Робота присвячена комплексному аналізу механізму функціонування генези духовної культури як суспільного феномена. Здійснено поділ видів спадкоємності в духовній культурі, визначені та проаналізовані її форми та засоби. Особлива увага приділяється проблемам розвитку духовної культури в сучасний період. Виокремлюються основні теоретико-методологічні засади державного управління культурою в умовах становлення української державності. Проаналізовано діяльність деяких основних державних інститутів та органів в Україні, метою яких має бути розробка та реалізація державної культурної політики - Міністерства культури та мистецтв України, Міністерства освіти України, Державного комітету інформаційної політики України тощо. Підкреслюється, що культурна спадщина визначається як своєрідна сукупність засобів спадкоємності, що сприяють безпосередньому спілкуванню людини з надбаннями культури, накопиченими протягом всього існування людства.

Висвітлено діяльність Міжрегіональної Академії управління персоналом та Міжнародної Кадрової Академії, спрямовану на зміцнення українсько-арабських відносин у всіх сферах життя, насамперед у сфері освіти. Розглянуто одну з основних проблем сучасного світу - встановлення справедливого миру на Близькому Сході.

Освещена деятельность Межрегиональной Академии управления персоналом и Международной Кадровой Академии, направленная на укрепление украинско-арабских отношений во всех сферах жизни, в первую очередь в сфере образования. Рассмотрена одна из основных проблем современного мира - установление справедливого мира на Ближнем Востоке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч114(0)л6я431

Рубрики:

Організація культури

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми охорони пам'яток археологічної спадщини в Україні. Розглянуто питання становлення державної системи охорони пам'яток історії, культури та природи на Поділлі в 1917 - 1922 рр., історії формування методики пам'яткоохоронних досліджень старовинних міст в Україні. Наведено методичні рекомендації стосовно обліку, проведення обстеження пам'яток садово-паркового мистецтва та заходів щодо їх збереження та використання, визначення та обліку пам'яток науки і техніки. Проаналізовано досвід паспортизації об'єктів культурної спадщини Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка".

Освещены проблемы охраны памяток археологического наследия в Украине. Рассмотрены вопросы становления государственной системы охраны памяток истории, культуры и природы на Подолье в 1917 - 1922 гг., истории формирования методики памяткоохранных исследований древних городов в Украине. Приведены методические рекомендации по учёту, проведения обследования памяток садово-паркового искусства и мероприятий по их сохранению и использованию, определению и учёту памяток науки и техники. Проанализирован опыт паспортизации объектов культурного наследия Национального заповедника "Родина Тараса Шевченка".

Висвітлено основні положення Середньострокової стратегії ЮНЕСКО на 2002 - 2007 рр. у галузях освіти, науки, культури, комунікації та інформації, проаналізовано взаємозв'язок стратегічних цілей діяльності ЮНЕСКО загалом і кожної програми окремо, описано функції та принципи діяльності ЮНЕСКО у період дії Середньострокової стратегії.

Розроблено нову класифікаційну структуру для статистичного обліку вітчизняних досліджень і розробок згідно з рекомендаціями ЮНЕСКО. Структуру уніфіковано за областями та галузями досліджень. Це дозволяє проводити відповідні міжнародні порівняння показників наукової діяльності.

Проаналізовано проблему кризи культури в епоху інформаційного суспільства. Доведено, що даний стан культури є її закономірним етапом, який обумовлює зміну мислення, буття, цінностей. В цьому полягає сенс інновацій.

Уперше у вітчизняній науці комплексно досліджено основні канали, шляхи та засоби міжкультурного співробітництва країн Сходу та Заходу. Висвітлено хронологію основних соціокультурних подій у процесі історичної взаємодії культур Сходу та Заходу від найдавніших часів до наших днів. Визначено основні поняття теорії міжкультурного спілкування ("взаємодія", "взаємовідштовхування", "взаємопроникнення", "взаємовплив"). З'ясовано значення найважливіших соціально-культурних наслідків взаємодії країн даних регіонів як засадничих факторів становлення єдиної (можливої) світової (загальнолюдської) культури.

Визначено напрями впливу Ради Європи на національну систему охорони культурної спадщини України. Проаналізовано історію і динаміку розвитку співпраці України з міжнародними організаціями, напрямком роботи є розробка вимог для вдосконалення системи охорони пам'яток держав-членів. Визначено основні напрями охорони пам'яток, що сформовані на міжнародному рівні. Визначено комплекс проблемних питань пам'яткоохоронної галузі України, що потребують удосконалення та запропоновано заходи для поліпшення стану охорони пам'яток.

Розглянуто співвідношення концепції загальної спадщини людства та концепції всесвітньої культурної та природної спадщини. Проаналізовано міжнародно-правові відносини держав-учасниць Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 р. та конвенційних органів, зокрема, Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної та природної спадщини, Фонду охорони всесвітньої спадщини з приводу захисту, використання, популяризації об'єктів культури та природи, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Охарактеризовано міжнародно-правові відносини, що виникають у зв'язку з укладенням Конвенції ЮНЕСКО щодо охорони нематеріальної культурної спадщини 2003 р., присвяченій збереженню та популяризації об'єктів, що становлять нематеріальну культурну спадщину (пісні, легенди, вірування, обряди, традиції, ремесла).

Раскрыто значение важности работы ЮНЕСКО при содействии укрепления мира и безопасности на планете путем расширения сотрудничества народов в сфере образования, науки и культуры в интересах обеспечения всеобщего уважения, справедливости, законности и прав человека, а также основных свобод, провозглашенных в Уставе Организации Объединенных Наций. Внимание уделено задачам, изложенным в Декларации тысячелетия ООН, в частности, о развивающихся странах, устранении гендерного неравенства в начальном и среднем образовании, содействии государствам в имплементации национальных стратегий устойчивого развития.

Обговорено особливості міжнародного співробітництва бібліотек, музеїв і архівів зі збереження документального надбання, юридичне підгрунтя інтелектуальної власності й авторського права в електронному середовищі. Розглянуто національні програми збереження документальної спадщини, електронні технології щодо проблем збереження документального надбання й забезпечення доступу до нього. Висвітлено питання збереження документальної спадщини Радзивіллів як пілотний проект міжнародного співробітництва, а також спільні проекти в рамках регіонального співробітництва.

Обсуждены особенности международного сотрудничества библиотек, музеев и архивов по сохранению документального фонда, юридические основы интеллектуальной собственности и авторского права в электронной среде. Рассмотрены национальные программы сохранения документального фонда, электронные технологии относительно проблем сохранения документальных фондов и обеспечения доступа к ним. Освещены вопросы сохранения документального наследия Радзивиллов как пилотный проект международного сотрудничества, а также совместные проекты в рамках регионального сотрудничества.

Розглянуто питання співробітництва бібліотек з музеями й архівами в сучасному суспільстві. Визначено шляхи подальшого співробітництва в напрямах підготовки кадрів, проведення спільних досліджень, розвитку бібліотечних музеїв як інноваційної бібліотечної діяльності, співпраці щодо представлення культурної спадщини в електронному середовищі.

Критично осмислено проблеми взаємовпливу та взаємопроникнення різних культур. Акцентовано увагу на необхідності поглибленого вивчення питань про спільні та характерні риси, особливості різних культур, що сприяє кращому їх розумінню та вивченню.

Предметом статьи является критическое осмысление проблемы влияния и взаимопроникновения различных культур. Внимание акцентируется на углублённом изучении вопросов об общих и характерных чертах, особенностях различных культур, что способствует их лучшему пониманию и изучению.

The subject of the article is critical comprehension of the problem of influence and interpenetration of different cultures. Attention is focused on the necessity of profound study of issues dealing with common and characteristic features, peculiarities of different cultures that facilitate their better understanding and investigation.

Щорічно 10 грудня голова Норвезького Нобелівського комітету вручає Нобелівську премію миру в присутності короля Норвегії. Урочисту церемонію традиційно проводять у будинку мерії Осло. Наступного дня на честь лауреата влаштовують урочистий концерт, який транслюють на більш ніж 450 млн домоволодінь у понад 150 країнах.

Зазначено, що культуротворча місія, як наукова категорія, активно вивчається вітчизняними фахівцями. Висвітлено культуротворчу місію культурно-мистецької ініціативи "Днів України" як важливого напрямку зовнішньої культурної діяльності країни. З'ясовано, що діяльність культурно-просвітницьких фундацій спрямована на створення позитивного іміджу України у світі та проведення міжкультурного діалогу.

Досліджено зарубіжні стратегії модернізації соціокультурної сфери, зроблено порівнянльний аналіз західного та східного типів трансформування культури в сучасному світі. Розглянуто ключові характеристики кооперативної соціокультурної моделі як найбільш адекватної для українського історичного досвіду та найуспішнішої модернізаційної стратегії сучасних розвинених країн. Запропоновано можливі зміни стратегічного вектору освітньої системи в напрямку до солідаризму, а не конкурентності. Досліджено українську літературу як домен засвоєння європейських соціокультурних норм і кристалізації вітчизняної моделі кооперативізму.

Отмечечено, что выдающийся представитель литературно-художественной истории XX в., писатель Мир Джалал Пашаев сыграл важную роль в развитии и обогащении азербайджанской литературы. Особо отмечено Распоряжение Президента Азербайджана Ильхама Алиева о проведении в 2008 - 2009 гг. мероприятий на государственном уровне в честь 100-летнего юбилея писателя. Представлен обзор нескольких книг и публикаций, посвященных исследованию педагогической деятельности, а также научно-художественного наследия литератора.

Визначено сучасну парадигму розвитку музеїв як основних презентаторів історико-культурної спадщини, наведено провідні тенденції в середовищі європейських музеїв, окреслено основні проблеми щодо інтерпретації фондів музеїв. Увагу звернено на аналіз негативних тенденцій у розвитку культурного сектору. Розглянуто роль музею як ефективного інструменту для формування іміджу "відкритого суспільства", його здатності до інтеграції громадськості до інтелектуального європейського і світового співтовариства.

Розвиток технологій та засобів масової інформації, паблік-рілейшнз і маніпулювання суспільною свідомістю перетворили "м'яку силу" в ефективне знаряддя досягнення зовнішньополітичних інтересів. Особливого значення набули інструменти інформаційно-культурного впливу на зарубіжну аудиторію, зокрема - публічна та культурна дипломатія. З 2015 р. в Україні вжито заходів із створення інфраструктури культурної дипломатії шляхом запровадження профільних підрозділів МЗС, підконтрольного йому Українського інституту, пожвавлення взаємодії державних структур із самодіяльними мистецько-культурними об'єднаннями. Створене відповідне концептуальне й організаційно-правове поле культурної діяльності за кордоном. Це відкриває широкі можливості для використання митців безпосередньо у структурах культурної дипломатії. Виявляється доцільним запровадження поглибленої підготовки спеціалістів із менеджменту соціокультурної діяльності до роботи в апараті культурної дипломатії та афільованих із нею творчих об'єднаннях.