Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) — титаїї італійського Відродження, філософ і мислитель, історик і письменник. "Флорентійські хроніки" (написані 1521-1527, видані 1532) викладають історію Флоренції, починаючи з доби Давнього Риму і закінчуючи встановленням синьйорії Медічі 1434 року. У трактаті "Державець" (написаний 1518, виданий 1532), мета якого "привести народ до створення нової держави", автор, будучи реалістичним політиком республіканського напряму, намагається пізнати загальні закони політичного життя, трактує роль, місце і значення державця, володаря, зверхника в Європі та Італії XVI ст. Причому мак’явеллізм, тобто приписувані Мак’явеллі погляди, далеко не відповідають смислу його вчення.

Пропонований посібник висвітлює історію українського національно-визвольного руху в Австро-Угорщині, що привів до створення у жовтні 1918 р. Української Національної Ради та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Розглядаються питання державного і військового будівництва в ЗУНР, хід українсько-польської війни 1918-1919 рр., причини поразки Української Галицької Армії. Велика увага звернена на ідею соборності в політичній діяльності ЗУНР, що втілилася у пам'ятному історичному Акті Злуки.

Історія свідчить, що Україна започаткувала шлях до Європи не з діалогу з великими європейськими державами, а із входженням українських земель до структурних зв’язків між сусідніми європейськими країнами. Історичний досвід доводить, що реалізація одного із найважливіших для України зовнішньополітичних орієнтирів - західноєвропейського вектору як обов’язкової поєднуючої ланки до Великої Європи - можлива насамперед через розвиток відносин з центральноєвропейськими країнами, особливо з тими, до складу яких входили українські землі і де й сьогодні мешкає чимало українців. Не менш важливим є врахування успішного досвіду постсоціалістичної трансформації наших західних сусідів, що дозволило їм у безпрецедентно стислі терміни досягти такої, здавалося б, недосяжної мети як возз’єднатися з Європейським Співтовариством. Однією з таких країн є Угорська Республіка - новий повноправний член Європейського Союзу.

«Трактат атеології» знаного французького філософа Мішеля Онфре (нар. 1959 р.) присвячений жорсткій критиці трьох світових монотеїзмів: юдаїзму, християнству та ісламу. На думку автора, їх об’єднує одна похмура пристрасть – генеалогічний потяг до смерті, на противагу потягові до життя. Монотеїзми надихаються низкою ненавистей – до розуму й мислення, до всіх книг в ім’я тільки однієї, до життя, до сексуальності, жінок, задоволення, до тіла, бажань, потягів. Щоправда, критика релігії для Онфре не є метою в собі, це радше засіб для віднайдення перспектив нової постхристиянської моралі, етики та політики. Адже “культура смерті” монотеїзмів глибинно суперечить демократичним і республіканським цінностям свободи, рівності та братерства. Книга складається з чотирьох частин: “Атеологія”, “Монотеїзми”, “Християнство”, “Теократія”, а також змістовного бібліографічного огляду. Розрахована на вчених, викладачів і студентів, що цікавляться питаннями філософії, релігії, етики, соціальної психології, культурології.

В монографії висвітлені суспільно-політична діяльність революційного демократа Т. Г. Шевченка і його участь в Кирило-Мефодіївському товаристві – таємній організації, що виникла у Києві й діяла на Україні в 1846–1847 pp. Виявлено зв'язки товариства, показано розмежування його учасників на революційно-демократичну і ліберально-буржуазну групи, розкрито зміст статуту та програми, що передбачали ліквідацію самодержавства й скасування кріпосного права, поширення освіти серед народу, визволення і об'єднання слов'янських країн у республіканську федерацію. Для наукових працівників, істориків, викладачів і студентів історичних факультетів

В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес утворення СРСР як поступального об’єднання незалежних радянських республік і відповідного місця 1920 року у цій схемі. Наголошується на тому, що розвиток радянської України протягом 1920 р. мав протилежні вектори — від повного підпорядкування України Кремлю включно з переходом її в автономний статус до набуття деяких ознак незалежності. Підсумком боротьби різних підходів став договір між УСРР та РСФРР від 28 грудня 1920 р., в якому вперше на офіційному рівні радянська Росія визнала незалежність УСРР.

  Текст у форматі PDF 7.63 Мб

СПОГАДИ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ — це в дійсности автобіографія. Над Спогадами Покійний працював довший час, але доривочно. Вже в останні роки звертався Він до них частіше й поширював їх, скорочував, або робив замітки: поширити, скоротити, вставити ... Ці побажання не виконались. Це книга любови до народу й України, яким Автор віддав усе своє життя й свій ґеній. З глибокого пієтизму до великого українського Бояна, ґенія-дириґента, знавця української пісні й старовини, який, в роках 1919-1926 із Республіканською Капелею і потім Українським Національним Хором, у чорні дні історії України відкрив їй двері до найшляхотніших закутин людських істот по всьому культурному світі — в Европі й Південній і Північній Америках. В память незабутніх годин співпраці з Покійним на Вищих Освітніх Курсах та роздумувань над проблемами української культури будучого в роках 1941-1944, коли родилась ідея Осередку, —- Осередок Української Культури й Освіти з радістю передає Його спогади українському громадянству.

Для меня большая честь познакомить вас с жизнью и творчеством Рабиндраната Тагора. Знакомство самого поэта с вашей страной произошло во время его визита в 1930 году. Память о нем сохранялась с той поры, и облик поэта становился яснее и отчетливее, по мере того как вы все больше узнавали о нем. Таким образом, цель этой книги — прояснить очертания, добавить новые штрихи к портрету поэта. Я рад, что вы разделите со мною радость понимания духовного мира Тагора. В последние годы долгой жизни поэта я был близок с ним и имел счастье узнавать его помыслы, переживания и опасения. Я говорю «опасения», потому что во время нацистского нашествия на вашу страну он в гораздо большей мере был озабочен судьбой вашего народа, чем судьбами союзников в Европе. Каждый день он просил меня читать ему вслух военные сводки, и чем они были безутешнее, тем заметнее было его волнение. Ему невыносима была мысль о том, что нацистский сапог оскверняет землю Советской России (оскверняет — именно это слово он употреблял, потому что советская земля была для него священна — в его представлении именно здесь разгорелся «величайший жертвенный костер в истории», который принес справедливость миллионам эксплуатируемых и осветил путь освобождения для всего мира. Иногда глаза его наполнялись слезами. Как жаль, что он не дожил до тех дней, когда советский народ изгнал захватчиков! Как бы он хотел увидеть этот день, и, без сомнения, он воспел бы вашу победу в замечательных стихах. Этому не суждено было случиться. Однако до самого своего конца он верил, что победа все-таки будет за Советами. Он обладал глубокой, почти фанатической уверенностью, что добро и справедливость обязательно восторжествуют. С этой верой он умер, и в конце концов вера эта была подтверждена историей. Дорогой читатель! Великий дар Тагора своему народу и другим народам мира не только в его бессмертных творениях, но и в не меньшей мере в его неодолимой вере в торжество добра над злом и в светлое будущее человечества.

Книга посвящена одному из самых драматичных эпизодов античной истории - Пуническим войнам. Привлекая широкий круг источников, автор постарался подробно осветить все значимые военные кампании и сражения, проследить внутриполитическую ситуацию в противоборствующих государствах, а так же дать портреты наиболее ярких исторических деятелей эпохи.

Олександр Антонович Кошиць (1875-1944) — видатний український хоровий диригент і композитор, один із засновників Української республіканської капели (1919), з якою гастролював по всьому світу, щоб, за словами ініціатора створення цього колективу Симона Петлюри, показати світовій громадськості, що є така держава Україна і є український народ. Свою місію капела виконала з честю, зачарувавши численних слухачів різних країн і народів незрівнянним мистецтвом співу, глибиною і проникливістю створених образів, неперевершеною чарівністю українських народних і авторських пісень.

Черговий випуск бібліографічного покажчика «Природа і природні ресурси Північного Причорномор’я» містить опис публікацій на тему посібника за 2008 рік. У роботі над випуском взяли участь Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Я. Франка та наукова бібліотека Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Всі описані праці систематизовано за темами, в межах кожного розділу розташовано в алфавіті авторів і назв. Завершують посібник покажчики географічних назв та імен.

Книга посвящена реконструкции истории Временного совета Российской республики (Предпарламента). Монографически эта тема изучена впервые. На основе большого количества архивных источников, мемуаров и других документов исследованы этапы созыва и функционирования временного учреждения парламентского типа, созданного в 1917 г. Для специалистов-историков и всех интересующихся историей России.

Нилаканта Прашна Тантра — трактат XVI века по индийской астрологии Написан простым и ясным языком, кратко, но полно излагает практические методы хорарной астрологии, применяемые при решении большинства повседневных жизненных проблем. Перевод с санскрита выполнен известным индийским доктором Бангалором Венката Раманом.

Книга известного французского историка Пьера Антонетти освещает разнообразные стороны жизни Флоренции на рубеже XIII-XIV веков, в один из самых драматических периодов ее развития, когда рушились прежние устои и традиции, а на смену христианскому и рыцарскому Средневековью шло жесткое и рациональное Новое время. Именно в эту эпоху жил и творил величайший флорентийский поэт, автор "Божественной комедии", Данте Алигьери.

В книге французской исследовательницы Франсуазы Декруазетт на широком историческом материале воссоздана общественная и культурная жизнь Венецианской республики в XVIII веке, время ее расцвета и "упадка". Карло Гольдони был не просто уроженцем Венеции - для многих он стал Венецианцем с большой буквы, творцом, который перенес на сцену и обессмертил все те проблемы, надежды и чаяния, которыми жили его современники.

Роман про перехід Індії від британської колонії до незалежної держави. Чудовий зразок магічного реалізму. Це й історія однієї сім'ї, і розповідь про буття народжених тієї ночі, коли Індія стала незалежною, і відображення становлення молодої держави.

Кн. 1. - 2011. - 390 с.