Розкрито теоретичні засади експериментально-генетичного методу дослідження особистості через введення психомоторних компонентів до навчальних програм. Проаналізовано закономірності впливу макрорухів психомоторної дії на розумову активність дітей. Описано методики вивчення психомоторних властивостей дитини, а також систему розвивальних завдань та вправ для розвитку макро- і мікрорухів дітей молодшого шкільного віку.

Освещены теоретические основы экспериментально-генетического метода исследования личности через введение психомоторных компонентов в учебные программы. Проанализированы закономерности влияния макродвижений психомоторного действия на умственную активность детей. Описаны методики изучения психомоторных свойств ребенка, а также система развивающих заданий и упражнений для развития макро- и микродвижений детей младшего школьного возраста.

Систематизовано ефективнi методи дослiдження сприйняття пiдлiтками фiзичної культури i спорту. Наведено данi взаємодії факторiв, якi впливають на формування позитивної мотивацiї у пiдлiткiв до систематичних занять фiзичною культурою i спортом.

Систематизированы эффективные методы исследования восприятия подростками физической культуры и спорта. Приведены данные взаимоотношений факторов, влияющих на формирование позитивной мотивации у подростков к систематическим занятиям физической культурой и спортом.

The article deals with the systematization of effective methods of investigating perception of physical culture and sports in the youth. The data of the factors relations influencing on the formation, of the youth positive motivation to regular physical training classes are offered.

Розглянуто організаційні психолого-педагогічні і дидактичні особливості ранньої діагностики та корекції психомоторики дітей із вадами аутизму в теорії та практиці спеціальної психології та корекційній педагогіці. Показано вплив сім'ї та її чинників на формування психомоторних навичок дитини, що має відхилення у психофізичному розвитку. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності поняття аутизму. Розкрито особливості афективного розвитку аутичних дітей, досліджено порушення зі специфічними синдромами аутистичного спектру. Узагальнено зарубіжний досвід вивчення психомоторики та здатності до реагування у дітей-аутистів (на прикладі Північної Ірландії). Запропоновано методики ранньої діагностики дитячого аутизму у дитини перших років життя. Наведено методи визначення рівня затримки психічного та мовного розвитку у дітей з аутичним синдромом, розглянуто засоби їх корекції у процесі навчання. Висвітлено питання ранньої діагностики мови та корекційної допомоги дітям з аутизмом.

Рассмотрены организационные психолого-педагогические и дидактические особенности ранней диагностики и коррекции психомоторики детей, больных аутизмом, в теории и практике специальной психологии и коррекционной педагогики. Показано влияние семьи и ее факторов на формирование психомоторных навыков ребенка, имеющего отклонения в психофизическом развитии. Проанализированы современные научные подходы к определению сущности понятия аутизма. Раскрыты особенности эффективного развития аутичных детей, исследованы нарушения со специфическими синдромами аутистического спектра. Обобщен зарубежный опыт изучения психомоторики и способности к реагированию детей-аутистов (на примере Северной Ирландии). Даны методики ранней диагностики детского аутизма у ребенка первых лет жизни. Приведены методы определения уровня задержки психического и языкового развития детей с аутическим синдромом, рассмотрены средства их коррекции в процессе обучения. Освещены вопросы ранней диагностики языка и коррекционной помощи детям с аутизмом.

На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

Визначено зміст поняття екологічного мислення, а також умови його формування - спостереження та спостережливість. Визначено параметри та критерії сформованості екологічного мислення в молодших школярів, встановлено залежність рівня екологічного мислення від сформованої здібності до спостереження та спостережливості. Винайдено концептуальну модель формування екологічного мислення, яку впроваджено до практики шкільного навчання. Відзначено, що з використанням комплексної методики екологічного навчання та виховання досягнуто достатній рівень наочно-образного екологічного мислення, уміння спостерігати та спостережливості в молодших школярів.