Наведено інформацію про першу природоохоронну науково-дослідну установу на Рівненщині - Рівненський природний заповідник. Охарактеризовано природні комплекси й об'єкти, клімат, геологічну будову території, флору, фауну регіону, а також ботанічні, геологічні, орнітологічні, гідрологічні, ентомологічні заказники місцевого значення.

Дана информация о первом научно-исследовательском учреждении в Ровенской области - Ровенском природном заповеднике. Охарактеризованы природные комплексы и объекты, климат, геологическое строение территории, флора, фауна региона, а также ботанические, геологические, орнтитологические, гидрологические, энтомологические заказники местного значения.

Досліджено становлення та поступ вищої педагогічної освіти в Рівненській області. На основі документальних архівних джерел висвітлено діяльність першого в області педагогічного ВНЗ - Рівненського державного вчительського інституту. Здійснено ретроспективний огляд етапів його розвитку в контексті суспільно-політичних процесів. Повернуто із забуття імена науково-педагогічних працівників, які заклали підвалини вищої школи з підготовки вчительських кадрів. Проаналізовано структуру та діяльність Рівненського державного гуманітарного університету - спадкоємця педагогічного інституту й Інституту культури. Розкрито наукові та творчі здобутки професорсько-викладацького колективу ВНЗ на сучасному етапі.

Висвітлено досвід Рівненського обласного центру зайнятості - одного з учасників українсько-канадського проекту "Децентралізація управління професійним навчанням в Україні", щодо організації навчання безробітних. Розглянуто діяльність Центру зайнятості в рамках Проекту, зокрема знайомство з досвідом Канади, Словаччини та Чехії з цього питання та впровадження його на Рівненщині. Розкрито методику роботи Державного професійно-технічного навчального закладу "Рівненський навчальний центр державної служби зайнятості" - одного з пілотних навчальних закладів Проекту. Акцентовано увагу на співпраці служби зайнятості з роботодавцями, ролі Проекту у покращанні цих стосунків.

Акцентовано увагу на проблемах формування культури мислення учнів шляхом проведення наукової, експериментально-дослідницької роботи у Рівненській Малій академії наук. Розкрито систему підготовки молоді до інноваційної діяльності. Названо наукові установи, на базі яких працює МАН.

Указано на необхідність створити міст через прірву, що виникає під час сучасного навчання, між теоретичним курсом і практикою. Для вирішення проблеми запропоновано суттєво посилити професійну спрямованість курсу, інтегрування багатьох навчальних предметів, тобто формування вмінь і навичок, необхідних для використання в побуті та різноманітній професійній діяльності. Зокрема зазначено, що найбільш вдало поєднати розв'язання прикладних завдань, а також основні етапи отримання обрахунків дозволяють ЕОМ,що їх необхідно використовувати в гуманітарному навчанні. Зазначено, що на базі ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" ефективно проходить навчання ділової мови української мови з використанням ПК у комплексі, на першому етапі використовується комп'ютер, як електронний підручник, на наступному - безпосередньо для створення ділових паперів за допомогою текстового редактора, а також для контролю знань учнів. Підсумовано, що такі поєднання ділової мови та ІКТ дозволяє студенту побачити практичне застосування текстових редакторів, а діловим паперам стати для них не абстрактними, а реальними речами повсякденного життя.

Указано на необходимость создать мост через пропасть, возникающую во время современного образования, между теоретическим курсом и практикой. Для решения проблемы предложено существенно усилить профессиональную направленность курса, интегрирование многих учебных предметов, т.е. формирование умений и навыков, необходимых для использования в быту и разнообразной профессиональной деятельности. В частности отмечено, что наиболее удачно соединять решение прикладных задач, а также основные этапы получения расчетов позволяют ЭВМ, которые необходимо использовать в гуманитарном образовании. Освещен опыт ДВУЗ "Ривненский колледж экономики и бизнеса", на базе которого эффективно проходит обучение деловому украинскому языку с использованием ПК в комплексе, напервом этапе используя компьютер, как электронный учебник, на следующем - непосредственно для создания деловых бумаг с помощью текстового редактора, а также для контроля знаний учеников. Подытожено, что такое соединение делового языка и ИКТ позволяет студенту увидеть практическое применение текстовых редакторов, а деловым бумагам стать для них не абстрактными, а реальными вещами повседневной жизни.

The article deals with the main trends and possibilities of using interactive technologies of studying. While studying the humanities and natural sciences the accent s done upon future profession. The main recommendations are given how to raise the interest of the studying process.

Запропоновано інтерактивне інтегроване заняття зі страхування, інформатики та КТ і основ психології за темою "Страхування підприємницьких ризиків" (Рівненський коледж економіки та бізнесу). Висвітлено його навчальну, розвивальну, виховну цілі, організаційний аспект, актуалізацію опорних знань, ділову гру, розминку між етапами уроку (погляд психолога на проблему ігроманії), завдання, творче домашнє завдання, коментар психолога щодо психологічної сутності ризику. Підсумовано, що інтегроване нестандартне завдання спонукає багатьох викладачів до застосування інноваційних форм проведення уроків у педагогічній діяльності.

Досліджено основні етапи переміщення книжково-рукописних матеріалів барона Ф.Р. Штейнгеля - науковця, громадсько-політичного та культурного діяча України, починаючи з моменту евакуації зібрання з родинного маєтку в с. Городок (Рівненський р-н) і закінчуючи його сучасним місцезнаходженням.

Исследованы основные этапы перемещения книжно-рукописных материалов барона Ф.Р. Штейнгеля - ученого, общественно-политического и культурного деятеля Украины - с момента эвакуации собрания из семейного имения в с. Городок (Ровенский р-н) и до его нынешнего местонахождения.

Розглянуто систему роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) з питань координації діяльності освітніх округів у напрямку забезпечення наступності змісту освіти науково-методичного супроводу діяльності освітніх округів як одного зі шляхів до якісної професійної освіти. Рівненський ОІППО презентовано як регіональний науково-методичний центр педагогічної освіти дорослих, колектив якого продовжує кращі національні традиції в освітній галузі, продукує інноваційні ідеї та організовує їх реалізацію, запроваджує нові педагогічні технології та методики, інтерактивні форми навчання у практику підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Висвітлено пріоритетний напрям діяльності інституту – науково-методичний супровід профільного навчання в старшій школі, діяльності освітніх округів.

Представлена ​​система работы Ровенского областного института последипломного педагогического образования (ОИППО) по вопросам координации деятельности образовательных округов в направлении обеспечения преемственности содержания образования научно-методического сопровождения деятельности образовательных округов как одного из путей к качественному профессиональному образованию. Ровенский ОИППО представлен как региональный научно-методический центр педагогического образования взрослых, коллектив которого продолжает лучшие национальные традиции в сфере образования, производит инновационные идеи и организует их реализацию, вводит новые педагогические технологии и методики, интерактивные формы обучения в практику повышения квалификации педагогических кадров. Освещено приоритетное направление деятельности института - научно-методическое сопровождение профильного обучения в старшей школе, деятельности образовательных округов.

Presented system of Rivne Regional Institute of Postgraduate Education (RRIPE) on the coordination of educational districts in the direction of ensuring the continuity of educational content of scientific and methodological support of educational districts as a way to quality vocational education. RRIPE presented as a regional scientific-methodical center of teaching adult education, whose team continues the best traditions of national education, produces innovative ideas and organize their implementation introduces new teaching technologies and techniques, interactive forms of learning into practice advanced training of teachers. Lit priority activities of the Institute-scientific and methodological support of school education in high school activities educational districts.

Аргументовано необхідність вивчення питання наступності освіти, проаналізовано праці вітчизняних вчених щодо актуальності цього питання на сучасному етапі. Розглянуто основні ступені неперервного навчання, презентовано спільний проект "Наступність освіти. Перспективи розвитку" ВНЗ на базі ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)442

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання модернізації системи управління професійним розвитком методистів науково-методичних установ у регіональній неперервній педагогічній освіті. Значну увагу акцентовано на сучасних проблемах продовження трансформації районних, міських кабінетів, центрів у науково-методичних установах та модернізації системи управління їх професійним розвитком, що здійснює Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Наведено схему моделі розвитку професіоналізму методистів, описано єдине інноваційне освітнє середовище, яке забезпечує можливість обміну досвідом, знайомство з новими ідеями, сприяє перебудові роботи цих науково-методичних служб. Узагальнено, що новий погляд на структуру і зміст науково-методичної роботи потребує реалізації стратегічних напрямів модернізації системи управління професійним розвитком методистів науково-методичних установ у регіональній неперервній педагогічній освіті, зокрема продовження трансформації районних, міських методичних кабінетів, центрів у науково-методичні установи.

Рассмотрены вопросы модернизации системы управления профессиональным развитием методистов в научно-методических учреждениях регионального непрерывного педагогического образования. Значительное внимание акцентировано на современных проблемах продолжения трансформации районных, городских кабинетов, центров в научно-методических учреждениях и модернизации системы управления их профессиональным развитием, которую осуществляет Ровенский областной институт последипломного педагогического образования. Приведена схема модели развития профессионализма методистов, описана единая инновационная образовательная среда, обеспечивающая возможность обмена опытом, знакомство с новыми идеями, что способствует перестройке работы этих научно-методических служб. Акцентировано внимание на том, что новый взгляд на структуру и содержание научно-методической работы требует реализации стратегических направлений модернизации системы управления профессиональным развитием методистов научно-методических учреждений регионального непрерывного педагогического образования, в частности продолжение трансформации районных, городских методических кабинетов, центров в научно-методические учреждения.

The problems of modernization of the control system of professional development of trainer’s scientific and methodological institutions in regional continuous teacher education. Considerable attention is focused on a modern extension problem of transformation of the district, city offices, centers of scientific and methodological facilities and modernization of the management of their professional development, provides Rivne Regional Teacher Training Institute. The scheme of the model of professional development trainers, described one of the innovative educational environment that provides an opportunity to share experiences, discover new ideas, promotes the reconstruction of the work of the scientific and methodological services.

Досліджено чинники, які вплинули на заснування та діяльність монастирів Рівненської області. Розглянуто вплив історико-культурних, релігійних і природних чинників на розвиток монастирів цієї території. Вивчено історичні особливості становлення та розвитку монастирів Рівненщини. З'ясовано, що на виникнення й функціювання монастирів досліджуваної території суттєво впливали окремі соціально-гуманітарні чинники. Охарактеризовано конфесійну приналежність монастирів Рівненської області. Досліджено територіальні особливості розміщення монастирів. Виявлено, що найбільше монастирів розміщено в південній частині області (Рівненський, Гощанській, Корецький, Острозький, Здолбунівський, Дубенський, Радивилівський райони та місто Дубно), а найменше - у північній (Березнівський, Рокитнівський, Сарненський, Володимирецький, Зарічненський райони й місто Сарни). Визначено, що найдавнішим монастирем області є Корецький. З'ясовано, що на привабливість монастирів найбільше впливає наявність шанованих святинь: ікон, святих мощей, інших релігійних реліквій.

Мета дослідження - доповнення ходу хірургічного гемостазу етапом тимчасової інтраабдомінальної екстравазальної компресії термінального відділу черевної аорти (ТТІТЕКТВЧА), який спрямований на зменшення тривалості акушерських кровотеч (АК) та об'єму крововтрати, швидку стабілізацію пацієнтки з запобіганням, за можливості, гістеректомії. На базі КЗ "Рівненський перинатальний центр" Рівненської обласної ради за період з 2012 р. до IV кварталу 2016 р. з метою зменшення тривалості АК та об'єму крововтрати використано ТІІТЕКТВЧА як додаток, як етап хірургічного гемостазу. В оперовану групу ввійшли вагітні віком від 22 до 38 років. Серед прооперованих із використанням методу ТІІТЕКЧА було 2 вагітні, що вперше народжують, і 8 вагітних із повторними пологами. Розродження у всіх випадках у даній групі вагітних виконано шляхом кесарева розтину. Показаннями для проведення даного етапу оперативного втручання були: у 3-х випадках - підозра на патологічну плацентацію, у 4-х вагітних - патологічна плацентація, в 1 випадку - завмерла внутрішньочеревна 6-місячна вагітність та у 2-х випадках - передчасне відшарування плаценти. У 6-ти випадках оперативне втручання виконано в ургентному порядку. Тільки у 4-х випадках - у плановому. Час проведення етапу хірургічного гемостазу з використанням авторської методики становив 25 +- 15 хв. На період перетискання аорти в всіх оперованих пацієнток прямі антикоагулянти не використовували. У всіх 10 прооперованих пацієнток у післяопераційний період неврологічних, артеріальних, венозних дефіцитів у нижніх кінцівках не виявлено. Додаткового лікування не знадобилося. Величина власне операційної крововтрати під час оперативного втручання за даною методикою у поєднанні з доопераційною крововтратою зменшилася в рази. Всі прооперовані вагітні виписані у задовільному стані. У 5 пацієнток вдалося уникнути гістеректомій. Запропонований етап операції - ТІІТЕПКТВЧА до тіл хребців поперекового відділу хребта не потребує значного часу для її виконання (5 - 10 с) після видалення плода з порожнини матки. Для виконання цієї процедури додаткового доступу до термінального відділу аорти, відповідного судинного інструментарію, специфічних знань її не потрібно. Це надає акушеру-гінекологу час для прийняття рішення без нервозності, яка виникає у випадку кровотечі з розрізу матки, а анестезіологу стабілізувати стан пацієнтки за короткий проміжок часу.

18 - 19 жовтня 2018 р. у Рівному відбулася науково-практична конференція "Індивідуалізація медикаментозного лікування хворих на солідні пухлини", присвячена 100-річчю Національної академії наук (НАН) України та 90-річчю з дня народження видатного вченого-онколога, доктора медичних наук, професора Кулик Галини Іванівни. Організаторами конференції виступили Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) ім. Р. Є. Кавецького НАН України та КЗ "Рівненський обласний онкологічний диспансер" Рівненської обласної ради.

На основі критичного опрацювання численних літературних джерел і матеріалів гербаріїв узагальнено відомості про систематичне положення, морфологічну будову, екологічну приуроченість, географічне поширення та стан охорони Chamaedaphne calyculata (L.) Moench. Chamaedaphne calyculata належить до монотипного роду Chamaedaphne з родини вересових (Ericaceae). Chamaedaphne calyculata - болотний і лісоболотний вид рослин. В Україні він є гляціальним (плейстоценовим) реліктом на південній межі поширення, занесений до Червоної книги України (2009), має статус "вразливий". Угруповання, в яких домінує C. calyculata, включені до Зеленої книги України (2009). Chamaedaphne calyculata має лікарські властивості, а також декоративне, грунтозахисне, торфоформуюче значення. Цей вид рослин поширений у сусідніх з Україною країнах: у Польщі, Білорусі, Росії. Причому вже на півдні Білорусі він трапляється спорадично, а в Польщі належить до рідкісних видів рослин. В Україні наявні лише кілька локалітетів C. calyculata. За допомогою ресурсу SimpleMappr авторами створено карту поширення цього виду. З'ясовано, що C. calyculata охороняється в кількох об'єктах природно-заповідного фонду України: Рівненський і Поліський природні заповідники, Вутвицький, Сварицевицький та Хиноцький ботанічні заказники загальнодержавного значення. За результатами аналізу літературних даних зроблено висновок, що цей вид потребує дослідження сучасного стану популяцій. Oскільки більшість гербарних зразків C. calyculata зібрані у 50 - 70-х рр. минулого століття, ці місцезнаходження потребують підтвердження. Також необхідний пошук нових місцезростань цього виду рослин. Підкреслено, що, зважаючи на те, що не всі осередки C. calyculata перебувають під охороною, необхідне створення нових об'єктів природно-заповідного фонду України або розширення наявних.

Окремою формою хронічного захворювання вен (ХЗВ), з якою стикаються акушери-гінекологи, хірурги та судинні хірурги на етапах ведення вагітних, є первинне варикозне розширення вен пахових каналів (ПВРВПК) - несафеновий варикоз. Дана патологія є мало вивченою та маловідомою, але існує як чимала акушерська проблема для акушерів-гінекологів, судинних хірургів, як хірургічна проблема - для хірургів та клінічна і косметична - для пацієнток. Мета дослідження - вивчення частоти виникнення та форм ПВРВПК, динаміки його розвитку протягом вагітності. На базі комунального закладу "Рівненський обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради за період із 2013 р. до 2019 р. під спостереженням знаходилися 1367 вагітних із первинним хронічним захворюванням вен (ПХЗВ) басейну сафенових і несафенових вен (згідно з класифікацією СЕАР від 2002 р.). У 285 із них діагностовано одну з форм несафенового варикозу - ПВРВПК: ізольовану форму - у 129 пацієнток, у поєднанні з ПХЗВ - у 156 вагітних. У всіх вагітних для діагностування венозної патології та вивчення венозної гемодинаміки у венах нижніх кінцівок, басейну клубових вен, пахових каналів, дослідження джерел, що формують ПВРВПК, використали другий рівень діагностики згідно з рекомендацією Українського Консенсусу з лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок від 2005 р., що поєднував дані анамнезу, клінічного обстеження та дуплексного ангіосканування. У всіх пацієнток УЗ-дослідження проводили у положенні лежачи та стоячи (ортостазі) з виконанням проби Вальсальви з використанням критеріїв D. A. McKenna і співавторів (2008). З 285 вагітних із ПВРВПК у 129 пацієнток діагностовано ізольовану форму; у 28 - варикозне розширення вен знаходилось у межах пахового каналу, а в 101 вагітної поширилось через зовнішнє пахове кільце на зовнішні статеві органи, промежину та нижні кінцівки. У 156 вагітних різні форми ПВРВПК поєднувались із ПХЗВ нижніх кінцівок басейну сафенових вен. Установлено, що серед 285 пацієнток джерелами формування ПВРВПК за даними дуплексного ангіосканування у 141 переважали рефлюкси з вен маткових сплетень, у 73 - переважно з вен яєчників, у 42 вагітних - переважно з вен матки + яєчників, у 18 - переважно з вен матки + яєчників + кремастерної вени. Не вдалося чітко визначити джерело в 11 пацієнток. У 285 пацієнток дана патологія прогресувала протягом всієї вагітності і під час наступних вагітностей. Ізольована форма ПВРВПК не прогресувала між вагітностями. У той самий час у всіх 156 вагітних із поєднаною формою захворювання відзначено прогресування ПХЗВ басейну сафенових вен у період вагітності і між вагітностями. Використання другого рівня діагностики під час вагітності, що поєднував дані анамнезу, клінічного обстеження і дуплексного ангіосканування апаратом LANWIND MIRROR II із лінійним датчиком частотою 8 - 10 MHZ, критеріїв D. A. McKenna та співавторів (2008) у положенні лежачи та стоячи (ортостазі) із проведенням проби Вальсальви у 100 % є безпечним як для матері, так і для плода. Використання другого рівня діагностики венозної патології пахових каналів у вагітних забезпечило стовідсоткове діагностування різних форм даної патології. За даними дуплексного ангіосканування ПВРВПК виявили у 20,23 % серед вагітних із ПХЗВ, у 45,3 % - в ізольованій формі, а найчастіше - у 54,7 % - у поєднанні з ПХЗВнижніх кінцівок. Джерелами формування ПВРВПК переважно були рефлюкси із венозних сплетень матки - у 49,7 % вагітних, яєчників - у 25,61 % пацієнток.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.367

Рубрики:

Штампова сталь

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту "Проєктування хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї". У результаті аналізу останніх досліджень і публікацій виявивлено, що науковці достатньою мірою розглянули проблему реформування курсів підвищення кваліфікації вчителів. Окремим питанням розкрито в українських дослідженнях проєктування хмаро орієнтованих систем (ХОС), однак запропоновані системи стосуються виключно окремих спеціальностей або ж носять повністю наукове спрямування. Наразі не існує ХОС, яка б стала інструментом у подальшій підготовці вчителів природничо-математичних предметів (ПМП) до роботи в науковому ліцеї. За експериментальні майданчики було обрано Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (2019 р., кількість респондентів - 45) і Державний університет "Житомирська політехніка" (2020 р., кількість респондентів - 824). З'ясовано наявний стан використання сервісів учителями ПМП під час підготовки навчальних матеріалів; проаналізовано готовність учителів виконувати особисто та навчати учнів проводити науково-дослідну роботу; визначено стан обізнаності вчителів із приводу функцій і вимог, які висуваються в наукових ліцеях. Аналіз проведеного опитування показав, що більшість учителів визнає потребу вчителя наукового ліцею в науковій діяльності. Більшість респондентів не використовують англомовних ресурсів і сервісів через низький рівень володіння мовою. З'ясовано, що одним із найсуттєвіших шляхів залучення до наукової діяльності, на думку вчителів математики, є участь у наукових конференціях. Щодо впровадження та використання одержаних результатів досліджень, учителі планують обрати такі шляхи: публікацію методичних матеріалів і самостійне впровадження. Аналіз результатів анкетування освітян показав, що серед респондентів 574 особи (69,7 %) віддають перевагу використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій на локальному комп'ютері. Аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту свідчить, що існує проблема підготовки вчителів ПМП до роботи в науковому ліцеї, яка потребує подальшого розв'язання шляхом попередньої апробації та впровадження спеціально створеної хмаро орієнтованої методичної системи.

Зазначено, що об'єктом дослідження є псоріаз з супутнім маласезіозом. Розкрито можливості підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз з супутнім маласезіозом з урахуванням показників імунної відповіді організму, стану окислювальної модифікації білків, рівня NO-синтази та психоемоційного стану, біохімічних досліджень. Застосовано методи: клінічні, анкетування, мікроскопічні та культуральні, біохімічні, імунологічні, статистичні. Увагу приділено розробці диференційованого лікування псоріазу із супутнім маласезіозом шкіри. Вивчено особливості перебігу, клінічних проявів, психоемоційних порушень, характер імунного статусу, біохімічних зрушень. За допомогою зіставного аналізу досліджених факторів виділено різні рівні клініко-лабораторних порушень, для яких було визначено диференційовані показання та розроблено методику комплексної індивідуалізованої поетапної терапії з використанням сучасних засобів (оверін, міасер, тіотриазолін та ін.), а також етіотропних препаратів (ітраконазол, дисульфід селену). Ефективність терапії доведено скороченням терміну лікування, подовженням ремісії, зменшенням кількості рецидивів, корекцією всіх лабораторних показників. Основні наукові та практичні результати дисертації впроваджено в практику роботи КЗ "Обласний шкірно-венерологічний диспансер" (м. Дніпро), Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, КЗОЗ Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1 (м. Харків) та КЗ "Херсонський обласний шкірно-венерологічний диспансер", КЗ "Рівненський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер" Рівненської обласної ради, а також у педагогічний процес кафедри шкірних та венеричних хвороб ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України".

Проаналізовано розповсюдженість та чинники зараження, встановлено клініко-епідеміологічні та серологічні особливості сифілісу. Визначено окремі показники імунітету у хворих на сифіліс споживачів психоактивних речовин. Встановлено зв’язок між соціально-демографічними чинниками, статевою поведінкою і психологічними особливостями та інфікуванням інфекціями, що передаються статевим шляхом. Охарактеризовано поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, за допомогою аналізу сексуальних мереж. Розроблено програму дій із попередження сифілісу та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, серед споживачів психоактивних речовин і запропоновано алгоритми надання медико-соціальної допомоги. Результати роботи впроваджено в лікувальну практику КНП "Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер" Одеської обласної ради, Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру, КЗ "Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер" Рівненської обласної ради, КУ "Запорізький обласний шкірно-венерологічний диспансер" Запорізької обласної ради, КНП Харківської обласної ради "Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1", а також у навчальний процес кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету МОЗ України. Галузь використання – дерматовенерологія.