Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34-29

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику мінералоутворювального середовища в нирці хворого, яке призводить до виникнення уролітів. Розглянуто дві основні парагенетичні асоціації: уратну і фосфатно-оксалатну, що утворюють уроліти. На основі багатокомпонентного складу ниркового каміння у сукупності з pH середовища складено математичну модель фізико-хімічних умов кристалічних фаз у нирці хворого.

Визначено ступінь пошкодження та строки відновлення діяльності нирки у пацієнтів із сечокам'яною хворобою (СКХ) після проведення ДЛТ каменів, локалізованих у нирці або пієлоуретеральному сегменті в різноманітних сполученнях з іншими пошкоджуючими факторами: запальним процесом та обструктивним синдромом. Пошкодження тканини нирки у разі СКХ, ускладнене запальним процесом і обструктивним синдромом, дорівнюються з пошкодженням, викликаним дією хвилі під час проведення дистанційної літотрипсії (ДЛТ). Найбільший пошкоджувальний ефект спостерігався під час проведення ДЛТ на тлі активного пієлонефриту. Відновлення ниркової тканини до рівня, передуючого проведенню літотрипсії, спостерігається на 7 - 14-ту добу, до норми - у пацієнтів з неускладненим уролітіазом на 14 добу і не менш як за місяць - за супутніх ускладнень. Проведення повторної літотрипсії доцільно не раніш як за 14 діб.

Определены степень повреждения и сроки восстановления почки у пациентов с мочекаменной болезнью (МКБ) после проведения ДЛТ камней, локализованных в лоханке или пиелоуретеральном сегменте в различных сочетаниях с другими повреждающими факторами: воспалительным процессом и обструктивным синдромом. Повреждения ткани почки при МКБ, осложненной воспалительным процессом и обструктивным синдромом, соизмеримы с повреждением, вызванным воздействием ударной волны при проведении дистанционной литотрипсии (ДЛТ). Наибольший повреждающий эффект наблюдался при проведении ДЛТ на фоне активного пиелонефрита. Восстановление почечной ткани до уровня, предшествовавшего проведению литотрипсии, наблюдается на 7 - 14-е сутки, до нормы - у пациентов с неосложненным уролитиазом на 14 сутки и не менее месяца - при сопутствующих осложнениях. Проведение повторной литотрипсии целесооборазно не ранее чем через 14 суток.

Визначено ступінь пошкодження і динаміку відновлення нирки у пацієнтів з каменями лоханки чи пієлоуретральному сегменті після проведення повториних сеансів дистанційної літотрипсії (ДЛТ) в різні терміни: на 7, 14, 21-у добу. В якості біохімічних маркерів, відображаючих пошкодження ниркової тканини, в сиворотці крові були наявні показники окисленої модифікації білка - альдегідфенілгідразона і карбоксилфенілгідразона, та дефрагментації білка на крупні, середні та дрібні фрагменти. Виявлено, що проведення повторної літотрипсії на 7-му добу призводить до більш вираженої травматизації нирки, ніж у більш пізніші строки на 14 та 21-у добу. Зміни біохімічних показників під час проведення повторної ДЛТ на 14 та 21 добу приблизно однакові і відповідають змінам після першого сеансу. Необгрунтоване збільшення термінів між сеансами ДЛТ приводить до збільшення часу дії патологічних чинників на тканину нирки. Відновлення біохімічних маркерів до норми не відбувається навіть на 21-у добу після першого сеансу. Лише тільки у разі повного руйнування конкремента показники відновлюються до нормально рівня. 14 діб оптимальний проміжок часу між повторними сеансами літотрипсії каменів нирок, за відсутності наявності обструкції і запалення після першого сеасу.

В проведенном исследовании определялись степень повреждения и динамика восстановления почки у пациентов с камнями лоханки или пиелоуретерального сегмента после проведения повторных сеансов дистанционной литотрипсії (ДЛТ) в различные сроки: на 7, 14, 21-е сутки. В качестве биохимических маркеров, отражающих повреждение почечной ткани, в сыворотке крови определялись показатели окислительной модификации белка- альдегидфенилгидразон и карбоксилфенилгидразон, и показатели дефрагментации белка на крупные, средние и мелкие фрагменты. Установлено, что проведение повторной литотрипсии на 7-е сутки приводит к более выраженной травматизации почки, чем в более поздние сроки-на 14 и 21-е сутки. Изменения биохимических показателей при проведении повторногй ДЛТ на 14 и 21-е сутки примерно одинаковы и соответствуют изменениям после первого сеанса. Необоснованное увеличение сроков между сеансами ДЛТ приводит к увеличению времени воздействия патологических факторов на ткань почки. Восстановление биохимических маркеров до нормы не происходит даже на 21-е сутки после первого сеанса. Лишь только при полном разрушении конкремента показатели восстанавливаются до нормального уровня. 14 суток- оптимальный промежуток времени между повторными сеансами литотрипсии камней почек, при отсутствии признаков обструкции и воспаления после первого сеанса.

Розглянуто сучасні ендоскопічні методи лікування хворих з коралоподібними та великими каменями нирок. Встановлено ефективність і показання щодо застосування черезшкірної ендоскопічної нефролітотрипсії, запропоновано методику її проведення. Досліджено функціональний стан нирок до та після ендоскопічних методів лікування нефролітіазу. Проаналізовано ускладення черезшкірної нефролітотрипсії, анте- та ретроградної ендоскопічної нефроуретеролітотрипсії, розроблено рекомендації щодо застосування антиоксидантної терапії для лікування хворих з коралоподібними та великими каменями нирок. Доведено доцільність проведення реабілітаційного санаторно-курортного лікування хворих на нефролітіаз на курортах Східниця та Трускавець.

Рассмотрены современные эндоскопические методы лечения больных с кораллоподобными и большими камнями почек. Установлены эффективность и показания к проведению черезкожной эндоскопической нефролитотрипсии, разработана методика ее применения. Исследовано функциональное состояние почек до и после эндоскопических методов лечения нефролитиаза. Проанализированы осложнения черезкожной нефролитотрипсии, анте- и ретроградной эндоскопической нефроуретеролитотрипсии, разработаны рекомендации по применению антиоксидантной терапии для лечения больных с кораллоподобными и большими камнями почек. Доказана целесообразность проведения реабилитационного санаторно-курортного лечения больных на нефролитиаз на курортах Сходница и Трускавец.

Розроблено алгоритм індивідуального підходу до лікування хворих на резидуальні камені нирок (РКН), проведено порівняльний аналіз ефективності використання екстракорпоральної ударнохвилевої літотрипсії (ЕУХЛ), контактної літотрипсії та відкритих оперативних втручань. Доведено вагоме значення факторів ризику несприятливого перебігу хвороби, проявом яких є розвиток ускладнень у післяопераційному періоді або чинники, що обтяжують стан хворого: розмір і склад резидуального конкременту, наявність додаткового дренування та запалення верхніх сечовивідних шляхів, розширення порожнинної системи та функціональний стан оперованої нирки. Запропоновано алгоритм вибору отимального методу лікування хворих з РКН шляхом визначення кількісної оцінки у балах прогностично значущих показників, перерахованих вище, з наступним розрахунком інтегрального індексу та подальшим співставленням його величини з межовими значеннями прогностичної таблиці. Підтверджено ефективність використання ЕУХЛ у всіх пацієнтів з РКН з величиною інтегрального індексу від одиниці до п'яти (90,8 % від загальної кількості хворих). У пацієнтів з величиною інтегрального індексу від шести до дев'яти доведено доцільність використання контактної літотрипсії. У разі величини інтегрального індексу більше дев'яти рекомендовано виконання відкритого оперативного втручання з метою позбавлення від РКН.

Зроблено висновок, що основним методом зменшення кількості резидуальних каменів є адекватний вибір лікування у хворих на сечокам'яну хворобу й обов'язкове виконання інтраопераційного рентгенологічного, сонографічного, ендоскопічного контролю за повнотою видалення первинних конкрементів.

Доведено, що інтервал між сеансами дистанційної літотрипсії в 7 діб призводить до більш вираженого пошкодження нирки після повторної літотрипсії, ніж інтервал в 14 і більше діб. Результати проведеного дослідження свідчать, що найбільш оптимальним проміжком часу між повторними сеансами літотрипсії каменів нирок є 14 діб. Зазначено, що інтервал часу від першого сеансу до відновлення ниркової тканини після повторного сеансу, виконаного на сьому добу, склав той же період (28 діб), що і після повторної літотрипсії, яка була виконана на 14-ту добу. Встановлено, що подовження інтервалу між сеансами більше 14-ти діб, збільшує час дії патологічних факторів, обумовлених наявністю конкременту, на тканину нирки.

Изучены этиологические факторы развития рецидивного фосфорнокислого нефролитиаза. Акцентировано внимание на предпосылках развития струвитных камней почек в зависимости от видовой принадлежности возбудителя инфекции, pH мочи и минерального состава конкремента. Полученные данные дают возможность улучшить результаты лечения больных фосфорнокислым нефролитиазом, уменьшить количество рецидивов и нацелить врачей-урологов на важность идентификации инфекционных возбудителей и определение pH мочи при рецидивном рентгеноконтрастном нефролитиазе.

Показано дослідження вмісту кальцію в тканинах за допомогою статичної сцинтиграфії для діагностики внутрішньонефронного калькульозу в пацієнтів з єдиною "здоровою" ниркою.

Зазначено, що для 310-та хворих із первинними чашечковими конкрементами застосовано сучасні методи променевого дослідження для покращання результатів діагностики та підвищення ефективності лікування первинних чашечкових конкрементів нирок. Встановлено, що мультіспиральна комп'ютерна томографія з використанням 3-D, сагітальних і коронарних реконструкцій, методики "спліт-болюс" поліпозиційного сканування на відстрочених сканах зі стимуляцією сечогінними препаратами і адекватним виміром зональної щільності конкременту дозволяє провести об'єктивний вибір хворих із каліколітіазом для малоінвазивного оперативного лікування з використанням екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії. Підтверджено високу ефективність застосування ЕУХЛ для лікування хворих із чашечковими конкрементами, фіксованими до стінки чашечки за типом "сталактитів або сталагмітів", з високою ймовірністю їх відриву і міграцією в ниркову миску та далі в сечовід у пацієнтів групи ризику таких професій як моряки, льотчики та деяких інших, а також у пацієнтів з конкрементами, які вільно переміщуються в просвіті чашечки, спричиняють біль та підтримують запальний процес.

Отмечено, что для 310-ти больных с первичными чашечнми конкрементами применены современные методы лучевого исследования для улучшения результатов диагностики и повышения эффективности лечения первичных чашечных конкрементов почек. Установлено, что мультиспиральная компьютерная томография с использованием 3-D, сагиттальных и коронарных реконструкций, методики "сплит-болюс" полипозиционного сканирования на отсроченных сканах со стимуляцией мочегонными препаратами и адекватным измерением зональной плотности конкремента позволяет провести объективный выбор больных с каликолитиазом для малоинвазивного оперативного лечения с использованием экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии. Подтверждена высокая эффективность применения ЭУВЛ для лечения больных с чашечными конкрементами, фиксированными к стенке чашечки по типу "сталактитов или сталагмитов", с высокой вероятностью их отрыва и миграцией в почечную лоханку и далее в мочеточник у пациентов группы риска таких профессий как моряки, летчики и некоторых других, а также у пациентов с конкрементами, которые свободно перемещаются в просвете чашечки, вызывают боль и поддерживают воспалительный процесс.

Проведено порівняння вираженості постуральних змін гемодинаміки під час оперативного втручання з приводу каменів нирок, у тому числі й коралоподібних каменів, за різних схем загальної анестезії (тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом та інгаляційна анестезія севофлураном). Проаналізовано та порівняно показники артеріального тиску на різних етапах оперативного втручання у двох групах хворих, що різнились за видом анестетика для підтримання загальної анестезії. У результаті дослідження виявлено, що постуральні зміни гемодинаміки не залежать від виду анестетика, який використовується для підтримання загальної анестезії при проведенні черезшкірної нефролітотрипсії, за умови підтримання оптимальної глибини анестезії (біспектральний індекс у межах 40 - 60 одиниць).

Для прогнозирования и предупреждения возможных осложнений при экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ) конкрементов почек у 89 больных с кистами и особенностями строения чашечно-лоханочной системы почек дополнительно к рутинным методам исследования (УЗИ и выделительной урографии) использовали мультиспиральную компьютерную томографию с болюсным контрастированием чашечно-лоханочной системы и сплит-болюсной ангиографией с 3-D реконструкциями изображения. Использования этих методов лучевой визуализации позволило повысить эффективность ЭУВЛ конкрементов почек у больных с кистами и особенностями строения чашечно-лоханочной системы почек.

Проведено изучение клинической эффективности использования селективных фитомолекул препарата Флавия при лечении больных с резидуальными камнями почек после перкутанной нефролитотрипсии коралловидных и множественных камней почек. Установлена высокая эффективность отхождения фрагментов резидуальных камней, улучшение функции почек и коррекция факторов риска нефролитиаза - солей мочевой кислоты и щавелевой кислоты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефективність комплексної метафілактики кальцій-оксалатного нефролітіазу у 160-ти хворих. У процесі лікування досягнуто нормалізацію основних факторів рецидивного каменеутворення - рівня щавелевої кислоти, сечової кислоти, зниження гіпероксалурії, гіперкальцієурії, підвищення рівня цитрату в сечі, корекції рН сечі та збільшення рівня добового діурезу.

Изучена эффективность комплексной метафилактики кальций-оксалатного нефролитиаза в 160-ти больных. В процессе лечения достигнута нормализация основных факторов рецидивирующего камнеобразования - уровня щавелевой кислоты, мочевой кислоты, снижение гипероксалурии, гиперкальциеурии, повышение уровня цитрата в моче, коррекции рН мочи и увеличение уровня суточного диуреза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.34-5

Рубрики:

Камені нирок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З 17.11.11 до 19.02.14 проведено опитування пацієнтів у віком від 22-х до 89-ти років за допомогою анкети. Анкета складалася з дев'яти питань про використання молока, кефіру, сиру, м'яса, кави, чорного та зеленого чаю, води. За результатами вивчення впливу продуктів харчування на утворення каменів в сечових міхурах встановлено відсутність зв'язку між прийомом продуктів, що містять кальцій (молока, сиру, кефіру) і сечокам'яною хворобою, в той час як споживання в їжу великої кількості м'яса, кави та чорного чаю призводять до утворення каменів у сечовому тракті.

С 17.11.11 по 19.02.14 был проведен опрос пациентов в возрасте от 22-х до 89-ти лет с помощью анкеты. Анкета состояла из девяти вопросов об использовании молока, кефира, творога\сыра, мяса, кофе, черного и зеленого чая, воды. По результатам изучения влияния продуктов питания на образование камней в мочевых пузырях установлено отсутствие связи между приемом кальций содержащих продуктов ( молока, сыра\творога, кефира) и мочекаменной болезнью, в то время как употребление в пищу в большом количестве мяса, кофе и черного чая способствует образованию камней в мочевом тракте.