Исследованы русская и украинская поэзия ХХ века - тексты А.Блока, К.Бальмонта, Н.Гумилева, А.Ахматовой, М.Цветаевой, Б.Пастернака, О.Мандельштама, В.Маяковского, М.Семенко, П.Тычины, В.Маккавейского, Н.Заболоцкого, Н.Зерова, М.Рыльского, В.Набокова, А.Тарковского, В.Высоцкого, И.Бродского, Ю.Андруховича и др. Освещена система представлений - типология, которая отражает формы проявления литературных конвенций и читательского восприятия. Рассмотрена динамика процесса секуляризации творчества от автора-"пророка" до автора-"художника", "ремесленника", "изгоя", "трикстера" и "частного человека".

Висвітлено перекладацьку, науково-дослідну та громадську діяльність однієї з найсвітліших постатей української еміграції у Німеччині - А.-Г.Горбач. Репрезентовано творчий доробок А.-Г.Горбач за 1959-1999 рр. та деяку літературу про її життя і творчу діяльність.

Автор осмислює літературний твір як феноменалізацію креативного архетипу та архетипу Світової Гори, а також показує структурну спільність сакральних споруд та творів літератури.

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Висвітлюються деякі дискусійні питання сучасної української літератури та культури, а також функціонування різних критично-філософських стилів, зокрема, постмодернізму, структуралізму, екзистенціалізму та ін. У цьому контексті аналізуються діяльність і праці вітчизняних та зарубіжних мислителів, культурних діячів та письменників - В.Стуса, Я.Дашкевича, М.Монтеня, Дерріди.

Викладені історико-літературні відомості про критичні джерела, що передбачені програмою з української літератури для середньої школи. Вчителям пропонуються методичні рекомендації по їх використанню у процесі аналізу художніх творів, вивчення творчості письменника. Розглянуті різні форми роботи з критичними джерелами на уроці і в позаурочний час відповідно вимог першого і третього варіантів Програми з української літератури.

Висвітлено багатопланову творчу, наукову та науково-педагогічну роботу відомого українського поета, перекладача, вченого-славіста В.К.Житника. Наведено унікальні відомості про розвиток української перекладацької школи на чолі з М.Рильським, М.Лукашем, Г.Кочуром.

Висвітлено актуальні проблеми поетики й естетики класичної літератури Ренесансу та епохи романтизму. Розглянуто специфіку формування есеїстичної стилістики у художньому просторі "Анатомії меланхолії" Р.Бертона (1621 р.). Проаналізовано модерністську рецепцію творчості ірландського поета першої половини XIX ст. Д.Менгена. Запропоновано нове бачення провідних мотивів, що характеризують образ Стівена Дедала у романах Д.Джойса "Улісс" і "Портрет художника в юності". Значну увагу приділено біблійній проблематиці у комічних романах-фантазіях М.Спарка, а також інтерпретації ідей та уявлень Платона у романістиці А.Мердока.

Висвітлено питання теорії вірша та практичної роботи з віршованою формою. Наведено методику роботи з віршем та віршованою драматургією, що поєднує віршоритмічний, а також дійовий аналіз поетичного твору. Детально розглянуто народну систему віршування, українські народні ритми тощо.

Наведено літературно-критичні статті, рецензії, літературознавчі розвідки, передмови до чеських видань української літератури, українознавчі студії чеської україністки Зіни Геник-Березовської, в яких розглянуто українську літературу від давнини до сучасності, чесько-українські взаємини тощо.

Наведено матеріали про життєвий та творчий шлях видатного українського перекладача, перекладознавця і поета Г.П.Кочура у контексті українського літературного процесу. Це, зокрема, видання української державної бібліографії, галузеві ретроспективні українські та закордонні бібліографічні покажчики, а також журнальна і газетна періодика, фахові (з питань літературознавства і перекладознавства) збірники, монографії від 1936 р. до грудня 1999 р. Особливу увагу приділено публікаціям останнього часу, що вносять корективи в бібліографування творчого доробку Г.Кочура.

Викладено деякі аспекти аналізу категорій змісту та форми літературного твору: його ідейно-тематичного навантаження, зовнішньої та внутрішньої композиції, жанрової специфіки, образної системи, мови. Акцентовано увагу на принципах аналізу в єдності змісту та форми, з урахуванням принципу історизму, жанрової природи будь-якого твору, способу відображення дійсності, літературного напряму, течії, стилю.

Исследуется проблема функционирования в литературе периода становления и укрепления Московской Руси древней церковной традиции поучения. Рассматривается реализация этой традиции в различных жанрах средневековой литературы (русской афористике, лирической поэзии (гимнографии), житийной литературе, драматургии XVІІ века), важнейшие идейно-тематические блоки поучительной литературы указанного периода в контесте мировой дидактической словесности древности и средневековья. Особое внимание уделено миру семьи и частной жизни в трактовке русских средневековых писателей.

Досліджено гумористичну тональність - текстову категорію та її екстралінгвістичні фактори, як прожектуючу емоційну оцінку на рівень тексту. На підставі аналізу короткої прози К.Тухольського висвітлено мовні засоби, за допомогою яких створено тони гумористичного спектра.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.12 + Ш5(4)-34

Рубрики:

Герої. Характери <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто одне з найцікавіших літературних явищ - драматургія обробок. Праця будується на великому і художньо-значущому літературному матеріалі (Софокл, Ж.Ануй, Б.Брехт, Леся Українка) і дає конкретні методичні поради щодо вивчення цього явища в школі.

Представлено одну з перших спроб розгляду української ліро-епічної прози ХІХ-ХХ ст. в якості явища, неподільного на сегменти з однозначною їх історичною пропискою у часі, що спонукав чи був просто причетним до їхньої першоз'яви. Цим часом автор небезпідставно вважає усе минуле українського народу, котрий якраз цьому різновиду прозового мислення передав виплекану упродовж віків мову, а з тим і художньо-духовні її скарби, які цей народ формували і берегли. Загальноцивілізаційна вартість наголошених скарбів у дослідженні розглядається на доволі широкому філолого-філософському тлі: праці Гегеля, О.Потебні, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, К.Ясперса, К.Юнга разом із літературно-критичним спадком Д.Чижевського, С.Єфремова, М.Зерова, Ю.Шереха є органічною складовою авторських міркувань про художній феномен "українського реалізму", його духовну ауру та націєтворчий зміст.

Рассмотрены тенденции функционирования новозаветного сюжетно-образного материала в русской и других славянских литературах ХХ ст. Проанализированы версии М.А.Булгакова, А.Володина, Ю.Домбровского, В.Тендрякова, Ю.Эдлиса и др. Исследованы тенденции рецепции евангельской традиции в контексте разнообразных социокультурных моделей современной эпохи, а также онтологические и ценностные аспекты трансформации общеизвестного материала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:ю + Ю3(4Нім)6-663.9

Рубрики:

Література та філософія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.