Розглянуто зарядний пристрій, встановлений на електромобілі для зарядження акумуляторної батареї електромобіля на "заправі" від промислової мережі змінного струму.

Проаналізовано процеси у системі тягового електропривода електромобіля з урахуванням її нелінійних елементів та електромеханічних показників тягового двигуна.

Запропоновано метод визначення встановленої енергоємності тягової акумуляторної батареї електромобіля, що базується на обчисленні повних втрат енергії для руху машини з урахуванням питомних і розрядних характеристик батареї.

Проведено аналіз енергетичних показників системи тягового приводу електромобіля з урахуванням нелінійних елементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: О333.2-048.213

Рубрики:

Електромобілі

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано та обгрунтовано спосіб визначення стану заряду акумуляторних батарей автономних електротранспортних засобів. Наведено алгоритм роботи пристрою, що реалізує даний спосіб.

Рассмотрены результаты исследования полупроводниковых преобразователей частоты для питания электротехнологических установок индукционного нагрева металлов. Представлена информация о первом украинском грузопассажирском гибридном электромобиле с полупроводниковым электроприводом.

Розвинуто теорію побудови високоефективних комбінованих систем енергоживлення автономних електротранспортних засобів. З використанням системного підходу проаналізовано енергетичні показники таких систем, створено методологію їх раціональної побудови, розроблено нові методи та засоби управління ними. Наведено метод визначення оптимальних параметрів елементів комбінованих систем енергоживлення автономних електротранспортних засобів, нові способи й алгоритми керування елементами таких систем, що дозволяють одержати максимальну енергоефективність, екологічність і паливну економічність таких систем. Запропоновано метод визначення поточного ступеня заряду джерел живлення автономних електротранспортних засобів, що є одним із головних показників за умов організації керування комбінованими системами енергоживлення. На підставі результатів здійснених теоретичних і практичних досліджень розроблено системи енергоживлення різноманітних автономних електротранспортних засобів.

Дисертація присвячена проблемі підвищення енергетичної та експлуатаційної ефективності автономного електротранспорту (електромобілі, електрокари, електроцикли тощо). Розроблені теоретичні положення системного аналізу транспортних електроприводів та оптимальної побудови транспортних систем електроживлення. Досліджено баланс енергообміну у цих системах та сформульовані вимоги до їх складових компонентів. Для застосування мікропроцесорних систем управління створено та узагальнено формалізовані підходи для прискореного визначення керуючих дій при управлінні тяговими перетворювачами у функції відпрацювання струму навантаження, швидкості, напруги, потужності, моменту та прискорення. Доведено збільшення ефективності енергоспоживання (до 18%) при застосуванні запропонованих засобів управління.

Исследованы характеристики макетного образца легкого электротранспортного средства с целью оценки эффективности работы его подсистем, поиска решений и перспективных путей развития проекта.

Досліджено характеристики макетного зразка легкого електротранспортного засобу з метою оцінювання ефективності роботи його підсистем, пошуку рішень і перспективних шляхів розвитку проекту.

This article is devoted to research characteristics of experimental model of light electric vehicles to assess the performance of its subsystems, and to find solutions and promising ways of project's development.

Наведено результати досліджень заключного етапу за темою "Параметр-3". Зокрема, відзначено позитивні показники дорожньо-транспортних випробувань електромобілів та електроциклів з системами енергопостачання та компонентами електроустаткування, розробленими в межах проведення робіт із зазначеної теми.

Создание эффективных синхронных двигателей с постоянными магнитами для электромобилей требует разработки полевых математических моделей, позволяющих моделировать происходящие процессы во времени с учетом вращения ротора. Рассмотрен двигатель с "коллекторной" конструкцией ротора. С помощью разработанной полевой модели выполнен комплекс исследований, позволивший обосновать выбор основных конструктивных параметров двигателя, обеспечивающих заданные энергетические и габаритные показатели: число полюсов, величину воздушного зазора, размеры постоянных магнитов. Исследован гармонический состав ЭДС обмотки статора и пульсации электромагнитного момента. Показано, что совместное применение профилирования полюсов ротора и скоса пазов статора существенно уменьшают пульсации момента.

Запропоновано нову математичну модель синхронної машини з постійними магнітами (СМПМ), яка враховує втрати у сталі та насичення магнітних кіл. З використанням розрахованих значень к. к. д. для різних швидкостей і струмів розраховано сімейство кривих оптимального керування з точки зору максимальної енергетичної ефективності. Розраховані числові значення оптимальних кривих є основою для побудови енергоефективних систем керування СМПМ. Визначення точки переходу в другу зону регулювання кутової швидкості в системі відбувається в функції насичення інвертора напруги, при чому рівень обмеження за напругою змінюється залежно від похибки регулювання струму якоря. Розглянуто також регулювання швидкості у другій зоні несинусоїдальної СМПМ з дискретним давачем положення ротора - безконтактного двигуна постійного струму з постійними магнітами, що розширює можливості застосування цих простих і надійних двигунів у приводах електромобілів. Проведені експериментальні дослідження підтверджують адекватність запропонованої математичної моделі СМПМ та розробленого алгоритму двозонного керування СМПМ з гібридним формуванням обмеження за напругою.

Исследована зависимость удельных параметров асинхронных двигателей одинаковой мощности от значения синхронной скорости вращения их вала. Проводен сравнительный анализ удельных параметров асинхронных двигателей и двигателей внутреннего сгорания. На этом основании сформулированы рекомендации по выбору параметров тяговых асинхронных двигателей электромобиля, при которых обеспечивается их конкурентная способность по отношению к двигателям внутреннего сгорания.

Досліджено залежність питомих параметрів асинхронних двигунів однакової потужності від значення синхронної швидкості обертання їх валу. Проведено порівняльний аналіз питомих параметрів асинхронних двигунів і двигунів внутрішнього згоряння. На цій підставі сформульовано рекомендації щобо вибору параметрів тягових асинхронних двигунів електромобіля, за яких забезпечується їх конкурентна спроможність по відношенню до двигунів внутрішнього згоряння.

Dependence of specific parameters of combustion engines, and also specific parameters of identical power asynchronous engines on the value of synchronous speed of rotation of their billow is explored. The comparative analysis of specific parameters ofasynchronous engines and combustion, which recommendations on the choice of parameters of hauling asynchronous engines of electro mobile, at which is provided them competition ability on mass to the combustion engines, are formulated on the basis of, engines is conducted.

Выполнен анализ зависимости к.п.д. комбинированной системы энергопитания автономного электротранспорта от параметров управления силовым полупроводниковым преобразователем и генератором постоянного тока. Определены рациональные нагрузочные режимы, позволяющие получить максимально возможный кпд системы во всем диапазоне регулирования.

Розглянуто практичні аспекти розвитку інфраструктури зарядних пристроїв і стаціонарних станцій для електромобілів і гібридних транспортних засобів, а також їх вплив на режими електричних мереж. Показано, що при масовому використанні зарядної інфраструктури електромобільного і гібридного транспорту можна істотно підвищити ефективність і стабільність роботи енергосистеми, зокрема, за рахунок згладжування піків графіків навантаження електричної мережі. Розглянуто технічні засоби забезпечення електромагнітної сумісності та електробезпеки в низьковольтних мережах при підключенні до них зарядних пристроїв і станцій.

Проведено аналіз сучасних накопичувачів енергії. Визначено, що для міського громадського електротранспорту як тягову акумуляторну батарею ефективніше використовувати ультраконденсатори, а для малолітражного міського електромобіля - літій-іонні акумулятори.

Зростання кількості електромобілів також впливає і на поширення альтернативних способів одержання електроенергії. Одним з популярних джерел "зеленої" енергії є сонце. Це підтверджує поява великої кількості сонячних зарядних станцій (СЗС). При виборі моделі СЗС треба враховувати необхідний рівень зарядки - Level 1 - 3. Також необхідно опиратися на оточуючу інфраструктуру і на споживачів. Від цього буде залежати вибір дизайну, потужності, кількості місць для зарядки тощо.

Розглянуто компонувальні схеми електричних тягових приводів комерційних електромобілів на основі використання ведучих мостів балкового і портального типів. Запропоновано їх класифікацію за типом ведучого моста і за розміщенням одного або двох тягових електричних двигунів. Наведено основні технічні параметри ведучих мостів, розглянуто переваги і недоліки електричних тягових приводів.

Розглянуто компонувальні схеми електричних тягових приводів комерційних електромобілів на основі використання ведучих мостів балкового і портального типів. Запропоновано їх класифікацію за типом ведучого моста і за розміщенням одного або двох тягових електричних двигунів. Наведено основні технічні параметри ведучих мостів, розглянуто переваги і недоліки електричних тягових приводів.