Висвітлено загальні питання музичної текстології. Акцентовано увагу на проблемі семіотичного аналізу музичного тексту. Запропоновано культурологічний підхід у прочитанні музично-поетичних текстів. Проаналізовано семантичну функцію тексту в хорових творах сучасних українських композиторів. Описано специфіку сприйняття музичного тексту камерних творів концертмейстером-ансамблістом.

Висвітлено внесок представників родини Розумовських у музичну культуру XVIII - початку ХІХ ст., розглянуто їх фонд нотниці, виявлено його структуру, відтворено історію комплектування та побутування. Проаналізовано та археографічно описано рукописні каталоги XVIII ст. з колекції інструментальної музики О.К.Розумовського, що є одними з перших зразків вітчизняної музичної бібліографії, а також видатними пам'ятками світової музичної бібліографії. Здійснено реконструкцію змісту нотного фонду колекції інструментальної музики за 8-ма каталогами (дуети, сонати, тріо, квінтети, секстети, концертні симфонії).

Освещен вклад представителей семейства Розумовских в музыкальную культуру XVIII - начала ХІХ ст., рассмотрен нотный фонд из их коллекции, выявлена его структура, воссоздана история комплектования и бытования. Проанализировано и археографически описаны рукописные каталоги XVIII ст. из коллекции инструментальной музыки О.К.Розумовского, являющиеся одним из первых образцов отечественной музыкальной библиографии, а также выдающимися памятками мировой музыкальной библиографии. Осуществлена реконструкция содержания нотного фонда коллекции инструментальной музыки по 8-ми каталогам (дуэты, сонаты, трио, квинтеты, секстеты, концертные симфонии).

Охарактеризовано жанрову систему східнохристиянської гімнографії, що є сукупністю різноманітних піснеспівів, які використовуються в літургічній практиці православної церкви і охоплює майже 70 жанрів і жанрових різновидів. Розглянуто питання формування спільних для всього східнохристиянського світу гімнографічних жанрових одиниць. Висвітлено п'ять основних груп піснеспівів, організованих за принципом типологічно подібних ознак. Зазначено, що жанрова система майже не зазнала змін і донині зберігає основний гімнографічний фонд недоторканим.

Охарактеризована жанровая система восточнохристианской гимнографии, которая является совокупностью разных песен, использующихся в литургической практике православной церкви и охватывает почти 70 жанров и жанровых разновидностей. Рассмотрены вопросы формирования общих для всего восточнохристианского мира гимнографических жанровых единиц. Освещено пять основных групп песен, организованных по принципу типологически похожих признаков. Указано, что жанровая система почти не претерпела изменений и до сих пор сохраняет основной гимнографический фонд неприкосновенным.

Висвітлено актуальні проблеми української музичної епістології. На підставі аналізу епістолярних документів з державних і приватних архівів, бібліотек, музеїв-архівів України, Росії, Польщі, Франції, Бельгії розкрито невідомі факти біографій таких видатних музичних діячів, як Б. Лятошинський, Б. Гмиря, Є. Долматовський, Ю. Мейтус, І. Ляшенко, В. Губаренко, І. Карабиць, доповнено та уточнено історії створення та подальшого побутування їх творів.

Освещены актуальные проблемы украинской музыкальной эпистологии. На основе анализа эпистолярных документов из государственных и частных архивов, библиотек, музеев-архивов Украины, России, Польши, Франции, Бельгии раскрыты неизвестные факты биографий таких выдающихся музыкальных деятелей, как Б. Лятошинский, Б. Гмыря, Е. Долматовский, Ю. Мейтус, И. Ляшенко, В. Губаренко, И. Карабиць, дополнены и уточнены истории создания и дальнейшего бытования их произведений.

Розкрито специфіку побутування болгарського наспіву в Ірмолоях кінця XVI - XVII ст. та висвітлено його стильову специфіку в контексті піснеспівів української традиції. Вдосконалено методику аналізу композиційної, ладо-інтонаційної та поспівкової структур. Проведено порівняльне дослідження піснеспівів жанру Догматиків на вісім класів болгарського наспіву та неатрибутованого наспіву української традиції з Ірмолоїв XVII ст.

Здійснено багаторівневу типологію діалогу як музично-культурологічного феномену на основі поетичного підходу. Розроблено концепцію "розуміючого музикознавства", що принципово оновлює методологію музикознавчого дослідження. Визначено музикознавчі аспекти бахтіології та відповідні їм ряди категорій. Виявлено методичні та аналітичні можливості тріадного структурування діалогу. Розвинуто ідею "ідеального над-адресата" - третього в діалозі, який дає змогу розробити єдині критерії типології діалогу в різних його формах, у тому числі - на різних рівнях музичної поетики. Запропоновано семантичну типологію музики та наведено текстологічні засади даної типології. Досліджено різноманітні музичні феномени, що дозволяє створювати типологію музикознавчого семантичного аналізу. Розкрито особливу роль російської композиторської школи рубежу XIX - XX ст. у формуванні умовного смислового музичного діалогу. Зіставлено діалог музики з культурою, а також самодіалог музики, який виявляє особливі властивості музики як контексту "діалог культур". Зазначено, що нове уявлення про універсалії музичної культури та їх анатомічні передумови дає змогу співвідносити з ними певні множинності текстових формул - стилістичні синтагми музики та поглиблювати підхід до явища інтертекстуальності. Апробовано підхід до катарсису як до акту розуміння, у зв'язку з чим визначено діалогічні функції "художнього очищення" та їх композиційні чинники. Розглянуто психосемантичні перспективи теорії діалогу в музикознавстві.

Досліджено співочі рукописні книги XII - початку XX ст., що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ, здійснено їх комплексний науковий опис, уточнено дати створення, назви, зміст, репертуар, жанри, типологію, музичні особливості. Проведено кодикологічний аналіз крюкових рукописів, здійснено їх аналітичне дослідження в джерелознавчому й історико-типологічному контекстах, виділено характерні (кодикологічні та музично-палеографічні) ознаки кожної рукописної книги (РК), здійснено повний кодикологічний опис даних джерел. Проведено порівняльне вивчення рукописів української та російської традицій і визначено додаткові ознаки для атрибутування РК. Досліджено історію, зміст, типологію, музично-палеографічні й текстологічні ознаки, стилі художнього оздоблення співочих рукописів різних періодів створення. Удосконалено методи джерелознавчого та кодикологічного вивчення музичних РК. Визначено специфічні особливості музичної рукописно-книжної культури, а також основні напрями кодикологічного дослідження книжної писемності.

Досліджено особистий внесок чотирьох представників родини Розумовських у музичну культуру XVIII - XIX ст., традиції музичного меценатства. Розглянуто історію формування, спадкування та побутування нотного зібрання Розумовських, а також його структуру. Здійснено реконструкцію нотної колекції інструментальної музики О.К.Розумовського, що сприяє запровадженню до наукового обігу більш як 600 музичних документів. Досліджено 9 рукописних каталогів XVIII ст. з нотної бібліотеки О.К.Розумовського. Нотні каталоги розглянуто у контексті європейської музичної бібліографії. Виявлено імена вітчизняних бібліотекарів. Додано науковий опис музичних документів (694 позиції), покажчики композиторів, інструментального складу творів, хронологічний, видавничий та топографічний.

Досліджено новий джерельний матеріал - маловідомий рукописний комплект Михайлівського Золотоверхого монастиря, що містить 73 партесні твори (50 з них знайдено вперше) і близько 70-ти хорових концертів. Здійснено археографічний опис рукописного комплекту монастиря. Складено інципітний каталог новознайдених партесних концертів. Виявлено записи концертів, створених у 1750 - 1760 рр. Запропоновано робочий варіант опису комплекту партесних рукописів. Наведено поняття "рукопис суміжного складу". Переглянуто етапність розвитку партесного співу в Україні, виділено етап 1750 - 1760 рр., визначений як перехідний. Досліджено перехідні процеси в галузі поліфонії, гармонії та музичної форми партесних творів зазначеного періоду.

Реалізовано теоретико-інформаційний підхід до проблеми розуміння музичного тексту шляхом формалізації даного процесу з застосуванням комбінаторних методів і теореми фреймів за допомогою програм алгоритмічної композиції. Здійнено спробу формалізації процесу розуміння музичного тексту та фреймового підходу до проблеми моделювання композиторського стилю В. Сильвестрова. Створено програму алгоритмічної композиції, яка дозволяє генерувати тексти у заданому стилі з використанням стохастичних і комбінаторних принципів. Розглянуто питання комп'ютерного програмування у галузі аналізу та синтезу звукових елементів і музичних композицій, яке дозволяє висвітлити механізми процесів музичного мислення та феномен "розуміння" у процесі сприйняття музичного твору.

Розглянуто історію та теорію виникнення і подальшого розвитку візантійської нотації. Визначено рівні впливу грецької нотації на слов'яно-руську до часу виникнення лінійного нотопису - київські ноти. Описано розрізнені відомості фахової літератури з історії нотації, які видобудовують послідовний творчий процес зазначеної ділянки. Визначено зв'язок греко-візантійської літургійної музики з українською монодійною практикою. Зроблено порівняльний аналіз піснеспівів української монодії та відповідного репертуару у руському невменному записі.

Систематизовано практичні особливості візантійського богослужебного співу, що не фіксуються в невменному тексті, зокрема випадкові альтерації ступенів ладу в кожному гласі (іхосі) та принципи мелізматичного прикрашення мелодичної канви, яке найбільш репрезентативне для системи богослужіння візантійського обряду і має певний інформативний потенціал. Охарактеризовано принципи ритмічної та звуковисотної організації візантійських піснеспівів, сучасні способи їх письмової фіксації. Висвітлено особливості ладових систем у візантійських піснеспівах з властивою їм "м'якою" діатонікою й хроматикою та "мікрорухливістю" ступенів. Введено у науковий обіг термінологічний апарат візантійської музики, що використовується у церковно-співочій дидактичній літературі. Визначено історичні етапи взаємодії візантійської та руської традицій богослужебного співу та специфіку актуалізації давньої монодії візантійського зразка в Україні на сучасному етапі.

Відзначено, що вивчення музичних пам'яток національної культури України є надзвичайно актуальним. Висвітлено проблему реконструкції старовинної музики з нотної колекції Розумовських. Доведено, що нотна колекція Розумовських є доказом інтеграції української та західноєвропейської культур.

Розглянуто риторику та стилістику в російській опері XIX ст. У зв’язку з чим поетапно встановлено і викладено історичні та теоретичні пролегомени явища риторики, досліджено шляхи включення цього феномену до сфери музичного тексту, його кореляції з явищем оперного твору, композиторської поетики та стилю. Для вирішення окреслених задач залучено теоретичний апарат загальної та музичної риторики, лінгвістики тексту, музичної текстології, літературознавства. Репрезентовано характеристику взаємовідносин поетично-словесної основи і музики в опері, уточнено відмінності поетичного та прозового слова та особливості їх функціонування в цьому жанрі, акцентовано на принциповій значимості роботи зі словом саме російських композиторів XIX ст. Виявлено особливий вплив на формування російської опери даного періоду «пушкінської теми». Визначено риторичні аспекти оперної творчості М. Глінки, М. Римського-Корсакова, М. Мусоргського в контексті функціонування загальних мовних формул, так званих семантичних фігур, що мають конкретне структурне оформлення, а також правил побудови комплексу різноманітних елементів, що у своїй цілісності ведуть до переконливості музично-мовленнєвої взаємодії. Встановлено, що кожен з перелічених композиторів вибудовує свої стосунки з риторикою: від використання принципу риторичного узагальнення (вживання певних жанрово-стилістичних музичних формул для характеристик героїв, станів та ситуацій) до створення власної авторської риторики.

Розглянуто музичне джерелознавство як спеціальну галузь українського музикознавства. Визначено її теоретичні та практичні аспекти. Розкрито специфіку використання музично-історичних джерел в українській музичній культурі від середньовіччя до бароко.