Биографическое повествование, посвященное выдающемуся государственному деятелю и полководцу Древней Руси Дмитрию Донскому и выходящее в год шестисотлетнего юбилея Куликовской битвы, строится автором на основе документального материала, с привлечением литературных и других источников эпохи. В книге воссозданы портреты соратников Дмитрия по борьбе против Орды — Владимира Храброго, Дмитрия Волынского, митрополита Алексея, Сергия Радонежского и других современников великого князя московского.

  Текст у форматі PDF 1.36 Мб

Україна має свою прадавню дохристиянську міфологію у вигляді анімістичної віри (з латинської аnimus — душа, живе). Оскільки міфологічний світогляд був антропоморфним, то було неминучим формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення всього сущого. Людина вірила, що все кругом неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як усяка жива істота, а тому до природи первісна людина ставилась, як до істоти живої. Культ природи стояв в основі первісного релігійного світогляду, а релігія була одухотворенням усього довкілля. По цьому людина стала все своє довкілля уособлювати, очоловічувати, віра ставала антропоморфічною (з грецької antropos — людина). Оці три елементи: анімітизм — оживлення, анімізм — одухотворення й антропоморфізм — очоловічення становлять основу давнішого вірування… бо все: сонце, зорі, місяць, вогонь, вода, рослини, звірини, каміння, дерева, вітер, зілля й т.ін. — усе це живе, має свою душу. У праці митрополита Іларіона (Огієнка) він розглядає давні українські традиційні вірування, з якими християнські священники часто стикалися. І хоч розглядає це все через призму свого релігійного світогляду, але любов до свого народу заставляє його з приязню і цікавістю вивчати віру предків.

Книга представляет собой полное академическое издание древнерусских уставов и грамот епископских и митрополичьих кафедр: Устава князя Владимира, Устава-судебника князя Ярослава и митрополита Иллариона, уставных грамот Смоленской, Новгородской, Туровской, Галицкой и Киевской земель, документов XV в., подтверждающих эти уставы, а также анонимных уставных и правовых записей. Источники ценны для изучения сложения и развития феодального общества и государства на Руси, семейного и брачного права.

У першому розділі книги видатного українського мистецтвознавця розглянуто діяльність "придворних" архітекторів – представників бароко: митрополита Рафаїла Заборовського, за часів якого відбулося закладення Андріївської церкви, Іогана Готфріда Шеделя, що уславився як архітектор Лаврської дзвіниці, а також А. В. Квасова, І. Ф. Мічуріна. Другий розділ присвячено архітекторам-киянам Стефану Ковніру та Івану Григоровичу-Барському, який є автором Покровської церкви і багатьох світських будівель.

Т. 2. - 1898. - 1061 с.

Книжка в основному присвячена доленосним для приазовців колонізаційним вереміям у контексті міжнародних відносин і міжнаціональних контактів вікопомного відтинку нового часу. Досліджено агресивний потяг зовнішньої політики російської держави, невідчепно втілюваний за чорноморським напрямком. Акцентовано яскраві епізоди масового переселення сполоханих християн Тавриди на землю нагло знівеченого царатом Війська Запорозького, після чого поспіхом покинуту ситуативними мігрантами "Татарську область" (невдовзі, 1783 р., безпардонно скасований інтервентами Кримський ханат) анексувала Катерина II. Висвітлено питомі реалії, пов'язані з такими неординарними фігурами як Шагін-Гі-рей II, митрополит Ігнатій, Петро Румянцев-Задунайський, Олександр Без-бородько, Григорій Потьомкін, Олександр Суворов, Феоктист Хартахай та іншими видатними персонажами. Звернуто увагу на феноменальні риси Південно-Східної України. Розглянуто документи, дотичні провокативно заохочених царатом перипетій 1778 р. у Криму, а також по тому – в Азовській губернії. Репрезентовано раритетні матеріали доскіпливого краєзнавця Гаврили Калері, де вагомо атестовано непересічний Маріупольський повіт у відомчій пресі майже 170 літ тому.

Автор пропонованої праці досліджує і розгортає перед читачем дві історичні лінії, що згодом зливаються в одну: зародження Української Католицької Церкви в Америці і роль Митрополита Андрея Шептицького у її становленні і зміцненні на американському континенті. У книзі використано архівні матеріяли Стемфордської духовної семінарії, бібліотеки Ратгерівського університету (Нью-Бранзвік), єпархіяльних бібліотек Вінніпега, Едмонтона, що назагал мало відомі в Україні. Книжка адресована широкому колу читачів.

Уперше публікуються документи радянських спецслужб, в яких зафіксовано сторінки життя і діяльності Митрополита Андрея Шептицького, глави Української греко-католицької церкви.

Учитывая большие хронологические рамки и объем исследуемого материала, авторы монографии избрали ключевые этапы истории: генезис и первые века русского монашества, общежительная реформа преподобного Сергия Радонежского и митрополита Алексея, распространение пустынножительства и рост числа монастырей в XV-XVI вв., полемика по поводу типов монастырского устройства и задач монашеского служения, монастыри XVII в., значение секуляризации XVIII в. для монашества и монастырей, русское старчество, юридическое положение монастырей в XIX в., возрождение института монашества в наши дни.

Т. 1. - 477 с.

Корсунский Иван Николаевич — профессор московской духовной академии (с 1874 г.) по кафедре греческого языка и словесности. Написал: "Новозаветное толкование Ветхого Завета" и поместил много статей в журналах: в журнале "Вера и Разум" — "Гармоническое развитие и проявление сил души в Филарете, митрополите московском"; "Василий Мих. Дроздов как проповедник"; "Петербургский период проповеднич. деятельности Филарета"; "Тверской период" ее; "Московский период"; "Религиозное миросозерцание Геродота, Фукидида и Ксенофонта", "Судьбы идеи о Боге в истории религиозно-философского миросозерцания древней Греции", "Учение Аристотеля и его школы о Боге" и др.; в "Богословском Вестнике" — "Воссоединение униатов и митроп. Филарет".