В книзі висвітлюються найважливіші події, пов’язані з історією, українського козацтва від часу його виникнення на межі XV-XVI ст. до ліквідації урядом Російської імперії в кінці XVIII — на початку XIX ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, їх політичній і державній діяльності. Значне місце на сторінках праці відведено міжнародним відносинам українського гетьманату, козацькій ментальності, побуту, бойовому мистецтву, атрибутиці тощо. Певною мірою показана роль жінки в "лицарському" середовищі. Своє яскраве відображення знайшло ставлення до козаків представників різних народів, і володарів іноземних держав, їх сприйняття за межами Батьківщини. Книга розрахована на широке коло читачів.

Україна дала світу чимало яскравих і цікавих особистостей. І сто героїв цієї книги – лише дещиця з їх числа. Автори намагалися представити в ній найбільш видатні постаті минулого і сучасності, тих, хто своєю працею і талантами прославив країну, вплинув на хід її історії. «Нація виявляє себе не лише в людях, яким вона дає життя, але й у тім, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам'ятає», – говорив Джон Кеннеді. Якщо звернутися до історичної пам'яті української нації, то протягом тривалого часу головними її символами незмінно залишалися Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський. При цьому варто зазначити: життєписи були настільки ідеалізовані й оповиті всілякими міфологічними нашаруваннями, що скоріше нагадували історичні архетипи, ніж біографії реальних людей. Тому, розповідаючи про цих видатних особистостей, автори прагнули зняти з їхніх портретів хрестоматійний глянець і познайомити читача з маловідомими фактами їхнього життя і діяльності. Іще більш далеким від історичної правди було представлено в біографічній літературі життєвий шлях таких державних і політичних діячів, як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Нестор Махно, Степан Бандера. Тривалий час їхня роль в історії України викликала суперечливі оцінки, які робили з цих людей не національних героїв, а ізгоїв суспільства. Суперечки навколо них тривають і сьогодні, але навіть їхні супротивники не можуть не визнати того, що всі вони, безсумнівно, є неабиякими особистостями, які виявили чимало сили волі й мужності в найтрагічніші періоди життя країни. Донедавна українці вкрай мало знали про своїх видатних співвітчизників, які з різних причин були змушені залишити батьківщину. Більшість із них забуто. Така ж доля випала й тим, хто став жертвою сталінських репресій, представникам дисидентського руху, борцям за права людини в Україні. А тим часом саме ці люди сприяли зростанню авторитету української науки і культури далеко за межами країни. От чому в сучасній галереї видатних людей України гідне місце посідають Михайло Драгоманов і Олександр Архипенко, Серж Лифар і Володимир Винниченко, Дмитро Чижевський і Микола Бердяев, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Серед героїв цієї книги – не лише українці, але й представники інших національностей. Їхні імена тут не випадкові, оскільки для одних Україна була малою батьківщиною, інші тривалий час жили і працювали на українській землі вже в зрілі роки. Не можна не погодитися з російським ученим, академіком Д. Лихачовим, який стверджував, що «національні особливості зближують людей… а не вилучають їх із національного оточення інших народів, не замикають народи в собі». Тож не варто дивуватися тому, що в історичній пам'яті українського народу почесне місце завжди посідатимуть імена Шолом-Алейхема, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Миколи Пирогова, Іллі Мечникова, Сергія Прокоф'єва і багатьох інших видатних «неукраїнців». До речі, вони були набагато мудріші за деяких своїх нащадків і ніколи не відокремлювали свою долю від української землі і того народу, серед якого жили і діяли. Варто згадати хоча б рядки з листа М. Гоголя, адресовані А. О. Смирновій-Россет: «Скажу вам одне слово щодо того, яка в мене душа, хохляцька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяк би не віддав переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і, як навмисно, кожна з них порізно містить в собі те, чого немає в іншій…» Ці слова, написані в середині XIX століття, залишаються актуальними й сьогодні.

Україна вперше стала місцем проведення саме у Східній Європі 35-ї Міжнародної баладної конференції SIEF, яка відбулася в Києві 6–11 липня 2005 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

More than 10,000 people turn 50 every day in the U.S. This purposeful text presents a new paradigm of successful aging for men and women entering into and moving through the second half of their lives.

Спадщина Розстрiляного Вiдродження - то важлива i цiкава сторiнка нашоï культури. 1937-I938 роки стали чорними роками в iсторiï украïнськоï лiтератури. Розпрощались з життям талановитi, вiдданi своєму народовi люди. Замовкла поетична пiсня М. Хвильового, С. Плужника, М.Вороного, М.Зерова, iнших. Пiсня обiрвана, та звучатиме вона ще багато рокiв, даруючи насолоду, чаруючи серця читачiв. Микола Зеров - представник украïнського неокласицизму. Визначний перекладач, лiтературознавець, вiн мав високорозвинений естетичний смак, багату ерудицiю, тонкий розум i неабиякий поетичний хист. Вiн бачив культурно-iсторичну пiсню украïнського вiдродження у тому, щоб переймати i розвивати кращi зразки європейськоï культури.

The transnational circulation ofpeople and ideas is transforming the world we live in, but grasping its full complexity is extraordinarily difficult. To do so, it is essential to focus on specific places where transnational flows are happening. The international human rights movement against violence to women provides a valuable site for understanding how new categories ofmeaning emerge and are applied to social practices around the world. These meanings are often enthusiastically appropriated by regional, national, and local social movements and used to criticize everyday practices ofviolence. In order for human rights ideas to be effective, however, they need to be translated into local terms and situated within local contexts of power and meaning. They need, in other words, to be remade in the vernacular. How does this happen? Do people in local communities reframe human rights ideas to fit into their system ofcultural meanings? Do they resist ideas that seem unfamiliar? Examining this process is crucial to understanding the way human rights act in the contemporaryworld.

  Текст у форматі PDF 1.75 Мб

Рецензия  Текст у форматі PDF 0.10 Мб

The task of moving collections of books and other materials can be overwhelming as library facilities evolve to reflect changing demographics and use patterns. Author and experienced mover Steven Carl Fortriede has everything you need to get the job done quickly and efficiently with step-by-step directions, diagrams, spreadsheets, and photos. Readers will learn how to plan a library move, which method is best for a particular situation, how to recruit and train workers, and what tools and supplies are needed. Everything you need for the move is included - even specifications for boxes, moving carts, sorting trays, and a worksheet to calculate shelving layouts and growth rates. "Moving Your Library" is the complete kit for any librarian facing the daunting prospect of moving a library collection.

У монографії подано наукові повідомлення, матеріали науково-практичних семінарів, проведених РМ АРК і МАУП впродовж 2002-2003 років, у яких аналізується взаємодія органів влади та засобів масової комунікації. Паблік рилейшнз розглядається як складова державного управління та міжнародного і міждержавного спілкування. Для студентів, фахівців і науковців у сфері сучасної комунікації, працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Getting ready to rent a villa or apartment in Italy? Find all you need to know about renting and traveling in Italy inside the pages of this book!

У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною і козацтвом – з іншого; наведено їх переклади переклади українською, англійською, німецькою, польською, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також факсимільним відтворенням спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела. Розраховано на науковців, викладачів, студентську та учнівську аудиторію, громадський загал.

  Текст у форматі PDF 4.60 Мб

Статті, що увійшли до першої книги, є відповіддю на антинаукову, заполітизовану реакцію академіка НАН України О. Мишанича з приводу визначного факту в історії подкарпатських русинів - виходу в світ довідкового видання "Энциклопедия Подкарпатской Руси".

Збірник містить матеріали про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи. Він призначений для редакторів ЗМІ, заступників голів райдержадміністрацій та голів міських рад міст обласного значення з гуманітарних питань, сільських і селищних голів, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, працівників закладів освіти і культури, всіх, хто цікавиться історією України та рідного краю.