Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(5КИТ)3-222 + Ю3(5КИТ)3-224

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(5)-218 + Ю3(5КИТ)3-218

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто специфіку філософії та культури Сходу та Заходу у контексі даосизму. Доведено неправомірність ідеї про відсталість та неісторичність східних суспільств у загальноєвропейському контексті. У багатомірно-цілісному дискурсі розглянуто духовну культуру Китаю як самостійного та самоцінного феномена. Уперше з позицій багатомірної цілісності процесів формування єдиного даосько-конфуціансько-буддійського комплексу і концептуальних структур теорії даоської філософії проаналізовано характерні особливості розвитку даосизму в ареалі культури Китаю.

С учетом положений даосизма рассмотрена специфика философии и культуры Запада и Востока. Доказана неправомерность идеи об отсталости и неисторичности восточных обществ в общеевропейском смысле. В многомерно-целостном дисскурсе рассмотрена духовная культура Китая как самостоятельный и самоценный феномен. Впервые с позиций многомерной целостности процессов формирования единого даоско-конфуцианско-буддийского комплекса и концептуальных структур теории даоской философии проанализированы характерные особенности развития даосизма в культуре Китая.

Висвітлено передумови становлення та розвитку Даофізики як стародавнього взірця єдиної міждисциплінарної науки, методологію пізнання класичної фізики. Проаналізовано особливості становлення квантової фізики, розкрито філософсько-методологічні основи цілісності мікросвіту, описано принцип квантовомеханічної відносності, викладено концепцію цілісності квантових процесів.

Освещены предпосылки становления и развития Даофизики как древнего образца единой междисциплинарной науки, методология познания классической физики. Проанализированы особенности становления квантовой физики, раскрыты философско-методологические основы целостности микромира, описан принцип квантовомеханической относительности, изложена концепция целостности квантовых процессов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф038.4 + Ю3(5КИТ)3 + Ю703.13

Рубрики:

Політичні лідери

Історія філософії

Влада і моральність. (Розуміння "загального блага", моральний фанатизм, моральний аспект корупції влади та ін.)

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості формування, розвитку та функціонування філософсько-антропологічних ідей давнього Китаю. Проаналізовано філософську спадщину основоположників і класичних представників основних напрямів філософії країни - даосизму, конфуціанства, логізму, моїзму. Наведено порівняльний аналіз їх поглядів на природу людини, показано співвідношення природного та людського.

Освещены особенности формирования, развития, и функционирования философско-антропологических идей древнего Китая. Проанализировано философское наследие основоположников и классических представителей основных направлений философии страны - даосизма, конфуцианства, логизма, моизма. Приведен сравнительный анализ их взглядов на природу человека, показано соотношение природного и человеческого.

В контексті цілісного світосприйняття та світорозуміння вперше у світовій філософській літературі різносторонньо-цілісно розкрито багатомірні зв'язки предметної цілісності природничих наук і наук про людину в єдиному бутті Природи та Людини. Відкрито абсолютний закон світобудови багатомірної трансформації Цілого в Ціле, який предметно-змістовно конкретизується в багатомірно-цілісній сутності світогляду Сходу.

В контексте целостного мировосприятия и миропонимания впервые в мировой философской литературе разносторонне-целостно раскрыты многомерные связи предметной целостности естественных наук и наук о человеке в едином бытие Природы и Человека. Открыт абсолютный закон миростроения многомерной трансформации Целого в Целое, который предметно-содержательно конкретизируется в многомерно-целостной сущности мировоззрения Востока.

Розглянуто європейську концепцію розвитку давньої китайської філософії, що розглядає музику як найважливіший засіб установлення правильного державного устрою, порядку в родині та гармонії в душі людини.

Рассмотрена европейская концепция развития древней китайской философии, которая рассматривает музыку как важнейшее средство установления правильного государственного устройства, порядка в семье и гармонии в душе человека.

A projection on European conception of development of ancient Chinese philosophy, which examines a music as major mean of establishment of the correct political system, order in family and harmony in the soul of man, is given in the article.

Розглянуто етико-соціальні погляди Конфуція, проаналізовано основні морально-етичні поняття та визначено місце етичної домінанти вчення мислителя в формуванні традиційної китайської філософії. Проведено структурний компаративний аналіз старокитайської та античної грецької дофілософської та ранньофілософської думки, який допомагає з'ясувати загальну картину розвитку світогляду носіїв цих культур в процесі зародження традиційних методів філософування.

Проведено порівняльний історико-філософський аналіз філософської традиції осмислення співвідношення природного та людського на підставі даоської та конфуціанської інтерпретацій означеного співвідношення. Виявлено специфічні особливості давньокитайської культури, які представлено загальнолюдськими, що виникають у кожній з історичних культур, двома основними, інваріантними взаємодоповнювальними формами осягнення взаємозв'язку природного та людського (суспільствоцентричної (конфуціанської) та індивідоцентричної).

Проаналізовано багатомірні засади та теоретико-методологічні передумови синтезу філософій і культур Індії, Китаю та Японії в контексті формування єдиної міждисциплінарної науки даосизму. Розглянуто витоки даоської традиції у текстах Лао-цзи та Чжуан-цзи. Розкрито принципи та напрями розвитку даоської алхімії. Увагу приділено гімнастиці даоінь, даоським практикам "удосконалення духу", конфуціанській традиції, природі та сутності індійської філософії.

Проанализированы многомерные основы и теоретико-методологические предпосылки синтеза философий и культур Индии, Китая и Японии в контексте формирования единой междисциплинарной науки даосизма. Рассмотрены истоки даосской традиции в текстах Лао-цзи и Чжуан-цзи. Раскрыты принципы и направления развития даосской алхимии. Уделено внимание гимнастике даоинь, даосским практикам "усовершенствования духа", конфуцианской традиции, природе и сущности индийской философии.

Для сучасної людини, яка постійно перебуває в силовому полі конфліктів і стресів, теорія і практика даосизму - філософської традиції, що сягає корінням у давньокитайську цивілізацію, може бути одним із шляхів відновлення внутрішньої рівноваги, гармонії з собою та навколишнім світом. Проаналізовано даоські уявлення про світ, його структуру і місце людини в ньому.

Досліджено зміст взаємозв'язків сучасної доктрини економіки ринкового типу та основних принципів конфуціанства; здійснено оцінку динаміки та генезису основних економічних дефініцій (багатство, бідність, винагорода, податки, прибуток і т.ін.) у контексті конфуціанського вчення, проведено ряд змістовних зіставлень цих економічних категорій.

Розглянуто відому пам'ятку китайської культури - конфуціанський Храм літератури в Шанхаї. Досліджено символічну структуру та функції храму у минулому та сьогодні. Показано зміни та спадковість конфуціанської традиції в сучасному Китаї.

Висвітлено життєвий шлях засновника офіційно прийнятої в Китаї світоглядної концепції в аспекті сформування Конфуція як особистості. Проаналізовано основні віхи життя Конфуція. Доведено, що конфуціанство на довгі сотні років визначило систему цінностей в Китаї.

Виявлено основні тенденції розвитку та розкриття еволюційної сутності морального виховання дошкільників на традиційних національних цінностях у КНР (друга половина XX ст.), основою яких є конфуціанство: вчення про "жень", концепція ідеальної людини. Досліджено еволюцію конфуціанства від Середньовіччя, коли знання стародавніх текстів, вміння вільно оперувати висловленнями мудреців були вирішальним чинниками асиміляції західних ідей і конкретної етико-соціальної тематики первісного конфуціанства. Проаналізовано становлення та генезис нео- та постконфуціанства, вплив цих філософських шкіл на модернізацію та збереження традиційних цінностей в структурі морального виховання. Акцентовано увагу на дослідженні "гоцин" - центрального поняття морального виховання, пріоритетною складовою якого є патріотизм.

Выявлены основные тенденции развития и раскрытия эволюционной сущности нравственного воспитания дошкольников на традиционных национальных ценностях в КНР (вторая половина XX в.), основой которых является конфуцианство: учение о "жень" (гуманность), концепция идеального человека. Исследована эволюция конфуцианства от Средневековья, когда знание древних текстов, умение свободно оперировать высказываниями мудрецов были решающими факторами в воспитании, ассимиляцией западных идей и конкретной этико-социальной тематикой первоначального конфуцианства. Проанализированы становление и генезис нео- и постконфуцианства, влияние его представителей на модернизацию и сохранение традиционных ценностей в структуре нравственного воспитания. Акцентировано внимание на исследовании "гоцин" - центрального понятия нравственного воспитания, приоритетной составляющей которого является патриотизм.

The article analyzes the system of Confucian values as a constituent of Chinese traditional culture and its influence on forming of moral education in China in the 20th century.

Проведено комплексне дослідження феномену державотворення та його основних інтерпретацій в філософії Давнього Китаю, що дозволило по-новому осмислити класичну модель висвітлення соціально-політичних питань у межах протиставлення західної та східної філософських традицій, розкрити нові аспекти складного процесу формування та розвитку східної філософії загалом. Проведено комплексний аналіз історико-філософської еволюції ідей та концепцій, що вплинули на виникнення, становлення та генезис єдиної державної ідеології Давнього Китаю. Встановлено, що виникненню єдиної державної ідеології Давнього Китаю на основі конфуціанства сприяло вчення Конфуція про основоположне значення освіти та виховання для існування держави. Відповідно, всі положення конфуціанства щодо розбудови й існування держави, які традиційно розглядались як основоположні (етико-соціальне вчення Конфуція), виступають похідними та вторинними щодо його вчення про освіту та виховання. Проаналізовано принципи філософії моїзму та легізму, що висувались як основоположні для завдань побудови й існування держави. Зокрема, моїстське вчення про всезагальну любов і всезагальну користь, що базувались на особливому, принципово відмінному від конфуціанського витлумаченні сутності та волі Неба. Та легістське вчення про державотворення на основі всезагальної первинності закону, що спиралось на три основні принципи, викладені у філософії Шан Яна, а саме - послаблення родової знаті, ведення війни та підтримки землеробства.

Наведено характеристику теоретико-методологічних підстав історико-філософських досліджень поняття "пустота", концепції пустотності дхарм, доктрини тотожності сансари, нірвани та теорії "анатмана". Розглянуто доктрину "16 видів Шуньяти" та концепцію 7-ми аспектів лаоської "пустоти" як єдине вчення про "пустоту", яка осягається в давньосхідній культурі через досягнення "містичного переживання", пустотного стану звільнення (мокша) або осяяння (мін). Визначено символічне осмислення "пустоти" в двох розглянутих філософських системах через модель "безперервного" руху по "колу буття". Розкрито історико-філософське тлумачення базових характеристик давньокитайського поняття Дао як "пустоти", яке співвідноситься зі "споконвічною відсутністю" та зумовлює всі зміни субстанції "Ци". Запропоновано варіант перекладу буддійського поняття "нірвани", який більш точно корелює із визначенням пустотності та розкриває позитивний сенс цього слова - припинення вітру незнання. На підставі проведеного компаративістського аналізу виявлено подібності та відмінності у визначенні поняття "пустоти" у двох розглянутих давньосхідних ученнях (даосизму та шуньявади). Доведено взаємозв'язок базових понять "мадхьямікська Шуньята" та "пустотність Дао", взятих як незалежні одиниці філософського дискурсу у давньосхідній філософії. Обгрунтовано фундаментальну єдність двох філософських систем мислення (даосизму та шуньявади), яка виражена у подоланні подвійності та досягненні стану "пустоти".

Проаналізовано психолого-педагогічні засади духовно-морального зорієнтування підростаючого покоління в філософських школах Стародавнього Китаю чжоуського періоду (6 - 4 ст. до н.е.) у контексті стратегічних завдань, що стоять перед українським суспільством щодо формування високодуховної та морально-зорієнтованої особистості. На прикладі Стародавнього Китаю показано специфічну модель філософської школи, що досить тривалий час визначала параметри духовного життя чжоуського Китаю. Описано розроблену Конфуцієм модель достойної людини, шляхетного, високоморального, досконаломудрого цзюнь-цзи, а також роль педагога-наставника у формуванні ціннісної складової світогляду учнів. Розкрито цілі й завдання конфуціанської етики, постульованої тези Мен-цзи про "вроджену доброту людини", раціоналізм Сюнь-цзи (як історичні заощадження) у справі формування ціннісних орієнтацій юнацтва. Доведено вагомість історичної спадщини (на прикладі філософських шкіл Піднебесної), що виступає інноваційним ретровведенням (у якості джерел ідей для успадкування в сучасній школі). Показано зв'язок системи конфуціанської освіти з духовно-моральними детермінантами. Визначено шляхи сформованості духовно-моральної ціннісної складової особистості у запроваджених Лао-цзи, Мен-цзи, Сюн-цзи філософських школах відповідно до постульованих ними зразків цюнь-цзи. Описано зміст теоретичних положень, що були впроваджені у виховний процес філософами. Наведено застосовані давньокитайськими мудрецями соціальні механізми усвідомлення, що проявлялися в соціальній пам'яті та соціальному мисленні. Показано, що внутрішньо самосвідомий давньокитайський філософ-мудрець у запропонованій нам філософській школі гідно і плідно виконував своє призначення щодо формування ціннісного єства молоді. Водночас визначено, що ця проблема потребує більш досконалого психолого-педагогічного дослідження. Окреслено важливість вивчення історичної спадщини світових освітньо-виховних систем, що пройшли багатовіковий шлях розвитку. Дослідження історичних заощаджень психолого-педагогічної думки, зокрема, Стародавнього Китаю, дозволяє використати накопичений досвід у сучасному навчально-виховному процесі формування ціннісної складової світогляду молоді, відродити той духовно-моральний потенціал українського народу, що визначено його пареміологією.

У моног рафії розглянуто відображення ідей даосизму в філософсько- літературних працях та релігійних ученнях Китаю, вплив основоположних естетичних, філософських та релігійних ідей Дао в китайському мистецтві, у працях мислителів Давнього Китаю. Висвітлено специфіку вокальної культури Китаю у традиціях філософії та естетики даосизму. Вивчення частково збереженої музичної спадщини лаоської культури, зокрема лаоських пісень, дає змогу глибше зрозуміти культурні й мистецькі цінності даосизму, а також простежити їх вплив на сучасну музичну культуру. Автор дослідження - артист-вокаліст, який виконує лаоські пісні на концертах.