Монографія «Тарас Шевченко» є докторською дисертацією видатної російської і вірменської письменниці, літературознавця, перекладача, дослідника та популяризатора світової літератури, чл.-кореспондента АН Вірменської PCP, Маріетти Шагінян (1888-1982). Метою праці, за словами автора, «дати читачеві живий образ Шевченка-творця і мислителя», «реаліста». Письменниця з любов’ю висловлювалась про Україну, і її «ласкаву і ніжну емоційно-гостру українську мову...». Але на глибоке і грунтовне дослідження біографії Т. Шевченка наклали свій відбиток стереотипи російської історіографії зверхності та комуно-більшовицької класової ідеології, без яких книга вийти за тих умов не змогла б.

Ім'я передчасно померлого Григорія Чубая (1949-1982) лише останнім часом зробилося відомим широкому читачеві завдяки публікаціям в періодиці. Доля втраченого у застійні роки літературного покоління постає перед нами з його поезій - сумних і просвітлених, перейнятих болем, а деколи й відчаєм, та попри все життєствердних, по-справжньому громадянських. Як і творчість незабутніх В. Симоненка та Л. Кисельова, його поезія залишається живим самобутнім явищем української культури.

У практичному посібнику «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розглядаються останні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів апоптозу. Крім того, описані наявні методи виявлення та дослідження апоптотичних клітин in vitro та in vivo, значення апоптозу в розвитку злоякісних новоутворень та використання модуляторів апоптозу для лікування онкологічних хворих. Смерть живих організмів є предметом зацікавлення не лише природодослідників, але й філософів. Постійно виникає питання, чому смерть є неминучою і в багатьох випадках наперед запрограмованою. В останні три десятиліття наші уявлення про смерть клітин тканин та органів піддалися серйозному переосмисленню. Цьому сприяли відкриття, зроблені незалежно двома групами вчених, які використовували різні об'єкти та підходи у своїх дослідженнях. Очевидно, тут доречно згадати слова відомого фізика Макса Планка про те, що головною рисою кожної нової наукової ідеї є певне поєднання двох різних за суттю явищ. На початку 70-х років минулого століття австралійський вчений Джон Керр вперше описав особливості ультраструктурних змін, що відбуваються в клітинах ссавців під час їх фізіологічної загибелі, що не викликана дією якогось патогенетичного чинника. Пізніше він та його колеги (А. Віллі та А. Кюрі) з Едінбургу в Шотландії систематизували дані, що стосуються цього явища, та запропонували термін «апоптоз» для його позначення. Приблизно у той самий час інші вчені з Великої Британії - Сідней Пренер та його співробітник Джон Салстон, а також американець Роберт Горвіц, займаючись вивченням мікроскопічного грунтового хробачка Caenorhabditis elegans, ідентифікували гени, що контролюють загибель клітин під час розвитку цього примітивного організму. Значний інтерес до апоптозу на початку 90-х років минулого століття привів до виявлення у ссавців генів, подібних до «генів смерті» у нематоди (С. elegans). Після цих праць тема апоптозу стала не лише популярною, але й надзвичайно плідною. У комп'ютерній інформаційній системі PubMed станом на грудень 2004 року знаходилося біля 92000 наукових статей, в яких вживається термін «апоптоз» - слово, яке ще не так давно було малознайомим широкому колу природодослідників. Виявлення явища апоптозу стало справді революційним у біології і його можна порівняти з такими важливими відкриттями, як, наприклад, існування клітинного циклу. Тому першовідкривачі апоптозу стали розглядатися як імовірні претенденти на отримання Нобелівської премії з фізіології та медицини. Перед комітетом, який присуджує такі премії, стояло складне завдання. У результаті ретельного розгляду цього питання 10 грудня 2002 року в річницю смерті Альфреда Нобеля на церемонії вручення премії його імені перед королем Швеції стояли С. Бренер, Сер Дж. Салтсон і Р. Горвіц. Зараз це вже історія, хоч дискусії з приводу правомірності саме такого вибору Нобелівського комітету не припиняються. У книзі «Апоптоз і рак: від теорії до практики» узагальнені найновіші відомості про закономірності та механізми загибелі клітин евкаріютичних організмів. Порівнюються різні форми такої загибелі - апоптоз, який ще називають запрограмованою або фізіологічною смертю клітини, автофагія і некроз - патологічна смерть клітин. Практичний посібник «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розрахована на фахівців у різних галузях біології та медицини. Вона буде корисною не лише для лікарів-онкологів, але й для широкого кола читачів, які цікавляться новинками в галузі природничих наук.

  Текст у форматі PDF 90.33 Мб

В учебном пособии излагается метод парных сравнений, обсуждаются вопросы, связанные с оценкой компетентности экспертов, описываются процедуры проверки согласованности их мнений, а также рассматривается один из возможных вариантов анализа причин несогласованности точек зрения экспертов. Все теоретические выкладки иллюстрируются практическими расчетами в MS Excel и STATISTICA, а для проверки знаний и закрепления навыков приведены задания и тестовые вопросы для самостоятельной работы.

Автор книги — один из первых летчиков-испытателей отечественных вертолетов, — имея большой опыт инструкторской работы по обучению летчиков, популярно изложил практические вопросы пилотирования одновинтового вертолета. Книга иллюстрирована рисунками, раскрывающими физический смысл явлений, происходящих при пилотировании вертолета. Книга рассчитана на массового читателя—советскую молодежь, стремящуюся овладеть полетами на вертолетах. Она может быть полезной также для летного и технического состава ВВС и ДОСААФ.

Книга рассказывает о становлении известного предпринимателя, уникального бизнесмена и очень интересного человека – Олега Тинькова. Кажется, нет такой сферы бизнеса, в которой Тиньков не работал и не создал нечто нетривиальное. Торговля и технологии, производство и финансы – все привлекало внимание Олега Тинькова. И каждый раз он строил свой бизнес c нуля и в каждой области достиг успеха. Но эта автобиографическая книга – не только история удачного предпринимателя, это ещё и история неординарной личности, его семьи, его мира – маленький срез времени. Книга будет интересна не только начинающим бизнесменам, но и самой широкой публике.

Нове дослідження Ярослава Тинченка присвячене українській авіації доби Визвольної війни 1917-1921 pp. та її авіаторам. У книзі вміщено велику кількість світлин, частина з яких публікується вперше. Як додаток на останніх сторінках видання подано зображення якісних реконструкцій літаків, які перебували на службі УНР та ЗОУНР протягом 1917-1921 pp.

Полемічне дослідження київського історика Ярослава Тинченка «Белая гвардия Михаила Булгакова» присвячено подіям в Україні кінця 1918 року — часу повалення гетьмана Скоропадського, Києву доби громадянської війни, пригодам родичів та друзів сім'ї Булгакових, що стали прототипами роману «Белая гвардия», видатному письменнику-киянинові Михайлу Афанасійовичу Булгакову та його долі. Сподіваємося, що нестандартний погляд на творчість Булгакова та історичні події в Україні часів громадянської війни зацікавлять не тільки поцінувачів літературної спадщини видатного письменника, а й усіх, хто цікавиться тим складним і буремним часом. Книжка розрахована на широкий загал читачів, буде корисною як літературознавцям, так і історикам.

Эта работа была составлена под руководством Геше Джампа Тинлея по записям его бесед с верующими Тувы, Монголии и Санкт-Петербурга. Также использовались материалы из книги Геше Тинлея «Смерть. Жизнь после смерти. Пхова» и лекция «Наставления по практике Гуру-йоги» в религиозном объединении буддистов Санкт-Петербурга «Буддийский дом».

Эта книга составлена по материалам лекций досточтимого Геше Джампа Тинлея, прочитанных им в Кызыле в 2008-2009 годах.Автор касается важных тем буддийского учения:кармы, четырех благородных истин, методов развития шаматхи,рассказывая о том,как применяя на практике различные аспекты буддийского знания, как приблизиться к познанию истины.

Комментарий Геше Чжампа Тинглея к Наставлениям представит несомненный интерес для всех, кого интересует буддизм. Лекции полезны для преподавателей Основ буддизма в учебных заведениях, а также для семейного чтения. Первая часть лекции была прочитана 6-12 февраля 1995 года, когда отмечался Новый год, год Кабана по восточному календарю, вторая часть - 16-19 мая 1995 года во время Недели Тибета в Калмыкии, посвященной 60-летию Его Святейшества Далай-ламы XIV. Это своеобразный драгоценный подарок Учителя калмыцкому народу в праздничные дни. Сможем ли мы извлечь нектар Учения с пользой для себя и окружающих -зависит от нас с Вами.

"...Добрейший Учитель Будда дал очень много учений, но основой всей его философии является учение о карме и результате, то есть о причинно-следственной взаимосвязи. Например, если мы посадим в землю зернышко ячменя, то вырастет ячмень, а не пшеница или рис. Если мы совершим благое действие, то получим благой результат, если дурное — дурной результат. То есть для того чтобы получить зерно пшеницы, нужно посадить именно пшеницу. И поэтому мы должны очень подробно и тщательно размышлять о карме и результате...."

В эту книгу включены лекции, которые Досточтимый Геше Джампа Тинлей прочитал в Уфе с 1999 по 2005 годы. В них можно найти как основные положения буддий- ской философии, так и комментарии (наставления) к буддийским практикам. Эти лекции предназначены для всех, но особенно по- лезны они будут для тех, кому посчастливилось непосред- ственно их прослушать. Они прочитаны специально для нас. В них нет ничего, что бы не имело отношение к нашей с вами жизни в этой стране, в этом городе и в это время.

В брошюре излагается сущность химизации подсочного производства, специфичность воздействия кислоты на ткани сосны обыкновенной. В отдельной главе приведены способы применения серной кислоты при подсочке сосны обыкновенной и влияние на выход живицы дозы стимулятора, паузы между подновками, шага и глубины подновок, а также нагрузки деревьев каррами и их ширины. Подробно рассматриваются производственные условия применения серной кислоты, загущенной каолином и полимерами, и в жидком состоянии, типичные режимы и технологические нормативы, порядок приготовления паст, штучная и весовая выработка. В заключение указаны направления дальнейшего усовершенствования многолетнего применения серной кислоты в подсочном производстве. Пособие предназначено для рабочих и мастеров предприятий, добывающих живицу.