Розроблено алгоритм виявлення та об'єктивної оцінки вегетативних дисфункцій. Одержані у процесі дослідження дані свідчать про те, що за хронічних захворювань органів травлення у патологічний процес залучаються найближчі вегетативні утворення сегментарного рівня. Відсутність випадків ізольованих уражень надсегментарного відділу вегетативної нервової системи дає змогу припустити послідовний "висхідний" механізм залучення до патологічного процесу вегетативних утворень - від сегментарних відділів до надсегментарних структур. Домінування поєднаних уражень вегетативної нервової системи серед досліджуваної вибірки хворих пов'язують з хронічним характером основного гастроентерологічного процесу. Строк давності основного захворювання може відігравати певну роль у поширенні та тяжкості супутньої вегетативної патології.

На основании изучения и анализа литературных источников разработан алгоритм обнаружения и объективной оценки вегетативных дисфункций. Полученные в процессе исследования данные свидетельствуют о том, что при хронических заболеваниях органов пищеварения в патологический процесс вовлекаются ближайшие вегетативные образования сегментарного уровня. Отсутствие случаев изолированных поражений надсегментарного отдела вегетативной нервной системы дает возможность допустить последовательный "восходящий" механизм вовлечения в патологический процесс вегетативных образований - от сегментарных отделов до надсегментарных структур. Доминирование сочетанных поражений вегетативной нервной системы среди исследованной выборки больных связывают с хроническим характером основного гастроэнтерологического процесса. Срок давности основного заболевания может играть определенную роль в распространении и тяжести сопутствующей вегетативной патологии.

У ході вивчення стану вегетативного тонусу нервової системи у хворих на цукровий діабет I типу без клінічних проявів вегетативної нейропатії виявлено парасимпатичну стигматизацію вегетативної нервової системи. Доведена інформативність комплексного дослідження вегетативного тонусу, хвилинного об'єму крові, проведення кліно- та ортостатичних проб у діагностиці ранніх вегетативних порушень у хворих на цукровий діабет.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р628-3

Рубрики:

Хвороби вегетативної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено биологическое значение оптико-вегетативной и ольфакто-вегетативной системы, анатомо-функциональная структура, их значимость для оптимизации функций организма. Проанализированы некоторые экспериментальные исследования ольфакторного влияния и света на вегетативную нервную систему и мозговой кровоток (МК). Это дает возможность использовать полученную информацию для коррекции патологии МК в неврологической практике.

Показано, что при остром гепатите В регистрируются функциональные нарушения состояния вегетативной нервной системы с развитием вегетативного дисбаланса в сторону ваготонии, сохраняющиеся и в периоде реконвалесценции. Нарушения вегетативного гомеостаза играют важную роль в патогенезе гепатита B.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічний перебіг різних форм солярного синдрому та виникаючі при цьому сенсорії, вегетативні порушення, стан біоелектрогенезу і гемодинаміки головного мозку. Виявлені термотопографічні закономірності клінічного перебігу. Запропоновано новий ефективний засіб лікування солярної патології з застосуванням електрофорезу з феназепамом і низькоенергетичного лазерного випромінювання, які благодійно діють на всі ланки патогенеза, вилучають провідні симптоми захворювання.

На підставі аналізу клініко-психопатологічних особливостей 92-х хворих на соматоформні розлади органів травлення виділено основні клінічні типи емоційних порушень, характерних для таких пацієнтів. У порівняльному аспекті розглянуто клініко-анамнестичні дані хворих на соматоформну патологію та невротичні розлади та визначено чинники, що сприяють розвиткові соматизації. Проаналізовано особливості клініко-психопатологічної симптоматики, їх зв'язок з вегетативними порушеннями у обстежених пацієнтів. Розглянуто порушення на інтер- та інтраіндивідуальних рівнях, їх зв'язок з алекситимією. Розроблено й опрацьовано комплексний диференційований підхід до терапії, який передбачає врахування клінічної структури, особистісних відмінностей і характеру порушення емоцій. Досліджено можливості його використання на практиці у поєднанні з фармакотерапією. Доведено, що комплексний підхід є більш ефективним у порівнянні з медикаментозним лікуванням.

Показано можливість підвищення ефективності лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт шляхом ін'єкційного введення імунобіологічного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" та кріоекстракту плаценти окремо і в поєднанні. Запропоновано комплексну систему обстеження хворих на крилопіднебінний гангліоніт, яка включає клінічне, сіалометричне, термовізіографічне, реофаціографічне, реоенцефалографічне й імунологічне обстеження, з застосуванням якої виділено ступені тяжкості захворювання: легкий, середній і тяжкий. Розроблено методику ін'єкційного введення імунобіологічного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти з урахуванням анатомічної форми будови черепа та припустимого розташування крилопіднебінного вузла в крилоподібнопіднебінній ямці. Наведено порівняльну оцінку ефективності лікування крилопіднебінного гангліоніту залежно від ступеня тяжкості захворювання. Встановлено, що за легкого ступеня тяжкості достатньо вводити кріоекстракт плаценти, за середнього - препарат "Кріоцелл-кріоцеребрум", а у випадку тяжкого перебігу крилопіднебінного гангліоніту оптимальним є поєднане застосування імунобіологічних препаратів.

На основі комплексного клінічного і лабораторно-інструментального дослідження у хворих бронхіальною астмою (БА) виявлено функціональні розлади вегетативної нервової системи (ВР), визначено їх частоту та структуру. Вивчено клінічні особливості перебігу БА при супутніх ВР. Розроблено прогностичні критерії несприятливого перебігу БА в залежності від стану вегетативних функцій. Запропоновано пролонговану програму лікування хворих БА із супутніми ВР.

У ході комплексного обстеження пацієнтів з гострим калькульозним пієлонефритом (ГКП) і цукровим діабетом (ЦД) шляхом проведення комп'ютерної інтервалокардіометрії визначено стан вегетативної нервової системи (ВНС). У післяопераційному періоді таким хворим призначалась нейропротекторна терапія, яка дозволила покращити стан ВНС. Доведено можливість використання комп'ютерної кардіометрії з діагностичною та прогностичною метою. Під час проведення експериментальних досліджень на щурах вивчено патоморфологічні зміни нирок за гострого пієлонефрита та штучного (стрептозотоцинового) ЦД. Об'єктивно доведено гальмівну дію нейропротекторної терапії на розвиток запальних процесів нирок.

Вивчено особливості психоемоційного статусу та стану вегетативної нервової системи у 60-ти хворих на герпетичний кератит (ГК). Дослідження вегетативного тонусу показало, що у 43-х пацієнтів (71,7 %) відзначалася симпатикотонія. Серед них в 46,5 % випадків характер перебігу ГК був часто рецидивуючий, в 37,2 % - рецидиви траплялися рідко. У хворих з парасимпатикотонією навпаки - рецидиви були частими в 12,5 % випадків, а рідкими - у 74 %. Слід відзначити, що у хворих з частими рецидивами ГК достовірно частіше виявлялася симпатикотонія. Проведені дослідження довели наявність значущої різниці в активності вищої нервової діяльності за різного характеру перебігу рецидивуючого ГК. Крім того, виявлена перевага психоемоційних порушень у цих хворих. Одержані дані свідчать про необхідність надання психологічної допомоги хворим на офтальмогерпес.

Изучены особенности психоэмоционального статуса и состояния вегетативной нервной системы у 60-х больных герпетическим кератитом (ГК). Исследование вегетативного тонуса показало, что у 43-х пациентов (71,7 %) отмечалась симпатикотония. Среди них в 46,5 % случаев характер течения ГК был часто рецидивирующий, в 37,2 % - рецидивы случались редко. У парасимпатотоников наоборот - рецидивы были частыми в 12,5 % случаев, а редкими - в 74 %. Следует отметить, что у больных с частыми рецидивами ГК достоверно чаще выявлялась симпатикотония. Проведенные исследования выявили значимое различие в активности вегетативной нервной системы при разном характере течения рецидивирующего ГК. Кроме того, выявлена психоэмоциональная дезадаптация у этих больных. Полученные данные свидетельствуют о необходимости оказания психологической помощи больным офтальмогерпесом.

Описано результати дослідження ступеня стійкості нервових центрів при певному типі вегетативної нервової системи у студентів. Була розроблена двохступінчаста зміцнююча програма для тренування нервових центрів і наближення вегетативного дисбалансу до норми.

Изучены особенности вегетативной нервной системы (ВНС) у больных инсулиннезависимым сахарным диабетом (ИНСД) после проведения лечения с применением средств физической реабилитации. Установлено наличие тенденции к уравновешенности симпатического и парасимпатического отделов ВНС у больных ИНСД, которые занимались по авторской программе физической реабилитации с применением лечебной гимнастики, основой которой являлись физические упражнения с элементами йоговских асан и регламентированные дыхательные упражнения с учетом тонуса симпатического или парасимпатического отделов ВНС больных, дозированной ходьбы, что способствовало более полной нормализации гемодинамических показателей и уровня гликемии у больных основной группы.

У хворих на цукровий діабет виявлено різні прояви вегетативної нейропатії, закономірність розвитку якої певною мірою залежить від типу діабету та тяжкості перебігу захворювання. У випадку середньотяжкої форми діабету переважає парасимпатична недостатність з подальшим приєднанням у разі тяжкої форми недуги та симпатичної недостатності.

У хворих на цукровий діабет виявлено різні прояви вегетативної нейропатії, закономірність розвитку якої певною мірою залежить від типу та тяжкості перебігу захворювання. У разі середньо-тяжкого ступеня діабету переважає парасимпатична недостатність з подальшим розвитком тяжкого ступеня недуги та симпатичної недостатності.

Проаналізовано неврологічну симптоматику у 46-ти хворих із патологічно рухомою ниркою (ПРН). Установлено, що перебіг ПРН найбільш часто супроводжується астенічним, больовим і нейросоматичним синдромами, що зумовлено здебільшого порушеннями функції вегетативної нервової системи (ВНС). Доведено, що лікування неврологічних порушень треба спрямувати на ліквідацію ПРН, нормалізацію функції ВНС і підвищення адаптаційних можливостей організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р628-321

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби вегетативної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Соматоформні вегетативні розлади (СВР) - розлад вегетативної сфери з перевагою соматичних проявів, який відносять до неврозів. Доцільною є інтеграція допомоги хворим на СВР у первинну ланку медичної допомоги. Лікування хворих на СВР вимагає участі сімейного лікаря, психотерапевта і психоаналітика. Психотерапевтичні методи є ефективними в довготерміновій перспективі, частині пацієнтів потрібна фармакотерапія. Результати лікування оцінюють за біопсихосоціальними стандартами.

Вивчено гормонально-вегетативний статус в осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму (БА) у порівнянні з хворими на гострий бронхіт (ГБ). Обстежено 64 особи, хворі на БА та ГБ рецидивного перебігу з обтяженим алергологічним анамнезом. Дослідження вегетативного тонусу проведено за допомогою опитувальника, а також розрахунку вегетативного індексу Кердо. Міжсистемні співвідношення розраховано за допомогою коефіцієнта Хільдебранта. Активність холінестерази в плазмі крові визначено за допомогою спеціального набору реактивів. Гормональний статус вивчено з визначенням в плазмі крові естрадіолу та тестостерону. Виявлено зростання рівня естрадіолу в пацієнток і зниження тестостерону в осіб обох статей на тлі зниження активності холінестерази та більш значного переважання тонусу парасимпатичної вегетативної нервової системи в міру прогресування патологічного процесу в дихальних шляхах і зростання важкості захворювання, що призводить до прогресування гіперреактивності бронхів, бронхоспазму та бронхообструкції та відіграє суттєву роль у формуванні БА в молодому віці.