Рассмотрены международно-правовые проблемы обеспечения безопасности мореплавания, в частности в СР Югославии. Проанализированы история становления международно-правовой системы безопасности мореплавания, механизм реализации международно-правовых норм в исследуемой области на современном этапе, показаны основные направления совершенствования мер по повышению безопасности мореплавания. Приведены международно-правовые стандарты квалификации в морской отрасли. Определены направления международно-правового регулирования ликвидации загрязнения морской среды.

Рассмотрены международно-правовые нормы и правила стран Европейского Союза, направленные на обеспечение безопасности мореплавания, базирующиеся на международно-правовых положениях и учитывающие административно-правовую практику прибрежных государств. Исследовано прямое воздействие Международных Конвенций по морскому праву на формирование определённой группы норм национального права европейских стран, а также на формирование национального гражданского, уголовного и административного законодательства. Приведена совершенно новая группа норм административного права - нормы, обеспечивающие безопасность мореплавания.

Освещены основные положения международной Конвенции СОЛАС-74 и приведены комментарии к ним. Рассмотрена эволюция СОЛАС как международного документа по безопасности мореплавания. Раскрыты содержание, описание отдельных правил и норм Конвенции. Приведен перечень требований и рекомендации ИМО по безопасности для различных типов судов.

Рассмотрены вопросы безопасности жизнедеятельности (БЖ) на море, в частности, выживаемости на море в случае аварии судна, поиска и спасения терпящих бедствие на море, а также охраны труда, окружающей среды и судна. Определены причины и описаны виды аварий. Раскрыты теоретические основы БЖ на море, судовой организации, а также правовые и организационные основы борьбы с морским терроризмом и пиратством. Проанализирована международно-правовая база охраны человеческой жизни на море. Изложены меры по обеспечению живучести судна. Приведены общие сведения о процессе горения и пожарной опасности веществ.

Освещены основные международные конвенции по безопасности судоходства и защиты природной среды от загрязнений, особенности их применения в условиях эксплуатации судов. Приведена общая характеристика мировой судоходной индустрии. Рассмотрены система контроля судов в международном судоходстве, вопросы судовой документации, представлены международные документы о медицинском обслуживании моряков.

Даны рекомендации по проведению эксплуатацинных контрольных проверок всех типов судов инспекторами контроля судов Государственного порта в Черноморском бассейне. Приведена информация о кодах несоответствия, принятых в рамках Черноморского меморандума, Судовых Свидетельствах и документации, перечне вопросов для начальной, детальной и расширенной проверки пассажирских судов, балкеров, танкеров, газовозов, контрольном перечне инспекционных процедур, уведомлениях о задержании и освобождении судна.

Рассмотрены вопросы управления безопасностью в судоходстве, место международных организаций (ООН, Международной морской организации (ИМО)) в создании и применении системы управления безопасностью на судне и в судоходной компании. Изложены вопросы освидетельствования, сертификации и проверки Компании согласно Международного кодекса по управлению безопасностью (МКУБ). Проанализированы особенности организации технического обслуживания и ремонта судна. Приведен перечень Международных организаций (МО) ООН, а также МО, имеющих консультативный статус в ИМО.

Рассмотрены актуальные вопросы, связанные с методологическими и прикладными аспектами состояния и перспектив развития системы обеспечения экономико-экологической безопасности устойчивого развития в приложении к сфере морехозяйственной деятельности в Украине. Раскрыты тенденции и факторы обострения экономико-экологических конфликтов в системе функционирования различных сфер морского хозяйства. Освещены организационно-экономические проблемы предотвращения загрязнения морской среды при судоходстве, снижения аварийности на отечественном морском и речном транспорте, обеспечения безопасности транзита опасных грузов в Черном море. Особое внимание уделено вопросам планирования и управления экономико-экологической безопасностью морских портов Украины.

Рассмотрены вопросы об охране на судне. Внимание уделено преступлениям международного характера, совершаемым на море, незаконным мигрантам на морских судах, международному терроризму, контрабандным перевозкам наркотических средств, других опасных материалов. Охарактеризованы наиболее известные террористические организации. Проанализированы национальные законодательные акты против терроризма на море. Показана роль международных организаций в борьбе с пиратством на море. Освещены особенности применения на практике Кодекса по охране судов и портовых средств (Кодекс ОСПС).

Встановлено невідповідність між нормами морського законодавства СР Югославії та міжнародним морським правом, насамперед, нормами, що стосуються контролю за виконанням конвенційних вимог та стандартів з підготовки спеціалістів морського транспорту. Розроблено проект програми державної системи СР Югославії щодо забезпечення безпеки мореплавства, здійснення якого може сприяти формуванню в країні ефективної системи безпеки мореплавства, що відповідає сучасним міжнародним стандартам. Проведено правову кваліфікацію суб'єктивних та об'єктивних причин аварій, що залежать від людського фактора на морі, наведено пропозиції стосовно удосконалення морського законодавства СР Югославії щодо запобігання аваріям. Зроблено висновок про недоцільність надання портам СР Югославії функцій пошуку та рятування, як це має місце у даний час, а також необхідність створення в межах Міністерства транспорту спеціального державного органу з відповідними повноваженнями для здійснення даних функцій. Відзначено, що норми міжнародного морського права у сфері безпеки мореплавства разом з відповідними нормами національного морського законодавства держав становлять підгалузь міжнародного морського права, яку можна визначити як "Міжнародне право безпеки мореплавства".

Розглянуто концепцію розвитку національної правової системи укомплектування суднових екіпажів (посадових осіб рівня управління). На підставі міжнародних правових документів, морської практики і національних правових актів висвітлено роль і місце людського елементу в безпечному управлінні морськими суднами. Викладено принципи та критерії, які повинні враховуватися під час визначення мінімального безпечного складу екіпажу. Обговорено взаємовідносини між державними органами та судновласниками, співвідношення між їх повноваженнями і нормативними актами, правами, відповідальністю і діяльністю з безпечного укомплектування суднових екіпажів. Проаналізовано адміністративно-правові норми з укомплектування суден з урахуванням юридичної сили актів міжнародного та національного права. Наведено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правових засад та практики безпечного управління судновими екіпажами в Україні.

В дисертації розглядаються правові і організаційні основи безпеки, подається характеристика міжнародних органів та органів держави прапора, які здійснюють контроль (нагляд) за дотриманням вимог безпеки мореплавства, розкриваються засоби реагування прокурора на порушення правил безпеки мореплавства. Обгрунтовується формування міжнародного морського адміністративного права та інституту морського адміністративного права.

Досліджено проблему подолання колізії різнонаціональних законів за обставин виникнення деліктних зобов'язань внаслідок зіткнення суден шляхом реалізації у безпосередній формі принципу "автономії волі" сторонами події "зіткнення суден". Уперше проведено спеціальне дослідження у сфері реалізації принципу "автономії волі" сторонами-учасниками зіткнення суден. Доведено, що використання даного принципу з визначенням права, що підлягає застосуванню до відповідних приватноправових відносин з іноземним елементом, сторони-учасники події "зіткнення суден" визначають норми, які належать до права певної держави та мають бути застосовані за умови, що цей вибір може бути тільки обмеженим.

Запропоновано визначення поняття та розкрито зміст інформаційних правовідносин у сфері безпеки мореплавства. Висвітлено правову природу поняття "юридико-технічні норми" як окремого виду інформаційно-правових норм. Розкрито зміст поняття "інформаційно-правове забезпечення" в діяльності, взаємопов'язаній з пошуком і рятуванням на морі. Запропоновано класифікацію інформаційно-правових норм у галузі безпеки мореплавства згідно з цілями та порядком їх застосування. З урахуванням комплексного аналізу нормативного забезпечення і практичної діяльності уповноважених органів у сфері забезпечення безпеки у даній сфері наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, що регулює інформаційно-правове забезпечення безпеки мореплавства.

Запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яке виявляється у необхідності забезпечення ефективності виконання Україною обов'язків держави прапора щодо контролю технічного стану морських торговельних суден шляхом вдосконалення адміністративно-правових засад виконавчо-розпорядчої діяльності відповідних органів виконавчої влади. Визначено міжнародно-правові та національно-правові підстави та наслідки набуття Україною правового статусу "держава прапору". Досліджено історичні, правові й організаційні підвалини створення та становлення національного класифікаційного товариства "Регістр судноплавства України", його правовий статус, функції та повноваження. Запропоновано зміни у складі центральних органів виконавчої влади України щодо технічного регулювання у галузі торговельного мореплавства та визначено їх функціональну компетенцію.

Наведено основні положення, що характеризують природу та специфіку інформаційного забезпечення, історію його становлення та сучасні тенденції розвитку в морському праві. Розглянуто поняття та зміст інформаційних правовідносин у сфері безпеки мореплавства. Розкрито правову природу "юридико-технічних норм" як окремого виду інформаційно-правових норм, зміст інформаційно-правового забезпечення в діяльності, пов'язаній з пошуком і рятуванням на морі. Надано класифікацію інформаційно-правових норм у галузі безпеки мореплавства згідно з цілями та порядком їх застосування.

Приведены исторический обзор, конвенция, а также русский и английский тексты Международных правил предупреждения столкновений судов в море с последней корректурой и новым текстом Приложения IV к МППСС-72, вступившим в силу с 1 декабря 2009 г. Изложено пояснение отдельных положений правил МППСС-72. Приведена классификация средств связи и сигнализации, даны определения главных терминов, связанных с сигнализацией, рассмотрены общие правила флажной, световой и звуковой сигнализации с использованием знаков азбуки Морзе, сформулированы основные задачи, решаемые в соответствии с Международными правилами предупреждения столкновения судов в море (МППСС-72). Обобщены темы по огням, знакам, звуковым и световым сигналам Международных правил предупреждения столкновения судов в море.

Освещены обязанности и ответственность членов штурманского состава судов по их безопасности. Рассмотрены вопросы по компетенции и обязанностям офицера по безопасности. Описаны особенности проверки и обслуживания спасательного и противопожарного оборудования и снабжения, формы Свидетельства о безопасности грузового судна по оборудованию и снабжению, документов об управлении безопасностью.

Рассмотрены классификация и основные характеристики опасностей для мореплавания. Расскрыты "внешние" и "внутренние" по отношению к морскому судну факторы, воздействие которых при определенных условиях может быть опасным и привести к инцидентам, аварии, травматизму и гибели людей, загрязнению природной среды.

Освещены проблемы борьбы с международным терроризмом. Раскрыты требования к квалификации офицера по охране судна. Рассмотрены основные положения Международного кодекса по охране судов и портовых средств (МК ОСПС). Уделено внимание судовой системе оповещения, контролю судов в порту, оценке и плану охраны судна, стандартным рабочим процедурам по действиям при чрезвычайных ситуациях. Раскрыты правовые проблемы борьбы с терроризмом. Дана информация о досмотре и методах обнаружения опасных веществ и устройств, способах нелегальной доставки опасных предметов, путях проникновения на судно, используемых террористами. Освещены психологические аспекты поведения людей в экстремальных ситуациях.