Дана публікація є каталогом рукописів бібліотеки музею при Київській Духовній Академії. Розповідається, як рукописи потрапили до музею, визначається мета даного каталогу, характер описання в ньому творів. Видання поділено на розділи, в кожному з яких містяться тексти рукописів на певну тему (отці церкви та житія святих, канонічне право, богослов'я, космографія, піітика і риторика тощо).

История развития науки о книге и книжном деле.

Ч. 1 : в літах 1835-49. - 1905. - 614 с.

Представлена публікація має на меті поінформувати українців, що повертаються до Батьківщини, про стан культурного життя в Україні. Вона містить огляд найважливіших подій, що сталися у цій сфері у революційний 1917 рік. У статтях описується українська преса (перелічуються видання), українські видавництва, друкарні та книгарні, бібліотеки тощо.

Директор Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) розповідає про історію створення установи та її завдання, характеризує роботу кожного з 11 відділів, а також книжковий фонд за мовними та іншими показниками та шляхи його формування. С. П. Постернак підкреслює важливість надсилання обов'язкових примірників до книгозбірні. Особливу увагу він приділяє ролі читальної зали. Окремий розділ присвячено Вінницькій філії. У додатку – Статут бібліотеки.

Автор коротко розповідає про створення, історію, структуру та діяльність Національної бібліотеки Української держави, пізніше перейменованої на Всенародню бібліотеку Української академії наук

У представленій публікації сформульовані досягнення Всенародної Бібліотеки України за 5 років її існування (від 15 серпня 1918 р. до 1 січня 1924 р.). Розглядається рівень збагачення її книжкового фонду за ці роки та періоди його упорядкування, формування структурних відділів установи, організація видачі книг додому для робітників-киян, створення публічної читальні та поступове поліпшення умов її роботи та інші аспекти бібліотечної справи.

Дана праця належить українському педагогу, публіцисту, культурно-освітньому та громадсько-політичному діячу Михайлу Михайловичу Галущинському, який на час виходу публікації очолював організацію “Просвіта” — перше товариство, котре поставило своїм завданням працю в напрямку позашкільного виховання українців у Галичині. Зокрема, у представленому матеріалі розглядається створення товариством з цією метою народних читалень та бібліотек. Праця викладена двома мовами — українською та французькою.

Ч. 1 : Праці Першої конференції наукових бібліотек УСРР. - 1926. - 176 с.

Видатний педагог і бібліотекознавець С. О. Сірополко (1872–1959) відзначає, що наприкінці 20-х років ХХ ст. в Україні кількість самостійних, не відомчих бібліотек становила дуже малий відсоток від загального числа. Коротко характеризуючи головні книгозбірні, автор виокремлює діяльність Всенародної бібліотеки при Академії наук як головної наукової бібліотеки. Не оминає він увагою й дитячі бібліотеки, а також профільні видання. Великого значення Сірополко надавав підготовці бібліотечних кадрів.

На початку праці наведений загальний огляд історії Поділля. Далі розглядається прадавня геологічна історія регіону, його фізико-географічні особливості, прадавні культури, що існували на цій території (трипільська, мідно-бронзова, залізна тощо). Описуються монументальні пам'ятки передісторичної матеріальної культури, як городища, могили та ін.

Дана публікація є першою спробою створити посібник з бібліотечної роботи, який був би пристосований для працівника сільської стаціонарної бібліотеки і всебічно висвітлював би її функціонування. У матеріалі розглядаються найголовніші питання сільської бібліотечної справи, міститься потрібний мінімум знань, видання можна назвати своєрідною абеткою для сільського бібліотекаря.

Т. 3. - 1929. - 171 с.

Т. 2. - 246 с.

У представленому виданні розглядається необхідність розвитку радянських бібліотек як важливого елементу політвиховання та соцбудівництва. Вивчаються особливості бібліотечної справи (добір книжок для бібліотеки, видача та попередня підготовча робота на абонементі тощо), методи роботи закордонних бібліотек. Визначаються типи бібліотек та особливості організації бібліотечного колективу.

У цій праці В. В. Дорошенко (1879–1963) – видатний бібліограф і книгознавець, фахівець у царині української історії та літератури – коротко згадує етапи створення бібліотеки НТШ у Львові, а також характеризує її діяльність на тлі складної історичної епохи. Відділ рукописів удостоєно особливої уваги автора. Дослідження доповнено цікавим статистичним матеріалом. Наприкінці вчений підкреслює необхідність надсилання двох примірників усіх творів друку до бібліотеки.

Представлена публікація створена задля допомоги бібліотечним працівникам правильно організувати і впровадити роботу з книгою і пресою в читальні, так як цій темі приділяється досить мало уваги у фаховій літературі. У книзі вміщений спеціальний розділ “Устаткування читальні” з описами конструкцій і малюнками, які бібліотеки зможуть використати для обладнання своїх установ.

Пропоноване видання 1968-го року містить добірку творів українських поетів-романтиків так званого "дошевченківського періоду", тих людей - від Боровиковського, Шпигоцького та Срезневського до Метлинського, Чужбинського і Забіли, кого Михайло Максимович влучно означив як poetae minores, маючи на увазі перш за все відносно незначну артистичну вартість їхніх творів у порівнянні з потужною та художньо довершеною поезією Шевченка. У порівнянні з більш поширеною антологією раннього українського романтизму, що вийшла у 1987 році у серії "Бібліотеки української літератури", яку й зараз не важко знайти, скажімо, на Петрівці, видання 1968 року більш рідкісне. Від його наступника його відрізняє перш за все трохи інша добірка авторів (скажімо, тут є Бодянський та Макаровський, але немає Маркевича, Щоголіва і галицьких романтиків), наявність, окрім поезії, критичних виступів (головно передмов до видань) і листування, а також грунтовна передмова Ієремії Айзенштока, яка вигідно відрізняється від передмови М. Т. Яценка меншою кількістю совєтських штампів та ритуальних фраз