Розкрито поняття постмодернізації та надано його сучасне визначення. Наведено авторську інтерпретацію основних дискурсних опозицій модернізму та постмодернізму. Вперше введено до наукового обігу поняття "синтагма", яке більш адекватно, ніж поняття "парадигма", описує феномен постмодернізації сучасного суспільства.

Розглянуто феномен діяльності як предмет філософського аналізу, наміри, проблеми, труднощі постмодернізму як філософії сучасного світоосягнення. Проаналізовано ідеал держави у філософії Л.Барановича, неораціональність як спосіб порозуміння, інфантильність і зрілість у людському бутті, традиційні та нові контексти віри як акту усвідомлення.

Розглянуто можливість використання результатів соціологічних досліджень, проведених у країнах Західної, Центральної та Східної Європи для здійснення адміністративних реформ. Доведено необхідність залучення даних опитувань громадян державними службовцями та органами влади з метою створення чинних нормативних адміністративних документів. Проаналізовано думки громадян Литви щодо зниження рівня довіри до суспільних установ, планування та запровадження реформ у посткомуністичному суспільстві.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Проведено аналіз співвідношення духовного та тілесного у цивілізаційному процесі. Зазначено, що вся динаміка парадоксальних відносин сучасного суспільства є феноменологічним відображенням глибинного дуалізму взаємодії духовного та тілесного. Розглянуто погляди різних релігійних течій на цю проблему, відмінність між її східним і західним вирішеннями, місце української цивілізаційної визначеності.

Проанализирована проблема методологии построения теории управления. Описаны приемы познания аспектов парадигмы. Приведен перечень используемых теоретических взглядов. Изложены основные методологические принципы (приемы), примененные при разработке парадигмы (теории) о развитии общества и освещены возможности ее практического применения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*327.01 + Ч111.16

Рубрики:

Соціальна філософія

Структура ( морфологія ) та динаміка культури. Взаємозв'язок різних культур. Розвиток. Зміни. Глобалізація

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.

Аналізується концептуальна сітка понять "зміна", "трансформація", "становлення", "метаморфоза", "розвиток", "катастрофа", "реформа" та інших, що характеризують сутність перехідного процесу, який охоплює все предметне поле сучасної цивілізації і може бути виділений серед форм динамізму буття у самостійний предмет методологічного аналізу.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Рассмотрен процесс управления как особый вид человеческой деятельности, проанализирована его структура. Раскрыто содержание и роль основных функций и принципы управления, их значение в обеспечении эффективности управленческой деятельности. Показаны основные этапы становления и развития науки об управлении социальными системами и характерные отличия американской, японской и европейской школ управления. Освещены приоритеты управления на современном этапе.

Представлены тексты наиболее известных современных мыслителей - философов, культурологов, социологов, политологов, специалистов в области философии науки, в частности, постмодерна и культуры, истории философии и постмодернистской философии. Проанализированы процессы кризиса и трансформации парадигмы модернистского миропонимания и мышления. Определены место и роль общества, политики, человека в ситуации постмодерна.

Проаналізовано сучасний стан культури та науки, який філософи називають постмодерністським, в аксіологічному аспекті, засновуючись на ціннісних орієнтаціях, найхарактерніших для культури та науки останньої чверті ХХ ст. та дослідженні проблеми раціональності. Особливу увагу приділено кризі традиційної концепції раціональності та необхідності лібералізації її критеріїв, новим онтологічним орієнтаціям, активному впливу інтердисциплінарних ідей. Висвітлено деякі загальнокультурні та історико-філософські передумови постмодерну.

Рассмотрены проблематика правомерности постмодернистского стиля философствования, специфика видения предмета философии у Мамардашвили, основанного на различии "реальной философии" и "философии теорий и систем", значимости человекообразующей функции философии.

Рассмотрен процесс трансформации авторского начала в массовой художественной культуре на фоне постмодернистских тенденций, различие и идентичность постфеминизма и постмодернизма, философский и культурологический смыслы женского начала в постмодерне, роль декоративно-прикладного искусства в постмодернистской интерпретации. Проанализированы информационные технологии в контексте ситуации постмодерна, проблемы развития творческого мышления как процессуального аспекта креативности, постмодернистские ситуации и их эпистемологические особенности. Предложен постмодернистский подход в осмыслении самодостаточно-экстатического озарения при рациональном и иррациональном рассмотрении.

Автор, відхиляючи ідеї К.Маркса, З.Фрейда, логічного позитивізму та політичного егалітаризму, демонструє шкідливість і хибність наївного застосування наукових методів у культурі та освіті, що призвело не до панування розуму та культури, а до омани. Розглянуто основні концепції, необхідні для критичного аналізу найпоширеніших теорій справедливості та умов, яким має задовольняти конституція для забезпечення індивідуальної свободи.

Наведено результати авторських розмірковувань над співвідношенням свободи і закону, принципами соціальної справедливості в контексті сучасної економіки і політики, а також значенням демократії з метою розбудови політичного устрою вільного народу. Зроблено спробу роз'яснення традиційної доктрини ліберального конституціоналізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*327.3*311.2

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж70616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше філософію історії розглянуто у контексті лінгвістики термінології. На основі аналізу літератури та практичного матеріалу проілюстровано теоретичне та наочно конкретне, прикладне значення даного явища в термінології філософії сучасної німецької мови. Доведено, що з кожною новою епохою, цивілізацією виникають нові терміни, які кристалізуються завдяки наполегливій і напруженій праці філософів. Аналіз філософських термінів проведено в хронологічній послідовності відповідно до їх місця в філософії історії. Підкреслено, що навіть з появою наукового терміна проблема дефінітивного поняття залишається актуальною. Філософський термін розвивається в конкретній історичній епосі, шляхом прагматики окремо взятого дослідника, який безпосередньо формує цей термін.

Висвітлено загальні питання моделювання соціальних та економічних процесів. Значну увагу приділено штучному інтелекту, організації зовнішніх інформаційних потоків, прогнозуванню глобальних змін, стратегічному кількісному аналізу процесів соціально-економічного розвитку держави. Окремий розділ присвячено інформаційним технологіям і системі управління, а також глобальній стратегії бізнесу.