Висвітлюються сучасні аспекти та нові підходи викладання іноземної мови у вищій школі, а також питання викладання основ термінознавства на заняттях з іноземної мови та активізації навичок спілкування у корективному курсі англійської мови. Особливу увагу приділено проблемам професіоналізації і спеціалізації при навчанні іноземним мовам в Україні та за кордоном.

Розглянуто необхідність приведення у відповідність змісту та форми організації EFLT з внутрішньою природою людини, психологічними та соціальними закономірностями вивчення мови. Запропоновано об'єднання фрагментарного підходу до вивчення мови з переходом від домінуючої ролі викладача до домінуючої ролі студента.

Обгрунтовано важливість і доцільність використання засобів масової інформації в навчальному процесі для підвищення ефективності засвоювання лексичного та граматичного матеріалу, та структуризації заняття з використанням media матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш12-913.2

Рубрики:

Окреме мовознавство. Мови світу

Шифр НБУВ: Ж69410 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості навчання монологічного мовлення на основі автентичних навчальних відеокурсів. Наведено технологію реалізації формуючої індивідуалізації навчання профорієнтованого читання англійською мовою студентів технікумів і коледжів економічного профілю. Розглянуто інформаційні технології навчання іноземних мов, сучасні проблеми педагогіки та психології.

Визначено шляхи оптимізації навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах. Наведено основні дидактичні характеристики шкільного підручника іноземної мови, а також психолого-педагогічні характеристики процесу навчання іншомовної діяльності. Висвітлено проблеми формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок. Розглянуто питання оптимізації навчання англійської мови у школі. Проаналізовано досвід навчання лінгвокраїнознавчої лексики у короткотерміновому інтенсивному курсі. Зроблено стислий огляд історії епістолярної літератури.

Розглянуто ряд граматичних вправ, а також вправ з оволодіння прийомами читання з метою напрацювання конкретних умінь та навичок під час навчання читанню текстів іноземною мовою.

Розглянуто вплив нетрадиційного навчання англійської мови на тривожність тих, кого навчають. Експериментально обгрунтовано висновок щодо характеру тривожності та причин її зміни.

Висвітлено специфіку і сутність комунікативного підходу в навчанні іноземної мови. Проаналізовано способи реалізації принципів комунікативного підходу в сучасних технологіях навчання іноземної мови майбутніх фахівців.

Висвітлено проблему комунікативного принципу навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі, його важливість і необхідність. Акцентовано увагу на методиці навчання усних висловлювань та особливостях рольової поведінки студентів у процесі комунікації.

Розглянуто питання організації усного спілкування, писемної комунікації, теорії та практики комунікації, її види та структуру. Наведено вимоги протоколу та етикету стосовно організації ділових переговорів (підготовки, необхідної атрибутики, завершення). Розкрито особливості техніки проведення спілкування на переговорах з вітчизняними та зарубіжними партнерами.

Розглянуто та проаналізовано існуючі точки зору про передумови та шляхи формування та розвитку соціокультурної компетенції студентів I курсу мовного факультету та викладено власне бачення дидактичної моделі розвитку системи вмінь, навичок та знань студентів щодо специфіки мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови. Розвиток соціокультурної компетенції студентів - одна з найбільш актуальних проблем фахової підготовки сучасного вчителя іноземних мов, яка обумовлюється вимогами державної освітньої політики у галузі іноземних мов.

Проаналізовано роль рідної мови як способу національної ідентичності та чинника самовдосконалення в процесі її вивчення та практичного використання. З'ясовано проблеми сучасного мовлення. Запропоновано способи їх розв'язання в контексті соціальних і загальнокультурних процесів, визначено засоби гармонізації мовленнєвої та суспільної поведінки людини, шляхи піднесення мовної культури спілкування.

Представлены основные направления научно-педагогической деятельности известного ученого в области филологии, заведующей кафедрой иностранных языков Украинской фармацевтической академии, действительного члена Нью-Йоркской академии наук, члена-корреспондента Академии наук технологической кибернетики, профессора М.В.Григорьевой. Приведен библиографический список ее научных работ, учебников и учебных пособий, патентов и авторских свидетельств, а также методических разработок в области актуальных проблем лингвостилистики, квантитативной лингвистики, теории и практики применения компьютерной техники для автоматизированного анализа языковых и речевых явлений.

Розглядаються система навчання іноземної мови та комунікативний підхід да її навчання, можливі цілі, зміст, принципи, методи і засоби навчання. Зроблений аналіз лінгвопсихологічних основ навчання іноземних мов, зокрема, дається лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності, висвітлюється проблема навичок та вмінь мовлення у навчанні іноземних мов і система вправ для її формування. Показана технологія навчання мовних аспектів, практика роботи з граматичним, лексичним і фонетичним матеріалом. Досліджуються проблеми формування навичок і вмінь учнів у 4 видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні і письмі) та їх особливості. Викладені питання організації та забезпечення процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах: особливості навчання на різних ступенях, типи та структура уроків, планування навчального процесу і контроль у навчанні іноземної мови, можливості реалізації індивідуалізованого та інтенсивного навчання тощо. Дається короткий огляд методів навчання іноземних мов - перекладних, прямих, усного методу Г.Пальмера, методичної системи навчання М.Уеста, аудіо-лінгвального, сугестивного та комунікативного методів тощо.

Розглядаються теоретичні основи навчання іноземної мови в середній школі, проблеми формування іншомовних мовленнєвих навичок, зокрема, навичок вимови, граматичних та лексичних навичок. Висвітлюються питання навчання видів мовленнєвої діяльності, у т.ч. навчання аудіювання, говоріння, читання, письма. Аналізуються навчально-виховні функції контролю у навчанні іноземної мови, його види й форми.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты методического обеспечения самообучения иностранным языкам. Указываются требования к самоучителю, определяемые современными подходами к решению лингводидактических проблем. Приводятся сущностные характеристики самообучения как отправные точки для конструирования оптимального самоучителя, описывается методическая модель оптимального самоучителя, детерминируемая гибкой моделью опосредованного педагогического общения автора самоучителя (субъекта методического обеспечения самообучения) и автолингводидакта (субъекта самообучения иностранному языку). Даются рекомендации по технологии методического обеспечения условий реализации основных учебных функций автолингводидакта, а также рекомендации по осуществлению этих функций, т.е. мотивации и стимулированию, ориентации в условиях и планированию, организации и подбору источников, регуляции, контролю, оценке и коррекции, прогнозированию результатов и модификации индивидуальных моделей их деятельности.

Рассмотрены особенности ознакомления с англоязычными заимствованиями при обучении лексике немецкого языка, пути выработки у студентов умения вести беседу на иностранном языке. Определена роль временных маркеров в процессе обучения студентов технических специальностей основам грамматики, специфика перевода сложных грамматических конструкций с английского языка на русский. Проанализированы некоторые психолого-педагогические проблемы развивающего обучения иностранному языку и др.

Висвітлено необхідність підвищення рівня мовної освіти у вузах, що є визначальною ідеєю в загальній структурі гуманізації освіти. Розглянуто потребу вироблення державного освітнього стандарту з мови для вищої школи.

Сделана попытка на основе анализа научной литературы теоретически обосновать вопросы мотивационной обусловленности успешного обучения иностранным языкам таких возрастных категорий, как юношество и взрослый возраст. Понимание мотивов познавательной деятельности и представление о механизме их создания имеют очень важное значение для обучения личности.