З'ясовуються психокультурні, квазірелігійні, філософські та ідеологічні передумови російського месіянства аж до новітніх його неослов'янофільських та неоєвразійських трансформацій. Автор розвінчує сучасний московський імперіалізм як своєрідний симбіоз традиційного месіянства, етатистського шовінізму і реваншистського мілітаризму. Аналізується глибинна генетична та структурно-типологічна спорідненість різних версій російського месіянства (в тому числі і більшовицького "інтернаціонального" глобалізму та неоєвразійства). Робиться спроба охопити декілька взаємопов'язаних (структурно і функціонально) вимірів російської ідеї: на рівні менталітету, національної характерології та масової свідомості; на рівні національного дискурсу (його парадигм та епістем) філософського, філософсько-ідеологічного, художньо-літературного; на рівні діяльнісно-історичних та ситуативних "розгортань" та об'єктивацій російської ідеї.

Рассмотрено влияние гегелевских идей на развитие философской мысли в бывшей Российской империи в ХІХ - начале ХХ вв. Освещены малоизвестные аспекты российской гегелианы, в частности, влияние идей великого немецкого мыслителя на философские воззрения славянофилов, формирование русской государственной школы историографии и философии права, отечественной историко-философской науки. Проанализированы взаимоотношения между философией Гегеля и русской религиозной философией, а также интерпретации основных принципов гегелевской философии, предложенные В.Соловьевым, И.Ильиным и другими деятелями религиозно-философского Ренессанса даного периода.

Раскрыта генеза идеи всеединства в русской философии и духовной культуре, особенности данной идеи в русской философии конца ХІХ - начала ХХ вв. Рассмотрено всеединство как особая модель построения мира, представленная в нашем мире в трех интервалах: цельное знание, богочеловечество и свободная теургия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Рос)5/6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив філософських систем Г.Сковороди та П.Юркевича на російську філософську культуру "срібного віку". Класики російського релігійно-філософського відродження продовжили справу українських мислителів та довели, що їх філософська теорія серця в її антропологічній версії є актуальною і сучасною у будь-яку епоху.

Освещены взгляды русских философов ХІХ в. на русскую историю с точки зрения понимания истории как науки. Проанализированы некоторые проблемы становления философско-исторической мысли России ХІХ в. в контексте всемирной истории. Рассмотрена проблематика человека в философской системе Н.А.Бердяева. Акцентировано внимание на актуальных проблемах формирования мировоззрения современного человека с учетом существующего менталитета славянских народов.

Проанализировано влияние философии Платона и платонизма на формирование и развитие русской религиозной философии второй половины ХІХ - начала ХХ вв. Рассмотрены исторический процесс распространения платонизма в России и отношения русской религиозной философии с платонизмом. Описаны платонические элементы в философском наследии П.Юркевича, В.Соловьева и П.Флоренского. Значительное внимание уделено платонизму русской эстетики конца ХІХ - начала ХХ вв. Раскрыт платонический характер русского исторического сознания.

Висвітлено вплив філософії Платона та платонізму на формування і розвиток російської релігійної філософії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто історичний процес поширення платонічної філософії в Росії та взаємовідносини російської релігійної філософії з платонізмом. Проаналізовано платонічні елементи у філософській спадщині П.Юркевича, В.Соловйова та П.Флоренського. Описано платонізм російської естетики кінця ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито платонічний характер російської історичної свідомості.

Освещено влияние философии Платона и платонизма на формирование и развитие русской религиозной философии второй половины ХІХ - начала ХХ ст. Рассмотрены исторический процесс распространения платонической философии в России и взаимоотношения русской религиозной философии с платонизмом. Проанализированы платонические элементы в философском наследии П.Юркевича, В.Соловьева и П.Флоренского. Описан платонизм русской эстетики конца ХІХ - начала ХХ ст. Раскрыт платонический характер русского исторического сознания.

Исследован вопрос о специфике философского подхода к изучению проблем отношений правового государства и Церкви в рамках идеалистического направления русской философии конца ХІХ - начала ХХ века. Раскрыто понятие философского проекта правового государства. Проанализированы влияние кантовского априозма на формирование философского проекта правового государства и рецепция этого проекта в интеллектуальной культуре предреволюционной России.

Проаналізовано вплив гегелівських ідей на розвиток філософської думки на теренах Російської імперії (зокрема в Росії та Україні) в ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлено маловідомі сторінки російської гегеліани, зокрема, вплив ідей великого мислителя на філософські погляди слов'янофілів, формування російської державної школи історіографії та філософії права, вітчизняної історико-філософської науки. Охарактеризовано філософію Гегеля у творах В.Соловйова.

Проанализировано влияние гегелевских идей на развитие философской мысли на территории Российской империи (в частности в России и Украине) в ХІХ - начале ХХ ст. Освещены малоизвестные страницы российской гегелианы, в частности, влияние идей великого мыслителя на философские взгляды славянофилов, формирование российской государственной школы историографии и философии права, отечественной историко-философской науки. Охарактеризована философия Гегеля в произведениях В.Соловьева.

Висвітлено ідею Боголюдства російського філософа другої половини ХІХ ст. В.Соловйова. Розглянуто проблему буття в філософській творчості російського філософа ХХ ст. М.Бердяєва. Проаналізовано розвиток російської філософії Г.Шпета.

Освещена идея Богочеловечества русского философа второй половины ХІХ ст. В.Соловьёва. Рассмотрена проблема бытия в философском творчестве русского философа ХХ ст. Н.Бердяева. Проанализировано развитие русской философии Г.Шпета.

Розглянуто питання, пов'язані з впливами німецької класичної філософії на творчість російських філософів Срібного віку. Проаналізовано тему індивідуальності у філософській творчості Ф.Шлейєрмахера та В.Соловйова, категорії "розсудок" і "розум" в російській філософії зазначеного періоду, проблеми свободи у М.Бердяєва та І.Канта, особливості інтуїтивістської інтерпретації філософії Гегеля І.О.Ільїним.

Рассмотрены вопросы, связанные с влияниями немецкой классической философии на творчество русских философов Серебряного века. Проанализированы тема индивидуальности в философском творчестве Ф.Шлейермахера и В.Соловйова, категории "рассудок" и "ум" в русской философии указанного периода, проблемы свободы у Н.Бердяева и И.Канта, особенности интуитивисткой интерпретации философии Гегеля И.А.Ильиным.

Досліджено вплив гегелівських ідей на розвиток філософської думки на теренах Російської імперії (у Росії та Україні) у XIX - на початку XX ст. Висвітлено маловідомі сторінки російської гегеліани, зокрема, вплив ідей великого німецького мислителя на філософські погляди слов'янофілів, на формування російської державної школи історіографії та філософії права, а також вітчизняної історико-філософської науки. Висвітлено стосунки між філософією Гегеля та російською релігійною філософією. Детально проаналізовано інтерпретації основних принципів гегелівської філософії, які були здійснені В.Соловйовим, І.Ільїним та іншими діячами філософсько-релігійного ренесансу кінця XIX - початку XX ст. Досліджено основні форми російського гегельянства та неогегельянства. Охарактеризовано ідеологічні стереотипи радянської історіографії філософського процесу в Росії та Україні у згаданий період, зокрема щодо місця та ролі революційних демократів, а також інших філософських течій і напрямків у рецепції гегелівських ідей філософською свідомістю цих країн.

Доведено, що політематичні інтелектуальні дискусії стали підгрунтям для утворення особливого метафізичного спрямування у російській філософській думці ідеал-реалізму, що остаточно визначилося на початку XX ст. Його засади було викладено у працях М.Лосського та С.Франка. Упродовж наступних десятиліть ідеал-реалізм набув вигляду своєрідної філософської системи - конкретного ідеал-реалізму. На початку 1920-х рр. вона вважалася зразком російської академічної філософської традиції, а у вирішенні проблем гносеології, теорії цінностей, антропологічної проблематики, соціально-філософських проблем успішно конкурувала з панівними течіями російської філософії, поступово набуваючи визнання в Європі та Америці. Зауважено, що провідним мотивом гносеології ідеал-реалізму є визначальна роль інтуїтивного пізнання. Онтологія ідеал-реалізму містить оригінальне персоналістичне вчення про субстанційного діяча; існування є витвором творчого прагнення і ствердження цінностей відносно їх сили та рангу. Це було б неможливим поза феноменом свободи волі, яка становить суть соціально-історичної та філософської атропологій у системі конкретного ідеал-реалізму. Наявність духовної свободи виправдовує існування людини як апокаліптичного виміру всесвіту, висвітлення кінцевої мети його існування (causa finais).

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми містики та містицизму в російській традиції філософування XIX - XX ст. Розглянуто методологічні засади дослідження таких проблем, виділено головні підходи до їх вирішення у російській традиції філософування (В. Соловйова, Л. Карсавіна, Л. Шестова). Проаналізовано погляди видатних російських мислителів XX ст. М. Бердяєва та С. Франка, а також існуючі інтерпретації проблеми містики та містицизму у зв'язку з проблемою людини. Виявлено рівні функціонування містики та містицизму як індивідуальний і теоретичний. Відзначено, що обгрунтованими є існуючі підходи до проблеми містики та містицизму у працях російських філософів, а також диференційований підхід до цієї проблеми у західноєвропейській і російській традиціях філософування. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що на базі творчої спадщини російських мислителів відбувається конкретизація методологічних і загальнотеоретичних положень проблеми містики та містицизму, а також виділено основні методологічні підходи.

Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської філософської культури. Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістову структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної культури. Виявлено джерела генези та розвитку феномену всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської філософської традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської філософської думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної культури, а також необхідності звертання до поняття всеєдності. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.

Проаналізовано проблеми філософії та культури російського срібного віку (СВ), розкрито особливості концепту "абсолют" у контексті російської філософії та культури СВ в онтологічних, антропологічних, екзистенціальних, релігійно-метафізичних та філософсько-культурологічних аспектах. Викладено онтологічні критерії сенсу нового етапу мистецтва у концепціях постмодернізму і В. Соловйова. Визначено абсолютність і особистості у персоналістичній філософії М. Бердяєва. Розглянуто питання про іконічність образу у творчій спадщині М. Тарабукіна - видатного мистецтвознавця та філософа першої половини ХХ ст. Розкрито перспективу вічності та амбівалентності філософсько-поетичних епох у збірці "Срібне і чорне" польського поета Я. Лєхоня.

Освещены жизнь, деятельность, а также философские концепции выдающихся представителей религиозной философии России и Украины XIX - первой половины XX вв. Дана информация о С. Гогоцком, П. Юркевиче, П. Линицком, В. Соловьеве, Е. Трубецком, П. Кудрявцеве, Л. Шестове, Н. Лосском, С. Булгакове, Н. Бердяеве, С. Франко, П. Флоренском, В. Зельковском.

Розглянуто методологію аналізу цінностей, їх взаємозв'язку зі смислом життя людини у російській традиції філософування (ХIХ - ХХ ст.).