Книга є частиною щоденника видатного українського громадського діяча, мецената Євгена Чикаленка, який він вів з 1907 по 1929 рр. У ній відтворюються та коментуються події другої половини Української революції, пов'язані з її спадом та поразкою визвольних змагань. Щоденник містить величезну кількість малознаного фактичного матеріалу, його аналіз, рефлексії автора.

Книга розповідає про причини утворення, бойові дії та долю Червоної української галицької армії - унікального явища в історії Української революції 1917-1921 рр.

У монографії розглядається еволюція терміну «революція» у суспільно-політичній думці: від астрономічного розуміння до політичного, а також «феномен» революції як певна множинність, яка виникає на перетині різних дискурсів (політичних, соціальних, релігійних, наукових). Революція досліджується як закономірна форма розвитку суспільства, яка викликана тими ж причинами, що і еволюція. Здійснена спроба оцінити революцію і саму ідею революції з точки зору сьогодення з урахування конкретно- історичних умов, у яких відбувалися революційні події або ж народжувалися ідея і образ революції.

Мемуари очевидця про життя українців-емігрантів у Єгипті після завершення Революції 1917-1921 рр.

Монографія Сергія Наумова присвячена дослідженню українського національного руху, зокрема його політичної фази в інтерпретації Мірослава Гроха чи модерному етапові в класифікації Івана Лисяка-Рудницького. Розглядається реґіон Лівобережної України в межах Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній Російської імперії. Мотивація реґіонального підходу зумовлена особливістю цього краю у порівнянні з Півднем чи Правобережжям України, його осібною роллю в процесі українського націєтворення. Автор усвідомлює внутрішню неоднорідність обраного реґіону, викликану особливостями історичного розвитку та географічним положенням. Варто погодитися із дослідником щодо можливости екстраполювати сформульовані висновки на загальноукраїнський рух у межах імперії. Тим більше, що в постійному полі зору автора залишається Київ. На сьогодні ця тема дослідження досить актуальна. Її результати важливі з погляду вивчення досвіду діяльности політичних партій у доволі непростих умовах української дійсности. Нагальним є вивчення впливу політичного руху на процес політизації суспільства та зростання національної свідомости населення напередодні боротьби за національну державність в роки української революції. Мусимо констатувати недостатній рівень вивчення українського політичного руху як на конкретно-історичному рівні, так і на рівні загальнотеоретичному, викликаний головно подальшою ходою політичних подій на теренах колишньої Російської імперії.

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

Книга присвячена Українській національній революції (1648-1676 рр.) - одній із найяскравіших і найтрагічніших сторінок історії українського народу. Всім, хто цікавиться історією України.

У праці на ґрунтовній джерельній базі та з урахуванням досягнень вітчизняної і світової історичної думки в царині дослідження революційних рухів раннього нового часу зроблено спробу представити феномен Української революції XVII ст. в сукупності та взаємодії його політичних, соціальних, економічних і ментально-свідомісних складових, а також показати її роль і місце в українській і європейській історії. Розраховано на вчителів, наукових працівників, викладачів та студентів вузів, широкий читацький загал.

У виданні вміщено бібліографічний перелік мемуарних творів, що стосуються Першої світової війни та Української революції 1917-1921 рр. українською та іншими мовами. Репринт видання 1925 року.

Невелике дослідження української літератури доби Революції 1917-1921 рр.

Дане видання присвячене становленню культури в Україні. Дослідження ведеться від дослов'янських культур до українізації, культурної революції та опанування української пролетарської культури (1923-24 рр.). Загалом, українська культура розглядається з позицій державного устрою, суспільно-політичних подій, революцій, боротьби та бунту.

Дана публікація містить загальний матеріал, що побіжно охоплює існування української книги на тлі спочатку національної, а потім і соціальної революції. Історія української книги за цей час, на думку автора, має виступити в найголовніших та найвизначніших її виявленнях. Описується період цілковитої руїни, спричинений забороною україномовного друку та відсутністю фінансів для продукування будь-якої літератури та інші етапи, які довелося пережити українському друкарству.

У книзі висвітлюється утворення і функціонування однієї з державних формацій доби Української революції—гетьманату Павла Скоропадського (квітень — грудень 1918 року). Розкривається форма і сутність державно-політичної моделі, ідеологічна платформа, соціальна база, проведення економічних реформ. Показано ступінь залежності гетьманату від союзників, вплив на державне будівництво російської імперської спадщини, роздвоєну лояльність правлячої еліти, причини невдачі цього державотворчого проекту. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

  Текст у форматі PDF 2.01 Мб

Т. 1 : 1917. - [586] с.

Автор звинувачує Симона Петлюру у єврейських погромах на території України під час Революції 1917-1921 рр. та виправдовує його вбивство Шварцбардом.