БЕЗБОРОДКО Александр Андреевич (1747-1799, СПб.), светлейший князь (1797), государственный деятель, государственный канцлер (1797). С 1765 служил в канцелярии малороссийского генерал-губернатора, участник русско-турецкой. войны 1768-74 (секретарь П. А. Румянцева), в 1775-96 личный секретарь императрицы Екатерины II, докладчик по внутриполитическим делам. С 1780 член Коллегии иностранных дел, с 1786 член Совета при высочайшем дворе, один из руководителей внешней политики России. Составитель всех высочайших манифестов в 1776-92 и ок. 400 именных указов Сенату. После восшествия на престол императора Павла I сохранил свои посты и влияние. Благодаря императорским пожалованиям к концу 18 века стал одним из крупнейших земельных собственников в России (свыше 20 тыс. душ). Собрал богатейшую коллекцию картин и др. художественных ценностей. В СПб. владел дворцом (Почтамтская ул., 7, сер. 18 в., перестроен в 1783-95, арх. Д. Кваренги) и дачей (см. Кушелева-Безбородко усадьба). Похоронен в Благовещенской усыпальнице Александро-Невской лавры (надгробие - скульптура Ж. Д. Рашет, арх. Н. А. Львов). До 1918 Кондратьевский проспект именовался Безбородкинским проспектом.

Викладено основні принципи та задачі дослідження операцій, основи прийняття рішень в умовах визначеності за допомогою математичних моделей. Розглянуто та проілюстровано методи розв’язку задач лінійного програмування: симплекс-метод та графоаналітичний, задач транспортного типу, задач, пов’язаних з моделями В. В. Леонтьєва, виробничо-транспортних. Проілюстровано розв’язок динамічної задачі інвестування виробництва оригінальним методом, при використанні принципу максимуму Посібник містить велику кількість розрахунків і задач для індивідуального розв’язування, може бути використаний для вивчення курсу, виконання самостійних завдань, курсового та дипломного проектування. Для студентів, аспірантів і викладачів вищих навчальних закладів.