Вісімнадцять років минає від того часу, як моя країна волею обставин, без пролиття жодної краплі крові вийшла зі складу СРСР, проголосила свою Незалежність і вирішила творити нове життя. Цей крок українців мав епохальне значення, бо поставив хрест на існуванні однієї із наймогутніших комуністичних імперій світу з центром у Москві та дав шанс десяткам інших народів почати творити власні держави. Червона сатанинська ідеологія та система, що панувала ледь не на половині земної кулі враз впала, придушивши під своїми уламками радянський тоталітаризм. Світ змінився!.. Змінилась і моя країна. Зовнішня окупація була переможена і знищена. Здавалося, що війна Московської імперії проти українців, що тривала останні триста років, нарешті припиниться й українці отримають Свободу і Право на гідне життя. Та не судилося – українці не здобули своєї національної державності. Натомість прийшла окупація внутрішня, що продовжила нищення нашої нації та активну протидію устремлінням народу бути господарем своєї долі на своїй землі. Та й Москва, оговтавшись від поразки у 90-их роках минулого століття, перейшла у відчайдушний контрнаступ, намагаючись відвоювати втрачені позиції та повернути собі колишнє панування на українській землі. Держава Україна стала „нічийною” державою, перехідним неоколоніальним утворенням від УССР до Української Самостійної Соборної Держави. Причому цей перехід може вести не тільки у потрібному – національно-державному, але й у зворотному – імперському напрямку. Все залежить від того, чи виграє нинішнє покоління українців Війну за майбутнє Нації.

За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою роман Ю. Яновського «Вершники» (1935) — один із кращих творів радянської літератури про героїку Громадянської війни, і як не дивно він має свій прихований зміст "Годі вже українцям вбивати один одна за чужі погляди", Адже це не рідкість на території Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Але між тим «Вершники» — це справжня поема про боротьбу добра і зла на землі, про красу українського неба і степу, про людську витривалість і жадання свободи. До книжки увійшли також роман «Чотири шаблі» та оповідання.

Сучасний грецький філософ і теолог, автор широковідомих на Заході праць "Ерос та особистість", "Свобода моралі", "Метафізика тіла", "Криза пророцтва" та ін., у своїй книжці "Нерозривна філософія" концептуально розглядає основні етапи розвитку європейської філософської думки від прадвніх міфів до новітніх учень. Крізь призму опозиції "спільний логос - особистий логос" Янарас показує нерозривність європейської філософії, ті глухі кути та трагічні наслідки, до яких призводило порушення гармонії цих двох логосів. Виняткова цінність книжки полягає в тому, що автор навчає читача філософському мисленню та філософській творчості.

В этом году исполняется 20 лет России, возникшей после распада СССР. Мирный отказ от тоталитарной системы стал историческим достижением глобального масштаба. Тогда была очевидной воля общества к переменам, к строительству новой жизни, основанной на уважении к человеку, демократических принципах, свободной конкурентной экономике. Сегодня мы понимаем, что этот потенциал так и не был реализован. Надежды не сбылись.

В сегодняшней Эстонии упорно распространяются утверждения, будто в годы Второй мировой войны эстонские солдаты на службе вермахта в карательных акциях не участвовали, к расстрелам мирного населения и к истреблению евреев отношения не имели. На этом настаивают не только эстонские комбатанты, не только юные неонацисты, невозбранно пропагандирующие лозунги, по меньшей мере удивительные для страны, принятой в состав Европейского союза, но и высшие официальные лица, включая бывшего президента Эстонии Арнольда Рюйтеля. Согласно официальной позиции эстонских политиков, эстонцы в немецких мундирах сражались за свободу Эстонии на территории своей страны только с советской властью и сделали все для того, чтобы «создать основу для продолжения сопротивления, приведшего к восстановлению независимости Эстонии через десятки лет». Ложь бывает и более рафинированной – это грубая ложь, которую опровергают документы, собранные в этой книге. Только документы, и они говорят сами, не нуждаясь в комментариях.

Эта  книга  адресована  всем,  кто  желает  получить финансовую  свободу.  Рассматривая  пять  основных шагов  по  пути  к  благосостоянию,  автор  стремится  поменять отношение читателей к методу создания капитала, главным  принципом  которого  является  свобода. Универсальность  стратегии  позволяет  стать  богатым любому человеку независимо от социального статуса или уровня доходов.

Богатым стать просто! Знания, которые несет эта книга, помогли уже миллионам людей убедиться в правоте вышесказанного. Но для чего нам богатство? Думаю, прежде всего для того, чтобы стать свободным. Свобода - это отсутствие страха за свое будущее и будущее своих детей, это возможность выбирать, как жить и как провести сегодняшний день. Финансовая свобода — это решение всех материальных проблем на пути к абсолютной свободе. Именно богатство является фундаментом, на основе которого мы можем построить жизнь, наполненную свободой.

Эта книга включает две монографии известных философов Михаила Эпштейна и Григория Тульчинского, посвященные телесности в современной культуре и, прежде всего, осязанию как чувственной основе человеческих взаимоотношений. Книга охватывает те стороны телесности, которые наименее разработаны философией и по традиции рассматриваются как самые низкие в иерархии чувств и искусств. В эпоху конструирования искусственного разума человек все более определяется как естественный, воплощенный разум, а плотское знание — как основа всякой познавательной и творческой деятельности. Исследуются этические и эстетические аспекты осязания и возможности тактильного искусства. Осмысляется глубинная семантика тела и пути формирования «пост-телесной» культуры, которая утверждает личностное, свободное и ответственное самоопределение чувственного бытия. Книга обращена не только к гуманитариям-профессионалам, но и к широкой читательской аудитории, заинтересованной в философском осмыслении тела и сопутствующих понятий любви, близости, личности и свободы.

Т. 1 : А - Алтай. - 480 с.

Действие романа «Пражское кладбище» разворачивается почти целиком во Франции, но последствия этой интриги трагически поразят потом целый мир. В центре событий довольно скоро окажется Россия, где в 1905 году была впервые напечатана знаменитая литературная подделка «Протоколы сионских мудрецов». В романе документально рассказано, чьими усилиями эта подделка была создана. Главный герой очень гадок, а все, что происходит с ним, и ужасно, и интересно. Автор, строя сюжет в духе Александра Дюма, протаскивает затаившего дыхание читателя по зловонным парижским клоакам и по бандитским притонам, вербует героя в гарибальдийское войско, заставляет его шпионить на все разведки и контрразведки мира, в том числе и на русскую охранку, укрощать истеричек из клиники доктора Шарко, распивать пиво с Зигмундом Фрейдом, форсить бок о бок со Свободой на баррикадах и даже участвовать в сатанинской мессе. Одновременно, как всегда, Умберто Эко выдает читателю в оболочке приключенческого романа огромный заряд знаний и идей.

Современная "цивилизация" Запада нуждается в кардинальном перевороте, без которого она рано или поздно обречена на гибель. Эта "цивилизация" извратила всякий разумный порядок вещей. Она превратилась в царство количества, материи, денег, машин, в котором нет больше воздуха, свободы, света.

Т. 1 : Зарождение Империи. 1920-1933. - 640 с.

  Текст у форматі PDF 4.37 Мб

  Текст у форматі PDF 1.62 Мб

У виданні в популярній формі розглядається концепція функцій прокуратури, її роль і місце в системі державних органів, історія становлення, правове регулювання прокурорського нагляду, а також інших функцій, передбачених Конституцією України. Обґрунтовується підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, а також здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Для викладачів і студентів юридичних вузів та факультетів, а також усіх, хто цікавиться питаннями роботи прокуратури.

Конституція України надала широкі демократичні права, свободи громадянам, їх об'єднанням та встановила гарантії реалізації та захисту їх в судовому й іншому юрисдикційному порядку. За чинним законодавством захист політичних, інших соціально-економічних прав здійснюється в установленій формі судом, арбітражним або третейським судом, профспілковими та іншими громадськими організаціями, а в окремих випадках — в адміністративному порядку (ст. 6 ЦК України). Рішення судових і несудових органів, інших юрисдикційних органів, що стоять на захисті майнових і особистих немайнових прав громадян, юридичних осіб і держави, є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України. Не виконані добровільно, вони виконуються примусово в порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження» від 22 квітня 1999 р. Отже, виконанням рішень суду та інших юрисдикційних ор¬ганів завершується процес захисту суб'єктивних майнових і осо¬бистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у порядку виконавчого провадження, вста-новленому законом.

У розбудові України як демократичної, правової держави визначальна роль належить судовій владі, на яку Конституцією, Законом України «Про судоустрій» покладено здійснення правосуддя в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах. У підручнику «Цивільний процес» проаналізовано норми й інститути цивільного процесуального права України, яким встановлено процесуальний порядок здійснення правосуддя в цивільних справах (цивільне судочинство, цивільний процес) у спорах, що виникають у державі з цивільних, трудових, сімейних, всіх інших правовідносин, спрямованого на виконання важливих конституційних завдань по захисту прав і свобод людини та громадянина, гарантованих Конституцією, іншим законодавством України, прав й інтересів підприємств, установ, організацій, держави і суспільства. Структура і зміст підручника визначаються програмою навчального курсу «Цивільне процесуальне право України», який вивчається студентами вищих юридичних навчальних закладів. У ньому відображено сучасний стан правового регулювання цивільного судочинства України станом на 1 серпня 2001 року, а також досягнення науки і практики цивільного процесу. Підручник розроблено на правовій основі Конституції України, Цивільного процесуального кодексу та іншого законодавства України, з урахуванням численних змін і доповнень до нього.

Штефан Михайло Йосипович —доктор юридичних наук, професор кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченко, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України. Визнаний фахівець з питань цивільного процесу, цивільних процесуальних засобів захисту прав, свобод та інтересів громадян, прав юридичних осіб і держави. Є автором понад 130 наукових праць. Рецензенти: Підопригора О. А. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Шевченко Я. М. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН УКраїни)