Т. 2. - 1898. - 1061 с.

Книга представляет собой полное академическое издание древнерусских уставов и грамот епископских и митрополичьих кафедр: Устава князя Владимира, Устава-судебника князя Ярослава и митрополита Иллариона, уставных грамот Смоленской, Новгородской, Туровской, Галицкой и Киевской земель, документов XV в., подтверждающих эти уставы, а также анонимных уставных и правовых записей. Источники ценны для изучения сложения и развития феодального общества и государства на Руси, семейного и брачного права.

У першому розділі книги видатного українського мистецтвознавця розглянуто діяльність "придворних" архітекторів – представників бароко: митрополита Рафаїла Заборовського, за часів якого відбулося закладення Андріївської церкви, Іогана Готфріда Шеделя, що уславився як архітектор Лаврської дзвіниці, а також А. В. Квасова, І. Ф. Мічуріна. Другий розділ присвячено архітекторам-киянам Стефану Ковніру та Івану Григоровичу-Барському, який є автором Покровської церкви і багатьох світських будівель.

  Текст у форматі PDF 1.36 Мб

Т. 16, ч. 1 : Історія Вселенської церкви на Україні. Т. 1. Від апостольських часів до князювання св. княгині Ольги (І-Х століття). - 2001. - 280 с.

Автор пропонованої праці досліджує і розгортає перед читачем дві історичні лінії, що згодом зливаються в одну: зародження Української Католицької Церкви в Америці і роль Митрополита Андрея Шептицького у її становленні і зміцненні на американському континенті. У книзі використано архівні матеріяли Стемфордської духовної семінарії, бібліотеки Ратгерівського університету (Нью-Бранзвік), єпархіяльних бібліотек Вінніпега, Едмонтона, що назагал мало відомі в Україні. Книжка адресована широкому колу читачів.

Корсунский Иван Николаевич — профессор московской духовной академии (с 1874 г.) по кафедре греческого языка и словесности. Написал: "Новозаветное толкование Ветхого Завета" и поместил много статей в журналах: в журнале "Вера и Разум" — "Гармоническое развитие и проявление сил души в Филарете, митрополите московском"; "Василий Мих. Дроздов как проповедник"; "Петербургский период проповеднич. деятельности Филарета"; "Тверской период" ее; "Московский период"; "Религиозное миросозерцание Геродота, Фукидида и Ксенофонта", "Судьбы идеи о Боге в истории религиозно-философского миросозерцания древней Греции", "Учение Аристотеля и его школы о Боге" и др.; в "Богословском Вестнике" — "Воссоединение униатов и митроп. Филарет".

Биографическое повествование, посвященное выдающемуся государственному деятелю и полководцу Древней Руси Дмитрию Донскому и выходящее в год шестисотлетнего юбилея Куликовской битвы, строится автором на основе документального материала, с привлечением литературных и других источников эпохи. В книге воссозданы портреты соратников Дмитрия по борьбе против Орды — Владимира Храброго, Дмитрия Волынского, митрополита Алексея, Сергия Радонежского и других современников великого князя московского.

Митрополит Іларіон аналізує життя і творчість Тараса Шевченка і у заключній главі доходить висновку: "Шевченко був людиною щиро й глибоко релігійною, а його "наріканні" на Бога були випадковими і виходили виключно з його розпачу, в який він впадав через неймовірно тяжкий стан життя і всієї України, і свого власного". Огієнко порівнює Шевченка з біблейським "многострадальним Іовом, що під впливом своїх тяжких страждань часто нарікав і на Господа".