Про кого ця книга? Ця книга про людей. Не про всіх, а, головним чином, лише про тих молодих і не дуже молодих чоловіків і жінок, хлопців і дівчат, які народилися в перші двадцять років ХХ століття. Народились і зростали на території «другої» Речі Посполитої — в Східній Галичині та на Волині, які є складовою та невід’ємною частиною сучасної держави Україна. Частина з них мала за малу Батьківщину Західну Галичину, яка тепер є складовою та невід’ємною частиною Польської Республіки. Всі вони були громадянами Польської Республіки. Всі вони були українцями. Всі вони були греко-католиками. Як згодом з’ясувалося, цей «набір» даних при народженні для більшості з них виявився фатальним. Під тиском непереборних зовнішніх обставин вони, а в більшості це були сільські хлопці та дівчата, були змушені взятися за зброю. Абсолютна більшість із них загинула. «За даними радянських каральних органів, — читаємо у класичному нині дослідженні, — котрі воювали з повстанцями, протягом 1944 р... було вбито 57 405 вояків УПА, 50 387 взято в полон, 15 990 здалися самі, усього — 123 782 чоловіка; за перші чотири місяці 1945 р. — ще 95 083 чоловіка; загалом 218 865 чоловік» . Отже, ця книга про людей, що загинули. Написати та зрозуміти їх історію — означає написати та зрозуміти історію і нашої країни, і її народу, зрозуміти історію тисяч українських родин.

Енциклопедичний довідник містить понад 2400 статей-довідок про найважливіші події багатовікової історії Прилуччини, її головного міста, селищ міського типу, сіл і хуторів, про природу краю та його адміністративний поділ. До книги включено довідки про міські вулиці, пам'ятки архітектури, археології, меморіальні об'єкти, підприємства та установи й організації, товариства, заклади науки і культури. Подано інформацію про відомих осіб, життя і діяльність яких тісно пов'язані з Прилуччиною. У книзі понад 200 ілюстрацій, карт-документів і картосхем. Книга має вступ, де стисло викладено узагальнені відомості про Прилуччину. Подібне видання підготовлене вперше.

У праці висвітлюється історія козацького устрою та державотворчих процесів на Правобережній Україні в останній чверті XVII ст., яка розкривається через призму міжнародних відносин країн Східної та Південно-Східної Європи. Досліджується військово-політична діяльність маловідомих до цього часу козацьких гетьманів Є. Гоголя, С. Куницького, А. Могили, Гришка, Стецика. С. Самуся та інш. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, усіх, хто цікавиться історією України.

У книзі описується політичний, адміністративний та судовий устрій Галичини у складі Австро-Угорської імперії.

В учебном пособии приведены сведения, необходимые для правильного выбора в зависимости от конкретных измерительных задач современных средств измерений давления, расхода, количества и уровня жидкостей, газов и паров и их метрологического обслуживания. Рассказано о тенденциях и перспективах развития техники измерения этих величин и систем.Учебное пособие предназначено для учащихся средних специальных учебных заведений по специальности „Электротеплотехнические измерения".

  Текст у форматі PDF 10.33 Мб

  Текст у форматі PDF 6.53 Мб

У препринті йдеться про заключний етап існування Української козацької держави, про політику Російської імперії щодо неї. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, учнів середніх спеціальних учбових закладів, усіх, хто цікавиться питаннями політичної історії України.

Навчальний посібник підготовлено відповідно до сучасної концепції адміністративного права, на основі новітніх нормативно правових актів. З огляду на вимоги кредитно-модульної системи організації навчального процесу курс складено з чотирьох змістових модулів: 1) теоретичні основи адміністративного права, 2) адміністративна відповідальність, адміністративний процес, 3) адміністративно-правове забезпечення управління в економічній та соціально-культурній сферах, 4) державне управління в адміністративно політичній сфері. Для студентів, аспірантів, виктадачів юридичних вищих навчальних закладів, а також науковців і практичних працівників, які цікавляться проблемами адміністративного права.

Фитотерапия или лечение травами - давно проверенное веками народное лекарство. Целебные травы помогают избавиться от многих недугов, обрести бодрость духа, поддержать молодость и красоту организма.

Настоящая монография, посвященная статике сыпучей среды и излагающая теорию предельного равновесия, выходит в третьем издании в совершенно переработанном виде. Она затрагивает широкий круг вопросов, рассмотренных ранее, а также ряд новых вопросов, разобранных лишь недавно.

Біоорганічна хімія - розділ органічної хімії, що вивчає індивідуальну структуру, фізико- хімічні властивості та шляхи синтезу органічних речовин, які входять до складу тваринних і рослинних організмів, а також механізми участі цих речовин у біологічних процесах. Разом з тим дослідження в галузі Біоорганічної хімії вносять істотний вклад у розв'язання головної проблеми органічної хімії - зв'язок між структурою речовин та їхньою реакційною здатністю в біологічних умовах, що виключають високі температури, тиск, сильні кислоти та луги. Біоорганічна хімія вивчає біополімери- білки, нуклеїнові кислоти та їхні складові – поліпептиди, амінокислоти й нуклеотиди, а також природні й синтетичні біологічно активні речовини - антибіотики, тваринні й рослинні гормони, вітаміни, високоактивні лікувальні препарати, пестициди тощо. Результати досліджень у галузі Біоорганічної хімії дають змогу по-новому розв'язувати важливі проблеми медицини і народного господарства, проблеми хімічної біоніки. Створюються нові промислові каталізатори на основі вивчення високоактивних і специфічних ферментів та механізмів їхньої дії; системи, - здатні перетворювати хімічну енергію на механічну роботу, як це має місце при м'язовому скороченні; системи збереження й реалізації інформації за принципами, закладеними в біологічних об'єктах, промислове виробництво вибіркових сит, аналогічних до біологічних мембран.

З приводу 25-ліття від постання ОУН проф. д-р Лев Ребет написав 1954 року публіцистично-критичний нарис п. н. «Світла і тіні ОУН», що друкувалися «підвалами» в тижневику «Український самостійник» у чч. 247 (10. 10. 1954) до 277 (8. 5. 1955). Лев Ребет тоді виконував обов'язки одного з уповноважених проводом ОУН на українських землях, з дорученням «тимчасово перебрати керівництво Закордонних частин ОУН і реорганізувати їх згідно з позиціями проводу ОУН в Україні», і займав становище головного редактора газети «Український самостійник». Хоча Лев Ребет писав свою працю, так би мовити, у вільні хвилини поза безліччу всіляких інших занять та обов'язків, і під тиском кожнотижневого «продовження» в газеті, однак ця праця дає надиво повну та плястичну картину розвитку ОУН на західньоукраїнських землях до другої світової війни, змальовуючи її пізніші кризові ситуації, її боротьбу — невдачі та досягнення, її ідейно-програмову завершеність у 1943 р. на III Надзвичайному великому зборі ОУН, отже під час зудару на наших землях двох імперіялістичних сил — Німеччини і Росії, а далі післявоєнний період на чужині аж до 1954 р. Перечитуючи цю працю, відчуваєш, що автор міг би багато більше розповісти та докладніше з'ясувати різні періоди боротьби ОУН, бож він від постання цієї організації 1929 року брав у ній активну участь і, займаючи важливі або й ключеві становища в організаційній структурі, він співвирішував її долю. Лев Ребет обмежився поданням конечних фактів, найістотніших елементів розвитку, щоб увипуклити загальні контури та політичний зміст дії ОУН. Аналізу проведено послідовно, з виразним прагненням до об'єктивности, і завдяки тому зарисовано синтезу всієї дії ОУН на протязі 25 років. Дуже виразно виступає факт, що ОУН завжди була політичною організацією, що провадила боротьбу проти окупантів з єдиною метою створення самостійної державности України; вона не була партією в звичайному розумінні того слова, зокрема екстремістською партією, що прагнула до зміни режиму; вона ніколи не стала фашистською чи нацистською. Тепер, у 35-ліття постання ОУН, праця Лева Ребета не втратила нічого зі своєї вартости чи актуальности. Навпаки, її цінність для дослідника нашої поточної історії тільки збільшилася, бо вона становить своєрідний документ часу. Вона має вартість і актуальнополітичне значення для кожного, хто не збайдужів до ідеалів, за які боролася ОУН. Під назвою ОУН існують та діють тепер у діаспорі три угруповання, — споріднені, коли мовиться про їхнє коріння, — відмінні, і навіть досить далекі одно від одного, коли йдеться про політичний зміст. Боротьба і досягнення ОУН пов'язується найчастіше з деякими особами, яким приписується непомірно великі заслуги. Так постали леґендарні культи осіб, становлячи, без сумніву, викривлення історичної правди і цим завдано, треба сподіватися, тільки мимовільної кривди всім тим, хто віддали свої сили або й утратили життя під прапором ОУН у боротьбі з ворогом. У праці Ребета натомість дуже виразно сказано, що ОУН була сильна не так заслугами окремих осіб, як скорше вкладом праці та жертвами тисяч відданих ідеї боротьби за державну незалежність. Висування нібито великости окремих осіб ледве чи корисно вплинуло на дальшу долю ОУН. Не маємо сумніву, що в Україні ОУН — це не конче проминулий безслідно етап боротьби за самостійність. Живі свідки цієї боротьби ОУН та й самі учасники її, спогади про збройні очайдушні змагання проти двох імперіялістичних загарбників під час другої світової війни, як і тривання цієї боротьби проти російських більшовиків ще кілька років після війни, а також ідейні позиції ОУН, зокрема ті, що їх схвалено на III Надзвичайному великому зборі 1943 р., відбутому саме в час зудару двох взаємноворожих тоталітаристських сил, з їх підкресленим прагненням до свободи, самовизначення і народоправства — живуть і далі в Україні серед старшого покоління і передаються молодим. Обезчещування ОУН і лайка на її адресу з боку власть імущих у СССР, що тривають по той бік залізної завіси безперестанку, тільки підтверджують, що ідейний зміст ОУН і далі становить істотний чинник сили. Бо з привидами більшовицькі реалісти ніколи не воюють. І з того погляду варто, щоб книжка Л. Ребета дійшла до читача в Україні, щоб він дізнався правди, всієї правди, хоч і не без тіней, але по суті світлої та здорової правди. «Світла і тіні ОУН» — це останнє слово Лева Ребета щодо історії і з'ясування суті ОУН. Скритовбивник Богдан Сташинський, на доручення КГБ, припинив творче та працьовите життя автора цієї книги.

  Текст у форматі PDF 5.20 Мб

Изложен современный методический материал и приведены примеры расчетов (с подробным их решением), с достаточной полнотой, охватывающие основные разделы курса гидравлики.

Документи збірника — привілеї XIV-XVIII ст. — висвітлюють основні моменти в історії міста Львова: надання магдебурзького права, зростання міської території, судові прерогативи, вибори міських органів управління, торігвельну та митну регламентацію тощо. Для істориків, правознавців, філологів, усіх, хто цікавиться історією Львова.