На багатому фактичному матеріалі проаналізовано процес переходу від язичницького до християнського світосприйняття, розкрито значення античних міст давньої Тавриди у християнізації слов'янських народів. Детально висвітлено історію запровадження християнства у Київській Русі, а також духовні наслідки цієї історичної події.

На основі аналізу архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії, мемуарів, матеріалів періодичних видань висвітлено особливості проведення великомасштабної кампанії української діаспори з відзначення Тисячоліття хрещення Руси - України в 1970 - 1980 рр. Проаналізовано передумови, причини та необхідність проведення ювілейної кампанії, її вплив на процеси в середовищі еміграції та відродження Української греко-католицької церкви і Української автокефальної православної церкви в СРСР. Охарактеризовано політику протидії органів влади СРСР і УРСР інформаційним акціям української діаспори та країн Заходу.

На основании анализа архивных документов, отечественной и зарубежной историографии, мемуаров, материалов периодических изданий освещены особенности проведения крупномасштабной кампании украинской диаспоры по ознаменованию Тысячелетия крещения Руси - Украины в 1970 - 1980 гг. Проанализированы предпосылки, причины и необходимость проведения юбилейной кампании, ее влияние на процессы в среде эмиграции и возрождения Украинской греко-католической церкви и Украинской автокефальной православной церкви в СССР. Охарактеризована политика противодействия органов власти СССР и УССР информационным акциям украинской диаспоры и стран Запада.

Розглянуто питання про місце хрещення Володимира, яке хвилювало руських книжників з часів літописців Никона, Нестора та Сільвестра, висвітлено аспекти тогочасних дискусій з приводу цього у "Повісті минулих літ". Розкрито розходження у свідченнях писемних джерел щодо конкретного місця хрещення. На підставі літописних свідчень з'ясовано і питання канонізації Володимира, культ якого склався у перші десятиліття монголо-татарської навали на Русь. Зазначено, що руські літописці пишуть про Володимира як святого з 1254 р., що дає підстави припускати про близькість акту канонізації саме до цієї дати.

Рассмотрен вопрос о месте крещения Владимира, который волновал русских книжников со времен летописцев Никона, Нестора и Сильвестра, освещены аспекты дискуссий того времени по поводу этого в "Повести минувших лет". Раскрыты расхождения в свидетельствах письменных источников относительно конкретного места крещения. На основании летописных свидетельств выяснен и вопрос канонизации Владимира, культ которого сложился в первые десятилетия монголо-татарского нашествия на Русь. Указано, что русские летописцы пишут о Владимире как святом с 1254 г., что дает основание предположить о близости акта канонизации именно к этой дате.

Розглянуто історію прийняття християнської віри нашими предками від її початків до запровадження на державному рівні. Висвітлено особливості християнства з княжих часів до Володимира Великого. Увагу приділено наслідкам запровадження християнства.

Рассмотрена история принятия христианской веры нашими предками с начала ее основания до внедрения на государственном уровне. Освещены особенности христианства с княжеских времен и до Владимира Великого. Внимание уделено последствиям внедрения христианства.

Розглянуто питання поширення християнства на українських землях з найдавніших часів до Володимирового хрещення. Виокремлено питання, орэентованы на "вибір віри" князем Володимиром. Висвітлено питання про сприйняття християнства в творах давньоруських книжників. Зазначено, що одним із ключових завдань сучасності є питання про історичне підгрунтя побудови Помісної Православної Церкви в Україні. Зауважено, що дослідники та науковцы вбачають своє завдання в більш об'єктивній оцінці цієї події та її висвітленні у зв'язку з історичною обстановкою тієї епохи. Підкреселено, що за основу викладу дослідницького матеріалу є саме історичний контекст зазначеної проблеми, що дозволяє розглядати подію Хрещення Русі не лише у контексті X ст., а як складний процес проникнення християнської віри на територію сучасної України з кінця I ст. Розглянуто безперервний характер християнізації давніх племен і народів, які населяли українські землі, а також зроблено історичний огляд формування церковних організацій в Криму та Північному Причорномор'ї протягом II - VIII ст.

Розглянуто питання цивілізаційного вибору, який зробила Київська Русь із прийняттям християнства. Проаналізовано особливості цього вибору. Охарактеризовано три можливих способи цивілізаційного розвитку держави. Зазначено, що цивілізаційний вибір князяВолодимира був вибором не тільки певного вектора розвитку (візантійського), але і певного способу входження в цивілізацію, а саме: вибіркового запозичення окремих елементів зрілої цивілізації і їх поступового пристосування до сформованого життєвого укладу без істотного впливу на інші його компоненти. Вказано на соціокультурний розкол, що посилився із прийняттям християнства і зіткненням його з язичництвом. Зосереджено увагу на одній із ліній розколу - правовій, суть якої полягала в тому, що візантійські правові норми, розроблені на основі юридичних абстракцій, і норми права руського, що виникли внаслідок емпіричної класифікації життєвих конфліктних ситуацій, самі такі ситуації нерідко інтерпретували по-різному. Доведено, що християнство не витіснило колишні язичницькі вірування, а накладалося на них, утворюючи різноманітні внутрішньо конфліктні культурно-ментальні гібриди. Констатовано, що навіть з урахуванням усіх позитивних наслідків зробленого цивілізаційного вибору фактом залишається і те, що освоєння візантійського досвіду було дозованим і вибірковим.

Рассмотрены вопросы цивилизационного выбора, который сделала Киевская Русь с принятием христианства. Проанализированы особенности этого выбора. Охарактеризованы три возможных способа цивилизационного развития государства. Отмечено, что цивилизационныйвыбор князя Владимира был выбором не только определенного вектора развития (византийского), но и определенного способа вхождения в цивилизацию, а именно: избирательного заимствования отдельных элементов зрелой цивилизации и их постепенного приспособленияк сформированному жизненному укладу без существенного влияния на другие его компоненты. Освещен социокультурный раскол, усилившийся с принятием христианства и столкновением его с язычеством. Сосредоточено внимание на одной из линий раскола - правовой, суть которой заключалась в том, что византийские правовые нормы, разработанные на основе юридических абстракций, и нормы права русского, возникшие вследствие эмпирической классификации жизненных конфликтных ситуаций, сами такие ситуации нередко интерпретировали по-разному. Доказано, что христианство не вытеснило прежние языческие верования, а накладывалось на них, образуя различные внутренне конфликтные культурно-ментальные гибриды. Констатировано, что даже с учетом всех положительных последствий совершенного цивилизационного выбора фактом остается и то, что освоение византийского опыта было дозированным и выборочным.

The authors dwell on civilization choice which was made by the Kievan Rus with the adoption of Christianity. The Peculiarities of this choictt are being analysed. The socio-cultural split caused by the adoption of Christianity and its clash with paganism have been shown.

Розкрито політико-стратегічні, ідеологічні чинники та наслідки запровадження християнства на Русі. Розглянуто влив цієї події на процеси формування і консолідації української нації і державності. Акцентовано увагу на значенні цінностей православної культури та моралі у вихованні молоді за складних умов кризи економіки, культури та духовності в Україні на сучасному етапі.

Раскрыты политико-стратегические факторы и последствия введения христианства на Руси. Рассмотрено влияние этого события на процессы формирования и консолидации украинской нации и государственности. Акцентировано внимание на значении ценностей православной культуры и морали в воспитании молодежи в сложных условиях кризиса экономики, культуры и духовности в Украине на современном этапе.

Pre-conditions of christening of Russia the prince Vladimir political, economic, spiritual-cultural and moral are analyzed. The ole of this event in forming and consolidation of Ukrainian nation and state system is shown. On a background modern reality the value of orthodox culture and moral for patriotic education of young people is brought over.

Описано запровадження християнства в Давньоруській державі наприкінці Х ст., що стало епохальною подією в історії України, поворотним пунктом усього її подальшого історичного розвитку, який долучив Київську Русь до європейської християнської цивілізації.

Описано введение христианства в Древнерусском государстве в конце Х в., что стало эпохальным событием в истории Украины, поворотным пунктом всего дальнейшего исторического развития, который приобщил Киевскую Русь к европейской христианской цивилизации.

Described the introduction of Christianity in the Old Russian state at the end of the tenth century, which marked a milestone in the history of Ukraine, the turning point of all further historical development which has attached Kievan Russ to the European Christian civilization.

Розглянуто найдавніші текстуальні свідчення про хрещення Русі 988 р. та проаналізовано оповідь про ці події в "Повісті временных літ", котру віддавна сприймали за цілком достовірний опис. Але насправді є чимало підстав вважати цей текст спробою початку XII ст. "сконструювати" історію хрещення. Більш детально досліджується питання, як і чому оповідь "Повісті" впродовж XIII - XVI ст. доповнювалася додатковою інформацією - іменами, датами та різного роду повідомленнями. Звернуто увагу на різницю між версіями історії хрещення Русі в історичних культурах ранньомодерних України та Московії, навіть попри їх спільну текстову основу - "Повість временных літ", Церковний устав князя Володимира й літописи XIV - XV ст.

Розглянуто історичні аспекти розвитку християнства, зокрема, на теренах України. Висвітлено процеси християнізації України - Руси в суспільно-культурній парадигмі. Досліджено процес народження християнської країн - Київська Русь. Описано місце Києва та Чернігова у поширенні християнства на Русі. Виокремлено матеріали з історії розпису Десятинної церкви на мініатюрах Радзивілівського літопису: до питання про достовірність джерела. Розглянуто питання про перших чернігівських єпископів та політична історія формування Чернігівського пантеону святих давньоруської доби. Описано рух старообрядців на українських землях (друга половина XVІІ - ХVІІІ ст.). Досліджено філософсько-культурологічні аспекти розвитку християнства в Україні, зокрема, вплив хрещення Київської Русі на розуміння краси києворусичами. Описано образ страшного суду в розмові філософа та князя Володимира. Досліджено греко-візантійські конотації в християнській культурі Київської Русі. Виокремлено традицію поваги до книжного слова в духовно-релігійному житті Київської Русі. Розглянуто відображення храмів Чернігова у кіномистецтві.