Предмет настоящего исследования — учение о договорах в пользу третьих лиц по теории гражданского права. Некоторым предмет этот может показаться мелким и отдаленным, но в науке он один из любопытнейших и наиболее заслуживающих внимания. Легко убедиться в этом, бросив только взгляд на данный нами очерк весьма обильной и богатой литературы по этому предмету. В особенности в последнее время учению о договорах в пользу третьих лиц посчастливилось стать модным вопросом в западной, в особенности немецкой литературе. Одна за другой появляются монографии и статьи, посвященные объяснению этого юридического института. Но и в практике роль предмета настоящего исследования вовсе не так незначительна, как думают иные. Современный гражданский оборот, в особенности оборот торговый представляет собою не мало случаев, когда принцип договоров в пользу третьих лиц находить применение.

Ч. 1. - 356 с.

Спор имеет огромное значение в жизни, в науке, в государственных и общественных делах. Где нет споров о важных, серьезных вопросах, там застой. — Наше время в России особенно богато горячими спорами общественного и политического характера. Между тем нет книг, которые могли бы дать хотя бы некоторые указания по теории и технике спора. "Эвристика" Шопенгауэра, являющаяся необработанным набором случайно попавшегося под руку материала — не в счет. Предлагаемая книжка ставит задачей насколько можно пополнить этот недостаток для лиц, совершенно не знакомых с логикой. Она является приспособленным для этой цели извлечением из большого труда автора о прикладной логике в связи с теорией спора, — труда, предназначенного для лиц, знакомых хотя бы с начатками логики. Труд этот также приготовлен уже к печати. Теория спора, — предмет совершенно неразработанный в современной науке. Естественно, что первые попытки ее разработки и популяризации не могут претендовать на какую-либо полноту. Но надеюсь, что и они не останутся бесполезными для мыслящего читателя.

Т. II. - 1934. - 767 c.

Т. 1. - 1946. - 453 с.

Т. 1. - 1963. - 543 с.

Словник містить найбільш поширені на території України власні імена людей. Він повинен сприяти встановленню й закріпленню певних норм у написанні власних імен людей в офіційному та розмовно-побутовому вжитку.

В Философском энциклопедическом словаре, включающем около 2000 статей, освещаются проблемы диалектического и исторического материализма, философские вопросы естествознания, социология, этика, эстетика, философские проблемы психологии, логики, атеизма, религии, дана панорама мирового развития философии. Большое число статей посвящено философам, социологам, психологам, повлиявшим на развитие философии и всей общественной мысли.

T. 4 : E-H. - 347 p.

Книга представляет собой историко-теоретический курс западно-европейской этики от Гомера до Фейербаха. Основной замысел авторов - раскрыть целостность демократической этики, которая обнаруживается в единстве истоков, проблематики, методологических оснований и идеологических целей. Философские системы морали рассматриваются с точки зрения их теоретического содержания и нормативных выводов; многие из них впервые становятся предметом тщательного марксистского анализа. Для специалистов-философов и широкого круга читателей, интересующихся проблемами истории этики.

Грандіозна книжка видатного польського сексолога та просвітителя Михалини Віслоцької. Оригінал Michalina Wislocka "Sztuka kochania". Переклад українською автор цих рядків зробив ще з десяток років тому, але через Руїну так і не вдалося його видати. Отож, попри те, що існують видані переклади цієї книжки багатьма мовами, українською у виданому вигляді нема. Читайте та поширюйте!

Велике творче довголіття випало на долю Дениса Лукіяновича - українського письменника і літературознавця. Шістнадцятирічним юнаком увійшов він у літературу і служив їй сімдесят шість років. Народився Д. Лукіянович 13 вересня 1873 р. в с. Городниця, нині - Гусятинського району, у родині богослова за освітою, а вчителя за фахом. Вчився Денис у Станіславській гімназії. Гімназистом був активним, радикально настроєним. Організував таємний гурток "Поступ“, за що у 1890 р. його виключили з гімназії. Іспит на атестат зрілості склав екстерном. Згодом закінчив юридичний факультет Львівського (1900) та філософський (1907) Чернівецького університетів. Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. У 1905 р. редагував журнал “Дзвінок”. Як прозаїк Д. Лукіянович дебютував у 1889 р. Оповіданням “Сабашева вечеря”. 1895 р. вийшла збірка “Новели”. Це була невелика за обсягом книжка, містила 5 новел психологічного плану. Друга збірка Д. Лукіяновича - “Ескізи та оповідання” (1897) теж об’єднала малу прозу. Роком перед тим він опублікував цикл “Мої проходи” (образки). У 1899 р. вийшла книга під назвою “Багнітки”, де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям. У творчому доробку Д. Лукіяновича є твори й великої форми - дилогія із двох повістей “За Кадильну” (1902) та “Від кривди” (1904), роман “Філістер” (1909). Про повість “За Кадильну” І. Франко писав, як про “цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном”. Популярним серед сучасників був роман Д. Лукіяновича “Філістер”, підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений “пані Марії Грушевській”, дружині Михайла Грушевського. Цей роман є багато проблемним твором про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому - живий відгомін політичних подій у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 р., студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. А фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

Философская мысль наших дней всё чаще обращается к творчеству Алексея Фёдоровича Лосева (1893—1988), русского философа и филолога, автора многочисленных трудов по истории философии, античной мифологии, эстетике и литературе. В настоящее издание вошли в основном малоизвестные, ставшие библиографической редкостью работы, в том числе и фундаментальное исследование раннего Лосева — «Диалектика мифа» (1930). Публикуемые сочинения расширяют наши представления о философских взглядах учёного, позволяют глубже понять сложную эволюцию его мировоззрения. Рассчитано на всех интересующихся историей философии и культуры.