Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Розглянуто основні проблеми, пов'язані з хімізацією землеробства і охороною водних ресурсів. Дано уявлення про формування балансу хімічних речовин у ґрунті, застосування різних видів добрив і пестицидів, можливі шляхи їхнього надходження у водні об'єкти. Наведено методи розрахунку надходження хімічних речовин у водні об’єкти. Теоретичні положення ілюструються матеріалами про вплив агрохімічних засобів на хімічний склад річкових вод у басейні Дніпра.

Підручник розраховано на студентів спеціальності «Науки про Землю» освітніх програм гідрологічного профілю.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії розглядаються питання загального впливу господарської діяльності на водні ресурси Південного Бугу, окремо – Південно-Українського енергокомплексу. Охарактеризовано гідрологічний та гідрохімічний режими річок басейну, антропогенна складова їх іонного стоку. Наведена екологічна оцінка якості вод.

У довіднику систематизовано і узагальнено дані про штучні водойми — водосховища і ставки та їх розташування в межах основних районів річкових басейнів і територіально-адміністративних утворень України — АР Крим, областей (адміністративних районів та міст обласного підпорядкування), міст зі спеціальним статусом — Києва та Севастополя.

У монографії досліджені питання динаміки елементів водно-теплового балансу басейну ріки Горині (атмосферні опади, температура повітря, водний стік), впливу загальної господарської діяльності та Хмельницької АЕС на кількісні та якісні показники водних ресурсів р. Горинь.

У монографії розглядається комплекс питань, присвячених вивченню зако­номірностей формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму та стоку хімічних речовин річок басейну Західного Бугу. Подано результати розрахунку іонного стоку з української та польської частин басейну. Висвітлено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод басейну. Охарактеризовано стан ведення національного та транскордонного моніторингу.

В монографії розглядається комплекс питань, присвячених вивченню сучасного гідроекологічного стану басейну річки Рось. Зокрема, проаналізовано природні умови басейну та рівень антропогенного навантаження на його водні ресурси. Оцінено обсяги і динаміку водокористування в басейні, особливості гідрологічного і гідрохімічного режимів річки. Досліджено причини зміни кисневого режиму та погіршення якості води Росі в останні роки. Запропоновано шляхи поліпшення гідроекологічного стану басейну р. Рось.

У монографії розглядаються закономірності просторового і часового розподілу гідролого-гідрохімічних характеристик мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України). Виявлені загальні тенденції у формуванні мінімальних середньомісячних та мінімальних середньодобових витрат різної забезпеченості і хімічного складу річкових вод та певні відмінності, характерні для окремих річок, які обумовлені взаємодією комплексу фізико-географічних, гідрогеологічних та антропогенних чинників. Визначена антропогенна складова іонного стоку, досліджено трансформацію хімічного типу річкових вод за останні десятиріччя. Досліджені сучасні зміни мінімального стоку річок басейну під впливом кліматичних змін. За гідролого-гідрохімічними показниками мінімального стоку проведено районування території басейну Дніпра у межах України.

У монографії розглянуті основні показники гідрологічного режиму річок верхньої частини басейну Тиси (в межах України). Значна увага приділена порівняльній оцінці строкових та середньодобових витрат води. Розкриті положення ідентифікації та типології річок указаного водозбору та гідроморфологічної їх оцінки за ділянками обстежень та водними масивами досліджуваних річок. Обгрунтовані та реалізовані основні засади щодо аналізу руслових процесів річок. Оцінені руслоформувальні витрати води, гідроморфодинамічні зв’язки параметрів русел та їх деформацій. Встановлені типи русел річок та їх зв’язки з гідроморфологічною оцінкою. Охарактеризована стійкість русел річок.

В монографії висвітлено результати гідрохімічних досліджень в басейні р. Інгулець, на території якого розташовані найбільші в Україні гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу. Дослідження виконано на основі матеріалів багаторічних спостережень гідрометслужби України (починаючи з 1988 р.), моніторингових даних Інституту геологічних наук НАН України із залученням водогосподарської інформації Держводагентства України. Виділено п’ять гідроекологічних районів у басейні Інгульця з різним ступенем антропогенного навантаження на якість поверхневих вод: Верхньоінгулецький, Середньоінгулецький, Нижньоінгулецький, Саксагань-Жовтоводський, Висунь-Боковий. В роботі надалі розвиваються основи гідрохімії регіональних басейнових систем, які започатковані в монографіях В.К. Хільчевського та його учнів, присвячених басейну Західного Бугу (2006), Дніпра (2007), Південного Бугу (2009), Росі (2009), Горині (2011).

Охарактеризовано гідрохімічний режим та якість води річок транскордонного басейну Дністра (в межах України) за період 1994-2009 рр. під час весняної повені, літньої межені, літньо-осінніх паводків та зимової межені. Використано дані гідрометслужби України за 40 пунктами спостережень. Показано відмінності у формуванні гідрологічного і гідрохімічного режиму в гірській та рівнинній частині басейну, деяких приток (зокрема, р. Тисмениця).

Висвітлено концептуальні засади геоекологічних досліджень річково-басейнових систем. Здійснено аналіз умов і чинників формуванн геоекологічної ситуації у басейні верхнього Дністра. Охарактеризовано результати багаторічних досліджень розвитку, функціонування і змін стану річково-басейнових систем верхнього Дністра під впливом природних та антропогенних чинників. За зультатами власних польович, каротометричнич і лабораторнич досліджень оцінено вплив діяльності людини на геоекологічну ситуацію модельних басейнових систем. Із застосуванням ГІС-технологій створено нові комп'ютерно-картграфічні моделі досліджуваних басейнів, сформовано інформаційну базу даних, яка відображає стан басейнових систем, масштаби впливу на них природних та антропогенних чинників і геоекологічні наслідки природокористування. Обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію геоекологічного стану річково-басейнових систем та підвищення фактивності використання природних ресурсів. Для географів, геоекологів, землевпорядників, краєзнавців, викладачів і студентів, працівників сфери моніторингу навколишнього серидовища і державного управління природокористуванням та охороною природи.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії розглянуто особливості видового складу та розподілу прибережних риб біля північних берегів Чорноморсько-Азовського басейну від дельти Дунаю до дельти Дону. Показано закономірності розподілу риб залежно від характеру процесів, що формують береги, і відмінності у складі іхтіофауни біля абразивних та акумулятивних берегів. Приведено якісний склад риб окремих типових акваторій (пригирлові ділянки річок, лимани, лагуни, миси, гавані морських портів).

Книга може бути корисною для іхтіологів, гідробіологів, екологів, робітників рибного господарства, викладачів та студентів біологічних факультетів вищих навчальних закладів.

Розкрито наукові основи й теоретичні аспекти екологічної модернізації в системі охорони атмосферного повітря; проаналізовано динаміку і компонентний склад викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та його якість. Проведено аналіз й оцінку екологічної безпеки повітря та його екологічні ризики. Значну увагу приділено екологічній модернізації в системі охорони повітря, зокрема впровадженню заходів щодо удосконалення технологічних процесів; розроблено інтегральну оцінку рівня екологічної модернізації охорони повітря. Обґрунтовано напрями стратегічного управління екологічною модернізацією в системі охорони атмосферного повітря і забезпечення його якості. Визначено стратегічні цілі й принципи державної політики у зазначеній сфері, обґрунтовано завдання екологічного моніторингу стану і якості повітря, запропоновано план «Спека» і концепцію підготовки програми охорони атмосферного повітря у містах, розроблено стратегічні напрями підвищення ефективності екологічної модернізації та механізми її реалізації. Для спеціалістів у сфері природокористування, викладачів, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться проблематикою охорони природи і природокористування.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад сучасних атмосфери та гідросфери зумовлений життєдіяльністю організмів. Мінеральна інертна речовина переробляється живими організмами, перетворюється в нову. Отже, жива та нежива речовини на Землі становлять гармонійне ціле.