Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.

Визначено умови та способи перекладу нової англомовної публіцистичної метафорики українською мовою. За результатами дослідження виявлено типологію англомовних метафор-неологізмів 1990-х - 2000-х рр. українською мовою з урахуванням структурно-семантичних способів їх утворення, шести лексико-семантичних категорій інновацій і розкриває концептуально-мовні особливості перекладу англомовних неометафор, що позначають суспільні реалії та вербалізують концептуальну метафорику. Сформульовано концептуально-мовну методологію та виявлено способи перекладу англомовних неологічних метафор українською мовою, актуалізовано лінгвостилістичні аналогії та закономірності перекладу метафорики з урахуванням позамовних і мовних чинників, які регулюють перекладність і міжмовну еквівалентність неологічних метафор.

Проаналізовано транспозицію частин мови під час перекладу художніх текстів з англійської мови українською. Розкрито роль транспозиції як одного з поширених типів перекладацьких трансформацій. Виокремлено повні та неповні транспозиції. Проаналізовано явище транспозиції частин мови як перекладацьку проблему з урахуванням особливостей його використання у художньому перекладі. Досліджено взаємозв'язок різних рівнів мови під час транспозиції. Встановлено граматичні, словотвірні, лексикосемантичні, жанрово-стилістичні та ситуативно-контекстуальні причини застосування транспозиції. Досліджено транспозиції іменників, прикметників, дієслів і прислівників, які відображають системні взаємозв'язки різних мовних одиниць у процесі перекладу текстів з англійської мови українською. Наведено кількісні дані щодо основних різновидів проаналізованих траспозицій.

Вперше проведено дослідження назв військових структур Збройних сил франко- та румуномовних країн як проблеми українського військового перекладу. Розроблено перекладацьку класифікацію військових ергонімів, проаналізовано основні способи перекладу українською мовою усталених та новоутворених назв військових структур збройних сил Франції, Бельгії, Канади, Румунії та Молдови, а також абревіатур з урахуванням розвитку української військової термінології. Розроблено рекомендації щодо можливостей їх машинного перекладу, а також стосовно відтворення національно-специфічних рис.

Висвітлено теоретичні засади відтворення експресивного потенціалу під час перекладу текстів політичного дискурсу. Встановлено відповідності текста перекладу тексту оригіналу щодо ступеня глибини відтворення експресії. Визначено основні шляхи відтворення у перекладі експресивного потенціалу риторичних промов, розглянуто функції експресивного синтаксису у промовах і шляхи його перекладу. Проведено моделювання з перекладознавчої точки зору процесу прагматичної адаптації етноспецифічних реалій і стилістично маркованих одиниць. Охарактеризовано основні прийоми відтворення у перекладі особливостей ідіолекту політика (на прикладі "бушизмів").

Встановлено особливості філософських текстів в контексті перекладу. Досліджено герменевтичні моделі перекладу, розглянуто питання мовної та фахової компетенції перекладача, визначено сутність перекладу філософських текстів як ревербалізації смислу оригіналу. Проаналізовано проблему співвідношення мовної форми та смислу під час перекладу філософських текстів, визначено міру перекладеності, яка є обернено залежною від ступеня зв'язку між мовною формою і смислом. Зазначено, що місце і вага філософського терміна в смисловій і термінологічній структурі оригіналу впливають на стратегію перекладу, визначення ключових термінів є суб'єктивним процесом і залежить від розуміння та інтерпретації перекладачем смислу оригіналу. Запропоновано поняття термінологічної (не)гомогенності, дослідження якої може здійснюватися на інтратекстуальному та інтертекстуальному рівнях. Відзначено, що інтратекстуальна термінологічна негомогенність є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.

Висвітлено комплексність процесу перекладу, в якому трансформація мовних одиниць тексту оригіналу є лише завершальним етапом у роботі перекладача. Для висвітлення комплексності феномена перекладу фахових текстів були залучені такі поняття, як "фахова мова", "фаховий текст", "дискурс", "інституційна комунікація". Зазначено, що дискурс може бути як "загальним", так і "персоніфікованим", причому останній впливає, залежно від рівня знань реципієнта, на образність фахового тексту. Встановлено, що фахова мова може характеризуватися "відкритістю", а окремі її одиниці (терміни) вживатися і поза межами фахової комунікації. Проаналізовано черговість дій перекладача у роботі з фармацевтичними текстами, виокремлено їх прагматичну роль, що впливає на добір відповідних лексичних, граматичних і стильових одиниць. Визначено, що основоположним є поняття негомогенності, яка може бути інтер-, інтратекстуальною й індивідуальною перекладацькою негомогенністю. На прикладі фармацевтичних текстів продемонстровано методику роботи над ними перекладача та обгрунтовано, що вона може бути придатною для використання і у роботі з іншими типами текстів, зокрема, художніми, публіцистичними.

Досліджено проблему відтворення зв'язності наукового тексту в англійсько-українських перекладах. У межах перекладознавчого підходу до аналізу зв'язності наукового тексту виокремлено параметри зв'язного тексту, описано репрезентативні засоби формування зв'язності англомовного наукового тексту та конкретні способи їх відтворення українською мовою. Встановлено, що в поверхневій структурі наукового тексту лінгвістично виражені зв'язки всередині поверхневої та зв'язки між глибинними структурами тексту. Доведено, що вибір лінгвістичних засобів реалізації зв'язності наукового тексту в перекладі не лише відбиває передачу когерентної структури тексту оригіналу, а й визначає характер відтворення в перекладі поверхневих зв'язків вихідного тексту.

На матеріалі україномовних перекладів Святого Письма (Нового Завіту) І. Огієнка та І. Хоменка з урахуванням основних напрямів розвитку словникового складу (синонімічних і антонімічних лексем, біблійних фразем) та стилістичних можливостей української літературної мови XX ст. проведено комплексний аналіз і визначено зв'язок Біблії з правописною системою української мови. Проаналізовано специфіку конфесійного стилю. Виокремлено синонімічні й антонімічні пари іменників і дієслів, які переважно функціонують в одній строфі чи в одному реченні, як центральні лексеми вираження біблійної думки, що увиразнюють та естетизують зміст Святого Письма. Проаналізовано найвідоміші біблійні фразеологічні одиниці. Досліджено тропіку україномовних текстів Біблії XX ст. та визначено стилістичну й естетичну функції кожного тропа у співвідносних контекстах Святого Письма І. Огієнка та І. Хоменка.

Проаналізовано історико-культурні проблеми практики перекладу філософських текстів, визначено теоретико-методологічні основи філософської перекладацької літератури. Досліджено проблеми перекладу оригінальних філософських творів. Висвітлено теоретичні моделі комунікації перекладача з автором, визначено перекладацьку екзистенцію як "страждання перекладача".

Розглянуто види порівняльних конструкцій в українських перекладах Святого Письма. Подано класифікацію порівнянь за засобом вираження порівняльної семантики та синтаксичним типом конструкції, розглянуто недостатньо досліджені та невластиві для української мови порівняльні конструкції. З'ясовано, що перекладачі у більшості випадків надають перевагу сполучниковим засобам вираження порівняльної семантики. Це зумовлено розвиненістю компаративних конструкцій зі сполучниковими показниками порівняння у сучасній українській мові, можливістю сполучникових засобів вираження порівняння поєднувати будь-які за обсягом, семантикою та синтаксичною функцією суб'єкт та об'єкт зіставлення, а також, можливо, і превалюванням подібного виду конструкцій у текстах оригіналу. У класичних повних українських перекладах Біблії простежується розвиток деяких показників порівняння у сучасній українській мові. Індивідуальний підхід кожного із перекладачів до мовного оформлення перекладу виявляється у рядах показників порівняння, властивих тільки для одного з перекладів. Вплив тексту Біблії помітний у переважанні будь-яких видів порівнянь у певних групах книг Святого Письма.

Висвітлено актуальні питання творення наукової та галузевої термінології, проблеми перекладу наукових і фахових термінів українською мовою. Розглянуто українські пароніми та псевдосиноніми в контексті перекладу російських фахових термінів. Вивчено особливості відтворення альтернативних питальних структур англійської мови засобами української. Розкрито проблеми перекладу з іноземних мов сучасних авіаційний, хімічних, ботанічних, екологічних, психологічних термінів. Запропоновано проект концепції викладання української мови за професійним спрямуванням у технічних ВНЗ України.

Освещены актуальные вопросы создания научной и отраслевой терминологии, проблемы перевода научных и профессиональных терминов на украинский язык. Рассмотрены украинские паронимы и псевдосинонимы в контексте перевода русских специальных терминов. Изучены особенности воспроизведения альтернативных вопросительных структур английского языка средствами украинского. Раскрыты проблемы перевода с иностранных языков современных авиационных, химических, ботанических, экологических, психологических терминов. Предложен проект концепции преподавания украинского языка по профессиональной направленности в технических ВУЗ Украины.

Здійснено огляд українських перекладів "Одіссеї" Гомера у плані співвіднесення філософії двох мов, визначено причини, які спонукають перекладача до відтворення грецького твору своєрідним способом, вказати головні ознаки різних перекладів одного твору. Описано переваги одних перекладів над іншими, подано приклади з інтепретацій Гомера.

Розглянуто особливу групу давньогрецьких імен новозавітного тексту, а саме - імена-гіпокористики. Ці найменування становлять невеликий відсоток від загальної кількості давньогрецьких імен. Завдяки цим іменам давньогрецький іменник сприймається як онтологічна складна єдність, яка постійно розвивалася, видозмінюючи громіздкі та незручні для уживання антропоніми, на простіші та придатні для використання.

Розглянуто способи перекладу науково-технічної літератури, а також збереження прагматичного потенціалу науково-технічного жанру, розкрито теоретичні та практичні проблеми, з якими стикається перекладач. Описано способи їх вирішення.

Досліджено варіанти компіютерного перекладу науково-технічного тексту, виконаного за допомогою програм Biz.ua он-лайн перекладач, Прагма і Рута. Виявлено і проаналізовано типові лексико-граматичні і стилістичні помилки, наведено їх класифікацію. Встановлено, що помилки виникають внаслідок неврахування конотативного аспекту перекладу, порушення морфологічних норм української мови, неврахування контексту та акцентологічних особливостей української мови. Зроблено висновок про можливість уникнення проаналізованих лексико-граматичних явищ.

Розглянуто питання функціонування української мови у світі, художній переклад як чинник популяризації, інспірації інтересу до вивчення та інтеграції української мови в світовий освітній і культорологічний дискурс.

Розглянуто проблему побудови системи автоматизованого перекладу з української мови на українську жестову мову. Запропоновано інформаційну технологію, що дозволяє побудувати таку систему. Основна ідея полягає у створенні механізму узагальнених граматичних конструкцій простих речень української та жестової мов. Одержані узагальнені конструкції пов'язані між собою зв'язками, які дозволяють робити переклад, не гублячи при цьому сенс тексту. Проведено експериментальне дослідження на множині слів та жестів в об'ємі початкових класів спеціальних шкіл для дітей з вадами слуху.

Проаналізовано прагматичні проблеми перекладу англомовних інтерогативних конструкцій українською мовою. Досліджено вторинні функції перепиту та докору англомовних питальних речень на основі комунікативної та соціальної взаємодії мовців.

Мета дослідження - дослідити та проаналізувати лінгвістичні особливості перекладу назв англомовних художніх фільмів XX - XXI ст. на українську та російську мови, а також вивчення прийомів перекладу їх назв. Описано 3 стратегії, які можна використовувати під час перекладу назв фільмів. Кожна з цих стратегій супроводжується прикладами, які допомагають розкрити їх більш повною мірою. Зроблено висновки за результатами проведених досліджень.