Розроблено теоретичні основи процесу формування грунтових зсувів. Для опису вологопереносу в ненасичених грунтах за різних погодних умов використано рівняння, що враховують залежність гравітаційного потенціалу грунтових сил від об'ємної вологості грунту. Науково обгрунтовано початкові та граничні умови. Визначено критерій зсуву грунтових мас з поверхні підстилаючих порід. Показано значення кореневої системи рослин у формуванні зсувів.

Наведено загальну характеристику зсувів на території Харківщини. Проаналізовано вплив основних природних і техногенних факторів на розвиток зсувів Харківської області. Зроблено інженерно-геологічну оцінку зсувонебезпечних схилів у межах конкретних населених пунктів.

Проаналізовано механізми дії основних техногенних чинників на зміну стану стійкості схилів: підрізування, замочування, принавантаження. На підставі проведеного аналізу техногенних чинників активізації зсувів і механізмів порушення стійкості зсувонебезпечних схилів розроблено комплексні геологічні вимоги до господарського освоєння територій, у межах яких розвинені зсувні процеси. Геологічні вимоги розроблено стосовно різних видів господарської діяльності: експлуатації курортно-міської агломерації, будівництва й експлуатації автомобільних і залізничних доріг, будівництва газопроводів, відробітку кар'єрів, сільськогосподарської діяльності.

Проанализированы механизмов действия основных техногенных факторов на изменение состояния устойчивости склонов: подрезка, замачивание, пригрузка. На основе проведенного анализа техногенных факторов активизации оползней и механизмов нарушения устойчивости оползнеопасных склонов разработаны комплексные геологические требования к хозяйственному освоению территорий, в пределах которых развиты оползневые процессы. Геологические требования разработаны применительно к различным видам хозяйственной деятельности: эксплуатации курортно-городских агломераций, строительства и эксплуатации автомобильных и железных дорог, строительства газопроводов, отработки карьеров, сельскохозяйственной деятельности.

The analysis by basic technologenous factors the mechanism of action on the change of the state of slopes stability is presented in the article: cutting, wetting, loading. On the basis of the conducted analysis of technologenous factors of landslides activation and landslide-dangerous slopes violation stability mechanisms the complex geological requirements to the economic mastering of territories within the limits of which landslide processes are developed. The geological requirements are developed as it applies to different types of economic activity: to exploitation of resort-city agglomerations, to building and exploitation of railways and motor-roads and to gas pipelines building, quarries finishing working, agricultural activity and others.

Наведено морфологічні характеристики зсувів, розкрито причини їх утворення, основи інженерно-геологічної типізації зсувних схилів, зокрема річкових долин рівнинних територій Полтави та Полтавської області. Викладено методики визначення механічних характеристик грунтів. Проаналізовано залежність між фізичними та механічними властивостями зв'язних грунтів. Висвітлено основні положення проектування протизсувних споруд. Розглянуто проблеми захисту схилів від зсувів, наведено основні вимоги до будівництва на схилах.

Приведены морфологические характеристики сдвигов, раскрыты причины их образования, основы инженерно-геологической типизации оползневых склонов, в частности речных долин равнинных территорий Полтавы и Полтавской области. Изложены методики определения механических характеристик почв. Проанализирована зависимость между физическими и механическими свойствами связных почв. Освещены основные положения проектирования противооползневых сооружений. Рассмотрены проблемы защиты склонов от сдвигов, приведены основные требования к строительству на склонах.

Наведено оригінальні результати, які мають науково-практичне значення під час розв'язання завдань оцінки стійкості зсувних і зсувонебезпечних схилів. Запропонований новий підхід до вирішення цих завдань грунтується на сучасних досягненнях трьох основних наукових напрямів: фізики твердого тіла (кінетичної теорії руйнування матеріалів), теорії механіки та реології грунтів, некласичної геофізики.

Приведены оригинальные результаты, имеющие научно-практическое значение при решении задач оценки устойчивости оползневых и оползнеопасных склонов. Предложенный новый подход к решению этих задач базируется на современных достижениях трех основных направлений: физики твердого тела (кинетической теории разрушения материалов), теории механики и реологии грунтов, неклассической геофизики.

The optimal resultants having the scientific-practical importance in the decision of the problem of landslide-dangerous slopes stability evaluation. The new proposed approach to the decision of this problem is based on modern achievements of three main directions: physic of hard body (kinetic theory of materials failure), the theory of mechanics and soils geology, non-classic geophysics.

Описаны устройства для укрепления оползневых склонов. Рассмотрены особенности инженерно-геологических изысканий на неустойчивых склонах, а также методы расчета и проектирования гравитационных и удерживающих противооползневых сооружений. Предложены способы расчета устойчивости склонов и величины оползневого давления. Даны примеры стабилизации оползней, проанализирован зарубежный опыт противооползневого строительства.

Розглянуто вплив астрономічних факторів на розвиток ритмічності зсувного процесу. За допомогою методів спектрального аналізу виявлено, що одним з факторів, здатних формувати періодичну структуру рядів зсувної активності, є квазіперіодична зміна земної орбіти, яка теоретично може бути обчислена. Це дозволяє підвищити якість прогнозних моделей зсувних процесів.

Розглянуто вплив обводнювання масиву грунту на зміну стійкості окремих ділянок схилу. Відзначено неоднозначний вплив обводнювання, що необхідно враховувати в разі оцінки загальної стійкості зсувонебезпечних територій і призначення заходів, що змінюють рівень грунтових вод.

Наведено та проаналізовано моделі, що описують виникнення та рух зсувів, а також явища переносу вологи. Задача розпізнання зсувів зводиться до розв'язку рівнянь переносу вологи в разі відповідних граничних та початкових умов. Проаналізовано різні можливі граничні умови та характерні особливості зсувових явищ та умови їх генерації.

На основе анализа литературных и геофизических данных показано, что в Кривбассе выявлены разломы кристаллического фундамента, дифференцированные движения блоков, нарушения осадочного чехла. Сделан вывод о влиянии этих явлений на устойчивость оснований отвалов, проявления оползней в них и намечены методы прогноза последних.

Подано методику визначення напруженості зсувного тиску. Проаналізовано застосування методу ІЗОНЗТ у складних умовах зсуву "Золотий пляж" м. Ялти. Показано перевагу оцінки стійкості схилу по площі у порівнянні з методом оцінки за поздовжніми профілями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.124.1

Рубрики:

Зсуви

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выявлена степень активности абразионно-оползневых процессов на Одесском побережье до строительства берегоукрепительных сооружений и в настоящее время. Дана положительная оценка работы комплекса берегозащитных сооружений.

С помощью метода аналогий, который основывается на анализе ритмичности проявления экзогенных рельефообразующих процессов с учетом данных режимных наблюдений за изменениями основных факторов развития оползней, охарактеризованы главные закономерности и особенности проявления оползней и абразии. Сопряженный анализ пространственно-временных особенностей проявления оползней, абразии и факторов их активизации дал возможность установить факт уменьшения роли абразии в оползнеобразовании, установить главные и второстепенные факторы их активизации и обосновать положения о причинах цикличности развития оползней.

Приведены результаты инженерно-геологических изысканий и условия деформаций зданий, грунтов и коммуникаций на склонах в результате разработки карьеров на примере оползней Марьинского, Кучук-Койского, Шархинского карьеров в Крыму. Рассмотрены объективные причины, вызывающие возникновения оползней и зависящие от суммарного воздействия факторов оползнеобразования. Выполнены расчеты оползневого давления и коэффициентов устойчивости склона по модификации метода "прислоненных откосов".

За останнє десятиліття з'явилися нові уявлення стосовно форми і місцеположення поверхонь зрушення масивів грунту і гірських порід. Запропоновано новий методичний підхід щодо оцінки стійкості укосів і схилів, який дозволяє більш повно врахувати реальну структуру порідного масиву та усунути у разі оцінки стійкості додаткові геометричні зв'язки, що обумовлені формами поверхонь зрушення, які необгрунтовано застосовуються.

Берег Черного моря между мысами Санжейский и Большой Фонтан служит естественным полигоном для изучения структуры приморско-оползневого типа физико-географической местности. Проанализированы все составляющие элементы этого типа и условия его развития. В составе данного типа местности находится 5 урочищ и 13 фаций. Они выделены не только по длине и площади, но и по вертикали, что показало исключительное ландшафтное разнообразие оползневых склонов на морском берегу. В общем сохранившееся естественное состояние приморского оползневого склона между мысами Бугово и Санжейским позволяет придать ему статус ландшафтно-орнитологического национального парка.

Вивчені, систематизовані та деталізовані основні закономірності геологічної будови, гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов території траси, встановлені природні та техногенні фактори, які впливають на появу геодинамічних процесів. Виявлений зв'язок зсувних процесів з відкладами курнубської та аджлунської груп нижньої та верхньої крейди. Проведені детальні дослідження зсувних дільниць по трасі Амман-Джераш-Ірбід, визначений механізм зсувоутворення, характер руху та конкретні причини, які їх породжують. Складена класифікаційна схема зсувів Йорданії. Розроблені протизсувні споруди по окремих дільницях траси, які рекомендовані для практичного використання. Виконано інженерно-геологічне районування швидкісної магістралі, виданий прогноз процесів зсувоутворення в часі. Розроблені рекомендації по виконанню відновлюванних робіт по трасі в рамках вивченої території.

Вперше створено дві моделі розвитку земельних систем, які відрізняються за типом зсувів, механізмом та динамікою. Для зсувних моделей першого типу, які представлені циркоподібними зсувами видавлювання, побудовано математичні моделі розвитку процесу залежно від атмосферних опадів, зроблено прогноз розвитку зсувного процесу в часі. За допомогою методу визначення зсувного потенціалу проведено районування Канівського підрайону з виділенням найбільш зсувонебезпечних ділянок. Здійснено просторовий прогноз розвитку зсувного процесу. Встановлено, що динаміка зсувного процесу тісно пов'язана з динамікою ерозійного і абразійного процесів. Для визначення основних типів зсувних зміщень за їх механізмом застосовано методику, яка дозволяє перейти від типу мікроструктури глинистих грунтів і характеру зв'язків між мікрочастинами до властивих їм деформацій і механізму зсувів.

Доведено, що процес розвитку екзогенних геологічних процесів тісно пов'язаний не тільки з загальновідомими чинниками, але й з динамікою неотектонічних рухів як проявом глобальних геодинамічних процесів та проявами сейсмічної активності, що обгрунтовано аналізом зв'язків кількості, розмірів зсувів та інших статистичних показників, які їх характеризують, а також з місцезнаходженням зсувних ділянок відносно певних структурно-тектонічних зон Закарпаття, яким властиві різні рівні інтенсивності варіацій природного імпульсного електромагнітного поля Землі. На цій підставі запропоновано реалізувати районування території Закарпаття за схильністю до активізації зсувонебезпечних процесів. Теоретично обгрунтовано механізм утворення шару динамічних деформацій (ШДД). Визначено, що підготовка зсувів у значній мірі забезпечується розвитком деформаційних процесів у цьому шарі, внаслідок чого утворюється поверхня ковзання. Зазначено, що вивчення динамічних змін у ШДД за умов їх реєстрації високоточними геофізичними методами є основою моніторингу зсувних процесів. Розроблено нову технологію робіт за методом встановлення природного імпульсного електромагнітного поля Землі, яка забезпечується використанням приладу РХІНДС-ПМ, удосконаленою методикою польових робів, системою обробки даних польових спостережень згідно з запропонованованим алгоритмом, що дозволяє застосовувати даний метод для режимних спостережень як складової частини системи моніторнигу зсувів. Доведено, що для дослідження зсувонебезпечних ділянок основним є метод зондування електромагнітного поля в ближній зоні, завдяки розробці принципово нової