«Екранні» поверхні репрезентують образи в просторі міста чи (та) опосередковують сприйняття образів міста. Робота досліджує різні ефекти такого візуального опосередкування та представлення на «глядача». Історичні рамки дослідження – період від XIX ст. до нашого часу. Географічно: великі міста Європи, Америки. Останній розділ присвячено пострадянському простору (на прикладі Києва).

Фотоальбом наповнений краєвидами та визначними пам'ятками Печерська - одного зі старовинних районів Києва.

Т. 1. - 703 с.

Величні ансамблі Софії Київської та Михайлівського Золотоверхого монастиря, храмові споруди Києво-Печерської Лаври, будівлі Кирилівської та Андріївської церков і багатьох інших пам'яток старовини - все це читач зможе побачити в цьому чудово ілюстрованому фотоальбомі.

Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд - для англійців, Сорбонна - для французів, Карловий університет - для чехів, Ягеллонський - для поляків.

У книжці висвітлюються складні проблеми слов'янського етногенезу і походження українського і інших східнослов'янських народів. Особливу увагу приділено розвитку етнокультурних і соціальних процесів, Великому розселенню слов'ян, що привели до зародження в ранньому середньовіччі всіх слов'янських народів. Важливе місце займають питання утворення Києво-Руської держави і критика концепції "давньоруської народності".

У книзі Ви можете ознайомиться з історією храмів, будівель, розвитком і становленням монастиря

Кн. 1. - 227с.

У книзі проаналізовано становлення й розвиток філософії в Києві поминаючи від зародження її у складі культури стародавнього Києва княжої доби. Спеціальні розділи присвячено характеристиці сутності філософських поглядів чільних представників "академічної" філософії, які працювали в Києво-Могиляиській академії, Київській духовній академії та київському Університеті Св. Володимира. Тим самим відтворюється картина регіональної київської філософської культури як одного з визначних компонентів загального змісту української філософської думки. Книгу адресовано студентам, аспірантам, науковцям. Ії з цікавістю прочитає кожен, хто небайдужий до історії філософії України.

У книзі досліджується проблема рецепції на києво-руському грунті візантійської політичної культури й відтворюються процеси становлення і шляхи розвитку старокиївської ідеології. В роботі виявлено символічне наповнення уявлень давньоруських книжників-історіографів про витоки державності на Русі та набуття її столицею статусу сакрального града. Простежується виникнення у давньоруській суспільно-політичній думці міфологеми "Київ — Другий Єрусалим" та подальша трансформація її змісту. Видання адресоване історикам та археологам, викладачам і студентам вищих навчальних закладів й усім киянам, яким не байдужа історія свого міста.

До 10-річчя відродження Національного університету «Києво-Могилянська академія» — української alma mater вищої освіти, яка здобула славу та визнання ще на початку XVII століття й гідно репрезентувала Україну в європейському культурному світі, наукова бібліотека НаУКМА започатковує підготовку та видання серії иауково-допоміжних бібліографічних покажчиків. Ці видання є спробою розкрити фонди нашої бібліотеки з теми історії славетної академії.

Лекція, прочитана в національному університеті "Києво-Могилянська Академія" 1 вересня 1999р. Отже, гуманітарна аура нації. Чи не правда, якесь приємне для слуху поєднання слів? Справді, кожна нація повинна мати свою гуманітарну ауру. Тобто потужно емануючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом,- в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті.

У книзі грунтовно досліджується стан та розвиток освіти в Україні від 15 до початку 19 ст. Зокрема вивчаються такі питання, як виникнення братських шкіл, братська школа в Києві, Києво-Могилянський колегіум та академія, відкриття Київської духовної семінарії 1819 р.

У монографії вперше в українській історико-філософській науці проведено комплексний порівняльний аналіз курсів логіки, читаних у Києво-Могилянській академії в кінці XVII - першій половині XVIII ст. - у період найбільшого розквіту Академії. Завдяки такому аналізу схарактеризовано тогочасні філософські течії, які істотно впливали на викладання філософії в КМА, індивідуальні особливості та розходження в поглядах окремих могилянських професорів. Досліджено, у який спосіб професори готували свої курси і як використовували для цього надбання своїх попередників. З'ясовано, що на викладання філософії в Києво-Могилянській академії найбільше впливали курси філософії, читані в єзуїтських навчальних закладах Речі Посполитої. Крім аналізу змісту курсів, у роботі значну увагу приділено атрибуції рукописів.

  Текст у форматі PDF 1.40 Мб