Попри численні студії козаччини, проблема реконструкції релігійної свідомості козацтва залишається на маргінесі наукових зацікавлень дослідників. Завданням цієї книги є висвітлення реальної ситуації в царині стосунків низового козацтва з церковними структурами. Для розкриття цієї проблеми на конкретному рівні найбільш репрезентативним може бути зріз стосунків Війська Запорозького Низового з київськими чоловічими монастирями. Упродовж XVII-XVIII ст. саме в цій сфері сформувалася своєрідна система зв'язків духовного, соціального та економічного характеру. Наприкінці роботи автор розглянув життя та побут київських ченців на Запорожжі, їхню роль у церковно-релігійному житті січовиків, а також зворотний бік зв'язку - паломництва січовиків до київських обителей. Завершує роботу мінідослідження про записи запорозьких козаків у синодиках київських чоловічих монастирів.

Ця книга є найповнішою збіркою листів класика української літератури Івана Котляревського до різних осіб та установ і листів до нього від письменників, істориків, адміністративних і церковних діячів та родичів. Уміщено в ній також листи тих осіб, що цікавилися Котляревським після його смерті. Досі частина листування Івана Котляревського друкувалася лише в зібраннях творів письменника. Окремі листи були вміщені в періодичних виданнях різного часу. Читач знайде в книзі й цілком нові листи та докладні коментарі до них. Збірка листів стане в пригоді не лише дослідникам життя і творчості Івана Котляревського, а й викладачам, студентам та учням вищих і середніх навчальних закладів, всім, кому дороге наше красне письменство. Видання є першим у серії "Полтавська родина", що її започатковує відділ "Відродження духовности і національної культури" Полтавського обласного управління культури.

У навчальному посібнику викладено історію релігії на українських землях від стародавніх суспільств до наших днів. Вперше системно, послідовно аналізуються релігійно-церковні процеси, які в зазначений період відбувалися в різних конфесіях на теренах України.

Т. 1 : До початку XI віка. - 1991. - 736 с.

Дана книга є працею українського музикознавця та фольклориста Миколи Грінченка. Вона присвячена історії української музики, її розвитку та становленню. За словами самого автора, він мав на меті “подати хоч в стислому виді більш-менш повну картину музичного життя українського народу, і тим самим допомогти громадянству свідомо поставитися до явищ нашого культурного музичного життя”. Розглядається, як народна українська музика (з описом та зображеннями інструментів), так і церковна (різних діб), світська музика.

Англосаксонский период истории Англии охватывает в общей сложности шесть столетий – с середины V в. до 1066 г., от переселения германских племён на Британские острова до нормандского завоевания. От этого этапа английской истории осталось множество памятников – грамоты, королевские указы, законы, письма, решения церковных соборов и королевских советов, сочинения по грамматике, поэзия и др. Однако важнейших источников о событиях этой эпохи всего два: сочинение англосаксонского книжника Беды Достопочтенного «Церковная история народа англов» и Англосаксонская хроника. Перевод последней мы и представляем вашему вниманию. Практически все ключевые моменты англосаксонской истории так или иначе описаны в текстах, опубликованных в этой книге. На страницах Хроники можно найти ёмкое и яркое изложение бурной английской истории в раннее Средневековье, когда на карте молодой Западной Европы постепенно вырисовывались контуры государства, впоследствии ставшего одним из главных игроков на политической арене мира. От рождения англосаксонских королевств, через водоворот битв и нашествий хроника ведёт нас к закату англосаксонского общества, потерпевшего сокрушительное поражение в день битвы при Гастингсе – битвы из тех, что меняют судьбы континентов. Книга рассчитана на широкой круг читателей.

Т. 1. - 672 с.

Ч. 1. - 654 с.

Соловецкий монастырь вошел в историю русской культуры каменными строениями XVI и XVII веков - единственным в своем роде комплексом инженерных и архитектурных сооружений, знаменитым собранием рукописей, бесценными иконами, ныне хранящиеся во многих музеях Советского Союза. Его значение в истории русского Севера с середины XV до начала XVIII века огромно. Книга включает статьи, посвященные советской и церковной архитектуре как собственно монастыря-крепости, так и всего Соловецкого архипелага, соловецкой библиотеке, иконописи, изображениям монастыря в памятниках древнерусской живописи и в гравюрах, роли Соловков в истории русской культуры. Издание снабжено огромным количество иллюстраций.

Соловецкий монастырь вошел в историю русской культуры каменными строениями XVI и XVII веков - единственным в своем роде комплексом инженерных и архитектурных сооружений, знаменитым собранием рукописей, бесценными иконами, ныне хранящиеся во многих музеях Советского Союза. Его значение в истории русского Севера с середины XV до начала XVIII века огромно. Книга включает статьи, посвященные советской и церковной архитектуре как собственно монастыря-крепости, так и всего Соловецкого архипелага, соловецкой библиотеке, иконописи, изображениям монастыря в памятниках древнерусской живописи и в гравюрах, роли Соловков в истории русской культуры. Издание снабжено огромным количество иллюстраций.

"Бенкет" Платона належить до найвищих осягнень філософської думки і шедеврів світової літератури. Як кожний великий твір Платонів Бенкет не втрачає своєї актуальности і по-новому промовляє до кожного нового покоління. Його змістом є натхненний і захопливий своїм артистизмом та імпровізаційністю пошук відповіді на одвічне питання філософії про смисл людського життя. Для Платона він збувається в Еросі, у пристрасному бажанні, що має божественне походження і є нашим пориванням до Бога. У сучасному світі цей твір набуває особливого звучання. Надто, якщо погодитися з К'єркегором, який вбачає причину занепаду сучасної людини у бракові пристрасти. Бенкет пробуджує закладену в людській природі пристрасть, виводить на стежку, де кожен може знайти для себе щось найважливіше. І тоді вже не зможе бути байдужим. «Бенкетом» Платона Видавництво Українського Католицького Університету відкриває антологію текстів класичної античности, грецько-візантійської церковної традиції та латинського середньовіччя, які мали найбільший вплив на становлення і розвиток християнської цивілізації — її віри, філософії і культури. Серію IN VIA замислено не як колекцію бібліотечних скарбів, а як дорогу до джерел духовних інтуїцій сучасної культури.

Дослідження познаньського єпископа Едварда Ліковського висвітлює передісторію, перебіг та наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Т.1 : А-И. - 604 с.

У монографії проаналізовано історичні умови, в яких відбувалося переселення болгар на південь України протягом XVIII століття. Висвітлено військову, соціальну та економічну історію, напрямки етнічного розвитку та церковне життя окремих болгарських громад. Розглянуто еволюцію політики російського уряду по відношенню до болгарських переселенців. Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам - всім тим, хто цікавиться історичним минулим.

У монографії проаналізовано історичні умови, в яких відбувалося переселення болгар на південь України протягом XVIII ст. Висвітлено військову, соціальну та економічну історію, напрямки етнічного розвитку та церковне життя окремих болгарських громад. Розглянуто еволюцію політики російського уряду до болгарських переселенців. Рекомендується науковцям, аспірантам, студентам - всім тим, хто цікавиться історичним минулим.

Окрім політичної еліти, діячів науки й мистецтва, залишалася в українців ще одна цитадель, яка стояла на сторожі самобутності нашої культури й зірко охороняла цілісність української нації. Такою цитаделлю була православна християнська віра. Вона, в цілому не надто відрізняючись від канонів католицької церкви, несла в собі ту іскру, що не давала згаснути багаттю культурної самобутності українців. Підтримувала в них бажання залишитись незалежними і не розчинитися в бурхливому океані тотального сполячення. І саме цей, останній оплот українства опинився під загрозою наприкінці XVI сторіччя, коли Річ Посполита, спрямована рукою Ватикану, оприлюднила проект злуки католицької і православної церков, який був реалізований 1596 року у Бресті й отримав назву Брестської (Берестейської) унії.