Текст у форматі PDF 54.97 Мб

Памфіл Данилович Юркевич (1826-1874) - найвидатніший український філософ XIX століття. Уміщені в цій книзі фундаментальні теоретичні граці П. Юркевича збереглися у рукописах його лекційних курсів. Це видання рукописної спадщини відкриває абсолютно нову й невідому (навіть вузькому колу фахівців) сферу філософського доробку мислителя — його дослідження у царині держави і права, національного духу та моралі, соціальної структури суспільства і т. ін. В "Історії філософії права" П. Юркевич розглядає, "які правомірні стосунки людство вважало за найкращі норми життя", а у "Філософії права" — "які правомірні стосунки треба визнати за постійний ідеал". "Філософський щоденник" є важливим документом формування філософсько-правової думки П. Юркевича, яка на повну силу виявилася у його фундаментальних теоретичних працях. Видання адресоване викладачам і студентам навчальних закладів із філософською, правничою й загальногуманітарною спеціалізацією, усім, хто прагне збудувати на правовій основі Українську державу й досягти правових відносин з іншими державами.

Споживче (консьюмерське) право на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства в Україні та національної правової системи є багатогранне та часом суперечливе явище. Цивільний кодекс називає серед іншого такі способи захисту прав як: визнання права; припинення дій, що створюють загрозу порушенню права; визнання актів органів державної влади та місцевого самоврядування недійсними. Необхідність у застосуванні зазначених способів захисту прав споживачів виникає не у зв’язку із порушенням суб’єктивного права громадянина або організації, а з метою запобігти порушенню. Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців.

  Текст у форматі PDF 3.99 Мб

  Текст у форматі PDF 4.37 Мб

У книзі розглядається проблема концептуалізації образів інформаційного суспільства з точки зору соціологічної теорії. Автором на основі оригінального підходу розглянуто та узагальнено концепції інформаційного суспільства, які сформувалися в сучасному суспільствонавстві. Зроблено висновок, що соціологічний розгляд соціальних аспектів інформатизації передбачає використання категорії "комунікативне суспільство". Видання буде корисним соціологам, філософам, політологам та усім, хто цікавиться процесами інформатизації та їх впливом на суспільство

У монографії з застосуванням сучасних методів пізнання соціальної дійсності комплексно досліджується ґенеза, сутність та особливості теоретичних концепцій соціально-правової держави та світова практика реалізації цього суспільного ідеалу як однієї з найдосконаліших форм організації громадського суспільства.

Що з нами відбувається? Який підсумок багаторічних перетворень в українському соціумі? Свої відповіді на ці запитання пропонує автор даної книги– доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України, розглядаючи основні етапи новітньої української історії, ключові події цих років,політичний і соціально-економічний зміст суспільних процесів. Зміна політичного ладу, введення ринкових відносин і формування нових соціальних інститутів кардинально змінюють соціальну структуру суспільства і спосіб його життя. У праці висвітлені основні тенденції в нових стилях життя населення, показані прояви його майнової поляризації. Суперечливий розвиток країни поста- вив її перед рядом загроз і ризиків. Серед викликів часу автор розглядає глобалізацію й міграцію, маргіналізацію й розмивання ідентичностей, фінансово-економічну кризу й деструкцію влади. Монографія містить великий фактичний матеріал, отриманий в емпіричних соціологічнихдослідженнях, а також дані статистики. Видання буде корисним для всіх, хто цікавиться суспільними про- цесами в Україні.

У розбудові України як демократичної, правової держави визначальна роль належить судовій владі, на яку Конституцією, Законом України «Про судоустрій» покладено здійснення правосуддя в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах. У підручнику «Цивільний процес» проаналізовано норми й інститути цивільного процесуального права України, яким встановлено процесуальний порядок здійснення правосуддя в цивільних справах (цивільне судочинство, цивільний процес) у спорах, що виникають у державі з цивільних, трудових, сімейних, всіх інших правовідносин, спрямованого на виконання важливих конституційних завдань по захисту прав і свобод людини та громадянина, гарантованих Конституцією, іншим законодавством України, прав й інтересів підприємств, установ, організацій, держави і суспільства. Структура і зміст підручника визначаються програмою навчального курсу «Цивільне процесуальне право України», який вивчається студентами вищих юридичних навчальних закладів. У ньому відображено сучасний стан правового регулювання цивільного судочинства України станом на 1 серпня 2001 року, а також досягнення науки і практики цивільного процесу. Підручник розроблено на правовій основі Конституції України, Цивільного процесуального кодексу та іншого законодавства України, з урахуванням численних змін і доповнень до нього.

Так само як людина — істота біологічна — не може існувати без повітря, вона як істота суспільна не може жити без політики. Це твердження, на перший погляд, може здатися безпідставно перебільшеним, оскільки є чимало людей, які ставляться до політики зневажливо, вважають її брудною справою. Проте це зовсім не означає, що такі люди стоять поза політикою. Не цікавлячись політикою, не виступаючи її суб'єктом, вони за будь-яких умов залишаються об'єктом політики, зазнають впливу політичних інститутів: держави, політичних партій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації тощо та осіб, які їх представляють. Політика є діяльністю з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади. її соціальне призначення полягає в узгодженні багатоманітних і суперечливих інтересів і потреб індивідів та людських спільнот, забезпеченні їх співіснування в межах єдиного суспільства, в організації суспільного життя. Виконує це призначення передусім держава як головний політичний інститут. Якби не було держави зі встановленими нею загалыюобов 'язковими правшами суспільної поведінки (правовими нормами), дотримання яких забезпечується силою державного примусу, в суспільстві запанували б анархія і хаос, сила й насильство, «війна всіх проти всіх», як визначав додержавшій стан людства видатний англійський філософ XVII ст. Т. Гоббс. Саме держава надає суспільству організованості, об 'єднує людей на основі спільних інтересів та цінностей у цілісне утворення, надає суспільному життю цілеспрямованого характеру. Жити в суспільстві й бути вільним від політики, впливу держави неможливо. Але залежність індивідів, суспільства в цілому від держави може бути різною. В одному разі суспільство змогло підпорядкувати собі державу, поставити її на службу суспільному благові, досягти завдяки мудрому державному керівництву країни висот у своєму розвитку, в іншому — держава вивищувалася над суспільством, чинила над ним насильство, а можновладці використовували державну владу насамперед у власних інтересах. Характер відносин між суспільством і державою вирішальною мірою залежить від політичної культури членів суспільства як сукупності їхніх знань про політику, ціннісних орієнтацій і поведінки стосовно неї. У кінцевому підсумку політика, влада завжди роблять з людьми те, що вони їй дозволяють, а держава і правителі є такими, яким є саме суспільство. Недарма кажуть, що кожен народ має таких правителів, яких заслуговує. Формування політичної культури членів суспільства, набуття ними політичних знань і навичок політичної поведінки є важливою умовою функціонування політики, насамперед держави, в інтересах суспільства. Природа створила людину так, що вона дбає передусім про власні інтереси. Політики як люди, чия діяльність пов язана з використанням публічної влади, також: не є винятком. Для того щоб політики якомога більше дбали про суспільні інтереси і якнайменше використовували владу у власних інтересах, потрібний постійний і пильний контроль громадськості за здійсненням влади, діями політиків. А це також вимагає від громадян політичних знань. Оволодівати політичною наукою, отже, потрібно для того, щоб не бути лише пасивним об'єктом політики, об'єктом політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Роль і значення політики та наукових знань про неї особливо зростають у переломні історичні періоди, коли зазнають докорінних перетворень самі основи суспільного життя, ідеали, цінності, світоглядні орієнтації людей. Саме такий період кардинальних змін переживає нині українське суспільство. Необхідність політологічних знань в сучасних умовах актуалізується й тим, що сучасні політичні технології, особливо ті, що пов 'язані з проведенням виборчих кампаній і формуванням іміджу політичних лідерів та реалізуються за допомогою електронних засобів масової інформації, створюють широкі можливості для маніпулювання масовою та індивідуальною політичною свідомістю. Протистояти такому маніпулятивному впливу можна тільки на основі глибоких наукових знань про політику. Головне призначення пропонованого підручника полягає в тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фахівцям різних сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої демократичної політичної культури. Такі знання потрібні кожній освіченій людині. Вони сприятимуть формуванню здатності самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначати своє місце в них. Підручник, звичайно, не претендує на всеосяжне висвітлення проблем політичної науки. У ньому аналізуються лише найважливіші, вузлові проблеми політології, насамперед ті, що стосуються сутності політики, інституціоналізованих і персоналізованих форм її здійснення. Значна увага приділяється також історії становлення і розвитку політичних ідей як за рубежем, так і в Україні. В окремих главах подається матеріал про здійснення політики, політичної влади в Україні. Підручник розрахований на поглиблене вивчення науки про політику і може бути використаний студентами всіх спеціальностей вищих навчальних закладів, у тому числі спеціальності «Політологія». Його побудовано таким чином, що кожен структурний елемент може бути темою окремого виступу на семінарському занятті, реферату, контрольної чи курсової роботи. В разі необхідності наявний теоретичний матеріал можна розширити завдяки літературним джерелам, список яких наведено до кожної теми. Ці джерела слугуватимуть вихідними і в написанні дипломних та дисертаційних робіт, підготовці до складання кандидатських іспитів із спеціальностей політичних наук. Авторське бачення структури, тематики і проблематики курсу «Політологія» може прислужитися викладачам політології у вищих навчальних закладах при власному визначенні тематики і проблематики навчального курсу з політології. Ознайомлення із систематизованим викладенням у підручнику проблем теорії політикиі буде корисним і тим, хто обрав політику своїм фахом, tie перебільшуючи значення науки про політику для політичної практики, все ж таки можна стверджувати, що багато наявних у нинішньому українському суспільстві негараздів спричинені невисоким професіоналізмом наших політиків, відсутністю у них глибоких політологічних знань і як наслідок -низьким рівнем політичної культури. Політика і наука про неї в Україні все ще існують нарізно, а державна політика в багатьох и проявах здійснюється без належного теоретичного обгрунтування, нерідко методом спроб і помилок. Рядові громадяни, зі свого боку, ще не зайняли активної позиції стосовно влади і продовжують залишатися її пасивними об єктами, очікуючи від неї за сформованою ще за соціалізму звичкою всіляких соціальних благ. Політика є одним із таких видів людської діяльності де кожен вважає себе фахівцем, тому що всі члени суспільства і кожний окремо так чи інакше стикаються з нею. Судити про політику можуть і повинні всі. Тож хай ця праця прислужиться тому, щоб такі судження робилися зі знанням справи

  Текст у форматі PDF 0.72 Мб

Курс „Сучасні проблеми природознавства” підготовлений відповідно до Державного освітнього стандарту вищої фахової освіти України. Людство вступило у Ш тисячоліття. Це змушує людей приділяти більше уваги своєму майбутньому і всебічному осмисленню минулого. Однією з найважливіших стала глобальна проблема взаємодії природи й суспільства. Людство стало забувати, що воно само – частина природи, біологічний вид, життя якого цілком визначається природою, а уся його могутність заснована на використанні законів природи. Мета даного курсу полягає в формуванні у студентів уявлень про: місце людини в еволюції Землі; напрямки й шляхи розвитку в науково-технічній і організаційно- економічній сферах діяльності людини; можливості досягнення більш високого рівня виживання людства в умовах екологічних катастроф, що насуваються.

Книга є одним з перших вітчизняних досліджень, присвячених проблемам формування в Україні Інформаційного суспільства та включення нашої держави до загадьноевітопих процесів побудови Глобального інформаційного простору. Автори популярно виклали основні теоретичні та прикладні питання теми: загальні і конкретні визначення, історію виникнення й розвитку ідей, поточні й стратегічні завдання, досягнення й перепони на шляху інформатизації та входження до нової — Цифрової - доби людської цивілізації. Адресована широкому колу читачів.

Висвітлено загальносистемні основи екологічного управління в контексті Всесвітньої стратегії збалансованого розвитку з пріоритетами гармонізації співіснування суспільства, держави і Природи на основі біотичного механізму регулювання навколишнього середовища. Розкрито основні системні складові екологічного управління: державні, корпоративні, місцеві, громадські і спеціальні цільові системи. Наведено сучасні теоретико-методологічні й нормативні основи, механізми екологічного управління, у тому числі міжнародні і європейські аспекти. Для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів

Історична наука покликана не тільки розповідати про минулі часи, не тільки реєструвати факти, а й узагальнювати історичний досвід і дим самим вносити свій вклад у розуміння подій, показувати як сучасне виростало з минулого. На основі марксистсько-ленінського вчення історична наука розкриває об'єктивні закономірності розвитку людського суспільства, допомагає вірно зрозуміти життя наїроду, класів, роль партій.

Видання цього довідника продовжує серію "Україна на межі тисячоліть". У довіднику показано національний склад України (у сучасних межах) у 1897—1989 pp. Етнічна структура подана у межах адміністративних одиниць, які існували в Україні протягом XX ст. У своїй праці автор використав дані переписні населення сучасної території України, які провадилися у 1897 р у Росії, 1900 р. — в Австро-Угорщині, 1930 р. — у Чехословаччині та Румунії, 1931 р. — у Польщі, 1959 і 1989 pp. — у СРСР.

В основу книги покладено матеріали публічних виступів Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Івана Чижа, його статті, інтерв'ю у пресі, на радіо й телебаченні, доповіді на засіданнях Колегії Державного комітету телебачення й радіомовлення України в лютому 2002— 2003 pp. та в січні 2004 року, присвячені актуальним проблемам розвитку національного інформаційного простору в контексті побудови в Україні інформаційного суспільства.