Розглянуто питання науки, мистецтва, літературознавства, історії України. Проаналізовано розвиток нанофізики та нанотехнологій, описано метод сканувальної тунельної мікроскопії, принцип атомного монтажу, спосіб виготовлення нанотрубок. Наведено порівняльну характеристику генетичного матеріалу хромосом за умов вегетативної та статевої репродукції. Висвітлено проблеми українсько-турецьких взаємовідносин у XVII - XVIII ст., питання історії тероризму, розкрито причини його проявів. Проаналізовано наукову діяльність і творчість визначних українських діячів науки та культури, зокрема, математика, археолога та історика А.С.Бугая, поетеси, драматурга, прозаїка Лесі Українки.

Рассмотрены вопросы науки, искусства, литературоведения, истории Украины. Проанализированы развитие нанофизики и нанотехнологий, метод сканирующей тоннельной микроскопии, принцип атомного монтажа, способ изготовления нанотрубок. Приведена сравнительная характеристика генетического материала хромосом в условиях вегетативной и половой репродукции. Освещены проблемы украинско-турецких взаимоотношений в XVII - XVIII ст., вопросы истории терроризма, раскрыты причины его проявлений. Проанализированы научная деятельность и творчество известных украинских ученых и литературоведов, в частности, математика, археолога и историка А.С.Бугая, поэтессы, драматурга, прозаика Леси Украинки.

Висвітлено основні аспекти розвитку світової та української культури від первісного суспільства до сьогодення. Визначено основні тенденції поступу освіти, науки, літератури, образотворчого мистецтва за даний період. Проаналізовано особливості розвитку культури первісного суспільства, цивілізацій стародавнього Сходу, середньовіччя (Европи, Візантії, ісламського світу), епохи Відродження та Реформації, Нового часу. Розглянуто особливості европейської культури ХІХ та ХХ ст.

Освещены основные аспекты развития мировой и украинской культуры от первобытного общества до настоящего времени. Определены основные тенденции развития образования, науки, литературы, изобразительного искусства за данный период. Проанализированы особенности развития культуры первобытного общества, цивилизаций древнего Востока, средневековья (Европы, Византии, исламского мира), эпох Возрождения и Реформации, Нового времени. Рассмотрены особенности европейской культуры ХІХ и ХХ вв.

Розглянуто питання філології, теорії та історії культури, мистецтвознавства. Описано образ Ісуса Христа в поезії барокового поета другої половини XVII ст. І.Величковського, народну ікону в контексті взаємодії релігії та національної культури. Проаналізовано лексичні та семантичні показники експресивності слова. Висвітлено історію книгодрукування у Новгород-Сіверському, розвиток монументального, декоративно-ужиткового мистецтва в полкових містах XVII - XVIII ст. на прикладі Ніжина, кобзарське мистецтво як джерело національної самосвідомості українського народу, зокрема на Полтавщині.

Рассмотрены вопросы филологии, теории и истории культуры, искусствоведения. Описаны образ Иисуса Христа в поэзии бароккового поэта второй половины XVII ст. И.Величковского, народная икона в контексте взаимодействия религии и национальной культуры. Проанализированы лексические и семантические показатели экспрессивности слова. Освещены история книгопечатания в Новгород-Северском, развитие монументального, декоративного искусства в полковых городах XVII - XVIII ст. на примере Нежина, кобзарское искусство как источник национального самосознания украинского народа, в частности на Полтавщине.

Простежено генезу музично-теоретичної думки в Україні XVII ст. Проаналізовано особливості використання традицій та новаторства у творчості українських композиторів ХХ ст. Висвітлено роль освітньої традиції та оточення у формуванні особистості Г.Хоткевича - прозаїка, драматурга, критика, літературо- та мистецтвознавця, композитора, скрипаля та бандуриста, хормейстера, диригента, актора, режисера, етнографа, історика, педагога. У контексті кобзарських традицій України та діаспори розглянуто ансамблевий вид виконавства на бандурі. Охарактеризовано фольклорний ансамбль як історичний і сучасний феномен, а також загальну та професійну культуру як чинники формування національної гуманітарно-технічної еліти.

Прослежен генезис музыкально-теоретической мысли на Украине XVII ст. Проанализированы особенности использования традиций и новаторства в творчестве украинских композиторов ХХ ст. Освещена роль образовательной традиции и окружения в формировании личности Г.Хоткевича - прозаика, драматурга, критика, литературо- и искусствоведа, композитора, скрипача и бандуриста, хормейстера, дирижера, актера, режиссера, этнографа, историка, педагога. В контексте кобзарских традиций Украины и диаспоры рассмотрен ансамблевый вид исполнения на бандуре. Охарактеризованы фольклорный ансамбль как исторический и современный феномен, а также общая и профессиональная культура как факторы формирования национальной гуманитарно-технической элиты.

Висвітлено особливості розвитку культури Чернігівщини в ХІ - першій половині XVII ст. у тісному взаємозв'язку з історичними подіями, які впливали на розвиток архітектури, живопису, скульптури, освіти, зокрема бібліотечної, літописної літератури.

Освещены особенности развития культуры Черниговщины в XI - первой половине XVII ст. в тесной взаимосвязи с историческими событиями, влияющими на развитие архитектуры, живописи, скульптуры, образования, в частности библиотечного, летописной литературы.

Висвітлено основні етапи розвитку культури українського народу - від Київської Русі до початку ХХ ст., історію культури у поєднанні з проблемами становлення нації, державності у контексті національно-визвольного руху, боротьби українського народу за незалежність. Значну увагу приділено питанням розвитку духовної культури і мистецтва, визначним пам'яткам культури.

Освещены основные этапы развития культуры украинского народа - от Киевской Руси до начала ХХ ст., история культуры в сочетании с проблемами становления нации, государственности в контексте национально-освободительного движения, борьбы украинского народа за независимость. Значительное внимание уделено вопросам развития духовной культуры и искусства, выдающимся памяткам культуры.

Досліджено генезу поглядів щодо культури та цивілізації кінця XVIII - XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію критики цивілізації, яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати культуротворчою. Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати цивілізаційною.

Проведено системний аналіз культурологічних аспектів художньо-стильової еволюції візуального мистецтва України XX - початку XXI ст. Вперше досліджено специфіку трансчасової причинно-наслідкової реалізації феноменів мистецтва початку та середини XX ст. у 1990 - 2000 рр. Наведено результати культурологічного аналізу суперечливих подій у сфері візуального мистецтва, що відбувалися в Україні в роки незалежності. Проведено порівняльне дослідження розвитку вітчизняного та світового мистецтва. Обгрунтовано необхідність і способи репрезентації на світовому рівні сучасного українського художнього мистецтва. Доведено закономірність виникнення явища нонконформізму, поява якого зумовлена кардинальними суспільними трансформаціями та примусовими деформаціями основоположних традиційно усталених мистецьких понять. Особливу увагу приділено вивченню трансформаційних тенденцій у візуальному мистецтві України на межі XX - XXI ст.

Визначено основні етапи розвитку концепції культури у творчості С.Л. Франка, які тісно пов'язані з його біографією, світоглядними настановами та полягають у домінуванні цієї концепції в доемігрантський період творчості та критичному переосмисленні в період еміграції. Поглиблено розуміння впливу окремих представників західноєвропейської та російської філософсько-культурологічної думки на концепцію культури письменника. Вивчено релігійне підгрунтя концепції С.Л. Франка, яке походить від релігійного світогляду мислителя. Досліджено аксіологічний, антропологічний та соціальний виміри концепції, які втілюються в її тлумаченні як сукупності абсолютних цінностей, а також в антиномічній єдності культури, особистості та суспільства. Обгрунтовано зв'язок концепції культури з онтологічними та гносеологічними елементами інтелектуальної спадщини письменника, що уможливило її реконструкцію в контексті цих елементів.

Висвітлено питання етнокультури в культурологічній підготовці майбутніх фахівців-аграрників. Проаналізовано особливості народно-традиційної культури, національного характеру та ментальності українців. Розглянуто проблеми етнопсихології та мови української нації. Увагу приділено питанням ролі народного календаря у сільськогосподарській діяльності.

Вперше в українській філософії проаналізовано вплив архетипів культури на формування стереотипних уявлень про чоловіче та жіноче у міфологічній свідомості пращурів сучасних українців. Висвітлено особливості репрезентації архетипів у гендерних стереотипах, притаманних культурі Київської Русі, а також гуманістичній, бароковій та просвітницькій культурним традиціям. Розглянуто проблеми характеру впливу архетипів на відображення фемінного та маскулінного у модерному та постмодерному філософському, літературному, культурологічному та політичному дискурсах.

Висвітлено особливості вивчення культури Київської держави IX - XII ст. на уроках історії України у VII класі загальноосвітньої школи. Розглянуто й охарактеризовано структурні компоненти даного уроку. Особливу увагу звернуто на використання спеціальних методів роботи над аналітичним описом. Сформульовано ряд умов, за яких можливе успішне вивчення питань культури Київської Русі.

Розглянуто чинники, які вплинули на розвиток української преси на території Східної України в XIX ст. Виокремлено та проаналізовано роль відкриття університету в Харкові на культурно-духовний розвиток українського суспільства, висвітлено реформаторську діяльність ученого Василя Каразіна. Розкрито політичну ситуацію, що впливала на історію функціонування періодики в цьому провінційному містечку.

У світлі сучасної культурології концептуалізовано поняття хронотопу, відбувається його включення у процес дослідження аксіосфери української народної художньої культури. Розкрито системотворчу роль хронотопів у творенні ціннісного поля української народної художньої культури на основі її архетипних рядів. Обгрунтовано можливості методологічного застосування концепту хронотопу як контекстуального дискурсу аналізу феномена української народної художньої культури в системі її зовнішніх та внутрішніх просторово-часових та ціннісно-смислових характеристик. Здійснено експлікацію поняття "українська народна художня культура", яке донині функціонувало імпліцитно й латентно у складі інших концептів. Закладено основи структурно-функціонального та аксіологічно-архетипного аналізу хронотопу української народної художньої культури в аспекті визначення її морфології та типології. Як специфічний культурфілософський аспект аналізу запропоновано сизигічну методологію, як специфічний культурознавчий аспект - феноменологію, за умов одночасного використання яких культурологічно упорядковується тріада темпоральності у хронотопі. Зауважено, що концентрацією традиційного українського міфопоетичного хронотопу обрано українську народну казку.

Розглянуто трансформацію європейського футуризму як культурно-філософського і літературно-мистецького напрямку та його вплив на явище футуризму в українському культурному середовищі. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано новітнє методологічне використання загальнонаукової категорії еволюції, яка має не тільки природничо-наукове, але й соціогуманітарне застосування. Концептуальні положення роботи розглянуто й обґрунтовано на матеріалі російського та українського футуризму у формах зарозумілої мови і формах самобутнього футуристичного літературно-поетичного мовного експериментаторства у творчості вітчизняних футуристів Михайля Семенка, Ґео Шкурупія, Миколи Бажана тощо. Обґрунтовано застосування поняття протомова для здійснення культурологічного аналізу поетико-філологічних експериментів російських та українських футуристів. Запропоноване поняття протомова дозволяє виявити універсалістську природу явища футуризму, використати можливості такого методологічного підходу для осягнення суттєвих відмінностей у формуванні окремих національних мовних структур кожного з досліджуваних регіонів. В контексті авторської аргументації вперше запропоновано розглянути Францію як країну, що знаходиться біля культурно-історичних витоків футуризму.

Дисертацію присвячено історико-культурологічному дослідженню туризму в контексті сучасних глобалізаційних процесів, що вможливлює сформувати цілісне уявлення щодо його сутності, змісту, структури та впливу на розвиток світової культури. На основі систематизації історичної фактографії виявлено етапи формування і розвитку сучасного туризму в контексті еволюції культури й обґрунтовано актуальність розроблення історико-культурологічної концепції розвитку туризму. Історико-культурологічний підхід, обраний з метою комплексного вивчення туризму як значимого компонента соціокультурної сфери сучасного суспільства, дозволив дослідити еволюцію і динаміку туризму як феномену вітчизняної і світової культури, виявити трансформації, що існують у туристичних практиках і технологіях у контексті історичних соціокультурних реалій. Наголошено, що туризм є культуроутворюючим чинником, важливим засобом налагодження культурних зв'язків і міжкультурних комунікацій. Акцентовано на зростаючій ролі туризму, зокрема вітчизняного, у сфері міжнародного співробітництва.