Молитва - це важлива складова релігійного досвіду, який у генезі людського духу набуває великого розмаїття. В індивідуально-психологічному аспекті молитва є виразом стану душі, котра перебуває на певному рівні, в певній локалізації постійних процесів взаємодії в обширі Абсолюту. Молитва неначе сходинками веде людину до незміряних духовних висот. Вона не обов'язково мусить бути вербалізована; є молитва в мовчанні (ісихія), видатним представником якої є Іоан Ліствичник.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-304 + Э37-503.11 + Э370.9(4УКР)-5

Рубрики:

Література

Християнство

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано жанрову систему східнохристиянської гімнографії, що є сукупністю різноманітних піснеспівів, які використовуються в літургічній практиці православної церкви і охоплює майже 70 жанрів і жанрових різновидів. Розглянуто питання формування спільних для всього східнохристиянського світу гімнографічних жанрових одиниць. Висвітлено п'ять основних груп піснеспівів, організованих за принципом типологічно подібних ознак. Зазначено, що жанрова система майже не зазнала змін і донині зберігає основний гімнографічний фонд недоторканим.

Охарактеризована жанровая система восточнохристианской гимнографии, которая является совокупностью разных песен, использующихся в литургической практике православной церкви и охватывает почти 70 жанров и жанровых разновидностей. Рассмотрены вопросы формирования общих для всего восточнохристианского мира гимнографических жанровых единиц. Освещено пять основных групп песен, организованных по принципу типологически похожих признаков. Указано, что жанровая система почти не претерпела изменений и до сих пор сохраняет основной гимнографический фонд неприкосновенным.

Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

Проведено комплексне дослідження видатного явища вітчизняної музичної культури - партесного багатоголосся: від витоків, тобто з кінця XVI, до кінця XVII ст. З'ясовано, що історія партесного багатоголосся складається з двох періодів: "братського" та "київського". Робота ділиться за принципом конфесійної належності практики партесного співу. Досліджено партесний спів у греко-католицькій церкві, православній церкві Київської митрополії та православній церкві Московського патріархату, а також вплив протестантизму на процес започаткування партесного співу. Проаналізовано виконавську та навчальну складові партесної практики, сольмізаційну та метроритмічні системи, інші елементи теорії музики, а також методику навчання співу, регентську практику та кількісний склад виконавців. Усі досліджувані теми партесної практики порівняно з аналогічними, що викладені в музично-теоретичних трактатах і документах Речі Посполитої та інших європейських країн. На основі корпусу списків музично-теоретичного трактату М. Дилецького "Мусикійська Граматика" утворено їх нову класифікаційну систему, а також досліджено походження так званого львівського списку та віленського протографа.

Простежено історію становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціювання української мови, охарактеризовано похідне утворення - ірмолой (ірмологіон). Дослідження виконано на базі лексикографічних джерел, що охоплюють XI - XXI ст., а також церковних пам'яток.

Зазначено, що рукописи ф. V, № 3738; ф. 301, № 27 Л; ф. 312, № 582/103 С в ІР НБУВ містять різномовні записи молитви «Отче наш», зроблені грецькими літерами. Запис арабської та грузинської версій молитви віддзеркалює фонетичне сприйняття укладачем традиційних для цих етнічних спільнот перекладів з грецької, що вживаються й нині. Албанський та два тюркські тексти молитви є історичними варіантами, що слугували створенню її пізніших досконаліших перекладів. Різномовні записи рукопису ф. 312, № 582/103 С, переважно книжного походження, могли слугувати завданням катехізації нехристиянського населення Північного Причорномор’я, натомість тексти Господньої молитви в рукописах ф. V, № 3738 і ф. 301, № 27 Л є невід’ємною частиною самобутнього перекладу Нового Заповіту для тюркомовних християн-урумів Криму.

There are some versions of the Lord’s Prayer in the mss V, № 3738; 301, № 27 L; and 312, № 582/103 С in the Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, written with Greek letters in various languages. Phonetic transcription of the Arabic and Georgian versions of the prayer reflects the personal scriber’s recep- tion of the translations from Greek, which are traditional for these ethnic communities and are still in use nowadays. The Albanian and two Turkish texts of the Lord’s prayer present its historical variants, which have served for the development of its later and better translations. Multilingual notes in ms 312, № 582/103 S, generally of bookish origin, would serve the aims of katechization of non-Christian population of the North Pontic region, while the texts of the Lord’s prayer in mss V, № 3738 and 301, № 27 L are an inseparable part of the original translation of the New Тestament for the Turkish speaking Christians – Urums of Crimea.

Зазначено, що протягом століть люди в усьому світі створювали унікальне мистецтво, де церковна музика відіграє важливу роль як фактор вічності та сакрального часу.

Указано, что в течение столетий люди во всем мире создавали уникальное искусство, где церковная музыка исполняет важную роль, как фактор вечности и сакрального времени.

The article deseribes the many-century process of people creating a unique kind of art in which church music plays an important role as a factor of eternity and sacral time.