У цій книзі колишній керівник Національного банку Арсеній Яценюк розповідає про фінансову кризу, яка відбувалася в Україні одночасно з помаранчевою революцією наприкінці 2004 року. Автор вибрав незвичний ракурс. Він зосередився на описі того, як почувалася економіка країни під час наймасштабнішої політичної кризи з часів розпаду СРСР. Вона була найстрашнішою в історії фінансової системи України, оскільки поєднувала кризу довіри та нестабільність валютної системи. Вже кожен з цих компонентів міг коштувати економіці багатьох років успішного розвитку. Зусилля Національного банку та комерційних банків щодо подолання фінансової кризи являють собою унікальний досвід, рівного якому досі не було в світовій економіці. Протягом XX століття абсолютна більшість подібних потрясінь закінчувалися повним крахом банківської системи країни, за яким слідувало багаторічне відновлення економіки. Останні приклади фінансових катаклізмів зустрічаються в історії Бразилії, Аргентини, а також під час всесвітньої Азіатської кризи 1997 року, відголоси якої відчувалися також і в нашій країні. Унікальність ситуації 2004 року полягає в тому, що українська банківська система не лише вистояла у вкрай складних умовах, але і прискорила темпи зростання відразу після закінчення помаранчевої революції. Не виключено, що автор замислював свою книгу як монографію для макроекономістів і працівників центральних банків усього світу. Спеціально для них детально описано дії з подолання кризи, а також приведено статистичні матеріали, що відображають події осені 2004 року в щоденному розрізі. Однак, завдяки живому та доступному опису подій, Арсенію Яценюку вдалося створити своєрідний економічний детектив. У результаті книга не тільки легко сприймається, але й дає унікальне розуміння найскладніших макроекономічних понять навіть непідготовленому читачу.

Вісімнадцять років минає від того часу, як моя країна волею обставин, без пролиття жодної краплі крові вийшла зі складу СРСР, проголосила свою Незалежність і вирішила творити нове життя. Цей крок українців мав епохальне значення, бо поставив хрест на існуванні однієї із наймогутніших комуністичних імперій світу з центром у Москві та дав шанс десяткам інших народів почати творити власні держави. Червона сатанинська ідеологія та система, що панувала ледь не на половині земної кулі враз впала, придушивши під своїми уламками радянський тоталітаризм. Світ змінився!.. Змінилась і моя країна. Зовнішня окупація була переможена і знищена. Здавалося, що війна Московської імперії проти українців, що тривала останні триста років, нарешті припиниться й українці отримають Свободу і Право на гідне життя. Та не судилося – українці не здобули своєї національної державності. Натомість прийшла окупація внутрішня, що продовжила нищення нашої нації та активну протидію устремлінням народу бути господарем своєї долі на своїй землі. Та й Москва, оговтавшись від поразки у 90-их роках минулого століття, перейшла у відчайдушний контрнаступ, намагаючись відвоювати втрачені позиції та повернути собі колишнє панування на українській землі. Держава Україна стала „нічийною” державою, перехідним неоколоніальним утворенням від УССР до Української Самостійної Соборної Держави. Причому цей перехід може вести не тільки у потрібному – національно-державному, але й у зворотному – імперському напрямку. Все залежить від того, чи виграє нинішнє покоління українців Війну за майбутнє Нації.

У пропонованому дослідженні здійснено спробу комплексного аналізу політичної діяльності перших українських партій Східної (Наддніпрянська) і Західної (Галичина і Буковина) України, які діяли у контексті української багатопартійності трьох зазначених регіонів наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Особлива увага акцентується на специфіці діяльності українських політичних партій, їхньої взаємодії та здобутків, досягнутих у політичному житті Російської та Австро-Угорської імперій. У книзі представлено результати компаративного аналізу становлення та функціонування багатопартійності в Наддніпрянській і Західній Україні. Для фахівців, студентів, усіх, хто цікавиться проблемами, пов’язаними з виникненням та діяльністю українських політичних партій, політичною історією України.

За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою роман Ю. Яновського «Вершники» (1935) — один із кращих творів радянської літератури про героїку Громадянської війни, і як не дивно він має свій прихований зміст "Годі вже українцям вбивати один одна за чужі погляди", Адже це не рідкість на території Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Але між тим «Вершники» — це справжня поема про боротьбу добра і зла на землі, про красу українського неба і степу, про людську витривалість і жадання свободи. До книжки увійшли також роман «Чотири шаблі» та оповідання.

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

Монографію "Українська шляхта з кінця XIV - до середини XVII століття. Волинь і центральна Україна" доктора історичних наук, професора НаУКМА Наталі Яковенко присвячено історії упривілейованого стану на теренах України у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської, формуванню з розмаїтих груп військовослужбового населення та князівської верхівки єдиного "шляхетського народу" та його розвитку протягом понад двох століть від входження руських земель до ВКЛ й аж до козацької революції 1648 року. Головним об'єктом авторської уваги є витоки та соціяльна структура української знаті, її персональний і чисельний склад, правовий та майновий статус елітарних груп

У довіднику подається характеристика основних елементів української мови, а також правила правопису, викладені у найбільш зручній для практичного користування формі.

Т. 1. - 1975. - 399 с.

Настоящий сборник посвящен истории грамматических учений в славянском мире. Грамматические сочинения славянского Средневековья и эпохи становления литературных языков нового типа в течение последних деятилетий привлекают все большее внимание филологов, и это неудивительно? подобные источники дают уникальную возможность одновременно изучать как язык эпохи, так и её языковые представления, пропуская их через сетку современного научного анализа. Реконструкция литературного языка приобретает таким образом многомерность, что дает больше возможностей для создания адекватной модели его развития.

Бруно Шульц — один із найвидатніших письменників XX століття. Він народився в Дрогобичі, писав польською мовою, а його посмертна слава спричинилася до змагання кількох країн за право вважати його «своїм». Це перший повний переклад творів Бруно Шульца на українську мову. Здійснив його один із найзнаковіших сучасних письменників Юрій Андрухович

Комітет міністрів Російської імперії у 1904 році розглядав питання про заборону української мови в Росії. Для цього міністрам освіти і внутрішніх справ було доручено заручитись підтримкою київського генерал-губернатора, академії наук та київського і харківського університетів і винести думки з приводу доцільності заборони української мови. Всі згадані установи висловились за скасування заборони. Опублікована академією наук пам'ятка вийшла на правах рукопису і була маловідома широкому загалу, тому в 1916 році була перекладена українською мовою і видана друком.

  Текст у форматі PDF 5.25 Мб

  Текст у форматі PDF 0.25 Мб

Автор пропонує філософське есе на тему життя.