Під час дослідження проведено аналіз щодо ефективності застосування різних терапевтичних схем лікування цитомегаловірусної інфекції у 32-х жінок із невиношуванням вагітності. Доведено терапевтичну ефективність кагоцелу в комплексному лікуванні даного контингенту.

У женщин с невынашиванием беременности (НБ) на фоне герпесвирусной инфекции (ГВИ) наблюдаются изменения в иммунном статусе по типу вторичного иммунодефицита. Изучена функция иммунной системы у беременных с НБ герпесвирусной этиологии после лечения препаратом "Протефлазид". Установлено, что механизм противовирусного действия протефлазида связан с коррекцией функции иммунной системы: увеличением общего числа T- и B-лимфоцитов, увеличением иммунорегуляторного индекса CD4/CD8, уменьшением концентрации циркулирующих иммунных комплексов. Сделан вывод, что применение протефлазида для прегравидарной подготовки и коррекции во время беременности у пациенток с хронической ГВИ и НБ в анамнезе патогенетически обосновано, способствует коррекции функции иммунной системы и снижению уровня антигенной нагрузки.

Вивчено морфологічні й імуногістохімічні особливості плаценти в 40-ка жінок, інфікованих вірусом герпесу простого ІІ типу, з яких 20 - не отримували специфічного лікування (1-а група), в 2-у групу ввійшли 20 жінок, яким проводилось специфічне лікування. Своєчасно проведене специфічне лікування сприяє поліпшенню стану плацентарного бар'єра, реалізації його компенсаторних процесів.

Клинико-лабораторное обследование проведено у 70-ти женщин, планирующих беременность с привычной потерей плода (ППП) в анамнезе. В результате установлена хроническая персистирующая герпесвирусная инфекция (ГВИ) у всех обследованных. Проведение профилактической противовирусной терапии валацикловиром ("Вальтрекс") по 500 мг 1 раз в сутки в течение 4-х месяцев на этапе предгравидарной подготовки у пациенток с ППП позволило добиться латентного состояния генитальной ГВИ и отсутствия рецидивов во время беременности у 94,1 % пациенток, а также предотвращения рецидивов инфекции на 39 - 51 % по сравнению с традиционной терапией.

Наведено результати гормонального та ультразвукового дослідження 85 вагітних з урахуванням рівня антицитомегаловірусних імуноглобулінів класу G в крові. Вивчено вплив персистуючої ЦМВ-інфекції на функціонування фетоплацентарного комплексу у таких жінок.

Изучены особенности течения беременности и морфологические изменения в плаценте и околоплодных оболочках при мало- и многоводии на фоне цитомегаловирусно-хламидийного инфицирования беременных женщин. Результаты исследований показали, что одной из главных причин мало- и многоводия при сочетании цитомегаловирусно-хламидийном инфицировании являются структурные изменения в околоплодных оболочках и плаценте.

Вивчено показники білоксинтезуючої та ферментативної функцій печінки, стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у вагітних із анемією різного ступення тяжкості на тлі цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій. Вивчено вміст в крові малонового діальдегіду та дієнових кон'югат, активність церулоплазміну та насиченість трансферину залізом, рівень маркерів цитолізу. Запропоновано комплексну терапію гестаційної анемії та цитомегаловірусної і герпесвірусної інфекцій із застосуванням гепатопротектора "Ессенціале форте H", що сприяє нормалізації вказаних біохімічних показників.

Исследована эффективность серотерапии препаратом Иммуноглобулин человека антицитомегаловирусный ЗАО "Биофарма" (г. Киев) на течение и исход беременности у женщин с цитомегаловирусной инфекцией (ЦМВИ). Для беременных с ЦМВИ и привычным невынашиванием беременности (ПНБ) характерны высокий процент mix-инфекций (74 %) и высокие показатели антиЦМВ антител (Ig G: 1:1600 - 1:3200). Серологические маркеры активности ЦМВ, наличие вируса в цервикальных соскобах влияют на осложненное течение беременности у женщин с ПНБ. Использование антиЦМВ иммуноглобулина (ЗАО "Биофарма", г. Киев) в комплексном лечении женщин с ЦМВИ до планируемой беременности и во время гестации значительно (более, чем в 2 раза) улучшало исходы беременности.

Под наблюдением находилось 33 женщины, относящихся к группе риска по внутриутробному инфицированию плода, их плаценты, 33 новорожденных ребенка. Группу контроля составили 20 женщин, не входящих в группу риска по внутриутробному инфицированию плода, и 20 их новорожденных детей. В результате исследований у женщин из группы риска были выявлены: неблагоприятное течение беременности, нарушения в родах, морфологические изменения в плаценте, характерные для воспалительного процесса. У большинства детей (80,0 % случаев), рожденных от инфицированных герпесвирусами женщин, отмечены осложнения в периоде новорожденности: нарушения со стороны центральной нервной системы, пролонгированная желтуха, гепатоспленомегалия, врожденная гипотрофия.

Порівняльна оцінка ефективності лікування вагітних із невиношуванням вагітності (НВ) за наявності вірусу герпесу звичайного типу 2 (ВГЗ-2 інфекції) свідчить, що застосування специфічного імуноглобуліну "Імуноглобулін людини проти вірусу герпесу звичайного 2 типу" (ВАТ "Біофарма", Україна) у комплексі лікувальних заходів знижує виразність діагностичних тестів (кількість виявлених IgG, IgM, ДНК ВГЗ-2), попереджає можливу реактивацію інфекційного процесу, сприяє зниженню виразності симптомів загрози НВ, а також зменшенню частоти та тяжкості плацентарної недостатності. У вагітних, що одержували специфічну терапію ВГЗ-2 інфекції, зменшувалася кількість ускладнень вагітності та пологів, частота передчасних пологів, відзначалося поліпшення стану плода і немовляти. Так, рівень самовільних викиднів на різних етапах (триместрах) вагітності знижувався в 4 - 5 разів при застосуванні специфічного імуноглобуліну у порівнянні з застосуванням неспецифічного (імуноглобуліну людини нормального 10 %). Препарат добре переноситься пацієнтками, не дає ускладнень та реакцій після введення. Усе це дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в клінічну практику задля лікування жінок із загрозою НВ за наявності ВГЗ-2 інфекції.

Патоморфологічні дослідження плаценти показали більш виражені порушення у разі поєднання цитомегаловірусного та герпесвірусного інфікування (порушення циркуляції, амніоніт оболонок і хоріонічної пластинки, васкуліт опорних ворсин і судин пуповини, дрібні вогнищеві ущільнення). Виражені порушення в плаценті відповідали більш тяжкому стану дітей при народженні та високій частоті дизадаптаційних синдромів, тобто такі зміни у плаценті можуть бути прогностичною ознакою порушення стану новонароджених.

  Скачати повний текст

Розроблено новий патогенетично обгрунтований метод профілактики невиношування вагітності у жінок інфікованих герпесвірусною інфекцією. Вивчено розповсюдженість активованої цитомегаловірусної та герпетичної інфекції II типу у жінок з мимовільними викиданнями й обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Досліджено імунопатогенез мимовільних викиднів на тлі активації герпесвірусів. Встановлено вплив загальноприйнятної комплексної терапії на показники імунної реактивності, неспецифічної резистентності організму під час лікування вірусної інфекції у жінок з мимовільними викиданнями. Обгрунтовано застосування вітчизняного препарату "Амізон" у комплексній прегравідарній противірусній терапії у жінок з мимовільними викиднями та вірусною інфекцією, що сприяє нормалізації імунологічних показників, дозволяє досягти стійкості ремісії інфекційного захворювання, покращення репродуктивного здоров'я, нормального перебігу наступної вагітності та народження здорової дитини.

Розглянуто актуальні питання сучасної неонатології - ранньої діагностики та лікування герпесвірусної інфекції (герпесу 2-го типу) у новонароджених. Для ранньої постнатальної діагностики внутрішньоутробного інфікування вірусом герпесу звичайного 2-го типу новонароджених використано визначення специфічних антитіл Ig G та Ig M, полімеразної ланцюгової реакції й обстеження плаценти за допомогою імуногістохімічного методу. Обгрунтовано, що у разі виявлення специфічних імуноглобулінів G та M антитіл у крові новонародженого в діагностично значимих титрах, наявності рівня експресії антигену вірусу у 2-3 бали у плаценті, позитивної полімеразної ланцюгової реакції, наявності еховключень і поренцефалічних псевдокіст у перивентрикулярних ділянках за нейросонографії діагноз внутрішньоутробного інфікування вірусом герпесу звичайного 2-го типу у ранньому неонатальному періоді слід вважати верифікованим. Виявлено зміни імунологічного статусу новонароджених, що обумовили включення у комплекс лікування дітей з підтвердженим внутрішньоутробним інфікуванням специфічного імуноглобуліну людини проти вірусу герпесу звичайного 2-го типу. Доведено високу ефективність специфічного лікування (зокрема, виявлено покращання клінічного стану новонароджених, регресію та ліквідацію синдромів дизадаптації, зменшення рівня специфічних Ig G та Ig M антитіл, позитивну динаміку показників клітинного імунітету) та рекомендовано його впровадження у практику.

Проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу імунних, ендокринних порушень, спричинених цитомегаловірусною інфекцією та вірусом простого герпесу (ВПГ) у вагітних і визначено терміни первинного та повторного ефекту рецидивування інфекцій, що дозволяє своєчасно виявляти присутніть інфекції та призначати адекватну терапію. На підставі аналізу імунних показників та клінічних проявів герперс-вірусної інфекції (ГВІ) виявлено найбільш інформативні імунологічні тести, з використанням яких є можливим прогнозування розвитку повторних епізодів реактивації інфекцій у вагітних. Виявлено взаємозв'язок між частотою, термінами розвитку повторних епізодів реактивації герпесвірусної інфекцій і ступенем імунних та ендокринних порушень. Вивчено вплив антигомотоксичної терапії на клінічний перебіг та частоту повторного рецидивування ВПГ та цитомегаловірусної інфекції, а також на імунологічну реактивність і динаміку ендокринних показників у вагітних з ГВІ. Науково обгрунтовано доцільність застосування антигомотоксичної терапії за умов комплексного лікування ГВІ у вагітних з метою зниження частоти та тяжкості повторних випадків реактивації інфекції.

Наведено результати імунологічного обстеження немовлят, народжених від матерів з герпес-вірусною інфекцією. Біологічними середовищами вивчення були кров, копрофільтрат, молоко. Виявлені прояви дисбіозу коригувалися комплексом пробіотиків V покоління. Одержані дані свідчать про нормалізацію локальної продукції імуноглобулінів слизовою кишечнику і формування фізіологічного мікробіоценозу.

Проаналізовано анамнестичні дані, результати серологічного дослідження, особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого в жінок з герпесвірусною та цитомегаловірусною інфекцією після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Застосування специфічного лікування дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у даного контингенту жінок.

Описаны подходы к диагностике плацентарной дисфункции у беременных с активными формами цитомегаловирусной инфекции и дифференциальной диагностики внутриутробной и постнатальной цитомегалии у детей раннего возраста.

Висвітлено питання діагностики та периконцепційної профілактики герпесвірусної інфекції (ГВІ) у 90 вагітних із метаболічним синдромом, 60 з яких інфіковані вірусом простого герпесу 2-го серотипу. Показано ефективність проведеної патогенетично обгрунтованої терапії ГВІ у вагітних із метаболічним синдромом, що дозволило покращити показники клітинного імунітету, знизити ускладнення гестаційного та перинатального періодів.

Встановлено підвищену активність Vimentin у стромі та ендотелії судин плацент від жінок з герпесвірусною інфекцією, особливо при сполученні двох інфекцій (вірусу герпесу звичайного 2-го типу і цитомегаловірусу). У 90,0 % плацент жінок з таким поєднаним інфікуванням виявлено помірну та високу реакцію в стромі ворсин та ендотелії судин, а у плацентах від жінок контрольної групи такої реакції не встановлено. Це можна використовувати як ранній маркер внутрішньоутробного інфікування.