню в ГКС полягає у тому, що останні розглядаються, по-перше, як об'єкти з багатомірною просторовою ієрархією станів, а по-друге, такими, в яких для запобігання безвихідних ситуацій використовують інформацію про необхідні ресурси для кожної з окремих операцій виробничого процесу і/або про циклічності протікання матеріальних і інформаційних потоків.

Розглянуто можливість отримання помилкових результатів у процесі розв'язку задачі ідентифікації через втрати інформації, що мають місце за умов переходу до параметризованого опису розподілу помилки вимірювань та оцінок параметрів моделі.

Розглянуто вибір оптимальних кінцевомірних об'єктів із чистим запізнюванням на основі ряду Пада. Показано, що усічені моделі Пада з істотними параметрами не мають оптимальної адекватності. Для досягнення оптимальної адекватності параметри моделі необхідно оптимізувати, до того ж паралельно з поліпшенням адекватності в більшості випадків вдається зменшити ступінь складності синтезованих моделей.

Питання збереження цілісності відтворюваного світу (зокрема, засобами мови) відіграють важливу методологічну роль під час розбудови інформаційних технологій. Окремі етапи інформаційних процесів на шляху перетворення "Дійсність-Текст" вже досить добре вивчено та презентовані певними науковими напрямами (цілісність зорового образу, зв'язність текстової інформації тощо). Послідовно проаналізовано всі етапи на шляху вказаного перетворення з урахуванням запропонованої формальної моделі природної мови. Використано результати досліджень фахівців з різних напрямів (нейрофізіологів, фахівців з питань розпізнавання, лінгвістів).