Ч. 1 : Провідні ідеї і епізоди. - 1920. - 102 с.

У 80-х роках 19 століття в духовній сфері європейских суспільств відбувалася зміна поколінь. Чи не в усіх ділянках життя суспільства, у тому числі в політиці, гучно заявляє про себе молодь, причому саме це покоління дало зі свого середовища багатьох політиків, котрі відігравали надзвичайно велику роль та користувалися значним авторитетом і набагато пізніше, уже в контексті інших історичних епох. Подібне явище спостерігаємо в різних країнах Європи: «Молода Італія», «Молода Чехія», «Молода Болгарія» і т.д. Відомий французький історик Марк Блок взагалі спробував інтерпретувати історію як історію насамперед поколінь, слушно зауваживши, що такий поділ інтуїтивно прижився у сферах філософії чи літератури. Всі ці «молоді» рухи були дуже схожі, оскільки становили собою, по суті, суміш радикалізму національного й соціального. Крім того, початок їхнього існування відзначався запеклими перепалками з «батьками». Особливо сильними були подібні вияви в середовищі галицьких українців. «В останніх десятиліттях XIX віку, – писав найзаслуженіший представник нового покоління тієї доби І. Франко, – на підмогу, а по части на зміну давнішим діячам вийшла нова генерація робітників і вкинула в ту прірву велику працю, велику силу гарячого запалу і твердої віри в будущину в нашім національнім життю та рівночасно прочистила повітря, проложила не в однім напрямку нові стежки. Вона розбудила пристрасті там, де вперед була байдужість і рутина, оживила пульс народного життя. Се був запас свіжих сил, який віднайшла в собі наша нація в хвилі тяжкого пригноблення. Я називаю ту генерацію, тих людей, що своєю працею збудували той замітний ступінь, який визначається у нас між роком 1880 і 1900, «Молодою Україною». Ця назва бере початок з доповіді "Молода Україна, її становище і шлях" 25 лютого 1890р у Петербурзі випускника Петербурзької війсково-правничої академії Трохима Зінківского (1861—1891) перед земляками — українцями па зборах, присвячених творчості Т.Г. Шевченка. У центрі її уваги була проблема націй і національних відносин.

Книга Николая Февра «Солнце восходит на западе», предлагаемая вашему вниманию, интересна, прежде всего, тем, что она является живым человеческим документом, рассчитанным, в первую очередь, на русского читателя. Николай Февр является представителем тех многочисленных русских людей, которые в начале германо-советского столкновения искренне поверили в объявленный официальной Германией «крестовый поход против большевизма» и пожелали, в том или ином виде, принять участие в этой борьбе. Позднее, разочаровавшись в своих надеждах, эти люди отошли от участия в событиях, с тем чтобы снова принять в них участие в трагические дни власовской эпопеи. Книга Николая Февра представляет интерес не только как исторический материал, вышедший из под пера единственного русского журналиста - эмигранта, побывавшего на родной земле после двадцатилетнего отсутствия.

Видання містить Програму і Устрій ОУН, затверджені Четвертим Великим Збором Українських Націоналістів у серпні 1955 р.

Спогади генерал-хорунжого Армії УНР про участь Січових стрільців у визвольній боротьбі українського народу на Наддніпрянщині 1917-1920 рр.

Збірник історичних статей та споминів, що охоплюють різні періоди існування Українських Січових Стрільців, виданий в 50-ліття їх збройного виступу проти Москви. Окрім численних статей, книга містить історичні документи, матеріали та широку бібліографію до історії УСС.

Визвольні змагання 1917-1920 років зрушили широку українську землю, до глибини душі потрясли українським народом і штовхнули розвиток подій на цій частині земного ґльобу в новому напрямку. А хоч закінчилися вони невдачею, та почали нову епоху в житті нашого народу, ба й усього європейського сходу. Нікому не пройти повз те мовчанкою, ані заперечити це, чи злегковаоїсити. Після того прийшов ніби-мир, неменш важкий для народу, як гаряча війна, і вимагав він не женшог напруги сил та боротьби, хоч може й іншими способами. На жаль мало в нас написано про ті роки, що в них зарисовувалися нові шляхи майбутности української нації і визрівали нові політичні ціннощі, що до кореня міняли давкі світогляди і скидали старих ідеалів. А вони незвичайно цікаві для історика та повчальні для політика. І все ще далеко в нас до повного висвітлення та зрозуміння тодішніх політичних настроїв серед суспгльности і поглядів чільних її виразників та носіїв.

Основною розповіддю є 9-річне перебування двох вояків УПА в криївці, вже після припинення збройної боротьби в 1947 р. на Перемищині, а також описані події 1945-1946 pp. та життя в Польщі після амнестії 1956 р.

Ч. 1 : Німецька окупація України. - 2008

Ця книга присвячена висвітленню визвольної боротьби українського народу проти його основних ворогів під час Другої світової війни, гітлерівської Німеччини і більшовицької Москви.

Русские... В 1989 г. они составляли абсолютное или относительное большинства в 16 автономных республик во всех автономных областях и в 8 из 10 автономных округах Российской Федерации. Но в период с 1959 по 1989 г. доля русского населения понизилась в 10 автономных республиках, 3 автономных областях и 3 автономных округах. В силу разных причин уменьшилась абсолютная численность русских в Дагестане, Чеченской, Ингушской республиках. Незначительно увеличилась абсолютная их численность в Северо-Осетинской АССР. Регионы Северного Кавказа не обошли стороной межнациональные конфликты, а они усилили отток русских, что явно не приносило и не приносит пользы. Укрепление сепаратистских тенденций в регионе, трудность решений противоречий, доставшихся в наследство от прошлого, во многом обусловлены демографическим фактором. Быстрое нарастание абсолютной и относительной численности нерусских народов Северного Кавказа, при незначительной и все убывающей доле русскоязычного населения в национальных республиках, в сочетании с трудностями экономического характера служит питательной средой для обострения конфликтной ситуации.

Книга присвячена подіям осени 1921 року — так званому Листопадовому рейду Української Повстанчої Армії під командуванням генерал-хорунжого Ю. Тютюнника.

Кн. 1 : Воєнні дії 1648-1652 рр.. - 1996. - 328 с.