Наведено дані про частоту виявлення мікрохолелітіазу (МХЛ). Доведено, що мікроскопія жовчі інформативніша під час діагностики МХЛ, ніж екстракорпоральне ультразвукове дослідження. Наведено дані про 100 % наявність мікролітів у пацієнтів зі стенозуючим папілітом. Підвищення індексу маси тіла спостерігається в 74 % хворих із МХЛ. Для них характерні гіпомоторні дискінезії. На підставі вибору методу лікування запропоновано розподілити хворих із МХЛ на 3 групи: 1) ті, що не потребують лікування; 2) ті, що потребують консервативного лікування; 3) ті, що потребують хірургічного лікування. Запропоновано терапевтичні заходи в разі МХЛ. Доведено ефективність застосування урсодезоксихолевої кислоти (урсофальк) в дозі 12,5 - 15 мг/кг у 87 % пацієнтів.

Описано часто встречаемое, но редко диагностируемое заболевание желчного пузыря - холестероз. Анализ клинических, лабораторных и биохимических данных позволил сделать вывод о том, что заболевание чаще всего поражает лиц среднего и пожилого возраста, протекает латентно, может сочетаться с холелитиазом, развивается на фоне ожирения, нарушений углеводного и липидного обмена. При холестерозе наблюдается снижение моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря и нарушения биохимического состава желчи.

Наведено результати вивчення показників перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС) у хворих на хронічний безкам'яний холецистит (ХБХ) на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ). Доведено, що загострення ХБХ супроводжується активізацією процесів ПОЛ, виразність яких залежить від виду бактеріальної флори жовчі та наявності артеріальної гіпертензії. Ймовірно, зміни в системі ПОЛ - АОС у хворих з поєднаною патологією (ХБХ і ГХ) можуть впливати на тривалість періоду загострення в разі хронічного холециститу й ефективність проведеної терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.11-3

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час дослідження показників системи гемостазу та мікроциркуляції у 40-ка хворих на хронічний гепатит та у 32-х хворих на хронічний некаменевий холецистит, в тому числі з супутнім цукровим діабетом II типу, встановлено активацію другої та третьої фаз коагуляційного гемостазу, зниження антикоагулянтного потенціалу крові, пригнічення фібринолітичної активності плазми крові через пригнічення ферментативного та Хагеманзалежного фібринолізу, а також компенсаторне підвищення активності неферментативного фібринолізу, що є більш вираженим у разі цукрового діабету. Дисбаланс змін параметрів гемостазу збільшується внаслідок інтенсифікації лізису високомолекулярних білків, а також розладів в'язкоеластичних властивостей еритроцитів, які максимально виражені у хворих на цукровий діабет.

Зазначено, що прогнозування важкості перебігу гострого холециститу є актуальною проблемою абдомінальної хірургії, оскільки частота госпіталізацій пацієнтів з приводу цієї патології та її ускладнень щорічно зростає. Своєчасне визначення необхідності та строків оперативного втручання, характеру доопераційної підготовки та методу оперативного лікування сприяє значному зменшенню ризику ускладнень. Незважаючи на виникнення нових підходів до діагностики та лікування гострого холециститу, проблема пошуку лабораторних маркерів, які б іще на доопераційному етапі дали змогу прогнозувати ризик розвитку та важкість ускладнень, залишається актуальною.

Вивчено вміст загального та іонізованого кальцію у сироватці крові хворих на хронічний безкам'яний холецистит (ХБХ) у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ). Доведено, що у випадку цих захворювань збільшується втрата кальцію організмом. У разі поєднання ХБХ і ГХ значно погіршується кальцієвий дисбаланс. Досліджено залежність цих змін від стадії ГХ і типу дискінезії жовчного міхура. Виявлені порушення можуть сприяти формуванню остеопенії або остеопорозу.

Наведено оглядову інформацію про ксантогранулематозний холецистит та опис клінічного випадку. Зроблено акцент на гістологічну діагностику цієї хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33-5 + Р413.301.1-3 + Р413.520.11-3

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Ентерити, ентероколіти, коліти

Холецистити і ангіохоліти

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 133 больных неалкогольным стеатогепатитом, сочетанным с хроническим бескаменным холециститом на фоне ожирения. Установлено, что при лечении фитопрепаратом "Гепафит" улучшились клинико-биохимические показатели, состояние энергетического метаболизма, что сопровождалось повышением содержания АТФ в крови, ускорялось достижение ремиссии заболевания. Полученные данные позволяют считать патогенетически оправданным и целесообразным применение "Гепафита" в комплексной терапии неалкогольного стеатогепатита, сочетанного с хроническим бескаменным холециститом на фоне ожирения.

Изучены особенности течения ксантогранулематозного холецистита (КГХ) по клинико-инструментальным данным в дооперационном периоде и морфологическое состояние стенки удаленного желчного пузыря. Установлено, что распространенность КГХ среди больных, которым проведена холецистэктомия по поводу желчнокаменной болезни, составляет 0,93 %. Частота заболевания КГХ у женщин в 3 раза больше, чем у мужчин. Преобладают больные старше 50 лет. У мужчин клинический период КГХ в 2 раза короче, чем у женщин, более характерна полиморбидная патология. КГХ не имеет специфических клинических проявлений. Морфологически ксантогранулемы представляют собой скопление ксантомных клеток, лимфоцитов и плазмоцитов. Для уточнения этого процесса необходимо определить в ксантогранулеме субпопуляции T-лимфоцитов.

Рассмотрены особенности системы перекисного окисления липидов (ПОЛ) - антиоксидантной защиты (АОЗ) при коморбидном сочетании хронического бескаменного холецистита (ХБХ) и гипертонической болезни (ГБ). Наличие воспалительных процессов в желчном пузыре при ХБХ с разными типами дискинезии желчевыводящих путей и при ХБХ с коморбидным сочетанием ГБ приводит к патологической перестройке системы ПОЛ - АОЗ. У больных с ХБХ и при коморбидном сочетании ХБХ и ГБ установлено увеличение содержания малонового диальдегида и гидроперекисей липидов в сыворотке крови, что свидетельствует об активации ПОЛ и дисбалансе системы АОЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.11-3 + Р514.16-3

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты изучения кальциевого обмена у больных хроническим бескаменным холециститом (ХБХ) с сопутствующей гипертонической болезнью (ГБ). Установлено, что развитие ХБХ сопровождается изменениями в обмене кальция. Сочетание ХБХ и ГБ усиливает изменения в метаболизме кальция, что можно рассматривать как один из механизмов обострения ХБХ у больных с сопутствующей ГБ.

Розглянуто основні гіпотези патогенезу первинного склерозивного холангіту (ПСХ): гіпотези генетичної схильності, автоімунної патології, запальної реакції з боку жовчних протоків, холангіопатії. Представлено клінічне спостереження монозиготних близнюків, які хворіли на ПСХ у поєднанні з неспецифічним виразковим колітом (НВК). У першого близнюка був тяжкий ПСХ і легкий перебіг НВК; він помер через бактеріальні ускладнення холангіту. У другого близнюка - пацієнта В. - була зворотня ситуація: тяжкий перебіг НВК, а ПСХ діагностовано тільки за результатами біохімічного дослідження крові. Тільки-но було виявлено біохімічні маркери холестазу, хворому В. призначили "Урсофальк" і "Буденофальк" (2001). Крім того, він вживав "Салофальк" як базисну терапію НВК. За даними повторної біопсії печінки (2005): ПСХ не прогресував. Нині (2009) зберігаються мінімальні біохімічні вияви холестазу. Отже, потрібно обстежувати родичів першої лінії хворих на ПСХ. Призначене вчасно лікування в деяких випадках дає змогу контролювати перебіг хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.11-3

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

Виявлено, що у хворих на хронічний безкам'яний холецистит має місце синдром гормональної дисфункції, який полягає у кількісних змінах вмісту ряду гормонів у сироватці крові (зниженні рівня інсуліну, підвищенні рівня кортизолу та гастрину, відносному або абсолютному дефіциті вільного трийодтироніну) та зміні співвідношення між цими гормонами. Установлено кореляційну залежність між гормонами, що вивчались, і рядом метаболічних та функціональних показників. Визначено, що застосування холе-грану покращує показники гормонального балансу у хворих на хронічний безкам'яний холецистит з гіпертонічно-гіперкінетичною або змішаною дискінезією жовчного міхура. З'ясовано, що використання холе-грану в поєднанні з токоферолу ацетатом і полісорбом сприяє усуненню синдрому гормональної дисфункції у хворих на хронічний безкам'яний холецистит з гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією жовчного міхура.

Узагальнено дані комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження пацієнтів різного віку (від 23-х до 55-ти років), хворих на хронічний некалькульозний холецистит з наявністю вторинного імунодефіциту. Встановлено патогенетичну роль метаболічних та імунологічних порушень у загостренні перебігу захворювання, виявлено взаємозалежність між ступенем їх вираженості. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації ербісолу та глутаргіну у комплексній терапії хворих на хронічний некалькульозний холецистит за наявності вторинного імунодефіциту, а також холенорму в заходах медичної реабілітації. Відзначено більш швидке покращання загального стану пацієнтів, відновлення імунологічних і біохімічних показників, що проявляється у досягненні стійкої та повноцінної ремісії захворювання протягом 1-го року диспансерного нагляду.

Вивчено стан системи перекисного окислення ліпідів та антирадикального захисту в лейкоцитах крові хворих на хронічний безкам'яний холецестит. Встановлено, що у хворих на хронічний безкам'яний холецистит має місце активація як початкових, так і кінцевих стадій перекисного окислення ліпідів, пригнічення антирадикальної системи. Показано, що застосування нового вітчизняного антиоксиданта альтан призводить до корекції порушень в системі перекисного окислення ліпідів та антирадикального захисту.