В основі даної публікації – витяги з Генерального слідства про маєтності Лубенського та Миргородського полків Війська Запорізького, що було здійснене в 1729 – 31 рр. Принцип вибірки з «Генерального слідства…» – це належність поселень до історичної Хорольщини й прилеглих до неї земель. У праці містяться наукові коментарі, що ґрунтуються на історичних документах і сучасних публікаціях, перелік яких додається, список персоналій, географічний покажчик. До книги додається складена автором карта досліджуваної те-риторії. Вона являє собою адміністративно-територіальний устрій Лубенського (без північних сотень) та Миргородського полків станом на початок 1731 р. з відображенням всіх населених пунктів то-гочасної Хорольщини й прилеглих до неї земель за даними Генерального слідства про маєтності. Для всіх, хто цікавиться історією Полтавщини, українського козацтва, соціально-економічних відносин в Україні часів Гетьманщини.

Книжка в основному присвячена доленосним для приазовців колонізаційним вереміям у контексті міжнародних відносин і міжнаціональних контактів вікопомного відтинку нового часу. Досліджено агресивний потяг зовнішньої політики російської держави, невідчепно втілюваний за чорноморським напрямком. Акцентовано яскраві епізоди масового переселення сполоханих християн Тавриди на землю нагло знівеченого царатом Війська Запорозького, після чого поспіхом покинуту ситуативними мігрантами "Татарську область" (невдовзі, 1783 р., безпардонно скасований інтервентами Кримський ханат) анексувала Катерина II. Висвітлено питомі реалії, пов'язані з такими неординарними фігурами як Шагін-Гі-рей II, митрополит Ігнатій, Петро Румянцев-Задунайський, Олександр Без-бородько, Григорій Потьомкін, Олександр Суворов, Феоктист Хартахай та іншими видатними персонажами. Звернуто увагу на феноменальні риси Південно-Східної України. Розглянуто документи, дотичні провокативно заохочених царатом перипетій 1778 р. у Криму, а також по тому – в Азовській губернії. Репрезентовано раритетні матеріали доскіпливого краєзнавця Гаврили Калері, де вагомо атестовано непересічний Маріупольський повіт у відомчій пресі майже 170 літ тому.

Гарвардський історик Сергій Плохій розгадує у своїй новій книжці таємницю «Історії русів», одного з найважливіших і найзнаменитіших текстів модерної української історії. Пошук автора загадкової пам’ятки, пояснення її внутрішньої логіки і мети – головна сюжетна лінія цієї книжки. Два додаткові мотиви – історія українського козацтва з початку XVI до початку XIX століття та історія відкриття, публікації і досліджень самої «Історії русів» – ілюструють зв’язок між історією, міфом і націєтворенням від наполеонівських часів до наших днів. Завдяки широкому історичному контексту й авторовій ерудиції книжка буде цікавою не лише фахівцям, а й широкому читацькому загалу.

У книзі відтворено один з найбільш знакових сюжетів ранньої історії Української козацької держави (Війська Запорозького) — Ніжинську генеральну раду 1663 р. (широковідому в історичній літературі та публіцистиці як «Чорна рада»), яка для багатьох є символом занепаду козацької державності та територіального розколу Гетьманату на правобережну та лівобережну частини. У дослідженні детально розкриваються обставини, що уможливили такий розвиток політичних процесів у козацькій Україні, реконструюється перебіг військової ради 1663 р. та з’ясовуються найближчі наслідки від неї. Видання адресується науковцям, викладачам, студентам істо- ричних факультетів, усім, хто цікавиться історією України.

У збірнику представлено матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Громадянські протистояння в історії України: від непорозумінь і розбрату до національної консолідації», приуроченої до 350-ї річниці Чорної Ради в Ніжині (26 червня 2013 р., м. Ніжин Чернігівської обл.). Збірник буде корисним науковцям, що досліджують аспекти суспільно-політичного розвитку українського соціуму або вивчають проблеми середньовічної історії України, зокрема доби українського козацтва; а також усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

Книга Євгена Луняка являє собою збірку перекладів уривків з творів французьких авторів XVI–XVIII ст., присвячених Україні. Це свідчення військових, дипломатів, місіонерів, значна частина яких особисто відвідала українські землі й мала безпосередні контакти з місцевим населенням і, насамперед, з козаками. Яскравий феномен козацтва породив в Європі ототожнення території нашої держави з «країною козаків». Книга, безумовно, матиме цікавість не лише для науковців-істориків, але й для викладачів, студентів і всіх тих, кому не байдуже минуле України й Франції та історичні взаємини між цими країнами.

Друга книга трилогії, як і перша «Повернення із забуття», на документальній основі відтворює історію рейду таращанських повстанців під проводом Федора Гребенка в серпні 1918 року теренами Полтавщини спочатку на Харківщину, а потім, після важкого бою з німецькими військами, до нейтральної зони на кордоні Української Держави з Росією. У книзі також висвітлюється історія формування регулярної військової частини Центральної Ради в лютому 1918 року — Окремого Запорозького загону армії УНР, його участь разом з німецькими військами у звільненні України від московських війську березні—квітні 1918 року. У книзі відтворено маловідомі факти з періоду протистояння уряду Української Держави гетьмана Павла Скоропадського з Раднаркомом Росії та Українським Національним Союзом, що призвело до створення Директорії УНР та повстання проти гетьмана Павла Скоропадського в листопаді 1918 року. Видання рекомендовано для масового читача та всіх зацікавлених правдивою історією боротьби українського народу за незалежність України.

Походи 1648 р. Богдана Хмельницького, та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави — Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді, про підписання договору між Україною та Росією.

XVII сторіччя. Кінець Хмельниччини. Україна зазнала чи не найтяжчих часів: тривала боротьба за вплив на неї між Річчю Посполитою і Московським царством, панував розбрат, запеклі суперечки серед козацької верхівки Війська Запорозького. Україна фактично розпалася на дві частини – Правобережну і Лівобережну. Остаточний розкол країни закріпила Чорна рада, яка відбулася у червні 1663 року в Ніжині і знаменувала початок занепаду Гетьманщини, держави, створеної Богданом Хмельницьким.

У книзі розповідаєтся про славетного козацького лицаря, визначного полководця, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорозькій Січі.

У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького», укладених 1710 р. під Бендерами між обраним на гетьманську булаву Пилипом Орликом, з одного боку, та генеральною старшиною і козацтвом – з іншого; наведено їх переклади переклади українською, англійською, німецькою, польською, російською та французькою мовами. Публікація цієї визначної пам’ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем, а також факсимільним відтворенням спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз джерела. Розраховано на науковців, викладачів, студентську та учнівську аудиторію, громадський загал.

В посібнику даються відповіді для підсумкової контрольної роботи з історії Украины 5 клас. 2011 рік. Варіанти 1-38. У кожному варіанті: - початковий рівень; - середній рівень; - достатній рівень; - високий рівень.

В пособии представлены ответы для итоговой контрольной работы по истории Украины 8 класс, для школ с русским языком обучения.