Наряду с алгебраическими структурами (группами, кольцами, телами и т. д. ), которые составляли предмет второй книги этого сочинения, во всех разделах анализа встречаются структуры другого рода: структуры, в которых придается математический смысл интуитивным понятиям предела, непрерывности и окрестности. Изучение этих структур и будет предметом настоящей книги.

Ім’я Ромена Роллана знайоме й близьке читачам, пробуджує в кожному багато думок, почуттів. Такі поняття, як творче горіння, велич і чистота душі, мужність і принциповість художника, невтомність у пошуках істини, пристрасність у любові до людини і ненависті до її ворогів, до всього, що принижує й спотворює людину,— все це об’єднують у собі два такі місткі слова: Ромен Роллан.

Идея этой книги возникла, когда обнаружилось, что сведения о происхождении математических терминов и обозначений нигде не собраны. Они рассеяны в огромном числе статей и книг, в предисловиях, примечаниях и сносках. Автору хотелось собрать следующие сведения о математических понятиях: кто и когда ввел понятие, определение и т. п.; как оно называлось при своем первом появлении; когда возник современный термин и кем он был предложен; что он означает в точном переводе на русский язык; кому принадлежит обозначение.

У посібнику дається поняття про структурні компоненти мови як об’єкта мовознавства, висвітлюється історія лінгвістичних учень наукових центрів стародавніх цивілізацій, періоду середньовіччя та епохи Відродження, XVI — XVIII і XIX століть; особливу увагу приділено питанню розвитку науки про мову за роки Радянської влади. Призначений для студентів філологічних факультетів університетів та педагогічних інститутів.

Есть люди большого ума, но с детской душой. Они стесняются детскости своей души и скрывают ее иногда под сугубо внешней сухостью или шутливостью. Такая душа была, вероятно, у Суворова. Им будет близка эта книга «Логика античного мифа», невзирая на охлаждающее ее слово «логика». Мне самому оно в данном контексте не по душе. Но при завоевании истины не всегда ходят путями души. Слово «логика» отпугивает читателей. Им слышится в этом слове нечто формально-схематическое, школьное. Художники им свысока брезгают: для них «логика» – антипод искусству, некая антипоэзия, дело умственных закройщиков. Это наивность. Но преодолеть наивность, как и всякую предвзятую настроенность, нелегко. Многим все еще кажется, что логику изобрел Аристотель.

Вип. 1. - 1993. - 166 с.

Поняття “Великої літератури”, переконання, що українська література повинна стреміти до нових європейських масш табі в, було одним із найосновніших організуючих чинників в культурному житті великої української повоєнної еміграції 1945-1950 рр. Пропонована праця відомого американсько-українського літературознавця досліджує як генезу й історію цієї ідеї, так і спроби її мистецького втілення в широкій гамі важливих творів, які щойно тепер повертаються до материка історії української літератури. Простеження даного явища відбувається водночас в кількох аналітичних ключах - історичному, соціологічному та психологічному - й становить перший етап ширшого планованого автором дослідження життя української еміграції.

Хрестоматія складена у відповідності до програми з історії України, підготовленої кафедрою української історії та етнополітики Київського університету ім. Т. Шевченка. Це збірник документів і матеріалів, які, на думку укладачів, доцільно використовувати студентам неспеціальних факультетів у процесі вивчення вітчизняної історії. Матеріали хрестоматії згруповано за темами. До кожної теми подано короткі пояснення наукового і методичного характеру. Здебільшого документи перекладені на сучасну українську мову. Застарілі, не зрозумілі для неспеціалістів слова, терміни і поняття роз’яснюються у примітках. Там же уточнюються деякі складні, а також мало відомі широкому загалу обставини, факти і події, що згадуються в документах.

Відповідь на питання: «Чому людина шукас сенс життя?» — автор намагається відшукати у реаліях самого життя. Останнє досліджується ним у поняттях цілісності, відкритості, амбівалентності, єдності множинного, темпоральності, трансцендування. Проблема пошуку смислу життя аналізується як дискурс, незавершений внутрішній діалог співвіднесення проекту особи з життєвим процесом. Для наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів.

Монографія присвячена теоретико-методологічним проблемам актуалізації великих масивів архівних документів, пов'язаних з історією, наукою та культурою нашої держави. Архівні фонди – документальні системи первинного рівня – розглядаються як складова загальнонаціональних інформаційних ресурсів України, аналізується історія фондоутворення, організаційно-облікові класифікації сукупного архівного фонду, зміст понять Державного та Національного архівного фонду, Єдиної системи науково-довідкового апарату архівів. Розглядаються проблеми створення документальних систем другого документального рівня та розвиток камеральних традицій в архівній системі, принципів каталогізації та підготовки науково-довідкових видань. Основна увага приділяється розвитку спеціальної історичної дисципліни – археографії та її камеральної галузі, вводиться нове поняття евристичної археографії. Розробка методів камерального аналізу архівної спадщини колективного рівня пов'язується з основним завданням сучасної археографії – створенням Археографічного реєстру національної спадщини України (АРУ). Розрахована на істориків, філософів, філологів, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

До книжки ввійшли дві головні праці видатного австрійського філософа Людвіга Вітгенштайна (1889—1951). Перша з них, «Tractatus Logico-Philosophicus», дає нове поняття філософії як відмови від будь-якої форми системної побудови і визначає її мету як логічне пояснення думок. Вихідний пункт цих ідей — міркування, що сучасний світ є вже не світом речей, а світом фактів у логічному просторі. У другій праці «Філософські дослідження» стисло викладено думки про філософію мови, багатство і оригінальність яких справили великий вплив на сучасне західноєвропейське мислення і визначили нові напрямки в модерній лінгвістиці. Ще більше значення має ця праця як модель філософського методу.

Предмет этих лекций — сравнительная мифология. Сравнительная в том смысле, что любое размышление о мифе сравнительно по определению. Ибо думая о чем то как о мифе или о мифе как о чем то, мы уже предполагаем существование, по крайней мере, еще одного мифа или еще одной вещи, кроме мифа или вещи, с которых мы начинаем думать.

Пропонована книга саме й має на меті, звертаючись до вихідних смислових джерел філософії комунікації, — через критичний аналіз кола її уявлень і поняттєвих засад, а також через безпосереднє ознайомлення з тими творами цього напряму, які, на нашу думку, є головними першоджерелами в її історичному становленні, — прилучити українського читача до розв'язання таких питань.

У підручнику досліджуються особливості предмету релігієзнавства, його місце в системі гуманітарного знання; ґрунтовні положення релігієзнавства, основні поняття; основні концепції дослідження релігії, їх можливості; сутність і значення релігії в духовно-культурному житті особистості. Завдання підручника – сприяти вивченню основних питань теорії та практики релігієзнавства як гуманітарної науки, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії і висвітлити формування феномена релігії який постає як поступовий процес інтегрування традиційних теологічних знань, екзистенційних філософських надбань і рефлексії над здобуттям практичного досвіду формування особистості навколо аксіологічної системи релігій.

Дано загальну характеристику конституцiйно-правового регулювання в зарубiжних країнах. Зокрема, визначено поняття, предмет i систему конституцiйного права, його суб'єкти та джерела. Аналiзуються проблеми конституцiйно-правової вiдповiдальностi. Значне мiсце вiдведено питанням взаємодiї конституцiйного права i суспiльства, а також характеристицi держави як суб'єкта вiдповiдних правовiдносин. Розглянуто основнi конституцiйно-правовi iнститути в зарубiжних країнах, придiлено увагу конституцiйно-правовому статусу особи.

Використовуючи аерофотознімки і газети воєнного часу, український письменник Михайло Нікіфорук піддає сумніву міф про військові злодіяння у Бабиному Яру. Пам'ять про "різанину" євреїв в Бабиному Яру є болючою для всіх політиків. Але існує безліч доказів того, що вона ніколи не траплялася. Повітряна розвідка та фотографії, зроблені до і під час Другої світової війни, показують масові поховання жертв радянської ЧК/НКВД, але відсутні масові поховання євреїв. Михайло Нікіфорук — Голова Дослідницького комітету Бабиного Яру. Звіт комітету був вперше опублікований у 1991 році Ukraіnіan Frіends of Faіrfіeld Assocіatіon, 25 Thіrd Street, Stamford, Connectіcut 06905.

Дано загальну характеристику конституцiйно-правового регулювання в зарубiжних країнах. Зокрема, визначено поняття, предмет i систему конституцiйного права, його суб'єкти та джерела. Аналiзуються проблеми конституцiйно-правової вiдповiдальностi. Значне мiсце вiдведено питанням взаємодiї конституцiйного права i суспiльства, а також характеристицi держави як суб'єкта вiдповiдних правовiдносин. Розглянуто основнi конституцiйно-правовi iнститути в зарубiжних країнах, придiлено увагу конституцiйно-правовому статусу особи.