Щоденник М.С. Грушевського написаний у 1888-1894 рр., під час навчання видатного історика в Київському університеті й підготовки його до захисту магістерської дисертації. Розповідається про громадсько-політичну діяльність вченого в Старій Громаді, про український рух початку 90-х років XIX ст., його чільних діячів (В.Б.Антоновича, О.Я.Кониського, О.Барвінського та інших).

Данная книги представляет собой сборник упражнений, составленных для каждого предложенного рисунка и включающая в себя фотографии и пошаговые инструкции к ним.

  Текст у форматі PDF 1.62 Мб

Українська повстанська армія та Українська дивізія "Галичина" - ті сторінки Другої світової війни, якими чи не найбільше спекулювали. Лише через п'ять десятиліть після створення дивізії відбулися масштабні дискусії вчених, публіцистів і громадських діячів. Матеріали з цього збірника розкривають цікаві подробиці з історії Української дивізії "Галичина".

В роботі досліджуються нерухомі пам’ятки історії та культури української діаспори в Росії. Значна увага приділяється висвітленню найважливіших етапів життя та діяльності державних, громадських, військових діячів, видатних представників науки і культури—вихідців з України в розбудові Російської держави. Досліджуються історичні об’єкти, пам’ятні місця, пов’язані з життям і творчістю відомих представників української діаспори, визначається роль пам’яток в культурній спадщині українського народу за кордоном, в духовному житті сучасного українського суспільства. На тлі історико-культурного надбання висвітлюються маловідомі сторінки життя та діяльності вихідців з України на теренах Росії. Всі визначені в процесі підготовки роботи об’єкти історико-культурної спадщини внесені до каталога-довідника

Довідник містить інформаційні матеріали про сучасні українські політичні партії (як діючі, так і ті, що вже припинили своє існування) та про їхніх перших керівників (засновників), про виборчі партійні блоки, створені напередодні виборів до Верховної Ради України III – VІ скликань. Розрахований на науковців, аналітиків, експертів, лідерів та членів політичних партій, громадських діячів, усіх, хто цікавиться питаннями партійного будівництва в Україні.

Студія Віктора Петрова, що друкується тут з деякими скороченнями, була написана на початку 1940-их років, під час війни. Тому вона охоплює процеси радянської літератури тільки довоєнного періоду і закінчується її розгромом під час так знаної "єжовщини".

Ч. 1-2

Антологія «Українські гуманісти епохи Відродження (XVI -- початок XVII ст.)» складається з творів 25 мало відомих (чи й зовсім не відомих) авторів, більшість з яких писали латинською мовою, решта -- польською та українською. Майже всі тексти даються у перекладі сучасною українською мовою, за винятком кількох, які відбивають специфіку давньої української мови, не русифікованої видавцями XIX ст. Це, зокрема, деякі твори Іпатія Потія, Захарія Копистенського, Герасима Смотрицького, Лаврентія Зизанія та рукопис українського списку словника Максима Грека. Чи не вперше в Україні, в одній книжці вміщені твори авторів різних конфесій -- православних, уніатів, католиків. Таким чином, робиться спроба подолати конфесійний патріотизм, притаманний донедавна українським радянським дослідникам. Виявляється, що не тільки православні були українськими патріотами, хотіли добра своєму народові, а Україні волі, але й їхні опоненти. Тривалий період українські землі входили до сусідніх держав, тому видатні представники нашого народу зараховувалися до держави-загарбника. Сьогодні ця несправедливість поступово долається: українському народові повертаються його сини, які ще донедавна були гордістю іншої держави.

У праці йдеться про українські національні військові підрозділи, частини та з'єднання, що діяли на боці німецької армії в роки Другої світової війни. Автор висвітлює історію національних легіонів, допоміжних і охоронних частин, батальйонів Українського Визвольного Війська, дивізії "Галичина", юнацьких протиповітряних та інших формацій, створених з українців. Описано їх використання німецькими установами як допоміжного фактору в рамках психологічної війни і воєнних дій проти Радянського Союзу. Особливу увагу звернено на політику Німеччини у справах створення цих формацій. Показано зусилля частини українських політичних та військових діячів, спрямовані на використання цих формувань з метою пропагування ідей українського визвольного руху. Використано матеріали архівів України, Німеччини, США, Польщі, Білорусі, Чехії, а також численні публікації стосовно цієї проблеми в книгах, журналах та газетах.

Ядро збірки становлять есеї, присвячені знаним українським постатям ХХ століття — від борців за незалежність (Суровцева) та пекла Другої світової війти (о. Антін Навольський) через шістдесятників (Стус, Горська) та діячів еміграції (Осадчук, Шевельов) до наших сучасників (Маринович, Брюховецький). Згадані постаті представляють ту українську традицію, яка, попри зовнішній тиск, протистояла тоталітарній спокусі, як комуністичній, так і націоналістичній. Інші нариси, присвячені українським диспутам довкола історичної спадщини, національного самовизначення та цивілізаційного вибору. Для всіх небайдужих до історії та сучасності України.

  Текст у форматі PDF 0.31 Мб

Т. 1. : Українські проекти в Російській імперії. - 2004. - 504 с.

Цей збірник науково-публіцистичних праць та мемуарних матеріалів задуманий і укладений як вияв щирої громадської шани до В'ячеслава Степановича Брюховецького та втілених ним у життя високих ідей. Перша частина збірника вміщує роздуми діячів вітчизняної та світової культури, сподвижників і друзів ювіляра про життєвий і творчий шлях В'ячеслава Брюховецького. Друга частина вміщує суто наукові статті, що, здавалося б, не мають прямої дотичності до шістдесятилітнього ювілею В'ячеслава Брюховецького, а проте саме так - зосередженим й ґрунтовним науковим розмислом, актуальним у певній галузі знань, - академічна спільнота насправді і вшановує своїх видатних представників. Уважний читач помітить і те, що хай би якої проблеми стосувалися наукові студії цього збірника, спільним для них буде дух і пафос українського державотворення, чим, власне, й зумовлений феномен В'ячеслава Брюховецького - критика, науковця, політика, президента Національного університету «Києво-Могилянська академія».

  Текст у форматі PDF 1.16 Мб

Даний матеріал присвячений 10-річчю від дня заснування театру ім. М. Заньковецької. У вступній частині театрознавець Петро Рулін подає картину тогочасного стану театрального мистецтва в радянській Україні. Видання містить також спогади відомих театральних діячів щодо своєї роботи в театрі: мистецького керівника і співзасновника театру режисера Бориса Романицького, режисера і педагога Івана Чабаненка, прозаїка Івана Ткачука та інших. Останній розділ присвячений історії театру.