В рамках розробки індивідуальної програми професійного саморозвитку працівників ОВС досліджено їх мотивуюча функція.

В рамках разработки индивидуальной программы профессионального саморазвития работников ОВС исследована их мотивирующая функция.

Within the framework of development of the individual program of professional self-development of Law-enforcement organs employees their motivating function is investigated.

Освещена роль труда в развитии сознания человека. Описаны механизмы побуждения к труду, определены направления повышения эффективности его материального стимулирования. Раскрыта сущность таких понятий, как объективность, своевременность, информативность и наглядность стимулирования труда. Проанализирована роль психолога в производственной деятельности предприятия.

Розглянуто питання професійної мотивації фахівців системи соціального захисту населення як фактора, що впливає на ефективність взаємодії у соціальній роботі. Дослідження мотиваційних характеристик особистості професіоналів засвідчили, що чинник професійної мотивації соціальних працівників ще недостатньо задіяний у системі соціального захисту населення.

Здійснено огляд основних наукових підходів до розуміння поняття професійних цінностей. Розглянуто моделі класифікації професійних ціннісних орієнтацій та їх прояв в контексті інструментальної та експресивної групової активності. Надано результати дослідження, спрямованого на вивчення загальної структури ціннісних орієнтацій працівників сучасних комерційних організацій.

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження процесу формування професійної свідомості майбутніх психологів під час їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Висвітлено основні підходи до дослідження даного питання у зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Доведено, що оптимізація професійної свідомості сприяє забезпеченню професійної спрямованості особистості, формуванню цілісної професійної картини світу, розширенню поля діяльності психологів. Обгрунтовано інтегративний підхід до формування професійної свідомості особистості. Розроблено модель навчально-практичної діяльності, яка сприяє дослідженому формуванню, а також переходу майбутніх психологів від їх навчальної діяльності до професійної. Експериментально підтверджено перспективність і доцільність використання діяльнісно-рефлексивного навчання та загальних принципів експериментально-генетичного методу з метою забезпечення формування професійної свідомості особистості.

Теоретично обгрунтовано методичні засади та результати емпіричного дослідження з проблем мотивації професійного удосконалення спеціалістів відділів освіти. Визначено соціально-психологічні особливості професійної діяльності управлінських працівників та відображено сутність і специфіку їх фахового удосконалення. Розкрито зміст і структуру мотивації даного процесу. На підставі результатів експерименту виявлено змістовий та ієрархічний склад мотивації професійного удосконалення спеціалістів відділів освіти та визначено особливо значущі чинники покращення його ефективності. Досліджено особливості відношення спеціалістів до різних аспектів професійної діяльності. Визначено соціально-психологічні чинники мотивації їх фахового удосконалення. Встановлено вплив соціально-демографічних, соціально-психологічних особистісних характеристик спеціалістів на розвиток сфери мотивації професійного удосконалення. Доведено доцільність та ефективність програми активного навчання спеціалістів відділів освіти з розвитку мотивації професійного удосконалення.

Розкрито зміст поняття "професійна спрямованість" соціального педагога, визначено її місце та роль в системі особистісних та професійно-важливих якостей фахівця. Вперше обгрунтовано педагогічні умови формування професійної спрямованості у студентів спеціальності "Соціальна педагогіка". Зазначено про необхідність забезпечення орієнтації навчального процесу на професійну діяльність, використання форм і методів її активного моделювання, а також пошукових завдань щодо вирішення актуальних проблем у роботі соціального педагога, створення сприятливої емоційної атмосфери для активного професійного самовираження. Встановлено показники професійної спрямованості соціального педагога, якими є: співвідношення мотиваційних компонентів вибору професії, ступінь особистісної готовності, зіставлення соціальних і пізнавальних мотивів навчання. Визначено рівні сформованості професійної спрямованості соціального педагога. Уточнено її структуру та наведено характеристику нормативно-оціночного, мотиваційно-стимулювального та практично-дієвого компонентів.

Визначено стан мотивації працівників, що належать до різних структурно-функціональних груп працівників у системі охорони здоров'я. Розроблено модель взаємозв'язків механізмів державного управління зі станом мотивації працівників у ситемі охорони здоров'я, що базується на нових теоретико-методологічних і практичних підходах.

Розглянуто питання розроблення базових методів підвищення економічної результативності персоналу приладобудівних підприємств шляхом регулювання міжособистісних відносин у колективі. Описано методи для врахування соціально-психологічних аспектів менеджменту як умови підвищення економічної ефективності управління колективом. Показано можливості використання інтегральних показників як контрольних характеристик в управлінні розвитком колективу, а також під час оцінювання його соціально-економічних перспектив. Удосконалено метод визначення типу економічної діяльності працівників з використанням технологій дихотомічного поділу, що дозволяє одержати інформацію, необхідну для ефективного застосування соціально-психологічних методів мотивації діяльності колективу.

Розглянуто проблематику та феномени сучасного безробіття у руслі мотиваційних досліджень. Обгрунтовано актуальність роботи з урахуванням попередніх досліджень в галузі безробіття. Висвітлено необхідність різностороннього аналізу явища безробіття у контексті метаморфоз сучасного ринку праці, адаптації ключових понять до новоутворень сучасної трудової сфери, та трансформації вимог потенційного працівника. Окреслено та проаналізовано модель мотивації осіб, що уникають праці та осіб, що прагнуть працювати. Теоретично виділено чотири основних мотиви, що відображають центральні напрямки у процесі задоволення потреб крізь призму особливостей трудової діяльності особистості. На основі теоретичного аналізу явища сучасного безробіття виділено основні відмінності у мотивах осіб, що прагнуть працювати, та осіб, що уникають праці.

Проаналізовано теоретичні погляди на проблему мотивації як основу детермінанту формування професійних очікувань майбутніх фахівців. Визначено соціально-психологічні особливості впливу мотивації на професійні очікування майбутніх фахівців.

Обгрунтовано залежність ефективності професійної діяльності державних службовців від розуміння їх актуальних потреб та мотивів; представлено результати емпіричного дослідження щодо виявлення мотиваційних факторів, які здійснюють домінувальний вплив на ефективність діяльності державних службовців, сформовано їх рейтинг значущості.

Розглянуто проблему формування мотивації до діяльності, пов'язаної з майбутньою професією студентів природничого факультету, зокрема - біологічного напряму. Основний акцент ставиться на системі психосоціальних чинників, які впливають на вибір професійного спрямування та підтримання стійких мотивів студентів під час набуття фахових знань.

Отмечено, что на сегодняшний день система современного высшего образования ориентирована, в основном, на развитие когнитивного и операционального компонентов профессиональной готовности специалистов (усвоения специализированных знаний, выработку профессиональных умений и навыков). Безусловно, это является важной задачей в подготовке будущих специалистов, тем не менее, профессиональная готовность как сложная интегративная структура базируется на более глубоких, психологически обусловленных аспектах, которые и определяют качество и направленность профессиональной деятельности. Одним из таких аспектов является профессиональная мотивация, которая обеспечивает наличие профессиональной направленности, интереса будущих психологов к своей профессии и устойчивой мотивации достижений в выбранной профессиональной деятельности.

У контексті введення в професійну освіту нових освітніх конструктів - компетентностей/компетенцій і ключових компетенцій - висвітлено результати проведеного пошукового експерименту, спрямованого на виявлення чинників впливу на формування і розвиток професійної компетентності фахівця сфери обслуговування (на прикладі професії перукаря). Описано основні характеристики професійної компетентності: когнітивну, мотиваційно-ціннісну, поведінково-діяльнісну, рефлексивну. Наведено програму і методики дослідження психологічних компонентів професійної компетентності фахівців сфери обслуговування та графічно представлено відмінності між групами найбільш і найменш компетентних фахівців за показниками адаптованих психодіагностичних методик. Визначено напрям здійснення формувальних заходів для розвитку професійної компетентності під час навчання у професійно-технічному навчальному закладі.

В контексте введения в профессиональное образование новых образовательных конструктов - компетентностей/компетенций и ключевых компетенций - отражены результаты проведенного поискового эксперимента, направленного на выявление факторов влияния на формирование и развитие профессиональной компетентности специалиста сферы обслуживания (на примере профессии парикмахера). Описаны основные характеристики профессиональной компетентности: когнитивная, мотивационно-ценностная, поведенчески-деятельностная, рефлексивная. Изложены программа и методики исследования психологических компонентов профессиональной компетентности специалистов сферы обслуживания. Определено направление осуществления формирующих мероприятий для развития профессиональной компетентности во время обучения в профессионально-техническом учебном заведении.

The results of a searching experiment aimed to determine the factors influence on the formation of service specialists' professional competence are presented on the example of a haircutter profession.

Розглянуто звязок креативності з типом професійної мотивації майбутніх управлінців. Зазначено, що більш високий рівень креативності мають індивіди з внутрішньою професійною мотивацією. Констатовано, що найменше креативності зафіксовано у осіб з зовнішньою негативною мотивацією.

Рассмотрена связь креативности с типом профессиональной мотивации будущих управленцев. Указано, что более высокий уровень креативности имеют индивиды с внутренней профессиональной мотивацией. Констатировано, что наименьшая креативность зафиксирована у лиц с внешней отрицательной мотивацией.

The article deals with the connection of creativity with type of professional motivation of the future managers. It is specified, that creative individuals with internal professional motivation have higher level. The fact is ascertained, that the least creativity is fixed at persons with external negative motivation.

Вивчено мотиваційні чинники адаптації особистості до різних кризових ситуацій (прогностично-конфліктної, прогностично-кризової, актуально-кризової, актуально-конфліктної, стабільної актуально-конфліктної та стабільної прогностично-конфліктної), що виникають на початкових етапах її професійного становлення. З'ясовано, що підвищення рівня емоційної адаптованості молодої людини за умов професійної кризи прямо пропорційно зумовлюється результатами функціонально-професійної адаптованості. Зауважено, що розвинені мотиваційні властивості особистості забезпечують їй емоційну стійкість та якість соціальної адаптації загалом. Виділено мотиваційні механізми адаптації: "досягнення", "уникнення", і "конфлікт досягнення - уникнення". Запропоновано модель мотиваційного рівня адаптації особистості до нових вимог діяльності. Розроблено корекційно-розвивальну програму з оптимізації адаптованості особистості в ситуації кризи професійного становлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю941.1-723 + Ч481.203

Рубрики:

Психологія праці

Професійна освіта <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ