З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

Проаналізовано сучасний стан сексуальної культури (СК) молоді, розглянуто медико-соціальний контекст сексуального життя. Висвітлено проблемні питання, пов'язані з формуванням СК молодих людей. Описано інфекції, що передаються статевим шляхом, розкрито соціально-психологічні аспекти раннього материнства.

Проанализировано современное состояние сексуальной культуры (СК) молодежи, рассмотрен медико-социальный контекст сексуальной жизни. Освещены проблемные вопросы, связанные с формирование СК и просвещением молодых людей. Описаны инфекции, передающиеся половым путем, раскрыты социально-психологические аспекты раннего материнства.

Проаналізовано сучасний стан сексуальної культури (СК) молоді, розглянуто медико-соціальний контекст сексуального життя. Викладено проблемні питання, пов'язані з формуванням СК і просвіти молодих людей. Встановлено джерела формування СК, наведено інформаційні дані щодо анатомії та фізіології статевих органів, фізіології та психології сексуальних реакцій. Описано інфекції, що передаються статевим шляхом, розкрито соціально-психологічні аспекти раннього материнства.

Проанализировано современное состояние сексуальной культуры (СК) молодежи, рассмотрен медико-социальный контекст сексуальной жизни. Изложены проблемные вопросы, связанные с формированием СК и просвещения молодых людей. Установлены источники формирования СК, приведены информационные данные об анатомии и физиологии половых органов, физиологии и психологии сексуальных реакций. Описаны инфекции, передающиеся половым путем, раскрыты социально-психологические аспекты раннего материнства.

Розроблено концепцію факторної зумовленості актуалізації репродуктивних практик як феномену молодіжної повсякденності. Відповідно до цієї концепції найважливішими факторами репродуктивних практик молоді є її репродуктивне здоров'я та ціннісні орієнтації, інтерналізовані завдяки повсякденному дружньому, а також родинному спілкуванню. Відзначено, що чинниками впливу на репродуктивне здоров'я є об'єктивні (стан навколишнього природного та соціального середовища), суб'єктивні (ставлення до здоров'я, зокрема репродуктивного, ціннісні орієнтації, рівень сексуальної культури), макросоціальні (соціокультурне оточення, політична й економічна ситуація у країні, сексуальна культура суспільства), глобальні (розвиток інформаційних технологій, що сприяє поінформованості молоді щодо сексуальної та репродуктивної поведінки) та регіональні (профілактика репродуктивного здоров'я молоді, регіональні програми щодо його покращання) фактори. За результатами дослідження зроблено висновок, що найважливішими чинниками актуалізації репродуктивних практик молоді є модернізація та постмодернізація її ціннісної свідомості). Вплив зазначених чинників зумовлює різні типи репродуктивних практик сучасної української молоді. На підставі аналізу кількісних і якісного досліджень виокремлено типи молодіжних репродуктивних практик, а саме: традиціоналістський ("домашній"), модерністський (змішаний) і постмодерністський (самореалізаційний).

Проаналізовано світові демографічні тенденції. Розглянуто генетичні фактори динаміки й адаптованості популяцій. Увагу приділено проблемі оцінки значення освіти, матеріального забезпечення та паління у виникненні репродуктивних розладів серед жінок в Україні. Висвітлено можливості профілактики або пом'якшення негативного впливу даних соціально-економічних чинників на демографічну ситуацію в країні.

Проанализированы мировые демографические тенденции. Рассмотрены генетические факторы динамики и адаптированности популяций. Уделено внимание проблеме оценки значения образования, материальной обеспеченности и курения в возникновении репродуктивных расстройств среди женщин в Украине. Освещены возможности профилактики или смягчения влияния данных социально-экономических факторов на демографическую ситуацию в стране.

Окреслено проблеми психосексуального розвитку підлітків та охарактеризовано етапи формування підліткової сексуальності. Здійснено аналіз поширення сексуальних девіації у підлітковому віці й визначено оптимальні шляхи підвищення ефективності профілактичної роботи щодо запобігання їм засобами сімейного сексуального виховання.

Розглянуто особливості сприймання батьками гомосексуальності їх дітей і вплив цього фактора на сім'ю як цілісну систему. Описано етапи психологічного прийняття факту гомогендерної сексуальної орієнтації дитини: перший - заперечення та шок, який дозволяє психотравмуючій ситуації пройти через свідомість поступово; другий етап тужливий, коли переживання горя настає з послабленням шоку, використовується прямий чи завуальований примус, підкуп, відверті та щирі розмови тощо. Доведено, що як і смерть члена сім'ї, інформація про гомосексуальність сина чи дочки від самого початку впливає на зміну сприйняття членами сім'ї один одного, а тому змінює саму систему сім'ї, стає загрозою для неї: батьки не лише неоднаково реагують власне на дитину, періодично напруженість з'являється і між ними.

Рассмотрены особенности восприятия родителями гомосексуальности их детей и влияние этого фактора на семью как целостную систему. Описаны этапы психологического принятия факта гомогендерной сексуальной ориентации ребенка: первый - отрицание и шок, который позволяет психотравмирующей ситуации пройти через сознание постепенно; второй этап тоскливый, когда переживание горя наступает с ослаблением шока, используется прямое или завуалированное принуждение, подкуп, откровенные и искренние разговоры и др. Доказано, что как и смерть члена семьи, информация о гомосексуальности сына или дочери изначально влияет на изменение восприятия членами семьи друг друга, а потому меняет саму систему семьи, становится угрозой для нее: родители не только неодинаково реагируют собственно на ребенка, периодически напряженность появляется и между ними.

The features of the perception of gay parents and their children and its impact on the family as a coherent system. Stages of psychological acceptance of the fact homosexual orientation of the child: the first - the denial and shock, which allows a psycho-traumatic situation gradually pass through the mind, the second phase of a dreary, when the grief comes from the weakening of the shock, the use of direct or covert coercion, bribery, frank and sincere conversations, and the third - disorganization and despair, when parents do not see prospects in their own future and the future of the family; the final stage - reconstruction, disappear when the last vestiges of hope that the child-homosexual change is a substantial restructuring of private and family life. Proved that, like the death of a family member, information about gay son or daughter initially affects the change in perception of family members to each other, and therefore changes the system itself, the family becomes a threat to her life: her parents not only react differently to the child itself, periodically appears and the tension between them. Stated that awareness of the similarities between the experience of grief for the death and complex reaction to identify homosexual son or daughter, opens the perspective that can help to adequately understand the emerging feelings and experiences, to live them as part of a natural process, not trying to suppress them, to circumvent the important tasks of each phase.

Досліджено теоретичні аспекти поняття "ранні статеві відносини", "підліток", "підліткова вагітність", "статеве виховання". Проаналізовано основні причини ранніх статевих відносин і наслідки, які виникають із-за ранніх статевих відносин. Розглянуто основні технології соціальної роботи та програму щодо профілактики ранніх статевих відносин у молодіжному середовищі.

У роботі використано методи моніторингу (українських Інтернет-ЗМІ), аналізу, синтезу, а також описовий (способів репрезентації сексуальності в медіа). Охарактеризовано способи репрезентації сексуальності в українських Інтернет-ЗМІ. Позитивним аспектом репрезентації сексуальності в онлайн-медіа є створення просвітницьких проектів та окремих публікацій, основна мета яких - навчання, розвінчання міфів і пояснення актуальних питань, а не демонстрація тілесності як самоціль. У ході дослідження визначено чотири способи репрезентації контенту сексуального характеру в Інтернет-ЗМІ: маніпулювання в поданні інформації як факту без оцінок, надання просвітницької інформації, інформація з позитивною чи негативною оцінкою; створення дискусії для з'ясування суспільної думки. У роботі за допомогою методів моніторингу та аналізу визначено, досліджено й описано способи репрезентації контенту сексуального характеру в популярних українських інформаційних Інтернет-ЗМІ ("Обозреватель", "ТСН", "Сегодня", "Українська правда. Життя", "Platfor.ma", "Gazeta.ua"). До основних способів репрезентації сексуальності в онлайн-медіа зараховано такі: маніпулювання в наданні інформації як факту без оцінок; надання просвітницької інформації (для навчальної мети); надання інформації з позитивною або негативною оцінками; створення дискусії для з'ясування суспільної думки. Визначено також негативні аспекти маніпулювання в контексті репрезентації сексуальності. Результати дослідження можуть бути використані для розробки заходів з формування інформаційної культури в аспекті репрезентації сексуальності.

Визначено та охарактеризовано три педагогічні моделі соціально-виховної роботи з неповнолітніми правопорушниками в Україні 1917 – 2015 рр. (прагматична модель соціального виховання неповнолітніх правопорушників (1917 – 1938 рр.), стрижнем якої було визнано трудове виховання та професійна освіта неповнолітніх правопорушників; соціоцентрична модель соціального виховання неповнолітніх правопорушників (1939 – 1990 рр.), основою якої стало виховання неповнолітніх правопорушників як активних членів колективу, суспільства; гуманістична модель соціального виховання неповнолітніх правопорушників (1991 – 2015 рр.), що проголосила особистісно-центрований підхід до соціального виховання неповнолітніх правопорушників. Уточнено зміст понять: „соціальне виховання”, „соціалізація”, „правопорушення”, „неповнолітній правопорушник”, „девіантна поведінка”, „делінквентна поведінка”, „профілактика”, „соціальна реабілітація”, „ресоціалізація”, „соціальна адаптація”, „соціальний супровід”, „соціальний патронаж”, „пробація”; соціальні, соціально-педагогічні та індивідуально-психологічні детермінанти поведінки неповнолітніх правопорушників; внесок вітчизняних і зарубіжних педагогів у розвиток теорії та практики соціального виховання неповнолітніх правопорушників в Україні у 1917 – 2015 рр. Набуло подальшого розвитку: узагальнення та типологізація спеціалізованих пенітенціарних установ для неповнолітніх правопорушників, що діяли в Україні досліджуваного періоду (приймальники, розподільники, ізолятори, колектори, напівреформаторії та реформаторії, ремісничі й виправні притулки, основні та допоміжні дитячі будинки, будинки примусових робіт (БУПРи), дитячі виправні та трудові колонії, виправні школи, школи фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), школи соціальної реабілітації (ШСР), професійні училища соціальної реабілітації (УСР)); аналіз та систематизація джерельної бази дослідження; узагальнення нормативно-правових засад соціального виховання та кримінальної відповідальності неповнолітніх правопорушників у досліджуваний період. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні джерела (61 позиція), наукові документи, історико-педагогічну літературу; невідомі раніше історичні факти, пов’язані з історією розвитку соціального виховання неповнолітніх правопорушників в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.

Мета роботи - дослідження та оцінка соціально-психологічного портрету чоловіків, які мають секс з чоловіками. Матеріали: результати соціологічного дослідження серед 200 чоловіків, що мають секс з чоловіками. Методи дослідження: соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу, бібліосемантичний. Отримана при проведенні дослідження інформація вказує на те, що чоловіки, що мають секс з чоловіками є закритою групою для спілкування. Вони мають низький рівень інформованості із проблем ВІЛ/СНІДу і являються цільовою групою-містком поширення ВІЛ-інфекції. Висновки: необхідним є посилення профілактичної роботи та забезпечення їх мотивованого консультування з питань профілактики ВІЛ-інфікування.