Представлений матеріал описує роботу єврейських друкарень в Україні у XIX ст. Зокрема розглядається зменшення їх кількості, відмова друкувати тексти, що порушують канони іудаїзму. В той же час збільшилася цензура над єврейськими книгами, їх переслідування. Розповідається про заборону ввезення єврейських книг з-за кордону, поширення тільки матеріалів російського виробництва, надрукованих під чітким наглядом т. зв. Сендарину — вищого органу, що складався з євреїв.

Обзор системы концлагерей, сложившейся в СССР к 1930 г. Наиболее подробно рассмотрен лагерь на Соловках. Категории заключенных, прибытие в лагерь, медицинский осмотр. Лагерные командировки, в томч числе штрафные - Овсянка и Секирка. Общие условия жизни (питание, одежда, медицинская помощь, участь женщин). Администрация лагерей. Визит М. Горького на Соловки в 1929 г. Автор - эмигрант, сотрудник ОГПУ, служивший в том числе и на Соловках.

Одна из первых книг о советских лагерях. Легендарная фигура советской эмиграции, И.Л. Солоневич рассказывает о своей жизни в СССР и о своём бегстве вместе с братом и сыном из Беломорского лагеря в Финляндию в 1934 году. Текст книги даётся по первому изданию в орфографии оригинала, с иллюстрациями.

Документальный рассказ известного историка о борьбе чеченского народа за независимость в 1920-1940 годах.

Сборник документальных материалов о психиатрических преследованиях инакомыслящих в СССР.

Автор книги - викладач Сторожинецького ліцею Чернівецької області, придумав вічний календар, незмінний на всі майбутні роки для щоденного і щорічного користування людьми всього світу. В календарі розміщення днів, чисел, тижнів, місяців зроблено так, що кожен день тижня навічно пов'язаний тільки з певними числами. Всі країни будуть починати кожен місяць і кожен рік у понеділок, а закінчувати їх у неділю. Постійність вічного календаря дасть неабиякий економічний ефект. Із книги читачі також дізнаються про календар і час, старий і новий стилі, варіанти вічних календарів, про те, як перейти від теперішнього календаря до вічного тощо. Видання буде цікавим широкому колу читачів.

До збірника ввійшли відомості про знищення органами НКВС політичних в'язнів в Україні під час відступу радянських військ влітку 1941 р. Наводяться списки загиблих. До книги ввійшли відомості про знищення органами НКВС політичних в'язнів в Україні під час відступу радянських військ влітку 1941 р. Ця книга не для людей із слабкими нервами! Такий "букет" тортур і катувань навіть важко собі уявити, не те щоб пережити. Ті жахіття, що тут описуються, не вкладаються у голову, це щось нереальне! Те звірство, яке чинили московські нелюди-кати — нами не забуто!

Зречення царя означало для українського народу ліквідацію правових обов'язків між Україною та Росією, тобто звільнення його від присяги підданства і відновлення прав і свобод перед тим узурпованих царем. Тому й український, і російський народи стали абсолютно вільними, суверенними, самостійними і незалежними один від одного. Тому, з позиції самостійників, II Універсал позбавив український народ свободи і незалежного права й поставив його під загрозу бути репресованим за сепаратизм. Хоча з'їзд цей і не мав великого реального значення в дальшому розвиткові загальноросійської й української революцій, проте він яскраво продемонстрував спроби соціалістів приспати пробуджену національну свідомість українського народу й зв'язати її з московською "революційною демократією". На з'їзд, який проходив у приміщенні Педагогічного музею, прибули представники татар, грузинів, латишів, литовців, поляків, євреїв, білорусів, естонців, молдаван, донських козаків і союзу козацьких військ та бурятів — всього 93 особи1. Представників від великоросів на ньому не було.

Віддаючи до рук Шановних Читачів цей том досліджень «Перемишль і Перемиська земля протягом віків» і маючи надію на наступні томи, сподіваємося, що буде він прихильно і зі зрозумінням прийнятий і це дасть авторам поштовх до дальшої дослідницької діяльності на цьому полі. Сподіваємося також, що з кожним роком зростатиме число і прихильників, і безпосередніх учасників розпочатого діла. Вже перша наукова конференція і З ’їзд перемишлян розбудили зацікавлення та ентузіазм сьогоднішніх та колишніх мешканців Перемишля й Надсяння, і проявом цього є урочисте святкування 100-ліття Перемиської гімназії. Беручи до уваги сьогоднішні міжнаціональні відносини в Перемишлі та околицях, хотілося б наступну наукову конференцію у цьому місті присвятити історії взаємин українців і поляків, а також євреїв, на цьому клаптику землі.

Використовуючи аерофотознімки і газети воєнного часу, український письменник Михайло Нікіфорук піддає сумніву міф про військові злодіяння у Бабиному Яру. Пам'ять про "різанину" євреїв в Бабиному Яру є болючою для всіх політиків. Але існує безліч доказів того, що вона ніколи не траплялася. Повітряна розвідка та фотографії, зроблені до і під час Другої світової війни, показують масові поховання жертв радянської ЧК/НКВД, але відсутні масові поховання євреїв. Михайло Нікіфорук — Голова Дослідницького комітету Бабиного Яру. Звіт комітету був вперше опублікований у 1991 році Ukraіnіan Frіends of Faіrfіeld Assocіatіon, 25 Thіrd Street, Stamford, Connectіcut 06905.

Courtois, director of research at the Centre National de la Recherche Scientifique (CNRS), leads the efforts of major scholars associated with the CNRS, who drew on recently opened Soviet archives to track the atrocities of communism worldwide over the last century. Concluding that communism's death toll stands at 85 to 100 million, they wonder forcefully why such "class genocide" is excused more easily than the Nazis' "race genocide." This book burned a hole in the French Left when it was published and also hit the best sellers lists. Not easy reading, but a seminal document.