Проаналізовано переваги, так званих, контекстних дефініцій фразеологізмів у сучасних польських словниках. З'ясовано, що такі дефініції є інформативно ємнішими від традиційних, оскільки дають поняття про специфіку функціонування фразеологізму в тексті: представляють схему лексико-синтаксичної сполучуваності фразеологізму і доволі повно відображають денотативний та конотативний аспекти його значення.

Розглянуто стислий огляд основних напрямів теорії і практики вивчення фразеологічної науки в Польщі. Зроблено спробу узагальнити теоретичне надбання польських фразеологів, які зосередили увагу на класифікації фразеологічних одиниць (ФО), фразеологічній варіантності та синонімії, нормативності вживання вибраних ФО, семантичній природі компонента ФО, історичній та діалектній фразеології.

Проведено комплексне дослідження структури, семантики та внутрішньої форми польських фразеологізмів із зоонімами. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади аналізу цих одиниць. Визначено межі використання зоонімів у складі фразеологічних одиниць і поза ними. Розглянуто найбільш поширені системні явища польської фразеології із зоонімами - варіантність і синонімію. Простежено відповідність зоонімів із зоологічними видами або родами тварин. Розроблено тематичну класифікацію польських фразеологічних одиниць за анімалістичним компонентом відповідно до зоологічної номенклатури. Зафіксовано виникнення супровідних оцінних конотацій, простежено, з якими морально-етичними категоріями співвідносяться назви відповідних тварин. З урахуванням лінвістичних й екстралінгвістичних даних визначено мовний образ тварин.

Дисертацію присвячено питанням семантики власної назви в складі фразеологізму та проблемі співвідношення національного й інтернаціонального в ономастичній фразеології. Встановлено, що ономастичний компонент фразеологічної одиниці зберігає семантичні зв'язки з відповідним онімом у мові й мовленні і завдяки цьому мотивує значення фразеологізму. Семантична вага власної назви в загальному фразеологічному значенні залежить від специфіки її ономастичного розряду й від ступеня ідіоматичності фразеологізму. Національні й інтернаціональні ознаки фразеологізмів не обов'язково зумовлені характером ономастичного компонента. Фразеологічні одиниці з міжнародними власними назвами біблійного й античного походження можуть відзначатися національними особливостями, а звороти з національно забарвленими онімами, накладаючись на спільні для багатьох мов структурно-семантичні моделі, мають інтернаціональні ознаки.

Комплексно досліджено польські фразеологізми із загальним значенням внутрішньої (ментальної) характеристики людини. Проаналізовано дане лексико-фразеологічне поле відповідно до його складу та семантичної структури. Визначено типологію формально-граматичної структури його складових, характер розповсюдженості окремих типів, їх варіативність та евентуально транформаційну пов'язаність. Проаналізовано внутрішню форму даних фразем, тобто спосіб смислового представлення ними позначуваних ментальних властивостей, зокрема, установлено більш узагальнені та конкретні структурно-семантичні особливості їх внутрішньої форми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.53-33 + Т221(4ПОЛ)

Рубрики:

Польська мова

Нумізматика. Фалеристика

Шифр НБУВ: РА331619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретико-методологічні основи дослідження, його термінологічний апарат. Проаналізовано ієрархічну структуру фразеосемантичного поля "праця/неробство". Змодельовано фразеосемантичні мікрополя, встановлено їх ядерні та периферійні зони. Проаналізовано системні зв'язки у межах фразеосемантичного поля "праця/неробство" - варіантність, синонімію, антонімію, полісемію. Розкрито внутрішню форму фразеологізмів досліджуваних тематичних груп і простежено її зв'язок з етнокультурними факторами. Проведено спробу уточнити етимологію окремих фразеологізмів.

Досліджено особливості вираження емоцій фразеологічними одиницями, прототип і внутрішня форма яких зводяться до лінійного опису мімічної поведінки людей. Розкрито особливості взаємодії двох пластів мови - вербального та невербального - у процесі вираження емоцій, виділено найхарактерніші риси емоційної міміки поляків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-33 + Ш141.53-33

Рубрики:

Українська мова

Польська мова

Шифр НБУВ: Ж62333 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механізми вираження емоції радості вербальними та невербальними засобами комунікації польської мови - кінематичними фразеологічними одиницями та мімікою, жестом і значущим рухом тіла. У ході аналізу розкрито взаємодію невербального та вербального у процесі вираження емоції радості.

Викладено результати зіставного дослідження фразеологічних одиниць із значенням невербальних засобів спілкування у польській та українській мовах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.53-33

Рубрики:

Польська мова

Шифр НБУВ: Ж62333 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено типи та функції фразеологічних модифікацій із додаванням компонента в польській молодіжній прозі. Надано класифікацію фразеологічних розширювачів з огляду на їх позицію в межах нормативної фразеологічної одиниці (ФО), а також з огляду на синтаксичну функцію, яку вони виконують. Встановлено, що автори молодіжних повістей найчастіше вдаються до розширень дієслівних фразеологізмів (90 %). Найчисленнішу групу становлять інтерпозитивні розширення з допомогою означень. Обставини та додатки частіше перебувають у препозиції або постпозиції. Функції фразеологічних модифікацій із додаванням компонентів полягають у конкретизації, уточненні або підсиленні значення ФО, що дає авторові змогу наблизити фразеологізм до контексту, виразніше описати певну ситуацію чи охарактеризувати персонаж.

На матеріалі текстів, вилучених з Національного корпусу польської мови, Інтернету та даних анкетних досліджень комплексно проаналізовано динамічні процеси в сучасній польській фразеології з анімалістичним компонентом. Виявлено поширені прийоми модифікації традиційних структури та / або значення фразеологічних одиниць (ФО) і здійснено детальний аналіз механізмів їх реалізації. Фразеологічні інновації розглянуто у трьох площинах: як оказіональний прийом авторського оновлення традиційних ФО з прагматичною метою вплинути на адресата, як наслідок об'єктивного процесу розвитку фразеологічної норми шляхом розширення варіантних рядів, виникнення ФО-дериватів, неофразеологізмів та фразеологічних неосемантизмів і як помилкові утворення, поява яких функціонально необгрунтована й призводить до порушення внутрішньої форми ФО.

Комплексно досліджено польську кінематичну фразеологію на позначення емоцій гніву, зневаги, страху, здивування, смутку, радості на матеріалі лексикографічних джерел і текстів, вилучених з Національного корпусу польської мови й Інтернету. Розкрито механізми фразеологізації емоцій гніву, зневаги, страху, здивування, смутку, радості засобами кінематичної фразеології. З'ясовано способи переходу від кінеми (мімічний знак та ознака, жест, значущий рух тіла) до кінематичних фразеологічних одиниць (ФО) з урахуванням процесів метонімічної та метафоричної концептуалізації цих емоцій ФО. Дослідження ядерно-периферійної структури фразео-семантичних полів "гнів", "зневага", "страх", "здивування", "смуток", "радість" здійснено з урахуванням на основі з'ясованого наповнення поняттєвих і лексико-семантичних полів назв цих емоцій та з урахуванням у значенні ФО архісеми та додаткових диференційних сем, а також належності цих сем до сигніфікативного чи денотативного аспектів значення ФО. Встановлено найхарактерніші риси емоційної кінематики поляків при позначенні емоцій засобами кінематичної фразеології та з'ясовано, які кінематичні прототипи найчастіше слугують для вираження однієї з шести основних емоцій - мімічний знак та ознака, жест чи значущий рух тіла. Дослідження функціональних аспектів кінематичних ФО на позначення емоцій надало змогу уточнити семне наповнення проаналізованих кінематичних ФО, фразеологічні інновації, їх функції, рецесивні й експансивні ФО.

Розглянуто обряди, господарські практики тощо, пов'язані з культом св. Миколая, які відображені в польських і російських прислів'ях. У ході аналізу мовного матеріалу, а також літератури, присвяченої народній культурі поляків і росіян зроблено висновок, що був він поширений і в східних слов'ян, і у західних. Про це, зокрема, свідчить зміст польських і російських паремій, які стосуються різноманітних звичаїв, обрядів і практик, пов'язаних зі св. Миколаєм.

Проаналізовано контекстуальні інновації як один із типів змін польських кінематичних фразеологічних одиниць на позначення емоцій. Встановлено їх різновиди та особливості функціонування в текстах сучасної польської мови, з'ясовано причини їх появи.

Надано аналіз фразеологізмів на позначення минулого, сьогодення, майбутнього та періодів людського життя у польських лексикографічних джерелах. Розглянуто відхилення від кодифікованої у словниках норми, що проявляються у функціонуванні темпоральних фразеологізмів у сучасній польській мові. Зіставну характеристику польських словників здійснено з урахуванням відображення у словникових дефініціях значення польських темпоральних фразеологізмів на рівні сигніфікативного, денотативного та конотативного аспектів. З'ясовано, що найвичерпнішу інформацію про семантику темпоральних фразеологізмів можна одержати з так званих контекстних дефініцій. На функціональному рівні - на матеріалі корпусів текстів польської мови та пошукової системи Google - виявлено фразеологічні модифікації (розширення і заміну), інновації розширення лексичної сполучуваності ФО, аналогічні одиниці, явище дефразеологізації темпоральних фразеологізмів.

Зроблено фрагментарний аналіз досягнень сучасної українсько-польської лексикографічної продукції, враховано й традицію репрезентації усталених мовних виразів у польській та українській пареміографії. Проаналізовано специфіку подання у двомовних словниках усталених виразів, до яких відносимо еквіваленти слова і паремії в широкому їх розумінні (фразеологічні одиниці, прислів'я і приказки). Виокремлено та проаналізовано деякі методологічні недоліки словників.

Визначено роль слів, що належать до тематичної групи нематеріальний світ, на формування фразеологічного значення зникнення в українській та польській мовах. Зазначено іменники, на позначення явищ нематеріального світу, які виступають в українських та польських фразеологізмах на позначення смерті, відходу, віддалення, втечі, а також на позначення відсутності. Найбільша кількість одиниць з цими компонентами позначає смерть, загибель, найменша - відхід, втечу. Ці слова створюють емоційно-експресивне тло висловлення з чітким розмежуванням позитивного та негативного ставлення до предмета чи ситуації.