Дана книга є працею українського музикознавця та фольклориста Миколи Грінченка. Вона присвячена історії української музики, її розвитку та становленню. За словами самого автора, він мав на меті “подати хоч в стислому виді більш-менш повну картину музичного життя українського народу, і тим самим допомогти громадянству свідомо поставитися до явищ нашого культурного музичного життя”. Розглядається, як народна українська музика (з описом та зображеннями інструментів), так і церковна (різних діб), світська музика.

Мета факсимільного перевидання - дати читачеві змогу усвідомити точку відліку у зародженні української театрознавчої науки, найкращі представники якої у 30-х роках ХХ ст. були піддані репресіям. Нелегкої долі зазнавали навіть книги. Л. Дмитрова видала свою книгу в 1929 р. з присвятою Л. Курбасу, але видання одразу вилучили з бібліотек і наукового обігу. Можна поглянути на книгу критичним оком, але на сьогодні це єдиний посібник, написаний українською мовою, який певною мірою може допомогти у викладанні та вивченні зарубіжного театру.

Ця праця належить українському етнологу та дослідниці народної культури Леонілі Загладі. Матеріал присвячений першій етнографічній науково-дослідній станції, заснованій етнологом Антоном Онищуком. Зібрані під час систематичних дослідів етнографічні речі було привезено і розташовано в окремому відділі “Монографічне дослідження села”, який являє собою цікаву картину матеріальної культури села Старосілля. Дана ж публікація є власне провідником по цьому відділу, який має на меті допомогти відвідувачу Музею самотужки розібратися в масі експонованого матеріалу.

Метою видавництва “Мистецтво”, яке опублікувало цю збірку провідних статей з газет “Правда”, “Комуніст”, “Комсомольская правда”, “Вісті” та “Кіно” було допомогти всім робітникам культурного фронту в їх боротьбі за велике мистецтво соціалістичного реалізму. Статті розсортовані по тематичних розділах, таких як музика, архітектура, кіно, театр, образотворче мистецтво і містять здебільшого критичні відгуки про тогочасні витвори мистецтва, які не відповідають канонам соціалістичного реалізму.

Дане видання формулює основні положення роботи радянських бібліотек. В ньому розглядаються такі питання, як організація і планування роботи бібліотек, масова робота і керівництво читанням, техніка бібліотечної роботи тощо. Книга є упорядкованою збіркою матеріалів, потрібних бібліотекарю в повсякденній роботі, т. зв. підсобно-довідковою книгою, яка призначена в основному для сільського бібліотекаря.

Представлена публікація створена задля допомоги бібліотечним працівникам правильно організувати і впровадити роботу з книгою і пресою в читальні, так як цій темі приділяється досить мало уваги у фаховій літературі. У книзі вміщений спеціальний розділ “Устаткування читальні” з описами конструкцій і малюнками, які бібліотеки зможуть використати для обладнання своїх установ.

Ця книга має на меті допомогти вчителям у справі викладання досить важкого з методичного погляду курсу стеріометрії.

Серія 1 : 1. Олена Пчілка. 2. Старицька-Черняхівська. - 64 с.

Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) (29 липня 1849 - 4 жовтня 1930) Ольга Косач Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова, народилася у червні 1849 року на Полтавщині, місті Гадяч. Вона була донькою Петра Драгоманова, але з роками, ставши відомою письменницею взяла псевдонім Олена Пчілка. Українка за походженням і щира патріотка в душі вона пишалася своїм походженням і привчала дітей шанувати рідну землю, народ і звичаї. Утім, процес "українізації" в родині Олени Пчілки, мати відомої Української поетеси Лесі Українки, відбувався не так уже й просто. Хоча б з огляду на те, що чоловік і батько їхніх шести дітей і в сім'ї і на службі спілкувався російською мовою, щоправда, чисто літературною, а не містечковим суржиком. однак українська мова, українська ідея були йому не чужі. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (17.08.1868, м. Київ, — 1941) — письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дочка письменника М. Старицького. Навчалася в київській приватній гімназії В. Ващенко-Захарченко. У 1888—1893 рр. брала участь у роботі літературного гуртка «Плеяда». З 1908 р. — член ТУП. З 1912 р. разом із сестрою Марією керувала роботою літературно-мистецького клубу «Родина» в Києві. З 1914 р. співробітничала в Київському комітеті для допомоги українцям-біженцям; працювала сестрою милосердя у військовому шпиталі. З квітня 1917 р. — член Української Центральної Ради. З травня 1917 р. — член президії товариства «Український національний театр». З 1919 р. — заступниця голови Національної ради українських жінок (м. Кам’янець-Подільський). З 1920 р. працювала в установах ВУАН. У 1930 р. заарештована у справі «Спілки визволення України» і тимчасово ув’язнена в м. Харкові; того ж року засуджена до умовного 5-річного строку позбавлення волі й вислана до м. Сталіно (нині Донецьк), де займалася перекладацькою діяльністю. У 1936 р. повернулася до Києва. В липні 1941 р. вдруге заарештована НКВС і вислана до Харкова, звідки вивезена під конвоєм до м. Акмолинська (Казахстан); померла в дорозі. У 1989 р. реабілітована посмертно.

«Мудрець із Країни Оз» - одна із чотирнадцяти казкових повістей популярного американського дитячого письменника Лімана-Френка Баума (1856 - 1919) про неймовірні пригоди дівчаток Дороті й Трот. Опинившись у казковій Країні Оз, вони потрапляють у вир карколомних подій і за допомогою своїх вірних друзів - Мудреця, Лякливого Лева, Голодного Тигра та капітана Білла - долають усі перешкоди на своєму шляху.

Кути і дуги; їх вимірювання. Тригонометричні функції. Теореми додавання та їх наслідки. Основні властивості тригонометричних функцій. Обчислення за допомогою таблиць. Обчислення элементів геометричних фігур. Тригонометричні рівняння.

Пропонований «Конспект лекцій з курсу української діалектології» видається на допомогу студентам-філологам, зокрема заочникам. В основу «Конспекту. » покладено курс лекцій, який протягом ряду років читав автор в Ужгородському державному університеті. Цей випуск «Конспекту. » присвячено вступним розділам. Укладений він в основному у відповідності з діючою університетською програмою з цього курсу. Проте у посібнику не всі розділи розроблені з однаковою докладністю. Ті з питань, які більш-менш достатньо висвітлені в інших посібниках, опускаються. Наприклад, при опрацюванні розділу «Історія вивчення українських говорів» потрібні відомості про вивчення українських говорів та діалектів в УРСР студент може знайти у посібнику А. А. Москаленка «Нарис історії української діалектології» (Одеса, 1961, 1962) та в статті Ф. Т. Жилка «Дослідження діалектів української мови за радянської доби (1917—1957 рр. )» (зб. «Дослідження з мовознавства в Українській РСР за сорок років». К. , 1957). Питання ж вивчення українських говорів за рубежем, зокрема в країнах народної демократії, у нашій навчальній і науковій літературі поки спеціально не висвітлювалося. При вивченні загальної історії науки це питання досить важливе. У зв'язку з цим у пропонованому «Конспекті. » дещо докладніше, ніж інші розділи, викладено відомості про вивчення українських говорів за рубежем, зокрема в Польщі, Чехословаччині, Румунії та Угорщині.

В "Учебном пособии по судебно-медицинской стоматологии" освещаются основные разделы судебной стоматологии и судебно-стоматологической экспертизы. Автор рассматривает повреждения мягких тканей лица, челюстно-лицевых костей и зубов. Отдельный раздел посвящен повреждениям, причиненным зубами человека или животных, освещается характер повреждений, механизм травмы и экспертная оценка. Приводятся современные данные по идентификации личности живого лица и трупа по стоматологическому статусу. Рассматриваются экспертные возможности установления пола, возраста, профессии, места протезирования. Освещается судебно-медицинская экспертиза правонарушений врачей-стоматологов и других медицинских работников стоматологических учреждений. Учебное пособие иллюстрированного оригинальными фотографиями, рентгенограммами, таблицами. Учебное пособие предназначено для студентов стоматологических факультетов, а также может быть использовано студентами других медицинских факультетов для углубленного изучения судебной медицины.

Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільш масових видів його художньої творчості. Народний одяг відзначається простотою форм, стрункістю силуету, багатством і різноманітністю прикрас, насиченим колоритом. У ньому яскраво виявляється вміння народних майстрів за допомогою простих, логічних засобів органічно поєднувати практичність і красу. Народне вбрання включає до єдиного художньо-практичного ансамблю мистецтво крою, ткацтво, вишивку, аплікацію, плетіння, обробку шкіри, металу тощо.

Рассматриваются основные законодательные акты о труде об охране труда, основы электробезопасности, производственная санитария, пожарная безопасность, первая помощь пострадавшим при несчастных случаях, а также вопросы техники безопасности при оборудовании и обслуживании телефонных и телеграфных станций радиотрансляционных узлов, при выполнении работ на радиопредприятиях, на кабельных и воздушных линиях связи и проводного вещания, а также на предприятиях почтовой связи.